Рішення № 10207628, 21.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2010 р. Справа № 55/180-09

вх. № 5195/5-55

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - Яценко М.В.;

розглянувши справу за позовом ТОВ "Мить", смт. Гребінки

до Державного підприємства "Харківський бронетанковий ремонтний завод" , м. Харків

про стягнення 115316,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мить", смт. Гребінки, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства "Харківський бронетанковий ремонтний завод" , м. Харків, 88182, 50 грн. боргу, 27133,53 грн. пені та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 3 від 23.01.08 р. не виконав свої зобов'язання щодо оплати товару.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що між сторонами існували позадоговірні відносини та поставки за накладними здійснювались згідно усних замовлень. Також зазначив, що згідно акту звіряння розрахунків від 23.04.09 р. відповідач перерахував позивачеві грошові кошти суми основного боргу, щодо нарахування пені вважає вказану позовну вимогу безпідставно заявленою.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 серпня 2010 р. було продовжено строк розгляду даної справи за межі, передбачені ч.1 ст. 69 ГПК України.

Розгляд справи неодноразово відкладався, в тому числі для надання сторонам можливості врегулювати спір мирним шляхом, вказаною можливістю сторони не скористались.

02.11.09 р. позивачем надано заяву про зменшення ціни позову, відповідно до якої позивача, у зв'язку з оплатою відповідачем суми основного боргу просив стягнути з відповідача 7290,18 грн. пені, 15255,48 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних в сумі 3355,88 грн.

Вказане уточнення було прийняте судом та розгляд справи було продовжено з їх врахуванням.

До вказаних уточнень додано платіжне доручення № 809 від 08.07.09 р. (а.с. 41), яке підтверджує оплату відповідачем 88182,50 грн. основного боргу після звернення позивача з позовом до суду.

Суд визнає вказані уточнення відмовою позивача від стягнення з відповідача 88182,50 грн. основного боргу та припиняє провадження у цій частині позовних вимог відповідно до п. 1.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору. Враховуючи, що оплату основного боргу проведено після звернення позивача з позовом до суду, судові витрати в цій частині позовних вимог покладаються на відповідача.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір № 3 від 23.01.08 р. (т.1 а.с. 10-12), відповідно до умов якого, продавець (позивач) зобов'язався передати у власність покупця (відповідача), а покупець прийняти та оплатити запасні частини до вантажної, спеціальної та тракторної техніки (товар), відповідно до специфікацій та накладних, в яких визначаються номенклатура, кількість та вартість товару і які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до специфікацій № 1 та № 2 до вказаного договору (т.1 а.с.13-14) сторони домовились про поставку товару на суму 65982,46 грн.

Позивачем у період з 23.01.08 р. по 14.04.08 р. було поставлено товар на загальну суму 88182,50 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними № 7 від 23.01.08 р., № 26 від 20.02.08 р., № 31 від 22.02.08 р., № 42 від 18.03.08 р. та № 54 від 16.04.08 р. та відповідними довіреностями на отримання товарно - матеріальних цінностей (т.1 а.с.18-26)

Судом встановлено, що поставка товару позивачем відбулась на суму 88182,50 грн., що перевищує суму поставки про яку сторони домовились в договорі № від 23.01.08 р. (65982,46 грн.). Крім того, у вказаних накладних відсутнє посилання на договір № 3 від 23.01.08 р. як на підставу здійснення поставки, сума на яку було здійснено поставку товару не співпадає з вартістю товару, відповідно до специфікацій № 1 та 2 до вказаного договору, що дозволяє зробити висновок про те, що поставка товару за вищевказаним договором відбувалась без договору.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями ст. ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Таким чином, передача товару позивачем та прийняття його відповідачем (чи уповноваженими ним особами) є підставою вважати укладеним між сторонами правочин, що містить ознаки купівлі – продажу (поставки) та виникнення у відповідача зобов'язання оплатити поставлений товар.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем було направлено відповідачу претензію від 11.03.09 р. (т.1 а.с.15) з вимогою про оплату 88182,50 грн. протягом 5-ти банківських днів.

Вказану претензію було отримано відповідачем 20.03.09 р., що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення (т.1 а.с. 16).

Проте, відповідач своє зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару виконав неналежним чином, остаточно сплативши за товар лише 08.07.09 р., тобто після звернення позивача з позовом до суду.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 28.03.09 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за накладними № 7 від 23.01.08 р., № 26 від 20.02.08 р., № 31 від 22.02.08 р., № 42 від 18.03.08 р. та № 54 від 16.04.08 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 5000,00 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача та враховуючи, що відповідача визнано судом таким, що прострочив з 28.03.09 р. суд визнає вимогу про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань такою, що підлягає частковому задоволенню в сумі 2204,56 грн., а вимогу про стягнення з відповідача 3% річних такою, що підлягає частковому задоволенню в сумі 688,55 грн.

Згідно зі ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Позивачем не надано суду доказів вчинення у письмовій формі правочину щодо забезпечення виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленого позивачем без договору за накладними № 7 від 23.01.08 р., № 26 від 20.02.08 р., № 31 від 22.02.08 р., № 42 від 18.03.08 р. та № 54 від 16.04.08 р. товару, у вигляді пені.

Враховуючи викладене, суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача 7290,18 грн. пені, безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. cт. 202, 205, 207, ст. ст. 509, 525, 526, ч.1 ст. 530, ст. ст. 610, 611, ч.1 ст. 612, ст. 625, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, п. 1.1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Харківський бронетанковий ремонтний завод" (вул. Котлова, 222, м. Харків, 61139, код ЄДРПОУ 08099848, р/р 26003136210011 в АКБ "Базис", м. Харків, МФО 351760) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мить" (вул. Індустріальна, 4, с.м.т Гребінки, Васильківський район, Київська область, 08662, код ЄДРПОУ 13739050, р/р 26007101319554 у відділенні Соборне ЗАТ "ОТП Банк", м. Біла церква, Київської області, МФО 300528) 2204,56 грн. інфляційних нарахувань, 3 % річних в сумі 688,55 грн., 910,76 грн. державного мита та 266,51 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 7290,18 грн. пені, 10050,92 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних в сумі 2667,33 грн., в позові відмовити.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 88182,50 грн. основного боргу, провадження у справі припинити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 22 червня 2010 року.