Рішення № 10206368, 29.06.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" червня 2010 р.Справа № 12/59 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко, розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 12/59

за позовом: дочірнього підприємства фірми "Екотехніка-М", м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Копілка", с. Соколівка, Кіровоградська область

про стягнення 17578,52 грн.

Представники сторін:

від позивача - участі не брали ;

від відповідача - участі не брали ;

Про час і місце проведення судового засідання сторони належним чином повідомлені, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення № 1084833 та № 1084825 відповідно.

Подано позов про стягнення 17 578,52 грн., з яких: заборгованість за поставлений товар в сумі 16 690,67 грн., втрати від інфляції в сумі 755,57 грн. та 3% річних в сумі 132,28 грн.

10.06.2010 року представник позивача подав заяву про зміну предмету позову та уточнення позовних вимог в якій просить суд стягнути з відповідача 8690,67 грн. основного боргу, 189,74 грн. втрати від інфляції та 29,68 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, тому господарським судом вказана заява позивача ухвалою від 10.06.2010 року прийнята до розгляду, а відповідача зобов'язано надати відзив на заяву про зміну предмету позову та уточнення позовних вимог.

Відповідач відзиву на позовну заяву та на заяву заяву про зміну предмету позову та уточнення позовних вимог не подав, вимоги позивача ні по суті, ні по розрахунку не заперечив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в справі документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши подані документи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Копілка", с. Соколівка, Кіровоградська область та дочірнім підприємством фірмою "Екотехніка-м" укладено договір поставки № 203 від 01.12.2009 року (надалі Договір), за умовами якого позивач (постачальник) зобов’язався передати у власність відповідачу (покупцю) товар , зазначений у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору - додаток №1, у терміни, визначені договором, а відповідач (покупець) в свою чергу зобов’язався прийняти товар та оплатити.

Розділом 5 Договору сторони узгодили ціну договору та умови розрахунку.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 договору ціна на товар узгоджується в специфікації та зазначається в накладних і при кожній наступній поставці не повинні перевищувати цін попередньої поставки.

У пунктах 5.4. та 5.5. Договору сторони передбачили,що загальну суму договору складає сума усіх накладних до даного договору, а оплата за отриманий товар здійснюється покупцем через 21 день після його реалізації, при умові, що сума за розрахунковий період буде складати не менше ніж 1000,00 (одна тисяча) грн.

Угодою про внесення змін та доповнень до договору поставки № 203 від 01.12.2009 року сторони змінили п 5.5. договору та виклали його в наступній редакції: "Оплата за отриманий товар здійснюється Покупцем через 45 днів з моменту поставки. При цьому сторони домовилися про те, що покупець здійснює оплату постачвленого товару тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше нід 1000 (одна тисяча) грн."

Даний договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.10.2009 року.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

Вказане свідчить, що сторонами укладено договір поставки.

Матеріали справи свідчать, що за відповідачем на момент звернення до суду рахувалась заборгованість за поставлений та неоплачений товар в розмірі 16 690,67 грн., що підтверджується поданими до матеріалів спрапви копіями накладних та актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2009 року.

Заборгованість за видатковими накладними № ЕП 00004060 від 12.10.2009 року на суму 2121,32 грн., № ЕП00004582 від 20.11.2009 року на суму 4355,93 грн., ЕП00004583 від 20.11.2009 року на суму 1671,66 грн., № ЕП00004719 від 07.12.2009 року на суму 3971,63 грн. утворилася внаслідок позадоговірної поставки товару.

Заборгованість за видатковими накладними № ЕП0004916 від 22.12.2009 року на суму 4237,59грн., № ЕП0004919 від 22.12.2009 року на суму 708,49 грн. по договору № 203 від 01.12.2009 року.

В період розгляду справи відповідач частково сплатив заборгованість в сумі 8000,00 грн. 25.05.2010 року. Доказів сплати заборгованості сторонами не подано.

Натомість позивачем 10.0.2010 року подано заяву про зміну предмету позову та уточнення позовних вимог, згідно якої позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 8690,67 грн. основного боргу, 189,74 грн. втрати від інфляції та 29,68 грн. 3% річних, а всього 8 910,09 грн.

Відповідач не подав господарському суду доказів здійснення розрахунків за поставлений товар згідно видаткових накладних № ЕП0004916 від 22.12.2009 року на суму 4237,59грн., № ЕП0004919 від 22.12.2009 року на суму 708,49 грн. по договору № 203 від 01.12.2009 року.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із наступного.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець / постачальник /, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк / строки / товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона / продавець / передає або зобов’язується передати майно / товар / у власність другій стороні / покупцеві /, а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно / товар / і сплатити за нього певну грошову суму.          

Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За таких обставин господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення основного боргу за поставлений товар за видатковими накладними № ЕП0004916 від 22.12.2009 року на суму 4237,59грн., № ЕП0004919 від 22.12.2009 року на суму 708,49 грн. по договору № 203 від 01.12.2009 року.

Позивач також просить стягнути з відповідача збитки від інфляції в загальній сумі 189,74 грн. за період з лютого 2010 року по квітень 2010 року та 3 % річних в загальній сумі 29,68 грн. за період 05.02.2010р. по 19.04.2010 року.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення збитків від інфляції та 3 % річних та стягує з відповідача на користь позивача збитки від інфляції в загальній сумі 189,74 грн. за період з лютого 2010 року по квітень 2010 року та 3 % річних в загальній сумі 29,68 грн. за період 05.02.2010р. по 19.04.2010 року. .

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита та витрати по оплаті послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу повністю, виходячи з суми позову, що зазначена у заяві про зміну предмету позову та уточненя позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 546, 547,5 49, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Копилка", 27641, с.Соколівське, вул.Шосейна,3, Кіровоградська область, р/р № 26007420172660 в ФАКБ "Укрсоцбанк", МФО 323293, ідентифікаційний код 32967633 на користь дочірнього підприємства фірми "Екотехніка-М", ОКПО 24363204, поштовий індекс 03680, м.Київ, просп.Палладіна,46/2, корп.3, р/р 26004175 в ВАТ "Кредитпромбанк", МФО 300863 заборгованість в сумі 8 910,09 грн., з яких: 8690,67 грн. - основний борг, втрати від інфляції в сумі 189,74 грн., 3% річних в сумі 29,68 грн., державне мито в сумі 89,10 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 119,60 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Макаренко Т.В.