Рішення № 10207001, 16.06.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2010 р. Справа № 18/76/10

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області

у складі судді Давченко Т.М.,

при секретарі Ковальжи А.І.

за участю представників:

представник позивача Фуртатов К.М., дов. № 185 від 18.03.2009р.

представник відповідача - Охрименко В.А., дов. № 522 від 13.04.2010р.

представник третьої особи ОСОБА_3, дов. № 6558 від 30.07.2009р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мікрін-ЛД»,

54001, м. Миколаїв, вул.Радянська, буд.6-8,

до публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції,

54030, м. Миколаїв, вул.Артилерійська, 19-а,

третя особа: ОСОБА_5, АДРЕСА_1

предмет спору: визнання недійсним іпотечного договору № 1388 від 21.04.2008р., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мікрін-ЛД»(далі Позивач) звернулося у господарський суд з позовом про визнання недійсним іпотечного договору № 1388 від 21.04.2008р., про виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна запису про обтяження майна, про виключення з Державного реєстру іпотек реєстраційного запису та стягнення судових витрат.

Судом здійснено заміну відповідача відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції його правонаступником публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Генеральний кредитний договір № 010/01-02/08-042 від 15.04.2008р., в забезпечення виконання зобовязань за яким укладено спірний Іпотечний договір, не містить конкретних зобовязань сторін, а носить загальний характер і тому не може бути забезпечений іпотекою; спірним Іпотечним договором забезпечуються неіснуючі на момент його укладання зобовязання та зобовязання за неіснуючими на момент укладання договорами; в спірному Іпотечному договорі відсутні істотні умови: зміст та розмір основного зобовязання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, в якому встановлено основне зобовязання; в спірному Іпотечному договорі не встановлено чіткої суми забезпеченого грошового зобовязання та критеріїв його визначення на конкретний час.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позовних вимог. Заперечення обгрутовувалися тим, що в рамках генерального кредитного договору № 010/01-02/08-042 від 15.04.2008р. були укладені кредитні договори № 010/01-02/08-043 від 15.04.2008р. та № 010/01-02/08-043 від 15.04.2008р., за якими і визначався конкретний розмір зобовязань.

У судовому засіданні представник третьої особи підтримав позовні вимоги, зазначив, що викладені в позовних вимогах обставини відповідають дійсності.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі. Висновок суду ґрунтується на такому:

15.04.2008р. між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (далі банк) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 (далі - позичальник) укладено Генеральний кредитний договір № 010/01-02/08-042, який визначає загальні принципи та порядок кредитування позичальника.

В подальшому 21.04.2008р. між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Мікрін-ЛД" (майновий поручитель) укладено Іпотечний договір № 1388, відповідно до якого позивач виступив майновим поручителем за фізичну особу підприємця ОСОБА_5 за зобовязаннями, які витікають з генерального кредитного договору № 010/01-02/08-042 від 15.04.2008р. В свою чергу, Генеральний кредитний договір № 010/01-02/08-042 не визначає конкретний розмір зобовязань, а лише визначає загальні принципи та порядок кредитування позичальника.

Згідно ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що забезпечення Іпотечним договором № 1388 від 21.04.2008р. не існуючого зобовязання суперечить вимогам діючого законодавства.

Суд також приходить до висновку, що п.1.1 Іпотечного договору № 1388 від 21.04.2008р. суперечить ч.2 ст.7 Закону України "Про іпотеку", в якій зазначено, що вимога за основним зобовязанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобовязання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобовязання. В порушення ч.2 ст.7 Закону України "Про іпотеку" в п.1.1 Іпотечного договору № 1388 від 21.04.2008р. сума основного зобовязання чітко не встановлена, крім того, положення Іпотечного договору не містять критеріїв, які б дозволили чітко встановити розмір основного зобовязання на конкретний час. Оскаржуваний Іпотечний договір визначає не конкретний розмір зобовязання, а лише максимально можливу межу по зобовязанням повернути кредитні кошти. Зазначене підтверджується і положеннями викладеними у Генеральному кредитному договорі, де зазначено, що порядок і умови надання кредитних коштів визначається договорами, укладеними в рамках Генерального кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства. З встановлених судом обставин, вбачається, що Іпотечний договір № 1388 від 21.04.2008р. суперечить ст.573 Цивільного кодексу України та ч.4 ст. 3, ч.2 ст.7 Закону України "Про іпотеку", а відтак укладений з порушенням вимог ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Як визначає ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі визнання іпотечного договору недійсним. В силу того, що Іпотечний договір підлягає визнанню недійсним, правові підстави для існування заборони відчуження належного ТОВ "Мікрін -ЛД" нерухомого майна відсутні.

Статтею 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Згідно ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Відповідно до ст. 55 Закону України "Про нотаріат" при посвідченні угод про відчуження нерухомого майна перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна. В разі наявності заборони угода про відчуження майна, обтяженого боргом, посвідчується лише у разі згоди кредитора і набувача на переведення боргу на набувача. Відповідно до положень п.47 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України договори про відчуження або заставу майна (майнових прав) посвідчуються нотаріусом після перевірки відсутності заборони на відчуження або арешту за даними Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Враховуючи зазначене вбачається, що позивач володіє, користується, але внаслідок умов Іпотечного договору № 1388 від 21.04.2008р. та вимог ст. 55 Закону України "Про нотаріат" позбавлений можливості вільно розпоряджатися майном, яке належить йому на праві власності, а тому позовні вимоги в частині вилучення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна також підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі визнання іпотечного договору недійсним. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. Відтак позовні вимоги в частині виключення записів з Державного реєстру іпотек є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Згідно ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Безпідставна наявність записів щодо майна, яке належить Позивачу, обмежує його право власності, а тому таке право підлягає захисту усуненням перешкод у здійсненні користування та розпорядження майном шляхом виключення записів Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна та записів з Державного реєстру іпотек. Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.

Не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи посилання відповідача на те, що між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»та фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 були укладені кредитні договори № 010/01-02/08-043 від 15.04.2008р. та № 010/01-02/08-043 від 15.04.2008р., якими визначалися конкретні умови кредитування. Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.01.2010р. по справі № 18/115/09, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.04.2010р. по справі № 18/115/09, визнано недійсним кредитний договір № 010/01-02/08-043 від 15.04.2008р. Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.01.2010р. по справі № 18/116/09, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.04.2010р. по справі № 18/116/09, визнано недійсним кредитний договір № 010/01-02/08-044 від 15.04.2008р. Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією. Відповідно, рішення господарського суду Миколаївської області від 25.01.2010р. по справі № 18/115/09 та по справі № 18/116/09 набрали законної сили 15.04.2010р.

Згідно ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків. Вказане свідчить, що на даний час відсутні договори, які б визначали конкретні умови кредитування.

За таких обставин, вимоги позивача законні, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані, отже, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 25, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати недійсним з моменту укладання Іпотечний договір від 21.04.2008 року, укладений між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та товариством з обмеженою відповідальністю "Мікрін-ЛД", посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Сіряковою О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1388.

2.Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, реєстратором якого є Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, запис про обтяження майна №7066077, контрольна сума 9ДГ0ВГБЕЕ5, яке було предметом Іпотечного договору від 21.04.2008р., внесений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Сіряковою О.В. 21.04.2008р., зареєстрований в реєстрі за №1389

3. Виключити з Державного реєстру іпотек, реєстратором якого є Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, реєстраційний запис зареєстрований 24.04.2008р. за №7088265, контрольна сума Б4446ДБ30Е, стосовно майна, яке було предметом іпотечного договору від 21.04.2008р., внесеного приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Сіряковою О.В.

4. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (54030, м. Миколаїв, вул.Артилерійська, 19-А, код ЄДРПОУ - 14305909) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мікрін-ЛД»(54001, м.Миколаїв, вул.Радянська, буд.6-8, ідентифікаційний код 33310147) 85 грн. держмита; 236 грн. витрат на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя