Ухвала суду № 102067431, 21.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

21 грудня 2021 р. Справа №200/13711/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Зінченко О.В., ознайомившись з матеріалами адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини А0693 (юридична адреса: 84502, Донецька область, м. Бахмут, вул. Зелена, 38, код ЄДРПОУ 26615169) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі-позивач) до Військової частини А0693 (далі-відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А 0693 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.07.2019 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексаціїї 4463,15 грн., відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- зобов`язати військову частину А 0693 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463,15 грн. за період з 01.03.2018 по 31.07.2019 включно в сумі 75 873,55 грн., відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 із одночасною компенсацією сум податків доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податків з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою суду від 23 жовтня 2021 року позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, встановив наступне.

21.07.2020 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А0693, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії військової частини А0693 щодо виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 28.07.2016 року по 31.07.2019 року включно,

- зобов`язати військову частину А0693 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 28.07.2016 року по 31.07.2019 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 28.07.2016 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 31.07.2019 року - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року по справі №200/6774/20 позов ОСОБА_1 до Військової частини А0693 (Донецька обл., м. Бахмут, вул. Чайковського, 8, ідентифікаційний код юридичної особи 26615169) про визнання протиправними дій, зобов`язання нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 28.07.2016 року по 31.07.2019 року задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Військової частини А0693 щодо не нарахування та не виплати в повному розмірі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період його служби з 28.07.2016 року по 31.07.2019 року, зобов`язано військову частину А0693 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 28.07.2016 року по 31.07.2019 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 28.07.2016 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 31.07.2019 року - березень 2018 року, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/6774/20 набрало законної сили 29 жовтня 2020 року.

Таким чином, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року по справі №200/6774/20 фактично вирішено позовні вимоги позивача щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 28.07.2016 року по 31.07.2019 року, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Отже, спір у даній справі між позивачем та відповідачем є тотожним із спором, що вирішений Донецьким окружним адміністративним судом під розгляду справи №200/6774/20. Тобто, у розглядуваному випадку - спір між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав.

Відповідно статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційній нормі про обов`язковість судового рішення кореспондують положення норми статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.

Також відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції”.

В рішеннях Європейського суду з прав людини (у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, прослідковується однозначна позиція, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя.

Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, само по собі є підставою для його безпосереднього виконання, що визначено ч. 2 ст. 372 КАС України. Для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених, зокрема, у Законі України “Про виконавче провадження”. Порядок вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень в адміністративних справах, визначений розділом IV КАС України.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення (зокрема, ст.ст. 378, 382, 383 КАС України), виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання нового позову, невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 у справі № 806/2143/15, від 21.12.2020 року у справі № 440/1810/19.

Аналіз предмету позову у справі, яка розглядається, свідчить, що фактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із бездіяльністю відповідача під час виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.09.2020 у справі № 200/6774/20-а, що набрало законної сили 29.10.2020. У той же час, невиконання відповідачем рішення у справі № 200/6774/20-а не є підставою звернення до суду із новим позовом, оскільки стосується питання фактичного виконання рішення суду, у тому числі у спосіб, який позивач вважає за необхідним.

У випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, позивач має встановлене законом право в порядку, передбаченому КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, заявлені позовні вимоги позивачем вже вирішені під час розгляду адміністративної справи № 200/6774/20-а судом.

Таким чином, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але фактично на стадії виконання судового рішення.

Поняття “предмет спору” та “предмет позову” не є тотожними. Так предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, тобто благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем, а предметом позову є безпосередньо позовні вимоги. Таким чином, навіть обрання позивачем різного способу захисту права (шляхом визначення різних позовних вимог), спрямованого на відновлення одного й того самого права не свідчить про виникнення нового спору.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

У даному випадку є таке, що набрало законної сили, рішення суду у справі №200/6774/20-а за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А0693 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати недоплаченої індексації грошового забезпечення, тобто є рішення суду, яке набрало законної сили, у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Беручи до уваги викладене та керуючись ст.ст. 238, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у даній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А0693 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення, відповідно до статті 295 КАС України.

Згідно приписів статті 297 КАС України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Ухвала постановлена та підписана 21 грудня 2021 року.

Суддя О.В. Зінченко