Рішення № 102074893, 21.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2021 року м. Київ № 640/87/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрянської Я.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕКОР-ТРЕЙД" (адреса місцезнаходження: 0175, м.Київ, вул. Тростянецька, буд.47, кв.209; адреса листування: 02091, а/с 11, Київ 91; код ЄДРПОУ 37116971)

до Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 8-А, код ЄДРПОУ 4333759)

про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося ТОВ"ДЕКОР-ТРЕЙД" з позовом до Київської міської митниці ДФС, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100070/2019/000112/2 від 20.08.2019;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2019/00345 від 20.08.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.01.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані рішення є протиправними, адже прийняті на підставі необґрунтованого висновку відповідача про недостатність наданих позивачем документів для підтвердження заявленої ним митної вартості. Так, позивач зазначив, що додані до митної декларації документи в повній мірі підтверджують заявлену вартість товару та не викликають сумніву у правильності її визначення згідно основного методу визначенням митної вартості - за ціною договору.

Відповідачем подано відзив на адміністративний в якому зазначає про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, оскільки документи, подані позивачем до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а відтак митна вартість визначена із застосуванням резервного методу. З огляду на вищевикладене просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Також відповідач просив суд замінити первісного відповідача по справі правонаступником - Київську митницю Держмитслужби.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З приводу процесуального правонаступництва у справі суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), учасниками справи є сторони, треті особи.

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам) (ч.3 ст. 43 КАС).

Згідно з ч.3 ст.48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Як зазначено у ч.7 ст.48 КАС України, заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

За приписами ст.52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 №858 прийнято реорганізувати територіальні органи Державної фіскальної служби України шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної митної служби України.

Даною постановою також створено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної митної служби України, зокрема, Київську митницю Держмитслужби.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1217-р погоджено пропозицію Міністерства фінансів України розпочати діяльність Державної митної служби України та територіальних органів з метою реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи з 00 год. 00 хв. 08.12.2019.

Наказом Київської митниці Держмитслужби від 06.12.2019 №7 розпочато діяльність структурних підрозділів Київської митниці Держмитслужби (митні пости).

Таким чином, з 08.12.2019 розпочала свою діяльність як юридична особа публічного права Київська митниця Держмитслужби.

В свою чергу, згідно інформації з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Київська міська митниця ДФС перебуває в стані припинення.

Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З огляду на викладене, суд вважає клопотання обґрунтованим та вважає за можливе замінити відповідача на правонаступника - Київську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 4333759).

Згідно встановлених судом обставин справи, 04.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕКОР-ТРЕЙД» та DEZНОU DЕМАХ BUILDING DECORATION MATERIAL СО.,LTD (Китай) було укладено Договір №1, за яким ТОВ «ДЕКОР-ТРЕЙД» домовилось придбати у DEZНОU DЕМАХ BUILDING DECORATION MATERIAL СО., LTD самоклеюче ПВХ покриття із вторинної сировини в кількості, за цінами і на умовах викладених в Додатках (Специфікаціях) до договору.

04.04.2019 між сторонами укладено Додаткову угоду (Арреndix) №1 до Договору №1 від 04.04.2019, якою визначено кількість, ціну та характеристики товару, що буде поставлено за укладеним договором.

Після внесення оплати за товар, вказаний у Договорі № 1 від 04.04.2019 та Додатковій угоді (Арреndix) №1 до Договору №1 від 04.04.2019, DEZНОU DЕМАХ BUILDING DECORATION MATERIAL СО.,LTD здійснило поставку вказаного товару до ТОВ «ДЕКОР- ТРЕЙД» на умовах FОВ СN Qingdao.

16.08.2019, з метою здійснення митного оформлення товару, вказаного Договорі №1 від 04.04.2019 та у Додатковій угоді (Арреndix) №1 до Договору № 1 від 04.04.2019, особою уповноваженою ТОВ «ДЕКОР-ТРЕЙД» на декларування товару, було подано до митного поста «Східний» Київської міської митниці Державної фіскальної служби України електронну митну декларацію №UA100070/2019/243029.

У графі 31 ЕМД №UА100070/2019/243029 від 16.08.2019 було зазначено відомості про товар вказаний у Додатковій угоді (Арреndix) №1 до Договору №1 від 04.04.2019, а саме^ «Покриття пластмасові для підлоги самоклейні із поліфінілхлориду у пластинах: ПВХ планки напольні 7109 - 1023,386 м2, ПВХ планки напольні 7263 - 1023,386 м2, ПВХ планки напольні АМ1002-1 - 1043,453, ПВХ планки напольні КВW 1035-1 - 1043,453 м2, ПВХ планки напольні ХІ8300-10А - 1043,453 м2, ПВХ планки напольні YDМЗО-7 - 1043,453 м2. Пластини розміром 6x36" 2.0/0.3 мм (довжина 914,4 мм, ширина 152,4 мм, товщина 2.0 мм, товщина зносостійкого шару 0.3 мм), глибокого тиснення напівматові. Багатошарові, складаються з таких шарів: УФ- покриття, зносостійкий шар, декоруюча плівка, середній шар, нижній шар, клейовий шар, захисний папір. Декоруюча плівка імітує структуру деревини. Декоруюча плівка, зносостійкий шар, середній шар і нижній шар виконані з ПВХ. Виготовлені із вторинної сировини (вторинного ПВХ). Торговельна марка: DBDМС, Країна виробництва: СN, Виробник: DEZНОU DЕМАХ BUILDING DECORATION MATERIAL СО.,LTD.

Заявлена митна вартість товару зазначеного в ЕМД №UA100070/2019/243029 від 16.08.2019 була визначена за ціною договору (основним методом).

Так, у графі 12 ЕМД № UA100070/2019/243029 від 16.08.2019 було заявлено митну вартість товару у розмірі 638 371,22 грн, яка була розрахована з урахуванням вартості перевезення товару до державного кордону України (31 936,67 грн) та вартості товару (606 434,55 грн, що є еквівалентом 23 949,25 USD за курсом НБУ, який склав 25,321651 грн за 1 USD станом на дату подання митної декларації).

На підтвердження заявленої митної вартості, разом з ЕМД № UA100070/2019/243029 від 16.08.2019 до митного поста «Східний» Київської міської митниці ДФС було подано електронні копії документів, а саме:

Договору № 1 від 04.04.2019;

Додатку (Арреndix) № 1 до Договору № 1 від 04.04.2019;

Рахунку-проформи (Ргоforma invoice) №РVC190404-UL-D01 від 04.04.2019;

Рахунку-фактури (Соmmercial invoice) №PVС190329-UL-D01 від 02.06.2019;

Коносаменту (Bill of lading) № G0119060387 від 14.06.2019;

Пакувального листа (Расking list) № PVC190329-UL-D010 від 02.06.2019;

Декларації про походження товару (Certificate of origin) № 19С3714А0392/00009 від 12.07.2019;

Залізничної накладної для внутрішнього сполучення № 41644196 від 12.08.2019;

Рахунку на оплату № 1402 від 05.08.2019;

Рахунку на оплату № 1403 від 05.08.2019;

Прайс-листа виробника товару від 01.04.2019;

Опису виробника від 12.08.2019;

Митної декларації країни відправлення № 437020190000008663 від 11.06.2019.

19.08.2019, після ознайомлення із вищезазначеними документами, митним постом «Східний» Київської міської митниці ДФС було надіслано електронне повідомлення з проханням надати додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару за ЕМД №UA100070/2019/243029 від 16.08.2019, а саме:

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

виписку з бухгалтерської документації;

ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь на даний запит до митного поста «Східний» Київської міської митниці ДФС позивачем було надано лист вих. № 019-059 від 20.08.2019 разом з яким, додатково надано копії: платіжних доручень про оплату товару за Договором (Контрактом) № 1 від 04.04.2019 (Платіжне доручення № 1 JBKLJO від 08.05.2019 на суму 7 184,78 USD, платіжне доручення № 2JBKLJ0 від 05.06.2019 на суму 11 000,00 USD та платіжне доручення №ЗJBKLJ0 від 21.06.2019 на суму 5 764,47 USD, а також SWIFT протокол № СНК:4DСЗЕ6Е2Е1D2 від 08.05.2019 на суму 7 184,78 USD; SWIFT протокол № СНК:ВЕ56А1Е59В4В від 05.06.2019 на суму 11 000,00 USD; SWIFT протокол № СНК:815Е1262Е116 від 21.06.2019 на суму 5 764,47 USD); платіжного доручення про оплату морської доставки товару № 986 від 13.08.2019 на суму 31 720,00 грн; платіжного доручення про оплату агентської винагороди № 987 від 13.08.2019 на суму 260,00 грн (216,00 грн + ПДВ 20% 43,33 грн); звіту № 161 від 12.08.2019 про оцінку вартості товарів; роз`яснювального листа виробника товару № б/н від 16.08.2019.

За результатами розгляду вищезазначених документів, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100070/2019/000112/2 від 20.08.2019, яким вартість товару було визначено за шостим «Резервним» методом, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100070/2019/00345 від 20.08.2019, якою відмовлено ТОВ «ДЕКОР-ТРЕИД» у прийнятті митної декларації або документа, що її замінює.

Згідно з рішенням про коригування митної вартості товарів №UA100070/2019/000112/2 від 20.08.2019, яким вартість товару була визначена за шостим «Резервним» методом, митна вартість товару була визначена митним органом у розмірі 48 769,38 USD, що є еквівалентом 1 234 921,22 грн за курсом НБУ, який склав 25,321651 грн за 1 USD станом на дату подання ЕМД №UА100070/2019/243029 від 16.08.2019.

ТОВ «ДЕКОР-ТРЕЙД», не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товарів №UА 100070/2019/000112/2 від 20.08.2019 та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100070/2019/00345 від 20.08.2019, випустило товар у вільний обіг за новою електронною митною декларацією № IIА 100070/2019/243311 від 21.08.2019 із забезпеченням, шляхом надання гарантій, сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, згідно із рішенням про коригування митної вартості № UА100070/2019/000112/2 від 20.08.2019.

18.09.2019 ТОВ «ДЕКОР-ТРЕЙД», у межах процедури адміністративного оскарження, подало до Київської міської митниці ДФС скаргу на рішення про коригування митної вартості товарів №UА 100070/2019/000112/2 від 20.08.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100070/2019/00345 від 20.08.2019.

За результатами розгляду вищезазначеної скарги Київська міська митниця ДФС, своїм листом № 8742/10/26-70-19-01 від 03.10.2019, відмовила ТОВ «ДЕКОР-ТРЕЙД» у скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів №UА100070/2019/000112/2 від 20.08.2019, а в частині скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100070/2019/00345 від 20.08.2019 - рішення не прийняла.

29.09.2019 ТОВ «ДЕКОР-ТРЕЙД», у межах процедури адміністративного оскарження, подало до Державної фіскальної служби України скаргу на рішення про коригування митної вартості товарів №UА 100070/2019/000112/2 від 20.08.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2019/00345 від 20.08.2019.

За результатами розгляду вищезазначеної скарги Державна фіскальна служба України, своїм листом №44560/6/99-99-19-02-01-15 від 29.11.2019, відмовила ТОВ «ДЕКОР-ТРЕЙД» у скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів №UА100070/2019/000112/2 від 20.08.2019 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100070/2019/00345 від 20.08.2019.

Позивач, вважаючи вищезазначені рішення Київської митниці ДФС протиправними, звернувся до суду з позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з п. 2 параграфу (а) ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до п. 2 параграфу (b) ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з п. 2 параграфу (с) ст.VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України (далі - МК України), метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно із ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 264 МК України, митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 МК України, перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, в силу приписів ст.49 Митного кодексу України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч.4 ст.52 МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.2 та 3 ст. 57 МК України).

Відповідно до положень ч.4 та 5 ст.58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч.9 ст. 58 МК України).

Відповідно до приписів ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч.2, 3 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст. 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 53 цього Кодексу).

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з визначеними у ст. 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.

Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено обов`язок декларанта подавати додаткові документи (за наявності) до визначеного частиною другою цієї статті загального переліку. При цьому такий обов`язок виникає у декларанта виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У такому випадку декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності): 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу (ч. 2 ст. 54 МК України).

Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 11.09.2015 №689 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з приписами п. 6 Розділу ІІ вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Розділу ІІ Методичних рекомендацій).

Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція щодо витребування митницями додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості товару висловлена Верховним Судом в постанові від 04.04.2018 у справі 826/27058/15.

Відтак, суд зазначає, що наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим силу ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Частиною 3 ст. 54 МК України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості товару слугували висновки відповідача про те, що документи, подані для визначення митної вартості товару відповідно до статті 53 МКУ, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, зокрема, зазначено, що наданий рахунок-фактура від 02.06.2019 №PVC190329-UL-D01 містить інформацію про виробника товару та не містить інформації щодо торгівельної марки, разом з тим прайс-лист від 01.04.2019 №MRN б/н містить інформацію щодо виробника товару та торгівельну марку. Актом митного огляду від 16.08.2019 №UA100070/2019/243029 встановлено, що маркування щодо торгівельної марки та виробника не виявлено. Вказане не дало змогу митному органу повністю ідентифікувати товар та точно визначити всі складові митної вартості.

З приводу вищезазначених доводів відповідача, суд зазначає, що досліджений судом рахунок-фактура (commercial invoice) №PVC190329-UL-D01 від 02.06.2019 містить всі необхідні реквізити, за якими можливо ідентифікувати товар задекларований за ЕМД № UA100070/2019/243029 від 16.08.2019 та точно визначити складові його митної вартості, зокрема в ньому зазначено: його номер; дату складання; найменування та реквізити продавця і покупця; найменування товарів та їх ціну; загальну вартість рахунку; валюту розрахунків.

За загальним визначенням, інвойс (іншими словами рахунок-фактура, англ. Invoice, франц. Facture, нім. Rechnung, італ. Fatture) - у міжнародній комерційній практиці документ, що надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага ті інші), умови поставки і відомості про відправника та одержувача. Виписка інвойсу свідчить про те, що (крім випадків, коли постачання здійснюється по передоплаті) у покупця з`являється обов`язок оплати товару відповідно до зазначених умовами, а також про те, що товар відвантажено відповідно до умов поставки.

Фактично інвойс є розрахунково-платіжним документом, що передбачає тільки виставлення певних сум до оплати покупцям за товари, що поставляються (або вже фактично поставлені) чи послуги, що надаються (або фактично надані).

Затвердженої форми інвойсу та вимог щодо його заповнення законодавством України не передбачено.

З цих підстав, посилання митного органу на відсутність інформації щодо торгівельної марки в рахунку-фактурі (commercial invoice) №PVC190329-UL-D01 від 02.06.2019, як на підставу для коригування митної вартості є безпідставними.

З приводу відсутності маркування щодо торговельної марки та виробника товару, суд вказує, що положеннями укладеного 04.04.2019 договору між ТОВ «ДЕКОР-ТРЕЙД» та DEZНОU DЕМАХ BUILDING DECORATION MATERIAL СО.,LTD не передбачено нанесення маркування щодо торговельної марки та виробника товару безпосередньо на товар, а також комерційну тару в яку він упаковується. Вказаним договором лише передбачено, що продавець пакує продукцію (товар) в звичайну комерційну тару, що забезпечує збереження продукції при повітряному, морському та наземному перевезенні (п. 5 Договору № 1 від 04.04.2019).

Крім того, відповідно до роз`яснювального листа виробника товару від 16.08.2019 № б/н, наданого митному органу, маркування упаковки (комерційної тари) включає номер рахунку-фактури, тип та розмір планок, кількість планок в одній коробці та цифри опису кольору, зазначені в рахунку-фактурі.

Таким чином, маркування упаковки (комерційної тари) товару, задекларованого за ЕМД № UA 100070/2019/243029 від 16.08.2019 не позбавляє митний орган ідентифікувати товар і точно визначити всі складові його митної вартості.

Також суд наголошує, що у разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 05 березня 2019 року у справі №810/4296/16 вказав: "у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів".

Як вбачається з оскаржуваного рішення, в ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, при цьому, вказане рішення не містить інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації для застосування резервного методу, які числові значення митної вартості таких товарів, обсяги та умови їх поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості.

За таких обставин, висновок митного органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), суд вважає необґрунтованим, а доцільність застосування резервного методу - недоведеним.

Крім того, суд наголошує, що вимоги вказаних вище статей МК України зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Проте, відповідачем не було вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема не вказано, які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також не зазначено, чому саме з документів, які було подано декларантом, неможливим є встановлення даних складових.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем в оскаржуваному рішенні, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд прийшов до висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

Також, суд наголошує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не визначено, які саме показники (складові) митної вартості не підтверджено документально та викликали сумнів у контролюючого органу, та стали причиною неможливості застосування першого методу.

Такі дії відповідача є порушенням ч.7 ст.54 МК України, відповідно до якої у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

Приймаючи до уваги, що неподання позивачем витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, а наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 810/1479/16.

Таким чином, враховуючи той факт, що для митного оформлення товару позивач надав відповідачу належні та допустимі докази на підтвердження митної вартості, а документи не містять розбіжностей суд приходить до висновку про те, що відповідач прийняв рішення про коригування та картку відмови за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару. Тому відповідач під час здійснення контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення діяв у спосіб, який не відповідає вимогам Митного кодексу України.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги наведене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням задоволення позовних вимог, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕКОР-ТРЕЙД" на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору понесені позивачем у розмірі 8948,25 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77,241-246, 250, 255 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕКОР-ТРЕЙД" (адреса місцезнаходження: 0175, м.Київ, вул. Тростянецька, буд.47, кв.209; адреса листування: 02091, а/с 11, Київ 91; код ЄДРПОУ 37116971) до Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 8-А, код ЄДРПОУ 4333759) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості" - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100070/2019/000112/2 від 20.08.2019.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2019/00345 від 20.08.2019.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕКОР-ТРЕЙД" (адреса місцезнаходження: 0175, м.Київ, вул. Тростянецька, буд.47, кв.209; адреса листування: 02091, а/с 11, Київ 91; код ЄДРПОУ 37116971) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 8949 (вісім тисяч дев`ятсот сорок дев`ять) грн. 25 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 8-А, код ЄДРПОУ 4333759).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська