Рішення № 102064284, 17.12.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2021 року ЛуцькСправа № 140/10200/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання протиправними та скасування карток відмови, стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Волинської митниці (далі – відповідач 1, митний орган), Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області (далі – відповідач 2, ГУ ДКСУ у Волинській області) про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Волинської митниці від 28 серпня 2021 року №№UA205140/2021/01256 та UA205140/2021/01264; стягнення з Державного бюджету на користь позивача надмірно сплачених сум 183654,10 грн ввізного мита та 36730,82 грн податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем на загальній системі оподаткування, основним видом діяльності якої є КВЕД 49.41. «Вантажний автомобільний транспорт» та єдиною групою основних засобів, які вона використовує в своїй господарській діяльності є вантажні автомобілі, в тому числі сідельні тягачі.

Позивач 28 серпня 2021 року імпортувала на територію України два сідельні тягачі DAF 2015 року виготовлення, як преференційний товар в рамках режиму вільної торгівлі, визначено згідно Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом від 27 червня 2014 року та протоколу 1 до неї та на підтвердження такого статусу товару було подано сертифікати EUR.1 від 23 серпня 2021 року №L444666 та №L444667, однак відповідачем було відмовлено у застосуванні преференційного тарифу та прийнятті поданих ВМД з, ставкою ввізного мита - 0% та видано оскаржувані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначень №№UA205140/2021/01256 та UA205140/2021/01264, у зв`язку з тим, що у митниці є обґрунтовані сумніви щодо префенційного походження товару.

ФОП ОСОБА_1 здійснила митне оформлення на загальних підставах без застосування преференційного режиму, надмірно сплативши по обох тягачах ввізного мита на суму 183654,10 грн (91827,05 грн х 2 =183564,10 грн) та додатково ПДВ по обох тягачах на суму 36 730,82 грн (18365,41 грн х 2 – 36730,82 грн).

Позивач вказує, що на підтвердження преференційного походження товару (сідельних тягачів DAF) надано достатньо документів, при цьому усі вони містять так званий VIN-код транспортного засобу: НОМЕР_1 , який використовується більшістю автовиробників світу, натомість сумніви відповідача щодо наданих документів на підтвердження заявленої країни походження товару можуть бути лише обставиною для додаткової перевірки таких документів та не може бути беззаперечною підставою для відмови у застосуванні преференційної ставки мита.

З урахуванням зазначеного уважає, що правові підстави для ухвалення таких рішень відсутні, а самі рішення є протиправними і такими що не відповідають ні Угоді про асоціацію, ні, протоколу №1 до неї, ні національному законодавству, з огляду на що просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву від 12 жовтня 2021 року №392-7.3-10-14, представник Волинської митниці заявлених позовних вимог не визнала, мотивуючи тим, що 28 серпня 2021 року за МД №UA205140/2021/039201 та №UA205140/2021/039233 до митного оформлення подано товари: «сідельний тягач призначений для перевезення вантажних напівпричепів бувших у використані, марка згідно із довідником - DAF, модель згідно із довідником XF460 FT, ідентифікаційний номер шасі - НОМЕР_2 , двигун - НОМЕР_3 смЗ, тип двигуна - дизельний, , потужність - 340 kWs календарний вік виготовлення - 2015 рік, модельний рік виготовлення - 2015 рік, колісна формула 4x2» та «сідельний тягач призначений для перевезення вантажних напівпричепів бувших у використані, марка згідно із довідником - DAF, модель згідно із довідником XF 460 FT, ідентифікаційний (номер шасі) - НОМЕР_4 , двигун - НОМЕР_3 смЗ, тип двигуна - дизельний, , потужність - 340 kW, календарний вік виготовлення - 2015 р., модельний рік виготовлення - 2015 р., колісна формула 4x2». Імпортер товару - ФОП ОСОБА_1 (РНКПП НОМЕР_5 ), ескпортер - «AON-Transporte GmbH». Німеччина.

Відповідно до графи 34 митної декларації країну походження товару заявлено - EU (Європейський Союз). При цьому, у графі 36 зазначено код пільги в оподаткуванні ввізним митом «410» - товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС.

Для підтвердження походження товару та для застосування тарифної пільги в оподаткуванні ввізним митом декларантом надано сертифікати з перевезення (походження) товару EUR.1 №L444666 та №L444667 від 23 серпня 2021 року, виданий уповноваженими органами Німеччини.

Враховуючи, що товар є бувшим у вжитку, а експортер товару (AON- Transporte GmbH) не є виробником, тому у митниці виникли обґрунтовані підстави для перевірки преференційного походження оформленого ФОП ОСОБА_1 товару.

Митний орган зазначає, що листом Держмитслужби України від 07 квітня 2020 року №16-3/16-01-02/7.3/814 надіслано відповідь митних органів Німеччини від 19 лютого 2020 року №4215 F-280/19-1 про результати перевірки сертифіката з перевезення товару EUR.1 № D1051032, яким уповноваженими органами Німеччини преференційне походження товару, не підтверджено.

Відповідно до статті 32 Доповнення І, листом митниці від 16 вересня 2021 року копія сертифікату №7.3-15/3104 з перевезення (походження) товару EUR.1 №L444666 від 23 серпня 2021 року поданого на митницю для підтвердження преференційного походження товару направлено до Держмитслужби України для подальшої перевірки преференційного статусу походження товару, однак відповідей на запит митниці щодо перевірки преференційного походження товару по сертифікат з перевезення (походження) товару EUR.1 №L444666 не надійшло.

Вказує, що сертифікату з перевезення (походження) товару EUR.1 №L444667 від 23 серпня 2021 року митним органом не міг бути взятий до уваги при митному оформлені та жодним чином не підтверджує преференційне походження товару, оскільки не відповідає вимогам статті 16 Доповнення 1 «Визначення поняття «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва», оскільки не засвідчений печаткою уповноваженого органу країни експорту товарів та не направлявся на перевірку оскільки є недійсним.

Декларантом ПП «ЛС ГРУП» було подано нові митні декларації від 28 серпня 2021 року №UA20SI40/2021/039702 та №UA205140/202JI/039630 , згідно яких завершено митне оформлення та випущено товар у вільний обіг без застосування преференційного режиму вільної торгівлі.

Щодо вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету ка користь позивача надмірно сплачених сум ввізного мита 1833654,00 грн та податку на додану вартість 36730,82 грн звертає увагу, що повернення надмірно сплачених сум ввізного мита та податку на додану вартість можливе лише у разі відновлення застосування преференційного походження товару.

Наголошує, що декларантом у МД від 28 серпня 2021 року №UA205140/2021/039702 та №UA205140/2021/039630 самостійно обрано у графі 36 МД спосіб декларування товару без преференцій - «000000000», відтак відсутні підстави для задоволення позову у цій частині.

З наведених підстав представник відповідача 1 просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 34-37).

ГУ ДКСУ у Волинській області у відзиві на позовну заяву від 18 жовтня 2021 року №04-08-10/5813 позовних вимог не визнало, з тих підстав, що повернення надміру сплачених митних платежів здійснюється органами Казначейства на підставі електронних висновків митних органів.

Зазначає, що твердження позивача про вона була змушена здійснити митне оформлення на загальних підставах без застосування преференційного тарифу, надмірно сплативши ввізне мито на суму 183 654,1 грн та додатково ПДВ на суму 36 730,82 грн не підтверджене відповідними доказами та матеріалах справи відсутній розрахунковий документ, який підтверджує зарахування коштів до бюджету, що свідчить про відсутність підстав для стягнення коштів з бюджету.

З урахуванням зазначеного відповідач 2 просить в задоволенні позову відмовити повністю (арк. спр. 92-94).

На адресу суду 29 жовтня 2021 року надійшла відповідь на відзив, в якій позивач додатково звертає увагу, що єдиною фактичною підставою для ухвалення оспорюваних карток відмови є той факт, що ФОП ОСОБА_1 у 2018 році імпортувала сідельний тягач RENAULT, 2014 року виготовлення, подавши тоді для митного оформлення сертифікат EUR.l D 1051032, за результатами якого преференційне походження цього товару не було підтверджено, проте, імпорт сідельного тягача у 2018 році жодним чином не стосуються тих правовідносин, які послужили для ухвалення оскаржуваних карток відмови у 2021 році. Також як видно з відзиву сертифікат з перевезення EUR.l L444667 від 23 серпня 2021 року відповідач вважає недійсним з огляду на відсутність печатки уповноваженого органу країни експорту товарів, проте ця обставина вже з`ясовувалась в ході митного оформлення, зокрема первісно для митного орагну дійсно подавався примірник сертифікату EUR.l L444667 без печатки, однак пізніше митниці було доправлено належно оформлений документ з печаткою уповноваженого органу Німеччини. У картці відмови у митному оформленні пропуску товарів №UA205140/2021/01256 такий аргумент як відсутність печатки уповноваженого органу країни експорту взагалі не був використаний і не фігурує.

Більше того, пізніше (21 вересня 2021 року) оригінали обох сертифікатів, в тому числі і сертифікат EUR.l L444667 з печаткою уповноваженого органу країни експорту, були надані у розпорядження відповідача (арк. спр. 98).

Інших заяв по суті справи, передбачених частиною другою статті 159 Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАС України) до суду не надходило.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в даній адміністративній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами (арк. спр. 27).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (арк. спр. 107-108).

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідачів у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та компанією «АОN-Nransporte GmbG» (постачальник) укладено контракт поставки №12.08.2021 від 12 серпня 2021 року, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити (продати), а покупець зобов`язується купити (прийняти і оплатити) тягач, бувший узвикористанні в кількості, асортименті та за ціною, визначеною в інвойсі, які можуть змінюватися по кожній партії за умови їх узгодження: 1 бувший у використанні сідельний тягач марки DAF, шасі - НОМЕР_2 , перша реєстрація – 30 листопада 2015 року, країна походження – Голландія; 2 бувший у використанні сідельний тягач марки DAF, шасі - НОМЕР_4 , перша реєстрація – 30 листопада 2015 року, країна походження – Голландія (арк. спр. 5-10).

Відповідно до пункту 3 контракту ціни на товар залежать від його технічного стану і зазначаються в інвойсах, 29000,00 EUR за кожний сідельний тягач. Ціни на товар встановлюються в євро. Загальна сума договору складається із сум вартостей всіх інвойсів і на даний час становить 58000,00 EUR.

На виконання умов вказаного контракту та згідно із інвойсами від 23 серпня 2021 року №2160593 та №2160592 позивач отримав транспортні засоби із ідентифікаційними номерами XLRTEH4300G087116, та XLRTEH4300G087637, перша реєстрація – 30 листопада 2015 року, країна походження – Голландія за ціною 29000,00 Євро кожний (арк. спр. 11-12, 78-83).

З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту товару «сідельний тягач призначений для перевезення вантажних напівпричепів бувших у використані, марка згідно із довідником - DAF, модель згідно із довідником XF460 FT, календарний вік виготовлення - 2015 рік, модельний рік виготовлення - 2015 рік, шасі номер - НОМЕР_2 , двигун - НОМЕР_3 смЗ, тип двигуна - дизельний, , потужність – 340 квт» та «сідельний тягач призначений для перевезення вантажних напівпричепів бувших у використані, марка згідно із довідником - DAF, модель згідно із довідником XF 460 FT, календарний вік виготовлення - 2015 р., модельний рік виготовлення - 2015 рік, шасі номер - НОМЕР_4 , двигун - НОМЕР_3 смЗ, тип двигуна - дизельний, , потужність - 340 кВт». Імпортер товару - ФОП ОСОБА_1 (РНКПП НОМЕР_5 ), ескпортер - «AON-Transporte GmbH» до Волинської митниці 28 серпня 2021 року подано МД №UA205140/2021/039201 та №UA205140/2021/039233, в якій декларантом застосовано преференційну ставку ввізного миту - 0%.

Відповідно до графи 34 вказаних митних декларацій країну походження товару зазначено - EU (Європейський Союз). В графі 36 зазначено код пільги в оподаткуванні ввізним митом «410» - товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС (арк. 15-16)

Для підтвердження походження товару та для застосування тарифної пільги в оподаткуванні ввізним митом декларантом надано сертифікати з перевезення (походження) товару EUR.1 №L444666 та №L444667 від 23 серпня 2021 року, виданий уповноваженими органами Німеччини (арк. 13-14).

Волинською митницею видано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Волинської митниці від 28 серпня 2021 року №UA205140/2021/01256 та UA205140/2021/01264, якими відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку із тим, що у митниці є обґрунтовані сумніви щодо преференційного походження товару (арк. спр. 17-20).

Митне оформлення для випуску у вільний обіг вказаних товарів було здійснено за МД від 28 серпня 2021 року №UA205140/2021/039702 та №UA205140/2021/039630 (арк. спр. 23-24).

Не погоджуючись із прийнятими Волинською митницею картками відмови, ФОП ОСОБА_1 звернулася із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 318 МК України, усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю.

В силу пункту 24 частини першої статті 4 МК України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно - правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно частинами третьою, четвертою статті 318 МК України, митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу митними органамита інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Положеннями статті 272 МК України передбачено, що ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.

Відповідно до частин четвертої - п`ятої ст.280 МК України, ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

В силу частин першої - третьої статті 36 МК України, країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

За змістом статті 43 МК України, документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Частиною дев`ятою статті 36 МК України передбачено, що особливості визначення країни походження товару, що ввозиться з територій спеціальних (вільних) економічних зон, розташованих на території України, встановлюються законом.

Згідно із частиною першою статті 281 МК України, допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Законом України "Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони" від 16 вересня 2014 року №1678-VII ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода).

В силу статті 25 глави 1 розділу ІV вищезазначеної Угоди, сторони поступово створюють зону вільної торгівлі протягом перехідного періоду, що не перевищує 10 років починаючи з дати набрання чинності цією Угодою-1, відповідно до положень цієї Угоди та відповідно до Статті XXIV Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року.

Відповідно статті 26 глави 1 розділу ІV Угоди, положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави "походження" означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I до цієї Угоди ("Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва»).

Порядок визначення походження товарів викладений у Протоколі I - Протокол щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва, до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Протокол І).

Згідно частини 1 статті 16 Протоколу І, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:

(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або UA/EU/P1/ua 14;

(b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

В силу частин першої - пятої статті 17 Протоколу І, сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником. Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку III. Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бут виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу. Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними.

Відповідно до статті 18 Протоколу І, незважаючи на сказане в статті 17(7) цього Протоколу сертифікат з перевезення товару EUR.1 може у виняткових випадках бути виданий після експортування товарів, яких він стосується, якщо: (a) він не був виданий під час експортування через помилки чи ненавмисний недогляд або через особливі обставини; або (b) було доведено перед митними органами, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 був виданий, але не прийнятий під час імпортування з технічних причин.

Як вбачається з матеріалів справи, декларантом до митного оформлення згідно МД №UA205140/2021/039201 та №UA205140/2021/039233, із застосуванням преференційного режиму оподаткування за ставкою ввізного мита 0% подано товар – «сідельний тягач призначений для перевезення вантажних напівпричепів бувших у використані».

З метою підтвердження походження товару для застосування преференційного режиму оподаткування за ставкою ввізного мита 0%, під час митного оформлення декларант надав, зокрема, сертифікати з перевезення (походження) товару EUR.1 №L444666 та №L444667 від 23 серпня 2021 року, виданий уповноваженими органами Німеччини (арк. 13-14).

Проте, Волинською митницею видано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Волинської митниці від 28 серпня 2021 року №№UA205140/2021/01256 та UA205140/2021/01264, якими відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку із тим, що у митниці є обґрунтовані сумніви щодо преференційного походження товару (арк. спр. 17-20).

Суд не погоджується з позицією митного органу щодо відсутності підстав для застосування преференційного режиму оподаткування вказаного товару, з урахуванням наступного.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 45 МК України, у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей. Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію. До запиту додається документ, що підлягає перевірці, або його копія, а також у разі необхідності інші відомості, що можуть сприяти проведенню перевірки. Запит про проведення перевірки надсилається протягом 1095 днів з дня подання документа про походження товару, крім випадків, коли така перевірка ініціюється у зв`язку з кримінальним провадженням.

Таким чином, суд зазначає, що у випадку встановлення відповідачем невідповідності відомостей у наданих для митного оформлення ФОП ОСОБА_1 документах, відповідач мав можливість, відповідно до положень статті 45 МК України, звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Проте такі докази контролюючим органом не подані. Листом митниці від 16 вересня 2021 року копія сертифікату №7.3-15/3104 з перевезення (походження) товару EUR.1 №L444666 від 23 серпня 2021 року поданого на митницю для підтвердження преференційного походження товару направлено до Держмитслужби України для подальшої перевірки преференційного статусу походження товару, однак відповідей на запит митниці щодо перевірки преференційного походження товару по сертифікат з перевезення (походження) товару EUR.1 №L444666 не надійшло.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідач не вжив будь-яких заходів щодо отримання від Держмитслужби України відповіді на лист про перевірку преференційного походження товару.

У свою чергу, наявність у контролюючого органу сумнівів щодо наданих декларантом документів на підтвердження заявленої ним країни походження товару є лише обставиною для перевірки таких документів та не може бути беззаперечною підставою для відмови у застосуванні преференційної ставки мита.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 23 квітня 2019 року у справі №817/4660/13-а.

На думку суду, оскільки позивач подав у встановленому порядку документи необхідні для підтвердження застосування преференційного режиму до товару, ввезеного згідно із МД від 28 серпня 2021 року №UA205140/2021/01256 та UA205140/2021/01264, щодо достовірності якого відсутні обґрунтовані сумніви, тому у відповідача були відсутні правові підстави для незастосування режиму вільної торгівлі щодо вказаного товару.

А відтак, суд погоджується з позивачем, що у сукупності з іншими поданими до митного оформлення документами спірний товар можна визначити як такий, що походить з ЄС.

Суд відхиляє посилання митного органу на лист Держмитслужби України від 07 квітня 2020 року №16-3/16-01-02/7.3/814, яким надіслано відповідь митних органів Німеччини від 19 лютого 2020 року №4215 F-280/19-1 про результати перевірки сертифіката з перевезення товару EUR.1 № D1051032, яким уповноваженими органами Німеччини не підтверджено преференційне походження товару, оскільки імпорт позивачем вказаного сідельного тягача раніше жодним чином не стосуються тих правовідносин, які послужили для ухвалення оскаржуваних карток відмови у 2021 році.

Суд критично оцінює посилання митного органу на те, що сертифікату з перевезення (походження) товару EUR.1 №L444667 від 23 серпня 2021 року митним органом не міг бути взятий до уваги при митному оформленні з причин того, що останній не засвідчений печаткою уповноваженого органу країни експорту товарів, оскільки вказані доводи не відображені в оскаржуваних картках відмови як підстава для відмови у застосування преференційного режиму.

Також, як повідомив позивач та підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи 21 вересня 2021 року оригінали обох сертифікатів, в тому числі і сертифікат EUR.l L444667 з печаткою уповноваженого органу країни експорту, були надані у розпорядження відповідача (арк. спр. 98).

Згідно із частинами першою-другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано відмовлено позивачу в прийнятті митних декларацій від 28 серпня 2021 року №UA205140/2021/039201 та №UA205140/2021/039233, оскільки картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28 серпня 2021 року №№UA205140/2021/01256 та UA205140/2021/01264 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, їх слід визнати протиправними та скасувати, у зв`язку із чим позовні вимоги, в цій частині, слід задовольнити.

Стосовно позовних вимог про стягнення з Державного бюджету на користь позивача надмірно сплачених сум 183654,10 грн ввізного мита та 36730,82 грн податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Згідно із частинами першою, третьою статті 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому, Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року №643, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.08.2017 за № 976/30844 (далі - Порядок № 643).

Суд звертає увагу, що вимога позивача про стягнення 83654,10 грн ввізного мита та 36730,82 грн податку на додану вартість є за змістом вимогою про повернення надмірно сплачених митних платежів у зв`язку із випуском товару у вільний обіг .

Разом з тим, Порядок № 643 визначає процедури під час повернення суб`єктам господарювання та/або фізичним особам коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюють Держмитслужба та митниці Держмитслужби, та вказаний Порядок передбачає попереднє звернення платника податків із заявою про повернення коштів та подальше вчинення митницею Держмитслужби відповідних дій.

Проте, позивач не подав до суду доказів звернення до відповідача із заявою у порядку статті 301 МК України за процедурою, визначеною Порядком № 643.

Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Волинської митниці Держмитслужби надмірно сплачених коштів за митне оформлення сідельних тягачів в сумі 83654,10 грн ввізного мита та 36730,82 грн податку на додану вартість є передчасними та з вказаних вище підстав до задоволення не підлягають, а повернення вказаних коштів повинно здійснюватися у відповідності до визначеної законодавством процедури та не може вирішуватися у межах цієї справи.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із платіжним дорученням від 15 вересня 2021 року №1351 позивачем за подання адміністративного позову у даній справі було сплачено судовий збір в загальному розмірі 7846,00 грн (арк. спр. 4), який зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджується відповідною випискою (арк. спр. 26).

Оскільки суд задовольняє позов частково, тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір по 4540,00 грн (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень 00 копійок) у відповідності до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) до Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 43958385), Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Стрілецька, будинок 4А, ідентифікаційний код юридичної особи 38009371) про визнання протиправними та скасування карток відмови, стягнення коштів задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Волинської митниці від 28 серпня 2021 року №№UA205140/2021/01256 та UA205140/2021/01264.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в сумі 4540,00 грн (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення виготовлено 17 грудня 2021 року.