Рішення № 10206230, 23.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/69323.04.10 За позовом                    Баришівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Трубізького міжрайонного управління водного господарства та Баришівської селищної ради Київської області

До відповідача          Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерський дім «Шантіль»

Про           стягнення 60535 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники:

від прокуратури                    Манжай М.С. (за посв.)

від позивача-1 не з’явились

від позивача-2                    не з’явились

від відповідача                    Петрівська Н.С. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернувся Баришівський міжрайонний прокурор Київської області з позовом в інтересах держави в особі Трубізького міжрайонного управління водного господарства та Баришівської селищної ради Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерський дім «Шантіль» про стягнення 60535 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач з 01.01.2006 р. по 03.08.2009 р. для виробничих цілей використовував підземні води шляхом їх збору із підземних джерел без дозволу на спеціальне водокористування та ліміту, що підтверджується актом перевірки стану дотримання вимог водного законодавства та приписом від 03.08.2009 р., складеними Трубізьким міжрайонним управлінням водного господарства.

Ухвалою від 19.11.2009 р. було порушено провадження у справі № 6/693.

Відповідач у поданому суду відзиві позовні вимоги відхилив у повному обсязі. Зокрема, відповідач зазначив, що не отримував належним чином оформлених документів, які б свідчили про накладення матеріальної відповідальність у розмірі 60535 грн. Крім того, приміщення, в якому проводилась перевірка та де знаходиться відповідач, було введено в експлуатацію 29.12.2007 р..

У судове засідання 11.03.2010 р. представники позивачів не з’явились.

Представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник прокуратури проти відкладення не заперечив.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

У судове засідання 23.04.2010 р. представники позивачів не з’явились повторно, про причини неявки суд не повідомили, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

          Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

03.08.2009 р. Баришівською міжрайонною прокуратурою Київської області із залученням спеціалістів Трубізького міжрайонного управління водного господарства Київської області проведено перевірку додержання вимог водоохоронного законодавства товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Кондитерський дім «Шантіль», за результатами проведення якої складено акт.

Встановлено, що TOB «Кондитерський дім «Шантіль»в період часу з 01.01.2006 р. по 03.08.2009 р. для виробничих цілей використовувало підземні води шляхом їх забору із підземних джерел без дозволу на спеціальне водокористування та ліміту, що надаються органами Міністерства екології та природних ресурсів у встановленому законом порядку.

03.08.2009 р. Трубізьким міжрайонним управлінням водного господарства було винесено припис у строк до 28.08.2009 р. отримати дозвіл на спеціальне водокористування, до 01.11.2009 р. розробити проект стічних (рощових і талих) вод.

Відповідно до ч. 1 ст. 42, ст. 44 Водного кодексу України водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства. Водокористувачі зобов’язані, в тому числі, здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Пунктом 5 частини 1 статті 44 Водного кодексу України передбачений обов’язок водокористувачів не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об’єктам та об’єктам навколишнього природного середовища.

В силу ч. 1. ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Відповідно ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування є платним.

Згідно з ч. 6 ст. 30 Водного кодексу Україниплатниками збору за спеціальне використання водних ресурсів є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також громадяни-підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води (первинні водокористувачі) та/або з водозабірних споруд первинних водокористувачів (вторинні водокористувачі), та користуються водами для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Збір за спеціальне використання водних ресурсів обчислюється виходячи з обсягів фактично використаної води (підземної, поверхневої, отриманої води, в установленому законодавством порядку, від інших водокористувачів) з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, установлених лімітів, нормативів збору та коефіцієнтів.

Частиною 6 ст. 98 Водного кодексу України заборонено введення в дію експлуатаційних свердловин на воду без оснащення їх водорегулюючими та контрольно-вимірювальними пристроями.

Актом санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта Баришівської районної санепідемстанції від 30.01.2006 р. наданим в матеріали справи, встановлено що ТОВ «Кондитерський дім «Шантіль»розташоване в реконструйованому приміщенні консервного заводу та виробляє кондитерські вироби, при цьому на підприємстві влаштована котельня для опалення та гарячого водопостачання підприємства, проведена розвідна гарячої та холодної води по наявним підрозділам, змонтована каналізація та система суміщеного освітлення виробничих і допоміжних приміщень, проведені оздоблювальні роботи окремих підрозділів - одна технологічна лінія для виробництва кексів, приміщення зберігання сировини та готової продукції. Вищевказана лінія оснащена технологічним обладнанням для виробництва кексів (мафінів) та введена в експлуатацію з 03.01.2006 р.. З огляду на це, суд погоджується з твердженням прокурора, що підприємство здійснює свою діяльність з 01.01.2006 р..

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у, зокрема, самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Суб’єкти господарювання здійснюють спеціальне водокористування на підставі спеціального дозволу. Спеціальне водокористування без наявності відповідного спеціального дозволу тягне за собою відповідальність, в тому числі у вигляді відшкодування шкоди, збитків, заподіяних внаслідок порушень водного законодавства та законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов’язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Перевіркою Баришівської міжрайонної прокуратури Київської області із залученням спеціалістів Трубізького міжрайонного управління водного господарства Київської області встановлено використання відповідачем підземних води шляхом їх забору із підземних джерел без дозволу на спеціальне водокористування та ліміту, що є порушенням водного законодавства.

Згідно зі ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення. Шкода відшкодовується у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час вчинення порушення.

Суд погоджується з позицією відповідача, що нарахування збитків, заподіяних державі внаслідок використання відповідачем підземних вод шляхом їх забору із підземних джерел без дозволу на спеціальне водокористування та ліміту має бути здійснено відповідно до «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання природних ресурсів», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 37 від 18.05.1995 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.06.1995 р. за № 162/698, чинної у період завдання збитків, оскільки порушення, вчинене відповідачем, не підпадає під дію «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації», затвердженої наказом Державного комітету по водному господарству № 290 від 29.12.2001 р..

При розрахунку збитків судом враховано, що відповідачем 02.11.2007 р. було встановлено водолічильник ВСКМ-16/40 заводський № 29076, опломбований заводом-виробником № ЛІ, а тому у період з 01.01.2006 р. по 02.11.2007 р. об’єми води, що використовується на добу становить 48 куб. м, після 02.11.2007 р. - виходячи з показників лічильника.

Розрахунок підлягає здійсненню виходячи з формули: розмір заподіяних збитків дорівнює кількість об’єму самовільно використаної води, що помножена на діючий тариф.

Загальна кількість робочих днів у 2006 році становить 250 днів, у 2007 році (січень –жовтень) 208 днів, об’єми води, що використовується на добу становить 48 куб. м. Таким чином, у період січень 2006 р. –жовтень 2007 р. відповідачем було самовільно використано 21984 куб.м води.

Згідно з показаннями журналу обліку водоспоживання водовимірювальними приладами відповідачем було використано: листопад –грудень 2007 р. - 320 куб. м, січень 2008 р. – серпень 2009 р. - 8001 куб. м.

Відповідно до діючих нормативних актів збір за водокористування становив у 2006 –2007 роках 16,58 грн. за 1 куб.м, у 2008 –2009 р. 18,97 грн..

За розрахунком, наданим відповідачем, який судом приймається як вірний, загальний розмір штрафних санкцій за користування водними ресурсами без дозволу на спеціальне водокористування з січня 2006 р. по серпень 2009 р. становить 5215,78 грн.

Оскільки на час розгляду справи відповідачем завдані збитки не відшкодовані, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 5215,78 грн.

У задоволенні вимог про стягнення шкоди в розмірі 55319,22 грн. судом відмовлено.

Згідно зі ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»шкода, завдана користуванням водними ресурсами без дозволу на спеціальне водокористування, підлягає стягненню до Трубізького міжрайонного управління водного господарства.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Баришівським міжрайонним прокурором Київської області належним чином доведене порушення відповідачем інтересів держави.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача в частині задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерський дім «Шантіль»(01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 16, кв. 35, код 32071161) на користь Трубізького міжрайонного управління водного господарства (07501, смт Баришівка, вул. Торфяна, 20, код 01033964) 5215,78 грн. шкоди.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерський дім «Шантіль»(01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 16, кв. 35, код: 32071161) до Державного бюджету України 52,16 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                                     С.А. Ковтун

Рішення підписано 01.07.2010 р.