Ухвала суду № 102059804, 17.12.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/20541/21

Провадження № 1-кс/344/7915/21

У Х В А Л А

17 грудня 2021 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бородовський С.О. з участю секретаря Герлан Н.В., слідчої Борейчук І.А., захисника Телегін А.С., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-

В С Т А Н О В И В:

в клопотанні вказано, що слідчим управлінням ГУ НП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021090000000382 від 13.07.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.3 ст.186, ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що весною 2021 року ОСОБА_2 з корисливих спонукань, переслідуючи мету незаконного збагачення шляхом відкритого викрадення чужого майна, поєднаного з насильством та проникненням у житло, вступив у злочинну змову з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які також прагнули збагатитися шляхом отримання частини доходів від даної злочинної діяльності. 22 травня 2021 року близько 08 год. 00 хв. ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з відома та згоди ОСОБА_2 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, будучи об`єднаними спільним злочинним умислом щодо відкритого викрадення чужого майна, проникли у квартиру АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_5 . Перебуваючи в приміщенні вказаної квартири ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з відома та згоди ОСОБА_2 застосували до ОСОБА_5 насильство, яке не є небезпечне для життя чи здоров`я потерпілого, наносячи йому удари руками та ногами у різні ділянки тіла спричиняючи фізичну біль, після чого відкрито викрали його майно, а саме мобільний телефон марки «Iphone 5s» вартістю 1000 грн., робот пилосос марки «Ilife v5 PRO» вартістю 3600 грн., металевий сейф із грошима в сумі 15 000 грн. та 2000 Євро, які згідну курсу НБУ становлять 67 034, 80 грн., всього на загальну суму 86 624, 80 грн. Після вчинення грабежу, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 місце вчинення злочину покинули та викраденим майном спільно з ОСОБА_2 розпорядилися на власний розсуд. Також, восени 2021 року ОСОБА_1 заздалегідь знаючи про матеріальне збагачення ОСОБА_5 , з корисливих спонукань, переслідуючи мету незаконного збагачення, вирішив вчинити на нього розбійний напад, поєднаний з насильством, незаконним позбавленням волі, проникненням у житло та заволодіти його майном у великих розмірах. Для реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_1 вступив у злочинну змову з ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які також прагнули збагатитися шляхом отримання частини доходів від даної злочинної діяльності. У подальшому ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обговорили встановлені ними дані стосовно ОСОБА_5 , розробили план нападу і розподілили ролі кожного під час учинення злочину. 18 листопада 2021 року, близько 14 год. 43 хв. ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , з метою реалізації розробленого спільного злочинного плану, на автомобілі марки ВАЗ 21104, реєстраційний номер НОМЕР_1 прибули у двір житлового будинку АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_5 , якого стали очікувати в автомобілі неподалік під`їзду. Того ж дня, близько 15 год. 42 хв. ОСОБА_5 вийшов у двір вказаного житлового будинку, після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_6 вчинили на нього напад та застосовуючи насильство, яке є небезпечним для життя та здоров`я особи, наносячи удари руками у різні ділянки тіла, силоміць посадили ОСОБА_5 до салону автомобіля ВАЗ 21104, реєстраційний номер НОМЕР_1 , де незаконно позбавивши його волі утримували та продовжували наносити тілесні ушкодження. Через деякий час, у двір будинку АДРЕСА_2 , прийшли ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , які приєдналися до вчинення злочину. У салоні автомобіля ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заволоділи в ОСОБА_5 ключама від його квартири, які взяв ОСОБА_1 та з метою заволодіння чужим майном, з відома ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , пішов та проник у житло ОСОБА_5 , що по АДРЕСА_1 . Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , з відома та згоди ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб, незаконно утримуючи ОСОБА_5 в автомобілі марки ВАЗ 21104, реєстраційний номер НОМЕР_1 , всупереч його волі, вивезли до узбережжя річки, що в с. Вовчинець, Івано-Франківської територіальної громади, Івано-Франківського району. На березі річки ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , з відома та згоди ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я особи, наносячи удари руками у різні ділянки тіла ОСОБА_5 заволоділи його майном, а саме мобільним телефоном IPHONE 7 128GB, вартістю 6000 грн., грошовими коштами в сумі 800 грн., банківськими картками «ТАСКОМБАНК» НОМЕР_2 , «Альфа Банк» НОМЕР_3 , паспортом громадянина України на ім`я ОСОБА_5 серії та номеру НОМЕР_4 , виданого Тисменицьким РВ УМВС 17.01.2006 року та ідентифікаційним номером НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_5 . Після цього, ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , з метою доведення свого злочинного плану спрямованого на заволодіння чужим майном до кінця, на автомобілі ВАЗ 21104, реєстраційний номер НОМЕР_1 повернулися з ОСОБА_5 до будинку АДРЕСА_2 , де ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продовжували його незаконно утримувати в салоні, а ОСОБА_2 пішов у квартиру ОСОБА_5 , що по АДРЕСА_1 , де приєднався до ОСОБА_8 та спільно із ним, з відома за згоди ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб, викрали майно ОСОБА_5 , а саме: грошові кошти в сумі 30 000 гривень, 2 000 Євро, які згідно довідки НБУ становлять 59994,8 грн., 1000 доларів США, які згідно довідки НБУ становлять 26514,7грн., блютус колонку, телевізор, монітор, мобільні телефони, комп`ютерну техніку, дві ракетки для настільного, які знаходились в чохлі синього кольору, вартістю 1000 грн., навушники синього кольору, вартістю 300 грн., ручний годинник марки «Rado», вартістю 300 грн., механічний ручний годинник марки «Swatch», вартістю 2000 грн., паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_9 . Усього ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заволоділи майном ОСОБА_5 на загальну суму 283 909, 5 грн., що являється великим розміром. Внаслідок злочинних дій, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спричинили ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носа, закритого перелому фаланги лівої кисті, забій, гематоми повік обох очей. Після вчинення розбійного нападу, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 місце вчинення злочину покинули та викраденим майном розпорядилися на власний розсуд. Крім того, 18.11.2021 близько 15 год. 42 хв. ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , перебуваючи у дворі житлового будинку АДРЕСА_2 , з корисливих спонукань, з метою заволодіння майном, вчинили напад на ОСОБА_5 та застосовуючи до нього насильство, яке є небезпечним для життя та здоров`я, наносячи удари руками у різні ділянки тіла, силоміць посадили ОСОБА_5 до салону автомобіля марки ВАЗ 21104, реєстраційний номер НОМЕР_1 , де незаконно позбавивши його волі утримували та продовжували наносити тілесні ушкодження. Через деякий час, у двір будинку АДРЕСА_2 , прийшли ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , які приєдналися до вчинення злочину. У салоні автомобіля ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заволоділи в ОСОБА_5 ключама від його квартири, які взяв ОСОБА_1 та з метою заволодіння чужим майном, з відома ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пішов та проник у житло ОСОБА_5 , що по АДРЕСА_1 . Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , з відома та згоди ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб, утримуючи викраденого ОСОБА_5 в автомобілі марки ВАЗ 21104, реєстраційний номер НОМЕР_1 , всупереч його волі, незаконно переміщаючи, вивезли до узбережжя річки, що в с. Вовчинець, Івано-Франківської територіальної громади, Івано-Франківського району. На березі річки ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , з відома та згоди ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я особи, наносячи удари руками у різні ділянки тіла ОСОБА_5 заволоділи його майном, продовжуючи його незаконне позбавлення волі, не даючи змоги вільно їх покинути. Після цього, ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , з метою доведення свого злочинного плану спрямованого на заволодіння чужим майном до кінця, на автомобілі марки ВАЗ 21104, реєстраційний номер НОМЕР_1 повернулися з ОСОБА_5 до будинку АДРЕСА_2 , де ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продовжували його утримувати в салоні протягом деякого часу незаконно позбавляючи волі, а ОСОБА_2 пішов у квартиру ОСОБА_5 , що по АДРЕСА_1 , де приєднався до ОСОБА_8 та спільно із ним, з відома та згоди ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб, викрали майно ОСОБА_5 . Після вчинення розбійного нападу, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відпустили ОСОБА_5 та з викраденим майном покинули місце вчинення злочину. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спричинили ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носа, закритого перелому фаланги лівої кисті, забій, гематоми повік обох очей. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.186, ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України. Злочини у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , у відповідності до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, санкція статті передбачає максимальне покарання за їх вчинення – п`ятнадцять років позбавлення волі з конфіскацією майна. Згідно з ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. Обґрунтованість підозр, пред`явлених ОСОБА_1 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме протоколами допиту потерпілого ОСОБА_5 , протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_5 , протоколом огляду речей за участю потерпілого ОСОБА_5 , протоколами негласних слідчих (розшукових) дій та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності. В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки, ОСОБА_1 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним злочинів, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочинів, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні. Даний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України є реальним, оскільки, ОСОБА_1 під час проведення досудового розслідування, стануть відомі повні анкетні дані потерпілого та інших підозрюваних, після чого він, шляхом вмовляння, погроз зможе впливати на їх покази, що в свою чергу може зашкодити проведенню досудового розслідування. Вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України є реальним, оскільки ОСОБА_1 постійного джерела прибутку не має, є підстави вважати, що він, з метою одержання доходів продовжить вчиняти кримінальні правопорушення пов`язані із злочинами проти власності. До органу досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків відповідно до ст.194 КПК України і зобов`язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. У зв`язку з чим неможливо застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистої поруки. Інший вид запобіжного заходу – заставу, застосувати відносно підозрюваного також неможливо, оскільки він не працює та відсутня інформація щодо постійного джерела доходів та власних коштів, відсутні особи, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Особисте зобов`язання, не зможе запобігти вказаним ризикам, оскільки буде недостатнім для запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення пов`язаного з незаконним позбавленням волі. При запобіжному заході у виді домашнього арешту підозрюваний усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі, незважаючи на покладені на нього обов`язки, може покинути місце свого проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності. Викладені обставини виправдовують обрання підозрюваному більш впливового, а не більш суворого виду запобіжного заходу. Враховуючи те, що ОСОБА_1 вчинив тяжкі та особливо тяжкий злочини, вчинені із застосуванням насильства до потерпілого, за які передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років із конфіскацією майна, а тому, застосування до нього іншого більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та можливих свідків у цьому кримінальному провадженні. У відповідності до п.1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та 178 КПК України має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства. Згідно матеріалів кримінального провадження, злочини у скоєні яких підозрюється ОСОБА_1 , були вчинені ним із застосування насильства та заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому.

В судовому засіданні слідча підтримала клопотання з підстав, що в ньому зазначені, просила задовольнити клопотання без визначення розміру застави. Встановлено ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.

В судовому засіданні підозрюваний вказав, що не є учасником групи. Працює. У нього вагітна дружина. ОСОБА_2 представився як ОСОБА_10 . А Дем`янику – ОСОБА_11 . Віз його в ОСОБА_12 , він пропонував роботу в перевезеннях. Він завіз його до будинку до ОСОБА_13 . На годину лишив в будинку. Сказав їхати, потім сказав повернутися. Перевантажили в іншу машину, частину йому в гаражі залишили. У нього вилучили телефон. Не знав, що викрадають. Сприяв слідству. Дав можливість провести обшуки. Розвіз їх. Воював в АТО. Дружина – неофіційна. Готовий співпрацювати. Заплатили 1000-1500. Живе з батьком та матір`ю. Перебуває у цивільних відносинах з вагітною жінкою. Просив застосувати домашній арешт в нічний час, оскільки хоче працювати.

В судовому засіданні адвокат заперечив клопотання.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

17 грудня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.3 ст.186, ч.4 ст.187 КК України.

Клопотання та повідомлення про підозру обґрунтовується матеріалами кримінального провадження, а саме даними, які містяться у протоколах допиту потерпілого ОСОБА_5 , протоколах впізнання по фотознімкам з потерпілим, матеріалах негласних слідчих (розшукових) дій та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" (Fox, CampbellandHartley v. theUnitedKingdom) від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

Частиною 1 ст.177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

В судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України щодо можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальні правопорушення.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів, в тому числі запропонований стороною захисту запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний період доби, не здатний забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ("Летельє проти Франції").

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства", зазначив що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має й тримання під вартою.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, щодо підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Застава в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб зможе забезпечити належне виконання підозрюваним його процесуальних обов`язків.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Відповідно до зазначеного, суд -

П О С Т А Н О В И В :

клопотання задовольнити;

застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 діб, до 14 лютого 2022 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити підозрюваному заставу – 181600 гривень (80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок (одержувач: ГУ ДКС України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКС України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158201720355259002000002265).

У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 14 лютого 2022 року обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів Державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору Орищенко І.В.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С.О. Бородовський