Рішення № 102071580, 21.12.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року справа № 580/4292/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (далі – Департамент, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, яка полягає у відмові в зарахуванні пільгової вислуги років підполковнику поліції ОСОБА_1 , начальнику управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції;

- зобов`язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України здійснити перерахунок та зарахування підполковнику поліції ОСОБА_1 , начальнику управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, відповідно до статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей” та підпункту 4.1.6 пункту 4.1 розділу 4 Положення про порядок комплектування, матеріально-технічного, військового, фінансового та соціально-побутового забезпечення спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 16 грудня 1993 року № 3720-ХІІ, до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчислення, сформовану за період з 22.12.2005 до 09.04.2015, у загальній кількості 04 роки 09 місяців 07 днів;

- здійснити перерахунок підполковнику поліції ОСОБА_1 , начальнику управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, відповідно до статті 78 Закону України “Про Національну поліцію” стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 22.12.2005 до 09.04.2015, у загальній кількості 04 роки 09 місяців 07 днів та встановити надбавку за стаж служби в поліції з урахуванням періоду пільгової вислуги років.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що відмова відповідача в зарахуванні пільгової вислуги років, сформованої за період з 22 грудня 2005 року до 09 квітня 2015 року загальною кількістю 04 роки 07 місяці 15 днів, до календарної вислуги років, а також до стажу служби в поліції для встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки відповідно до статті 78 закону України “Про Національну міліцію” є протиправною, оскільки реалізація права працівникам на обчислення пільгової вислуги років здійснюється з моменту їх вступу на службу до моменту скасування такої пільги.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачеві строк, протягом якого можуть бути усунуті недоліки, вказані в даній ухвалі.

26 липня 2021 року позивач подав до суду заяву на усунення недоліків, вказаних у зазначеній ухвалі Черкаського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 19.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

07 вересня 2021 року до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що зарахування до календарної вислуги стажу роботи у пільговому обчисленні, так як і зарахування його до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, ні законом №2262-ХІІ, ні Законом України “Про Національну поліцію” не передбачено.

Оскільки норми пункту 3 Постанови № 393 суперечать нормам пункту “а” статті 12 Закону № 2262-ХІІ, застосуванню підлягає саме Закон, який відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України має вищу юридичну силу.

Також відповідач наголосив, що позивач по теперішній час проходить службу в департаменті, стаж служби в поліції, який дає право позивачеві на встановлення надбавки за вислугу років та додаткову відпустку встановлено в наказі Департаменту від 07.11.2019 № 39 о/с “По особовому складу”, який позивачем не оскаржено. З рапортом про звільнення до Департаменту позивач не звертався, у зв`язку з чим позивачеві жодним документом не встановлювалася та в силу вимог Порядку № 1235 не могла встановлюватися ні календарна, ні пільгова вислуга років. Таким чином останній обрахунок календарної та пільгової вислуги років для призначення пенсії ОСОБА_1 буде здійснено Департаментом у майбутньому при його звільненні зі служби в поліції відповідно до вимог законодавства, що діятиме на час такого звільнення, та не буде залежати від обрахунку вислуги років позивачу, що здійснювались протягом часу його служби, у тому числі здійснених на виконання рішення суду в даній справі.

27 вересня 2021 року позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що правові висновки, на які посилається відповідач у своєму відзиві не можуть бути застосовані і взяті до уваги при розгляді даної справи, оскільки позовні вимоги не стосуються зарахування навчання у вищих навчальних закладах до стажу роботи в поліції.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що позивач звернувся до Департаменту із рапортом від 26.04.2021, відповідно до якого просив здійснити йому перерахунок відповідно до статті 78 закону України “Про Національну поліцію” стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 22.12.2005 по 09.04.2015 та встановити відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” надбавку за стаж служби в поліції із урахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 22 грудня 2005 року по 09 квітня 2015 року загальній кількості 20 років 06 місяців 20 днів.

24 травня 2021 року Департаментом направлено на адресу відповідь № 5474/55/02-2021 про результати розгляду рапорту, в якій зазначено, що станом на 14.05.2021 вислуга років у пільговому обчисленні становить 20 років 07 місяців 15 днів, вислуга років позивача складає 16 календарних років 00 місяців 00 днів та відповідно до пункту “а” абзацу першої статті 12 Закону підстави для призначення позивачеві пенсії за вислугу років наразі відсутні.

Одночасно позивача повідомлено, що статтею 78 Закону України “Про Національну поліцію” та постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” не передбачено зарахування пільгової вислуги років до стажу служби в поліції, оскільки частиною другою вказаної статті встановлено вичерпний перелік складових, які включаються до стажу служби в поліції і пільгова вислуга років в цьому відсутня.

Ураховуючи викладене, відповідач зазначив, що вирішити позитивно питання щодо зарахування до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії вислугу в пільговому обчисленні, сформованої за період служби з 22 грудня 2005 року до 09 квітня 2015 року загальною кількістю 04 роки 07 місяці 15 днів, а також до стажу служби в поліції та позивачу здійснити відповідного перерахунку наразі неможливо.

Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, а тому за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернувся до суду.

Під час вирішення спору по суті, суд враховує таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у своїх рішеннях від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001 та від 13.03.2012 № 6-рп/2012 висловив позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Таким чином, зміст правовідносин, зокрема, прав та обов`язків особи, не може змінюватися зі зміною законодавчих норм.

З урахуванням наведеного, право позивача на зарахування при обчисленні вислуги років на пільгових умовах часу проходження служби в підрозділах дільничних інспекторів, в підрозділах ДСБЕЗ, в підрозділах боротьби з незаконним обігом, спеціальних підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю, на яких перебував позивач у період часу з 22.12.2005, визначаються за тими правилами, які були чинними на момент виникнення відповідного права.

Суд зазначає, що період проходження позивачем служби з 22.12.2005 по 09.04.2015 на посадах в підрозділах: дільничних інспекторів міліції, державної служби боротьби з економічною злочинністю органів внутрішніх справ; спеціальних підрозділах: по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ, з незаконним обігом наркотиків; по боротьбі з організованою злочинністю в органах внутрішніх справ підлягає зарахуванню до вислуги років на пільгових умовах відповідно до: постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 № 1525 та наказу МВС України від 29.05.2008 № 250 “Про затвердження Переліку посад дільничних, старших дільничних інспекторів міліції та працівників підрозділів з керівництва дільничними інспекторами міліції (крім центрального апарату МВС), яким час проходження служби зараховується на пільгових умовах”, пункту 3 постанови КМУ від 17.07.1992 № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей” та наказу МВС України від 20.07.2006 № 722 “Про затвердження переліку посад начальницького складу підрозділів боротьби з економічною злочинністю органів внутрішніх справ, за якими зараховується час проходження служби на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця”, постанови Верховної Ради України від 16.12.1993 № 3720-ХІІ “Про затвердження Положення про порядок комплектування матеріально-технічного, військового, фінансового та соціально-побутового забезпечення спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю МВСУ (зі змінами) та наказу МВС України від 14.11.2007 № 431 “Про затвердження переліку працівників спеціальних підрозділів з організованою злочинністю органів внутрішніх справ, стаж роботи, яких обчислюється з розрахунку 1,5 роки за кожен рік служби”, постанови КМУ від 19.09.2007 № 1144 “Про доповнення пункту 3 постанови КМУ від 17.07.1992 № 393“ та наказу МВС України від 01.10.2007 № 366 “Про затвердження Переліку посад начальницького складу підрозділів кримінальної поліції у справах дітей, боротьби з незаконним обігом наркотиків, боротьби із злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми, органів внутрішніх справ, за якими зараховується час проходження служби на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця”, та постанови Верховної Ради України від 16.12.1993 № 3720-ХІІ “Про затвердження Положення про порядок комплектування матеріально-технічного, військового, фінансового та соціально-побутового забезпечення спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю МВС України (зі змінами) та складає станом на 14.05.2021 20 років 07 місяців 15 днів, що не заперечується відповідачем.

У даній справі суд досліджує питання чи має позивач право на зарахування до стажу служби в поліції даної пільгової вислуги років.

Відповідно до пункту “а” частини першої статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах “б” – “д”, “ж” статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Відповідно до статті 17-1 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених правових норм у поєднанні з положеннями Порядку № 393 дає підстави для висновку, що визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат.

Основним актом, на підставі якого здійснюється таке регулювання є, зокрема, Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов`язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу. Така можливість передбачена Порядком № 393.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 750/9775/16-а. Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.

Суд також звертає увагу, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).

Таким чином, пільгова вислуга має враховуватися при призначенні пенсій згідно з пунктом “а” частини 1 статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”.

Листом від 24 травня 2021 року № 5474/55/02-2021 відповідач повідомив позивача про неможливість вирішити позитивно питання щодо зарахування до календарної вислуги років, яка дає право на призначення йому пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за період служби з 22 грудня 2005 року до 09 квітня 2015 року загальною кількістю 04 роки 07 місяці 15 днів, а також до стажу в поліції та здійснення відповідного перерахунку.

Тобто фактично відповідачем відмовлено позивачеві у зарахуванні до календарної вислуги років, яка дає право на призначення йому пенсії, вислуги в пільговому обчисленні, сформовану за відповідний період та здійснення відповідного перерахунку.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частині щодо визнання протиправною відмови відповідача у зарахуванні пільгової вислуги років позивача до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції та зобов`язання здійснити відповідний перерахунок.

Відповідно до статті 78 Закону України “Про Національну поліцію” стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. До стажу служби в поліції зараховуються, зокрема: служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду. Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення. Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.

З огляду на зазначене, оскільки стаж служби позивача в період з 22 грудня 2005 року до 09 квітня 2015 року в пільговому обчисленні у розмірі 04 роки 07 місяці 15 днів підлягає зарахуванню до вислуги років відповідно до пункту 3 Порядку № 393, то він відповідно до статті 78 Закону України “Про Національну поліцію” мав бути врахований до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.

У рапорті від 26 квітня 2021 року позивач просив, у тому числі, здійснити перерахунок відповідно до Закону України “Про Національну поліцію” його стажу служби в поліції, який дає право на встановлення йому надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 22 грудня 2005 року до 09 квітня 2015 року та встановити йому відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” надбавку за стаж служби в поліції із урахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 22 грудня 2005 року до 09 квітня 2015 року у загальній кількості 20 років 06 місяці 20 день.

У листі від 24 травня 2021 року №5474/55/02-2021, яким надано відповідь на вказаний рапорт відповідачем розглянуто вказане питання, водночас, відповідачем пільгову вислугу років, сформовану за вказаний період у загальній кількості 04 роки 07 місяці 15 днів, до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової відпустки, враховано не було.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що відповідач мав врахувати до стажу служби позивача в поліції пільговий стаж, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки період пільгової вислуги років, сформованої за період з 22 грудня 2005 року до 09 квітня 2015 року у загальній кількості 04 роки 07 місяці 15 днів, водночас навіть після подання позивачем рапорту відповідного зарахування не здійснив, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та зарахувати позивачеві відповідно до статті 78 Закону України “Про Національну поліцію” стаж служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 22 грудня 2005 року до 09 квітня 2015 року у загальній кількості 04 роки 07 місяці 15 днів та встановити надбавку за стаж служби з урахуванням періоду пільгової вислуги років.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, то судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, яка полягає у відмові в зарахуванні пільгової вислуги років підполковнику поліції ОСОБА_1 , начальнику управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції.

Зобов`язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України здійснити перерахунок та зарахування підполковнику поліції ОСОБА_1 , начальнику управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, відповідно до статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей” та підпункту 4.1.6 пункту 4.1 розділу 4 Положення про порядок комплектування, матеріально-технічного, військового, фінансового та соціально-побутового забезпечення спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 16 грудня 1993 року № 3720-ХІІ, до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчислення, сформовану за період з 22.12.2005 до 09.04.2015, у загальній кількості 04 роки 09 місяців 07 днів.

Зобов`язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України здійснити перерахунок підполковнику поліції ОСОБА_1 , начальнику управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, відповідно до статті 78 Закону України “Про Національну поліцію” стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 22.12.2005 до 09.04.2015, у загальній кількості 04 роки 09 місяців 07 днів та встановити надбавку за стаж служби в поліції з урахуванням періоду пільгової вислуги років.

Стягнути з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.

Учасники справи:

1) позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

2) відповідач – Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 43305056).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 21.12.2021.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК