Рішення № 102071530, 20.12.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2021 року справа № 580/6364/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В. розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі – відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.12.2020 №0197400708, в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 3116 грн.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 28.10.2021 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код за ЄДРПОУ 43141267).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідно до акту фактичної перевірки № 477/23/23/07/ НОМЕР_1 від 03.12.2020, перевірку її як суб`єкта господарської діяльності здійснювали ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які розпочали перевірку 25.11.2020 і закінчили 02.12.2020. В ході даної перевірки позивач не була присутня, відповідно господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_1 не здійснювала, так як перебувала на лікуванні. Про початок проведення перевірки позивача не повідомляли і про її проведення позивач не знала, а тому не могла навести свої доводи щодо її проведення та результатів.

Позивач звернула увагу, що відповідно до письмового звернення, яке підписане ГДРІ ОСОБА_4 від 25.11.2020, останній просить від ФОП ОСОБА_1 надати підтверджуючі документи на право придбання, зберігання та реалізації групи підакцизних товарів до 02.12.2020. На вказаному зверненні відсутні будь-які дані, які б вказували на фактичне направлення його адресату чи безпосереднє вручення. До даного звернення також не надано підтверджуючих документів про донесення його змісту до позивача, як суб`єкта господарської діяльності, тому позивач об`єктивно не мала можливості надати відповідні документи, оскільки відповідного запиту не отримувала.

Позивач стверджує, що в неї є всі підтверджуючі документи на право придбання, зберігання та реалізацію групи підакцизних товарів.

На підставі наведеного позивач вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач – Головне управління ДПС у Черкаській області, у відзиві на адміністративний позов проти його задоволення заперечив, мотивуючи свою позицію тим, що на підставі пп. 20.1.11 п. 20.1 ст. 20 ПК України, до початку проведення фактичної перевірки в кафе-барі, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , посадовими особами контролюючого органу проведено контрольну розрахункову операцію, в ході якої придбано алкогольний напій Ром Кола в пляшці об`ємом 0,33 л. по ціні 24,00 грн.

Особа, що проводила розрахункову операцію - ОСОБА_5 .

В ході проведення фактичної перевірки на підставі пп. 20.1.9. п.20.1. ст. 20 ПК України складено акт зняття залишків товарних запасів на торговельному об`єкті (в складських приміщеннях) в якому зазначені товари підакцизної групи, які зберігалися на торговельному об`єкті з метою реалізації кінцевому споживачу, а також письмове звернення про надання документів, які б підтвердили факт придбання товарів.

На момент здійснення перевірки позивач не надав контролюючому органу доказів ведення вказаної вище книги обліку доходів і витрат, а також інші документи, що підтверджують придбання товарів, що є підставою для застосування до нього штрафних санкцій.

На підставі наведеного просив відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Відповідач – Головне управління ДПС у м. Києві, відзиву проти позову не подав, про причини неподання суд не повідомив, хоча копію ухвали від 28.10.2021 про залучення другим відповідачем отримав в електронний кабінет 29.10.2021.

Розглянувши подані документи і матеріали, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована суб`єктом господарювання та взята на облік в податкових органах як платник податків.

Посадовими особами Головного управління ДПС у Черкаській області на підставі пп. 20.1.2, 20.1.4, 20.1.8 - 20.1.11 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст.75, пп. 80.2.2, 80.2.4 та 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, відповідно до наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 23.11.2020 року №2133-п та за наявності направлень від 23.11.2020 №1033, №1034 проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 , за місцем фактичного здійснення діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , тривалістю десять діб.

Результати перевірки оформлені актом № 477/23/23/07/ НОМЕР_1 від 03.12.2020 (далі - акт перевірки).

За даними акту перевірки посадовими особами контролюючого органу було проведено контрольну розрахункову операцію, в ході якої придбано алкогольний напій Ром Кола в пляшці об`ємом 0,33 л. по ціні 24,00 грн.

Особа, що проводила розрахункову операцію - ОСОБА_5 .

В подальшому, посадовими особами контролюючого органу пред`явлено посвідчення, направлення на перевірку від 23.11.2020 №1033, №1034 та вручено копію наказу від 23.11.2020 №2133-п про проведення фактичної перевірки, про що зроблено запис в направленнях на перевірку та завірено підписом ОСОБА_6 .

Також в ході проведення фактичної перевірки на підставі пп. 20.1.9. п.20.1. ст. 20 ПК України складено акт зняття залишків товарних запасів на торговельному об`єкті (в складських приміщеннях) в якому зазначені товари підакцизної групи, які зберігалися на торговельному об`єкті з метою реалізації кінцевому споживачу, а також залишено письмове звернення про надання документів, які б підтвердили факт придбання товарів, які знаходяться в реалізації в кафе-барі за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 .

Згідно висновків акту перевірки, в ході проведення перевірки встановлені, зокрема, порушення:

- п. 1, 2, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 року зі змінами та доповненнями.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення:

- №0197400708 від 29.12.2020, яким за порушення п. 1, п. 2, п. 11, п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР, на підставі ст. 20 цього закону застосовано штраф у загальному розмірі 8218,40 грн., в тому числі 3116 грн., що становить подвійну вартість необлікованих у місці продажу товарів на суму 1558 грн.

Не погоджуючись із правомірністю наведеного рішення, в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 3116 грн., позивач звернулась до суду з даним позовом.

Перевіряючи правомірність нарахування штрафних санкцій, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 80.1 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

За пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Згідно пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

З наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що проведення фактичної перевірки для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, може бути проведено за відсутності суб`єкта господарювання, за умови вручення уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, наказу на проведення перевірки та відповідного направлення.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що проведення перевірки за відсутності суб`єкта господарювання та за умови присутності особи, яка здійснює розрахункові операції, відповідає вимогам Податкового кодексу України.

Вирішуючи питання щодо правомірності податкового повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.

Пунктом 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Відповідно до положень статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 20 Закону № 265/95-ВР передбачено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Таким чином, фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, при продажі товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов`язані вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Недотримання вказаного обов`язку має наслідком застосування фінансової санкції у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації.

Підставою для застосування штрафних санкцій за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, є встановлений факт наявності товарів в місцях їх реалізації та/або зберігання, які не обліковані у встановленому порядку, тобто виявлення товарів у надлишку (перевищення кількості товару в наявності над облікованим товаром).

Облік таких товарів за правилами пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР повинен здійснюватися на складах та/або за місцем їх реалізації.

Оскільки у розділі V Закону № 265/95-ВР передбачена відповідальність за порушення вимог лише цього Закону, тому застосування санкції, передбаченої статтею 20 Закону № 265/95-ВР можливе до суб`єкта господарювання, який не облікував товар та виставив його на продаж у місці торгівлі.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України від 16.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та Фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ХІV). відповідно до статті 3 якого бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону №996-ХІV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

До первинних документів, що є підставою для оприбуткування товару, належать накладні та товарно-транспортні накладні, такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів.

За даними акту перевірки, в ході огляду місця здійснення діяльності вище зазначеного суб`єкта господарювання виявлено факт зберігання алкогольних напоїв на загальну суму 1558 грн., про що у присутності продавця ОСОБА_5 складено акт зняття залишків товарно-матеріальних цінностей.

Позивач в якості доказів первинного бухгалтерського обліку алкогольних напоїв надала копії накладних №УТ-1111008 від 11.11.2020, №Ні-00113490 від 06.10.2020, №Ні-00113491 від 06.10.2020, №Ні-00124653 від 03.11.2020, №Ні-00081012 від 28.07.2020, №395196 від 03.10.2020, №Ні-00118765 від 20.10.2020.

Досліджуючи зміст наведених документів судом встановлено, що вони не містять найменування та реквізитів суб`єкта господарювання, який відвантажив алкогольні напої, не містять його печатки, не містять підпису, прізвища, ім`я та по батькові, та посади відповідальної особи, яка здійснила відпуск товарів від імені постачальника, а також реквізити документу, який підтверджує повноваження діяти від імені постачальника.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону №996-ХІV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що надані позивачем накладні не дають змогу ідентифікувати суб`єкта господарювання, який здійснив постачання алкогольних напоїв на користь позивача, а самі накладні не відповідають вимогам до первинного бухгалтерського документа.

Отже, суд дійшов висновку, що в ході судового розгляду спору позивач не спростувала висновків акту перевірки та не надала документів первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують придбання та оприбуткування вищенаведених товарів.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачені позивачем судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Сплачену суму судових витрат залишити за позивачем.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО