Рішення № 10206606, 24.06.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.10                                                                                           Справа№ 17/65

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ВАТ “Львівкартонопласт”, м. Львів

до відповідача: Благодійний фонд допомоги інвалідам гірських районів Львівської області, м.Львів

про: стягнення 15 983,75 грн.

Представники :

Від позивача: Віняр Ю.С. –представник (Довіреність № 01/2009 від 03.04.2009р.)

Від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ВАТ “Львівкартонопласт”, м. Львів до Благодійний фонд допомоги інвалідам гірських районів Львівської області, м.Львів про стягнення 15 983,75 грн.

Ухвалою суду від 18.05.2010р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 08.06.2010р.

З підстав, викладених в Ухвалі суду від 08.06.2010р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні представник позивача заявлені у позовній заяві вимоги підтримав.

Відповідач явку представника в судові засідання з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

11.12.2009 р. між сторонами у справі укладено Договір купівлі-продажу товарів № 11/12-2009, на виконання умов якого позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 15 398,40 грн., що підтверджується Накладною № R03/50 від 15.03.10р. із підписами повноважних представників сторін. Повноваження представнику відповідача на отримання товару надано згідно Довіреності № 8 від 15.03.2010р.

У п. 2.3. Договору передбачено, що оплата товару відповідачем здійснюється з відстроченням платежу. Розрахунок за відвантажену партію товару відповідач повинен здійснити не пізніше 21 календарних днів з моменту отримання партії товару.

Як встановлено судом, у визначений Договором термін відповідач отриманого товару не оплатив.

В судовому засіданні 24.06.2010р. представник позивача надав суду підписаний сторонами Акт звірки взаємних розрахунків від 04.06.2010р., відповідно до якого станом на 04.06.2010р. сума боргу відповідача перед ВАТ “Львівкартонопласт” становить 15 398,40 грн.

За прострочення оплати товару позивач, на підставі п.6.3. Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що становить 129,73 грн.

Окрім того, відповідно до п. 6.3. Договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 455,62 грн. 36 % річних.

Загальна сума позовних вимог становить 15 983,75 грн.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору купівлі-продажу товарів № 11/12-2009 від 11.12.2009 р.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що договірних зобов’язань щодо оплати отриманого від позивача товару відповідач належно не виконав.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

П. 6.3. Договору купівлі-продажу товарів № 11/12-2009 від 11.12.2009 р. передбачено, що у разі порушення строку оплати за поставлений товар, відповідач зобов’язується сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за поставлену партію товару за кожен розпочатий день (добу) прострочення, а також проценти за прострочення виконання грошового зобов’язання в розмірі 36 % річних від простроченої суми.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення. Відповідач доводів позивача не спростував, доказів належного виконання зобов’язання щодо оплати товару суду не надав.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1.          Позовні вимоги задоволити.

2.          Стягнути з Благодійного фонду допомоги інвалідам гірських районів Львівської області (79017, м. Львів, вул. Левицького, 73/2. Код ЄДРПОУ 23891602) на користь ВАТ “Львівкартонопласт” (79056, м. Львів, вул. Ковельська, 109. Код ЄДРПОУ 00278793)15 398,40 грн. основного боргу, 129,73 грн. пені, 455,62 грн. 36 % річних, всього –15 983,75 грн.; 159,84 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя