Рішення № 102065561, 07.12.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/19037/20

Провадження № 2/761/2398/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Мальцева Д.О.

при секретарі Колодяжному В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - Державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для подання заяви для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до Київської міської ради (далі по тексту - відповідач), третя особа - Державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори (далі по тексту - третя особа), відповідно до якого просила визначити позивачу додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка є рідною донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 26.04.2005 та 12.08.2016 мати позивачки здійснила особисте розпорядження на випадок своєї смерті та заповіла доньці нерухоме майно, зокрема житловий будинок в селиці Гребінки Васильківського району Київської області по АДРЕСА_1 та земельну ділянку та квартиру АДРЕСА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 мати позивачки померла. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої увійшло зазначене нерухоме майно.

Разом з тим, позивач у встановлений законом шестимісячний строк не встигла звернутись із заявою про прийняття спадщини після матері з поважних причин, у тому числі через початок пандемії коронавірусної хвороби SARS-CoV-2 та запровадження протиепідемічних заходів на території України. Разом з тим, після звернення до державного нотаріуса останній 18.06.2020 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з тим, що позивачкою було пропущено шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини. З огляду на зазначене, а також те, що позивачка є єдиною спадкоємицею після померлої ОСОБА_2 , а також з огляду на те, що вона була юридично не обізнана про строки для подання заяви для прийняття спадщини на період дії карантину на території України, а також через те, що дуже емоційно переживала смерть матері, позивачка звернулась до суду з вказаним позовом.

Від відповідача відзив не надходив.

Від третьої особи пояснення не надходили.

02.07.2020 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва по справі відкрито провадження у порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання, встановлено сторонам строки для надання заяв по суті справи.

13.11.2020 судом направлено запит до Першої КДНК щодо витребування матеріалів спадкової справи.

03.03.2021 від Першої КДНК надійшли копії матеріалів спадкової справи після померлої ОСОБА_2

26.04.2021 ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

07.12.2021 від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та відсутності заперечень проти розгляду справи у заочному порядку.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надала заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримала, проти розгляду справи у заочному порядку не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, ухвала про відкриття провадження та судові повістки направлялись відповідачу за адресою місцезнаходження.

Третя особа у судове засідання не з`явилась, причини неявки суду невідомі. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, ухвала про відкриття провадження та судові повістки направлялись третій особі за адресою місця знаходження.

Відповідно до ч. 4 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України), у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно положень ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що позивач щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, розглянувши подані позивачем документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Положеннями ст. 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За загальним правилом, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є рідною матір`ю ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження НОМЕР_1 .

25.12.1982 позивачка уклала шлюб з ОСОБА_4 та змінила прізвище на « ОСОБА_5 », яке залишилось незмінним і після розірвання шлюбу - 02.12.1997 (Свідоцтво про шлюб НОМЕР_2 , Свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_3 ).

26.07.2005 громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зробила особисте розпорядження на випадок своєї смерті, а саме склала Заповіт, відповідно до якого належні їй житловий будинок з господарськими та побутовими надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 та земельну ділянку, що розташована за цією ж адресою заповіла ОСОБА_1 .

Заповіт посвідчено 26.07.2005 державним нотаріусом Гребінківської державної нотаріальної контори Київської області Смоліною І.В., зареєстровано в реєстрі за №1932.

12.08.2016 громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зробила особисте розпорядження на випадок своєї смерті, а саме склала Заповіт, відповідно до якого належну їй квартиру АДРЕСА_2 заповіла ОСОБА_1 .

Заповіт посвідчено 12.08.2016 державним нотаріусом Гребінківської державної нотаріальної контори Київської області Герасименко Л.Ю., зареєстровано в реєстрі за №2-2113.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_4 , актовий запис № 16975).

Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшло, у тому числі і зазначене у заповіті майно.

Позивачка звернулась до Першої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини від 18.06.2020.

Разом з тим, державний нотаріус Першої КДНК Мотицький І.Л. свою постановою від 18.06.2020 відмовив позивачці у вчиненні нотаріальної дії, а саме про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що позивачкою пропущено 6-ти місячний строк для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Враховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними (правовий висновок Верховного Суду України, постанова від 23.08.2017 № 6-1320цс17).

Постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року до 31 серпня 2020 року в Україні було запроваджено карантин. Станом на день розгляду зазначеної справи карантинні обмеження не скасовані Урядом.

Крім того, листом Міністерства юстиції України від 17 березня 2020 року № 1534/19.5/32-20 «Щодо організації роботи державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів на час дії карантину» було рекомендовано державним та приватним нотаріусам обмежити прийом громадян та вчиняти лише невідкладні нотаріальні дії.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позивачка є єдиним спадкоємцем за заповітами від 26.07.2005 та 12.08.2016 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_2 , а також ту обставину, що частина шестимісячного строку для подання заяви для прийняття спадщини, яка відкрилась після померлої ОСОБА_2 припала на період, коли було запроваджено протиепідемічні заходи на території України, а також враховуючи обмеження державними та приватними нотаріусам прийому громадян на вказаний у постанові КМУ від 11 березня 2020 року № 211, суд дійшов висновку, що позивачка пропустила строк для подачі заяви про прийняття спадщини з поважних причин. Судом також враховано і емоційний стан позивачки після смерті рідної матері.

Так відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Так, згідно ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст. 76, ч. 1 ст.77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до підходу, зазначеного в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно з вимогами п. 1- 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України, додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивачка, яка відповідно до ст. 1222 ЦК України, є єдиним спадкоємцем за заповітами від 26.07.2005 та 12.08.2016 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_2 , а також враховуючи запроваджені з березня 2020 протиепідемічні заходи на території України з метою запобігання розповсюдженню коронавірусної хвороби, суд дійшов висновку, що позивачка з поважних причин своєчасно не подала до державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини та пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини, а тому вважає за необхідне задовольнити позов, а пропущений строк - поновити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 840, 80 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. 3, 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 133, 137, 141, 222, 258-259, 263-268, 273, 280-289, 352, 354-355 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - Державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для подання заяви для прийняття спадщини, - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 /дані: ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 / додатковий строк в чотири місяці для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з Київської міської ради /дані: адреса: м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141/ на користь ОСОБА_1 /дані: ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 / витрати по сплаті судового збору у розмірі 840, 80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: