Рішення № 10207186, 23.06.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" червня 2010 р. Справа № 2/73

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) : Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Акант+К"

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) : Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Рівнеспецбудінвест"

про відшкодування 16 252 грн. 02 коп. збитків. Зустрічний позов про стягнення 3537,21 грн. боргу, 125,36 грн.- пені, 3569,04 грн. - втрат від інфляції, три відсотки річних - 18 грн. 60 коп.

Суддя

Секретар судового засідання Філіпов Є.В.

Представники:

Від позивача (відповідача за зустрічним позовом):

представник Євтух І.А. дов. б/н., від 26.04.2010 року

Від відповідача (позивача за зустрічним позовом) : директор Зінькова І. І.

СУТЬ СПОРУ: Позивач по первісному позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Акант+К" просить стягнути з відповідача по первісному позову товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Рівнеспецбудінвест" 16252 грн. 02 коп. збитків які складаються із 1845 грн. збитків по оплаті за оренду приміщення, в якому по вині відповідача не проводилась реалізація, 2996 грн. 02 коп. збитків по заробітній          платі та нарахованих податках, 6411 грн. упущеної вигоди, 5000 грн. моральної шкоди.

Свої позовні вимоги первісний позивач обгрунтовує тим, що:

03 липня 2009 р. між ТО В «Фірма Акант+К»(надалі Позивач) та ТОВ «Управляюча компанія Рівнеспецбудінвест»(надалі Відповідач) було укладено Договір оренди приміщень торгівельного центру № б/н (надалі-Договір; (Додаток 1).

Згідно п. 1.1. цього Договору, Відповідач зобов'язався передати Позивачу в тимчасове платне користування частину торговельного приміщення, загальною площею 47 кв.м. (надалі Приміщення, орендоване приміщення), що розташоване па першому поверсі будівлі торгівельно-розважального центру (ТРЦ «Чайка») за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 16, на строк до 01.07.2009 р.

Відповідно до п.2.6. Договору, при бажанні достроково звільнити приміщення Орендар зобов'язався письмово повідомити про це Орендодавця, за 1 (один) місяць до такого звільнення, такий місяць буде вважатись останнім місяцем оренди.

20 січня 2010 р. на виконання умов Договору, Позивач направив Відповідачу лист з проханням достроково розірвати Договір оренди відповідно до передбаченого п. 2.6. Договору, що підтверджується копією листа № 035 від 20.01.20І0 р. (Додаток 2).

03 лютого 2010 р. Позивачем було отримано лист-відповідь від ТОВ «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест»про відсутність заперечення щодо дострокового розірвання Договору оренди від 20.02.2010 р., при умові повного погашення заборгованості та підписання Акту про повернення орендованого приміщення, що підтверджується копією листа № 79 від 22.01.2010 р. (Додаток 3).

Позивач виконав усі зазначені умови Договору, сплатив орендну плату, погасив рахунки виставлені за комунальні платежі, тобто Позивачем були виконані усі вимоги Відповідача необхідні для розірвання Договору оренди приміщень торгівельного центру № б/н від 03.07.2009 р.

20 лютого 2010 р. повноважний представник Позивача звернувся до Відповідача для складання Акту передачі орендованого приміщення та вивозу товарно-матеріальних цінностей, що належать ТОВ “Фірма Акант+К” на праві власності, проте Позивачу було відмовлено у підписанні Акту передачі орендованого приміщення та заборонено вивозити майно, яке є власністю Позивача. Мотивом для відмови підписання вищезазначеного Акту та заборони вивозити власне майно стала так звана заборгованість за розбиті скляні двері, що підтверджується копією службової записки територіального менеджера Рівненського торгівельного представництва ТО В «Фірма Акант +К»Євнух І.А. від 20.02.2010 р. (Додаток 4).

Окрім того, при спробі вивезти з орендованого приміщення власне майно Позивача, охоронцями Відповідача був вчинений силовий опір повноважним представникам Позивача та в грубому вигляді заборонено вивозити обладнання. При цьому такі протиправні дії охорони не були підтверджені будь-якими документами, окрім усного розпорядження представників Відповідача, що підтверджується копією колективної заяви працівників Рівненського торгівельного представництва ТОВ «Фірма Акант+К»від 20.02.2010 р. (Додаток 5).

Такі протиправні та незаконні дії з боку Відповідача щодо відмови підписати Акт передачі орендованого приміщення, заборони вивозити товарно-матеріальні цінності Позивача, заборони доступу до орендованого приміщення, продовжувались з 20 лютого 2010 р. по 05 березня 2010 р.. що підтверджується копіями службових записок та копіями Актів працівників Рівненського торгівельного представництва ТОВ «Фірма Акант+К»від 20.02.2010-05.03.2010 р. (Додаток 6).

25.02.2010 р. ТОВ «Фірма Акант+К»звернулося до Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області із заявою про неправомірне утримання майна, що належить ГОВ «Фірма Акант+К»на праві власності та з проханням виділити працівника міліції для забезпечення безперешкодного вивезення майна, що підтверджується копією заяви № 135 від 23.02.2010 р. (Додаток 7).

25.03.2010 р. о/у СДСБЕЗ Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області було надано висновок щодо розгляду матеріалів за вх. 1099 від 25.02.2010 р. по заяві генерального директора ТОВ «Фірма Акант+К»щодо неправомірних дій ГОВ «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест». Згідно цього висновку 05.03.2010 р. працівниками ТОВ «Фірма Акант+К»в присутності працівників міліції (о/у СДСБЕЗ МВ УМВС Лепехи А.М. та ДІМ Рівненського МВ УМВС Никитюка В.В.) було вивезено майно, а саме матраци з приміщення ТРЦ, «Чайка», що підтверджується копією висновку о/у СДСБЕЗ Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області від 25.03.2010 р. та копії листа-повідомлення № 50/5-в955 від 01.04.2010 р.(Додаток 8).

Таким чином, Позивач мав змогу вивезти утримуване Відповідачем майно лише після втручання правоохоронних органів, а саме представників СДСБ1ІЗ Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області, що в свою чергу підтверджує незаконність, необґрунтованість та протиправність дій Відповідача.

Внаслідок вищенаведених дій Відповідача, ТОВ «Фірма Акант+К»завдані значні матеріальні збитки, обумовлені оплатою та неможливістю використовувати нове орендоване приміщення, виплатою заробітної плати працівникам Рівненського торгівельного представництва ТОВ «Фірма Акант+К»за час вимушеного простою. Окрім того, Позивачу завдані збитки у вигляді неотриманого прибутку (упущеної вигоди), які виразились у неодержання доходів, які Позивач міг би одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено відповідачем. Також Позивачем було завдано значну моральну шкоду, яка полягає у приниженні честі, гідності та ділової репутації товариства, зниженні престижу та підриві довіри до діяльності товариства в наслідок порушення Відповідачем законних прав та інтересів ТОВ «Фірма Акант+К».

Відповідно до положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.2.3. Договору, по закінченні строку оренди Орендар зобов'язаний повернути приміщення Орендодавцеві за Актом про повернення не пізніше останнього дня строку дії цього договору у технічно справному стані та придатному для подальшого використання з урахуванням їх нормального зносу.

Проте, Відповідач вимоги п. 2.3. Договору не виконав, неправомірно ухилявся від прийняття від Позивача орендованого приміщення, незаконно утримував майно позивача, створював перешкоди Позивачу для вільного доступу до орендованого приміщення.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати - за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтями 610-611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання с його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Пунктом 1 статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема додаткові витрати понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відшкодування збитків вважається загальною формою цивільно-правової відповідальності, оскільки може бути застосовано в будь-якому випадку порушення зобов'язання, незалежно від того, чи передбачили сторони це в договорі або чи є вказівки спеціального закону.

По-перше, внаслідок неправомірних дій відповідача (неправомірне ухилення від прийняття орендованого приміщення, незаконне утримання майна, створення перешкод для вивезення обладнання) Позивачу були завдані збитки у вигляді витрат понесених у зв'язку з орендою та неможливістю використання нового салону. Так, 20.02.2010 р. між ТОВ «Фірма Акант +С»та ТОВ «Аліна-ЛТД»був укладений договір оренди № б/н від 20.02.2010 р., площа орендованого приміщення становить 25,2кв.м., орендна плата за 1 кв.м становить 150 грн., що підтверджується копією договору оренди № б\н від 20.02.2010 р. (Додаток 9). Понесені збитки по оплаті за оренду приміщення в якому не проводилася реалізація продукції за період з 20.02.2010 р. по 05.03.2010 р. становить 1 845,00 (одна тисяча вісімсот сорок п'ять) грн. (розрахунок додасться) (Додаток 10).

Окрім того, Позивачем були понесені збитки у вигляді витрат пов'язаних із виплатою заробітної плати та нарахованим податкам працівникам Рівненського торгівельного представництва ТОВ «Фірма Акант+К», що вимушені були не працювати внаслідок неправомірних дій Відповідача в період з 20.02.2010 р. по 05.03.2010 р., що підтверджується бухгалтерською довідкою (Додаток І). Сума таких збитків складає 2 966,02 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят шість) грн.

По-друге, внаслідок неправомірних дій відповідача (неправомірне ухилення від прийняття орендованого приміщення, незаконне утримання майна, створення перешкод для вивезення обладнання) Позивач був позбавлений можливості використовувати утримуване майно для отримання прибутку.

Відтак, Позивачу було завдано значні збитки у вигляді неотриманню прибутку (упущеної вигоди), які виразились у неодержання доходів, які Позивач міг би одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено відповідачем, за період з 20.02.2010 р. по 05.03.2010 р. в розмірі 6 411,00 (шість тисяч чотириста одинадцять) грн. розрахунок додається (Додаток 10).

По-третє, в результаті протиправних дій Відповідача Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма Акант+К»було завдано значну моральну шкоду, яка полягає у приниженні честі, гідності та ділової репутації товариства, зниженні престижу та підриві довіри до діяльності товариства внаслідок порушення Відповідачем законних прав та інтересів ТОВ «Фірма Акант+К»шляхом неправомірного ухилення від прийняття орендованого приміщення, незаконне утримання майна, створення перешкод для вивезення обладнання, необхідністю звернення до Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області з метою захисту порушеного права, яку Позивач оцінює у розмірі 5 000,00 (п'ять тисяч) грн.

Статтею 23 Цивільного кодексу України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації юридичної особи.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 № 5, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних, наслідків.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності (п.З постанови Пленуму).

Відповідно до роз'яснення Вищого арбітражною суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди" від 29.02.1996р. № 02-5/95, моральною визнається шкода, заподіяна організації порушенням її законних немайнових прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, матеріальна компенсація моральної шкоди включається до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення.

Статтею 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення шляхом звернення до суду в установленому законом порядку.

Зокрема, способами захисту цивільних прав та інтересів особи є примусове виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків шляхом звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника, а також інші способи відшкодування майнової шкоди тощо.

Крім того, 23 червня 2010 року позивач подав письмову заяву під назвою "про внесення змін до предмету позову" в якій просить крім стягнення збитків, розірвати договір оренди приміщень торгівельного центру від 03 червня 2009 року укладений з відповідачем.

Вважає, що такий договір слід розірвати з 20 лютого 2010 року.

Під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК України) законодавець розуміє збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язане з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

Отже, з врахуванням викладеного вбачається, що позивачем під виглядом збільшення розміру позовних вимог фактично висунуто нову вимогу, яка не була зазначена і обгрунтована у тексті позовної заяви. За вказаних обставин, заяву про збільшення позовних вимог належить повернути позивачу без розгляду, роз'яснивши при цьому, що він не позбавлений права заявити вказану вимогу у встановленому порядку на загальних підставах.

Крім того позивач не сплатив державного мита, не надав доказів направлення відповідачеві копії заяви. Тому господарський суд не може прийняти вказану заяву як окрему позовну заяву, оскільки не дотримані вимоги статтей 57, 63 ГПК України.

Відповідач товариство «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест»первісний позов заперечує. Свої заперечення обгрунтовує тим, що свої зобов`язання по договору виконав належним чином, однак відповідач не розрахувався по договору оренди.

Відповідач подав зустрічний позов. В якому просить стягнути з позивача 3537 грн. 21 коп. заборгованості по договору, 125 грн. 36 коп. пені, 3569 грн. 04 коп. втрат від інфляції, три відсотки річних, що становить 18 грн. 60 коп. Всього 7260 грн. 21 коп.

Давши оцінку доказам у справі, господарський суд прийшов до висновку, що зустрічний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між ТОВ «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест»(надалі по тексту - Позивач) та ТОВ «Фірма Акант+К»(надалі по тексту - Відповідач) від 03 липня 2009 року був укладений Договір оренди приміщень торгівельного центру (надалі по тексту - «Договір»), згідно якого останньому було передано в тимчасове платне користування приміщення розташоване на першому поверсі загальною площею 47 кв.м.

01 серпня 2009 року був підписаний Акт прийому-передачі між ТОВ «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест» та ТОВ «Фірма Акант+К», відповідно до якого приміщення на момент передачі в оренду повністю відповідають технічним вимогам і санітарним нормам, що діють в Україні для Приміщень подібного типу. Орендар претензій до Орендодавця щодо якісних характеристик об'єкту оренди не мав. Даний факт засвідчений підписами з обох сторін.

Орендодавець всі послуги, згідно Договору оренди приміщень торгівельного центру від 03 липня 2009 року надав належним чином та в повному обсязі відповідно до умов Договору оренди, проте Позивач не розрахувався на надані послуги.

25 січня 2010 року вх. №188 на адресу ТОВ «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест»надійшов від ТОВ «Фірма Акант+К»лист вих. № 035 від 20.01.2010 року з проханням розірвати договір оренди.

Відповідно до п. 2.6. При бажанні достроково звільнити Приміщення Орендар зобов'язаний письмово повідомити про це Орендодавця, за 1(один) місяць до такого звільнення, такий місяць буде вважатись останнім місяцем оренди.

З 20 лютого 2010 року, що являвся орієнтовною датою повернення приміщення з оренди ніхто з уповноважених представників (директор чи особа, що діє на підставі довіреності та користується печаткою товариства) на підписання Угоди про розірвання договору оренди та Акту про повернення приміщення з оренди не заявилися та при цьому працівники Позивача безперешкодно користувалися орендованим Приміщенням.

02 березня 2010 року Позивачем був направлений лист № 88 від 02.03.2010 року (Повідомлення отримано відповідачем 05.03.2010р.) з попередженням, що оскільки 20 лютого 2010 року на підписання Акту про повернення приміщення з оренди ніхто з уповноважених представників не заявилися Орендодавець продовжує нараховувати орендну плату та інші платежі, що передбачені умовами Договору. Відповідно до ч.2 ст. 795 ЦК України «Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.»

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України: «Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться).

Відповідно до п. 5.2. Договору «нарахування орендної плати припиняється після дня фактичного повернення Приміщень за відповідним Актом». Орендодавець надавав послуги по оренді та здійснював нарахування орендної плати та інших платежів до дня фактичного звільнення приміщення від майна орендаря, а саме по 05 березня 2010 року включно.

05 березня 2010 року підписані ТОВ «Управляюча компанія «Рівнеспецбудівест»та скріплені печаткою товариства 2 екземпляри Угоди від 05.03.2010 про розірвання договору оренди приміщення та 2 екземпляри Акту повернення приміщення з оренди від 05.03.2010 року, а також акт повернення біг-борду з оренди від 20.02.2010 року.(2екз.) були направлені поштовим відправленням Позивачу для підписання. (Додаток опис документів та поштова квитанція.) і один такий же пакет документів (Угоди від 05.03.2010 про розірвання договору-2 екз.; Акт повернення приміщення з оренди від 05.03.2010 року (2 екз.), Акт повернення біг-борду з оренди від 20.02.2010 року.-2екз.) був переданий наручно представнику ТОВ «Фірма Акант+К»старшому менеджеру магазину в м. Рівне Євтух Ірині Анатоліївні.

02.04.2010 року Вих. №102 був направлений лист з проханням повернути підписані примірники ТОВ «Управляюча компанія «Рівнеспецбудівест»Угоди від 05.03.2010 про розірвання договору та Акту повернення приміщення з оренди від 05.03.2010 року та сплатити заборгованість за надані послуги по оренді та експлуатаційних послугах в сумі, що складає 3537,21 грн. та заборгованість за розбиті скляні конструкції в сумі 4200,00 грн., проте Позивачем не були підписані Акт повернення приміщення з оренди та Угода про розірвання договору оренди, а повернуті без підпису.

Згідно ст. 610 ЦК України «Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)». Відповідач взяте на себе зобов'язання мав виконати належним чином, згідно ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України та не виконав зобов'язання у строк встановлений договором (ст. 612 ЦК України, 220 ГК України. Простроченням виконання зобов'язання в термін зазначений в договорі, що є істотним порушенням умов договору.

Відповідно до п. 7.2. Зобов'язання по здійсненню платежів, що передбачені цим Договором, вважаються виконаними належним чином у момент надходження відповідної суми коштів на рахунок Орендодавця. Проте станом на 10.05.2010 року за Відповідачем рахується заборгованість за надані послуги по оренді приміщення на загальну суму 3537,21 грн. з них:

- 49,67 грн. з ПДВ - заборгованість за відшкодування вартості опалення (кондиціювання) з 21.02. по 05.02010року ( Акт № ОУ-0000649 від 05 березня 2010року здачі-прийняття робіт (надання послуг) і Акт № ОУ-0000645 від 28 лютого 2010 року здачі-прийняття робіт (надання послуг);

- 525,24 грн. з ПДВ - заборгованість за щомісячні експлуатаційні послуги з 21.02. по 05.02010 року ( Акт № ОУ-0000648 від 05 березня 201 Ороку здачі-прийняття робіт (надання послуг) і Акт № ОУ-0000644 від 28 лютого 2010 року здачі-прийняття робіт (надання послуг);

- 2962,30 грн. з ПДВ - заборгованість за оренду нежитлового приміщення з 21.02. по 05.02.2010 року ( Акт №ОУ-0000647 від 05 березня 2010 року здачі-прийняття робіт (наданню послуг) і Акт №ОУ-0000643 від 28 лютого 2010 року здачі-прийняття робіт (надання послуг);

Згідно договору п. 20.2. У випадку порушення порядку або строків проведенні розрахунків, встановлених цим Договором, Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Розрахунок пені наведений у зустрічній позовній заяві, відповідає фактичним обставинам справи, та ч.6 ст.232 ГК України. Відповідачем (позивачем за зустрічним позовом не спростований) сума пені становить 125 грн. 36 коп.

- згідно ст. 625 ЦК України: «Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».

Розрахунок індексу інфляції:

Індекс інфляції березень 2010 року-100.9- 3569,04 грн.

Розрахунок 3% річних:

3537,21 х 3%: 365 х 64 :100% = 18,60 гривень

Розрахунки річних, втрат від інфляції відповідають фактичним обставинам справи, позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) не спростовані.

Первісний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставу своїх позовних вимог позивач посилається на неправомірні дії відповідача.

Однак позивач не надав жодного процесуального документа який би засвідчував неправомірність у діях відповідача.

Навпаки 05 листопада 2009 року о 13 годині дня від працівників охоронної фірми ПП «Захист-Вест»та працівника ТОВ «Фірма Акант+К»Галайчук Н.Г. в адміністрацію ТРЦ «Чайка»надійшла інформація, що при закритті працівником Галайчук Н.Г. двох половинок дверей у скляній вхідній конструкції вони були розбитті. За фактом розбиття розсувних скляних дверей (скляних конструкцій) був складений АКТ №7 від 05.11.2009 року та відібрані Пояснюючі записки працівників Відповідача Євтух І.А. та Галайчук Н.Г. відповідно до яких, було зазначено, що при закритті двох половинок скляних дверей вони розбились. Даний факт, а саме розбиття дверей при їх закритті Галайчук Н.Г. також зафіксовано камерами внутрішнього відеоспостереження ТРЦ «Чайка». Відповідачем було направлено на адресу Позивача АКТ № 7 від 05.11.2009року (Додаток 1), що був складений за фактом розбиття розсувних скляних дверей (скляних конструкцій -фактура № СФ-0001335 від 05 листопада 2009р. на відшкодування вартості розбитих розсувних скляних дверей в сумі 4200,00 грн. та лист вимога про усунення збитків заподіяних в внаслідок розбиття скляних дверей (скляних конструкцій). (Додаток 2)

Проте, станом на 01 квітня 2010 року Позивачем не було відшкодовано збитки за розбиті розсувні двері (скляні конструкції) в сумі 4200,00 гривень в зв'язку з чим Відповідач вимушений був 02.04.2010 року подати позов про відшкодування збитків до Господарського суду Черкаської області. (Ухвала господарського суду Черкаської області від 09 квітня 2010 року). На даний момент іде розгляд справи.

Господарським судом не встановлено обмежень користування орендованим прміщенням. Не встановлено знищення майна позивача, або безпідставного зберігання його відповідачем. Позивач не довів причинного зв`язку між діями відповідача та негативними наслідками на його думку, які наступили. Довідки бухгалтерії надані позивачем до позовної заяви про розрахунок збитків по оплаті за оренду приміщення, в якому не проводилась регалізація, збитки по заробітній платі за нарахованими податками, упущена вигода - не вказують на причинний зв`язок. Крім того, моральна шкода відповідно до чинного законодавства не стягується за невиконання сторонами господарських зобов`язань. Господарським судом не встановлено приниження честі та гідності, ділової репутації позивача.

Як підсумок, не встановлено у діях відповідача ухилення від прийняття орендованого приміщення, незаконне утримання майна, створення перешкод для виведення обладнання.

Керуючись ст.82-84, 63, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Зустрічний позов задоволити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Акант+К" 18008 м.Черкаси, вул.Хоменка, 15, р/р 26006351 у ВАТ "Ерсте Банк" м.Київ МФО 380009, код ЄДРПОУ 14207584 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Рівнеспецбудінвест" 33003 м.Рівне, вул.Гагаріна, 16, р/р 2600631781 в ВАТ АКБ "Львів" МФО 325268, код ЄДРПОУ 36349821 - 3537 грн. 21 коп. боргу, 125 грн. 36 коп. пені, 3569 грн. 04 коп. втрат від інфляції, 18 грн. 60 коп. річних, 102 грн. витрат по державному миту, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3.Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма Акант+К" в задоволенні позову про стягнення з ТзОВ "Управляюча компанія "Рівнеспецбудінвест"16252 грн. 02 коп. збитків.

4.Заяву ТзОВ "Фірми Акант+К" про збільшення позовних вимог повернути. Копію заяви долучити до матеріалів справи.

Суддя

Рішення підписане "30" червня 2010 року