Постанова № 102074044, 10.12.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/9730/21 2-а/335/187/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2021 року м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Рибалко Н.І., за участі секретаря судового засідання Огнев`юк Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позивного провадженняадміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Гребнєва Ігоря Ігоровича до Управління Патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

09.09.2021 року ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Гребнєва І.І. звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови серії БАА №561429 від 30.08.2021 року, винесеної інспектором батальйону №3 Управління Патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Рибаком Б.Б. про накладення адміністративного стягнення у виді 680,00 грн. штрафу у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, та про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.09.2021 року на поштову адресу позивача надійшов конверт у якому містилась постанова серії БАА №561429 від 30.08.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн. за порушення вимог п.15.10 "д" ПДР України, а саме здійснення стоянки у місці, де транспортний засіб, що стоїть, зробив неможливим рух інших транспортних засобів.

Із вказаною постановою позивач не погоджується, вважає, її незаконною, необґрунтованою та винесеною з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки правил дорожнього руху він не порушував, зупинка автомобіля була пов`язана із вимогою працівників поліції, які в подальшому заборонили керувати автомобілем.

Просить суд ухвалити рішення, яким скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАА №561429 від 30.08.2021 року, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

13.09.2021 року ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя адміністративний позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

24.09.2021 року від представника позивача – адвоката Гребнєва І.І. до суду надійшла заява про усунення недоліків з квитанцією про сплату судового збору.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30.09.2021 року прийнято до розгляду цей позов, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи.

02.12.2021 року представником відповідача УПП в Запорізької області ДПП подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого, відповідач не визнає позовні вимоги позивача, просить у позові відмовити, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. 10.08.2021 року знаходячись на охороні публічного порядку та контролі за безпекою дорожнього руху в Запорізькій області, поліцейським УПП в Запорізькій області ДПП Рибаком Б.Б. було візуально виявлено автомобіль Volkswagen Bora, номерний знак НОМЕР_1 , водій якого порушив Правила дорожнього руху, а саме: водій здійснив стоянку у місці, де транспортний засіб, що стоїть, зробив неможливим рух інших транспортних засобів, чим порушив п.15.10 "д" ПДР України. Внаслідок цього, позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, що підтверджується відеофіксацією. Вважає, що винесена відносно позивача постанова є правомірною, оскільки була винесена з дотриманням вимог КУпАП. Розгляд справи просить здійснювати без участі представника УПП в Запорізької області ДПП.

Позивач в судове засідання не з`явився, від його представника - адвоката Гребнєва І.І. надійшла заява, відповідно до якої позовні вимоги підтримає у повному обсязі.

Враховуючи, що учасники справи належним чином повідомленні про розгляд справи, та подали на обґрунтування своїх вимог на заперечень заяви по суті справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження за їх відсутності.

В силу вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Суд розглянувши адміністративну справу в межах заявлених позовних вимог, об`єктивно оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, дійшов наступного.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 30.08.2021 року інспектором батальйону №3 Управління Патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Рибаком Б.Б. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №561429, згідно з якою позивач 10.08.2021 у місті Запоріжжя по вул. Пугачова 49, керуючи транспортним засобом Volkswagen Bora, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив стоянку у місці, де транспортний засіб, що стоїть, зробив неможливим рух інших транспортних засобів, чим порушив п.15.10 "д" ПДР України

Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 гривень.

Частиною 3 статті 122 КУпАП передбачено, що порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, порушення правил стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху, є адміністративним правопорушенням, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.122 КУпАП.

Відповідно до пункту 15.10 "д" ПДР України стоянка забороняється: у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ознака винності діяння є обов`язковою ознакою адміністративного правопорушення (проступку), викладеного у ст. 9 КУпАП.

В адміністративному позові позивач заперечує проти вчинення ним адміністративного правопорушення, свою вину не визнає.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпція, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.

КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав суб`єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.

Статтею 268 КУпАП встановлено перелік прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в тому числі і право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що позивачем дійсно було здійснено зупинку по вул. Пугачова 49 у м. Запоріжжя, що підтверджується наданими відеозаписами та не заперечується позивачем.

Однак, з відтворених дисків, які було наданого відповідачем до відзиву на позовну заяву, вбачається, що ОСОБА_1 здійснив зупинку саме на вимогу працівників поліції, які в подальшому затримали його та заборонили керувати автомобілем, що позбавило можливості позивача здійснити паркування автомобіля без порушення вимог ПДР.

Згідно зі ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в надані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Аналізуючи наданий відповідачем відеозапис по справі з точки зору його допустимості, об`єктивності та достатності, суд враховує, що на ньому даних, які би спростовували твердження позивача щодо відсутності у його діях порушень п.15.10 "д" ПДР України не міститься, в матеріалах справи також відсутні вказані докази, не здобуто таких даних і під час розгляду справи в суді.

Окрім того, суд враховує, що посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено ст. 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення.

У разі відсутності у постанові про адміністративне правопорушення посилань на докази вчинення особою адміністративного правопорушення (визначені ст. 251 КУпАП), які у відповідності до ст. 252 КУпАП повинні бути оцінені відповідним органом (посадовою особою) виключно під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надання таких доказів в подальшому виключатиме їх належність та допустимість з огляду на факт відсутності посилань на них у самій постанові.

Всупереч даних вимог, посилання на належні та конкретні докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення в оскаржуваній постанові не міститься.

Презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи прирівнюються до доведеної невинуватості цієї особи.

Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційного Суду України дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 6 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).

Суд, враховуючи презумпцію невинуватості, закріплену КУпАП та Конституцією України, виходить з того, що показання позивача з приводу конкретних обставин його дій на дорозі не спростовані відповідачем, сама постанова у справі про адміністративне правопорушення не містить відомостей про докази на підставі яких встановлена винуватість ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху, отже підтвердження зазначених фактів матеріали справи не містять.

Тому позов є обґрунтованим, доведеним та підлягає задоволенню.

Судом також встановлено, що позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 454,00 гривень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судові витрати в сумі 454,00 гривень в рахунок відшкодування витрат з оплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 5-11, 13-16, 77, 120, 242-246, 286 КАС України, ст. ст. 9, 268, 279,

280, 294 КУпАП, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Гребнєва Ігоря Ігоровича до Управління Патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову серії БАА №561429 від 30.08.2021 року, винесену інспектором батальйону №3 Управління Патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Рибаком Богданом Богдановичем, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді 680,00 гривень штрафу за порушення п.15.10 "д" Правил дорожнього руху України у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачене ч.3 ст. 122 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, Солом`янський район, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів з його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя: Н.І.Рибалко