Рішення № 102064100, 21.12.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року ЛуцькСправа № 140/9996/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення від 22 липня 2021 року №UA205140/2021/000002/1 про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування позову позивач вказав, що згідно з договором купівлі-продажу уживаних транспортних засобів від 13 липня 2021 року придбав транспортний засіб - мопед двоколісний, що був у використанні, за ціною 50,00 євро. Вказаний транспортний засіб було продано для утилізації, на запчастини. Рішенням Волинської митниці про коригування митної вартості від 22 липня 2021 року №UA205140/2021/000002/1 митну вартість транспортного засобу було скориговано в бік збільшення та визначено в розмірі 495,00 євро, на відміну від вартості 50,00 євро, що була визначена декларантом на підставі товаросупровідних документів.

Позивач не погоджується з прийнятим рішенням, оскільки подані документи не містять розбіжностей в частині ціни мопеду у валюті та її виду. Безпідставними та надуманими є висновки відповідача щодо коригування митної вартості у зв`язку із тим, що в технічному паспорті зазначено декілька власників транспортного засобу. Цілком ймовірно, що придбаний позивачем мопед, що був у використанні, мав кількох власників, крім того, що він був придбаний не у фізичної особи - власника, а у фірми Sudwestautomobile Barankauf & Autoentsorgung. Також позивач вказав, що не поніс жодних витрат на транспортування і страхування придбаного ним мопеду.

На думку позивача, відповідачем були порушені вимоги частин п`ятої, шостої статті 55 Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки відповідач не надав доказів проведення письмових консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, безпідставно вказавши в оскаржуваному рішенні про проведення письмових консультацій. Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Відповідач повинен був би чітко вказати, які саме складові митної вартості, на його думку, є непідтвердженими, а також, які документи слід надати для підтвердження того чи іншого показника. Таким чином, позивач вважає висновки Волинської митниці щодо застосування резервного методу визначення вартості товару та спростування можливості застосування основного методу необґрунтованими, а прийняте рішення - протиправним.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

У відзиві на позовну заяву від 09 листопада 2021 року відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.40-48). В обґрунтування цієї позиції вказав, що 20 липня 2021 року для митного оформлення товару декларантом в інтересах ОСОБА_1 подано митну декларацію (МД) №UA205140/2021/012697 на товар «мотоцикл, що був у використанні, марка - KYMCO, модель - SC10AS; номер кузова - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2004». Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість на рівні 50,00 євро. Документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Крім того, подані документи містять розбіжності (у фактурі від 13 липня 2021 року №б/н вказано числове значення ціни товару без зазначення виду валюти; в технічному паспорті №92/61/EWG від 25 лютого 2004 року зазначено декілька власників транспортного засобу). Декларанту було запропоновано надати додаткові документи для усунення сумнівів в достовірності заявленої митної вартості, проте він такі не надав.

Митницею з декларантом була проведена консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. У зв`язку з неможливістю застосування інших методів визначення митної вартості, митну вартість товару згідно зі статтею 64 МК України визначено за резервним методом на підставі цінової інформації мережі Інтернет (Mobile.de) на рівні 495,00 євро. Декларантом вказаний товар не оформлено у вільний обіг та він знаходиться в митній зоні митного поста «Луцьк» Волинської митниці.

У відповіді на відзив (а.с.85) представник позивача підтримав доводи позову та зауважив, що долучені відповідачем роздруківки з сайту mobille.de не спростовують ціни транспортного засобу, яка була сплачена ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу, та є неналежними доказами. Відповідач не довів числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів.

Суд зауважує, що згідно із частиною третьою статті 163 КАС України до відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами другою - четвертою статті 162 цього Кодексу. Отже, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 162 КАС України до відповіді на відзив мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) його і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відповідь на відзив подана представником позивача без дотримання цих правил - до відповіді на відзив не додані документи, що підтверджують надіслання (надання) його і доданих до нього доказів відповідачу.

Інші заяви по суті справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні від сторін не надходили.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

13 липня 2021 року між ОСОБА_1 (покупець) та Sudwestautomobile Barankauf &Autoentsorgung (продавець) було укладено договір купівлі-продажу уживаних транспортних засобів, а саме транспортний засіб марка - KYMCO, номер кузова НОМЕР_1 , за ціною 50,00 (вид валюти не вказано). Договором визначено готівковий спосіб оплати (а.с.17, переклад на а.с.18-19). Відповідно до рахунку продавця від 13 липня 2021 року №2021-02 на вказаний товар, призначений для утилізації, на деталі, сума до оплати становить 50,00 євро, які покупцем сплачено готівкою (а.с.20, переклад на а.с.21).

20 липня 2021 року для митного оформлення в режимі імпорту товару «Мопед двоколісний, що був у використанні, марка - KYMCO; модель - SC10AS; номер кузова - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2004; модельний рік виготовлення - 2004: загальна кількість місць (включаючи водія) - 2; призначений для перевезення людей та для використання на дорогах загального користування; тип двигуна - бензин; робочий об`єм циліндрів двигуна - 49 см.куб; потужність двигуна - 3,59 Kw; номер двигуна - немає даних; власна вага - 87 кг; маса у разі максимального завантаження - 260 кг; дата першої реєстрації - 25 лютого 2004 року», декларант подав МД №UA205140/2021/012697, в графі 42 якої зазначено фактурну вартість транспортного засобу 50,00 євро. Митну вартість визначено за першим методом (графа 43); основа для нарахування становить 1601,57 грн (або 50,00 євро за курсом Національного банку України станом на дату подання митної декларації). До митної декларації додано, зокрема, такі документи: рахунок-фактуру від 13 липня 2021 року №б/н; декларацію про походження від 13 липня 2021 року №б/н; митну декларацію від 17 липня 2021 року №б/н; акт митного огляду від 15 липня 2021 року № UA205020/2021/106440; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 25 лютого 2004 року №92/61/EWG; висновок експерта від 19 липня 2021 року №2839 (а.с.55-62).

З матеріалів справи слідує, що здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, в електронному повідомленні декларанту митницею запропоновано подати такі документи: декларацію країни відправлення; договір, угоду, контракт із третіми особами; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; висновок про якісні та вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями; документально підтверджені витрати на транспортування та страхування (а.с.69-70). На електронне повідомлення митниці декларант інформував відповідача про те, що ним були подані всі наявні документи (а.с.71-72).

22 липня 2021 року Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2021/000002/1 (а.с.49-50) та сформовано картку відмови №UA205140/2021/00213 у прийнятті митної декларації (МД №UA205140/2021/012697 від 20 липня 2021 року) (а.с.51-52).

Як зазначено у графі 33 оскаржуваного рішення, документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також документи містять розбіжності: транспортний засіб придбано фізичною особою ОСОБА_1 у особи Sudwestautomobile Barankauf & Autoentsorgung на підставі фактури від 13 липня 2021 року №б/н, згідно з якою вказано числове значення 50,00 без зазначення виду валюти; в технічному паспорті №92/61/EWG від 25 лютого 2004 року зазначено декілька власників транспортного засобу. Вказане свідчить про наявністю ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання транспортного засобу. Декларант не подав додаткові документи. Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), відповідно до частини шостої статті 54 МК України митну вартість визначено за резервним методом на підставі цінової інформації мережі Інтернет (Mobile.de) на рівні 495,00 євро. Тут же зазначається, що митницею відповідно до положень статті 55, 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся до суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - мопеда двоколісного, що був у використанні, за основним методом - за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 53 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України - декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зокрема, договір купівлі-продажу уживаних транспортних засобів; рахунок-фактуру).

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом. Так договір купівлі-продажу уживаних транспортних засобів від 13 липня 2021 року містить необхідні відомості щодо сторін договору та у ньому вказано ціну товару - 50,00. В рахунку-фактурі від 13 липня 2021 року вказано ту ж саму вартість транспортного засобу - 50,00 євро, яка була сплачена позивачем продавцю готівкою. Аналогічна вартість товару вказана і в графі 42 МД №UA205140/2021/012697 від 20 липня 2021 року.

Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару становить 50,00 євро, та вони не мають будь-яких розбіжностей в числових значеннях вартості транспортного засобу. При цьому суд зазначає, що у договорі купівлі-продажу уживаних транспортних засобів від 13 липня 2021 року дійсно не вказано вид валюти розрахунку за придбаний товар, а графа, у якій вказано ціну прописом заповнена нерозбірливо. Однак рахунком-фактурою від 13 липня 2021 року продавцем підтверджено, що позивач оплатив готівкою вартість придбаного транспортного засобу у сумі 50,00 євро. А тому у митного органу під час здійснення митного оформлення мопеда були наявні усі документи, які підтверджували заявлену позивачем митну вартість придбаного транспортного засобу. Жодних розбіжностей щодо вартості надані документи не містять, а формальні та незначні недоліки в оформленні документів не є підставою для застосування іншого методу визначення митної вартості товару.

З приводу аргументів відповідача про зазначення в технічному паспорті від 25 лютого 2004 року №92/61/EWG декількох власників транспортного засобу, суд зазначає, що ця обставина жодним чином не впливає на митну вартість товару. При цьому суд зазначає, що з документів, поданих декларантом, зрозуміло, що продавцем є Sudwestautomobile Barankauf & Autoentsorgung.

Таким чином, твердження митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять підтвердження.

При цьому суд вважає безпідставною вимогу митного органу надати митну декларацію країни відправлення, оскільки митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Також необґрунтованою є і вимога митниці щодо надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. В процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Покликання митного органу на ненадання позивачем договору, угоди, контракту із третіми особами, рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця є також безпідставними з огляду на те, що МК України не передбачено обов`язку надання документів щодо походження товару в попередніх ланцюгах постачання особи-продавця. Отже, така вимога митного органу не може носити обов`язковий характер, а тому не може бути причиною відмови у митному оформлені за поданими документами.

Безпідставною є також вимога надати документально підтверджені витрати на транспортування та страхування, оскільки декларант повинен надати додаткові документи (транспортні (перевізні) документи, документи про страхування та ін.), якщо за умовами поставки (операцій купівлі-продажу) покупець має нести ці витрати. Однак з документів, наданих позивачем, не слідує, що імпортований транспортний засіб (вживаний, призначений для утилізації, на деталі) підлягав страхуванню чи був застрахований. У відповідача відсутні докази протилежного. Також в матеріалах справи відсутні докази, що позивачем були понесені витрати на транспортування даного транспортного засобу. Доказів існування протилежного відповідач не надав. Крім того, слід зазначити, що придбаний позивачем мопед був ввезений ним в Україну належним йому вантажним автомобілем Nissan, державний номер НОМЕР_2 , з причіпом державний номер НОМЕР_3 .

З урахуванням наведеного висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, є безпідставними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Крім того, враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 13 червня 2019 року у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.

Стосовно використання відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товарів цінової інформації з вебсайту www.mobile.de (спеціалізованого сайту оголошень про продаж автомобілів та мотоциклів з Німеччини) суд вважає за необхідне зазначити, що формально нижчий рівень вартості імпортованого товару від вартості іншого подібного чи аналогічного товару не може вважатись заниженням митної вартості та бути перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися на інформації сайту www.mobile.de, оскільки порядок використання його даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Крім того, вказана на цьому сайті вартість є ціною пропозиції, а не ціною продажу. Також слід враховувати, що надані відповідачем суду роздруківки оголошень із сайту www.mobiIe.de щодо ціни мопедів KYMCO SC Super та KYMCO Dink 125 Bet-Win, що були у використанні (які до того ж мають інші технічні характеристики), не є належними та допустимими доказами у розумінні КАС України для підтвердження обставин, які підлягають доказуванню у цій справі (недостовірності чи неповноти заявлення позивачем митної вартості). Ці роздруківки також не стосуються пропозиції продавця Sudwestautomobile Barankauf & Autoentsorgung щодо спірного транспортного засобу перед його продажем позивачу.

Суд звертає увагу, що мопед було продано позивачу для утилізації, на деталі, а додатковим аркушем до акту проведення митного огляду підтверджено наявність пошкоджень у імпортованого мопеда, тоді як надані відповідачем роздруківки оголошень із сайту www.mobiIe.de про вартість подібних транспортних засобів не містять інформації про наявність у них пошкоджень.

З урахуванням наведеного слід дійти висновку, що використана відповідачем інформаційна база не містить об`єктивних даних щодо імпортованого позивачем в Україну товару.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна обґрунтувати (довести) законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу, при цьому відповідач не надав жодного документа, який би підтвердив митну вартість товару, скориговану ним за резервним методом.

Отже, підстави вважати, що рішення відповідача від 22 липня 2021 року №UA205140/2021/000002/1 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією від 14 вересня 2021 року №71 (а.с.10), випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.26).

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 908,00 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до Волинської митниці (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці від 22 липня 2021 року №UA205140/2021/000002/1 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк