Рішення № 10205969, 25.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/23225.06.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень»

доПублічного акціонерного товариства комерційного банку «ТК Кредит»

провизнання недійсним договору застави майнових прав

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача –Купчик О.В. (довіреність № 1 від 25.01.2010); від відповідача –Корбут Р.В. (довіреність № 12/0444 від 17.03.2010). СУТЬ СПОРУ:

У квітні 2010 року Відкрите акціонерне товариство «Європейський банк розвитку та заощаджень»(далі –позивач або ВАТ «ЄБРЗ») звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Акціонерного комерційного банку «ТК Кредит»(далі –АКБ «ТК Кредит»), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ТК Кредит»(далі –відповідач) про визнання недійсним договору застави майнових прав №410/1-3 від 25.09.2007, укладеного між позивачем та АКБ «ТК Кредит»(далі –Договір застави).

Позовні вимоги мотивовані тим, що Договір застави є недійсним, як такий, що не відповідає вимогам закону відповідно до частини 2 статті 203 і статті 215 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), оскільки підписаний з боку Заставодавця (позивача) особою без необхідного обсягу повноважень на укладення договорів застави (майнового поручительства).

Крім того, у Договорі застави всупереч вимог частин 2, 3 статті 180 Господарського кодексу України (далі –ГК України), частини 1 статті 251, частини 1 статті 252 ЦК України строк дії оспорюваного договору в передбаченому чинним законодавством порядку не визначений.

Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що Договір застави був підписаний від імені позивача першим заступником голови правління ВАТ «ЄБРЗ»на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. і зареєстровано у реєстрі за №3820. Вказана довіреність надавала широке коло повноважень першому заступнику голови правління позивача Телєгіну С.В., в тому числі укладати та підписувати договори застави та поруки, про що вказано в цій довіреності. У пункті 5.1 Договору застави встановлений строк дії останнього, а саме до повного виконання зобов’язань за договором про надання кредиту № 409/1 від 25.09.2007, тобто зазначено подію яка неминуче має настати.

Ухвалою суду від 09.06.2010 відкладено розгляд справи на 23.06.2010.

У судових засіданнях призначених на 19.05.2010, 07.06.2010, 23.06.2010 оголошувались перерви до 07.06.2010, 09.06.2010, 25.06.2010, відповідно.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши в судовому засідання оригінали доданих до справи документів, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2007 року між АКБ «ТК Кредит»(Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пасат»(Позичальник) було укладено кредитний договір № 410/1 (далі –Кредитний договір № 410/1), відповідно до якого АКБ «ТК Кредит»зобов’язувався надати Позичальнику (ТОВ «Пасат») грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 10000000 грн. строком користування кредитом: з 25 вересня 2007 року до 23 вересня 2008 року (включно) під 16% річних (пункти 1.1, 1.2, 1.3, 1.4).

Цього ж дня між позивачем (Кредитор) та АКБ «ТК Кредит»(Позичальник) було укладено договір МВК/0907 про надання міжбанківського кредиту від 25.09.2007 (далі –Договір МВК/0907), відповідно до якого позивач надає АКБ «ТК Кредит»міжбанківський кредит у сумі 15 000 000 грн. на строк з 25 вересня 2007 року до 23 вересня 2008 року зі сплатою 14% річних; у сумі 5 000000 грн. на строк з 26 вересня 2007 року до 23 вересня 2008 року зі сплатою 14% річних (пункт 1.1). АКБ «ТК Кредит»зобов’язувалось забезпечити в строк не пізніше 23 вересня 2008 року погашення кредиту в повній сумі на рахунок 1523 901 4858201, МФО 324485, а також щомісячно сплачувати проценти за користування кредитними ресурсами на рахунок 1528 401 4858201, МФО 324485 (пункт 2.2).

Крім того, 25.09.2007 між позивачем (Заставодавцем), в особі першого заступника голови правління Телєгіна С.В., який діяв на підставі довіреності № 3820 від 28.08.2007 (далі –Довіреність № 3820) та АКБ «ТК Кредит»(Заставодержателем), в особі в.о. заступника Голови Правління Гриценка М.Є., який діяв на підставі довіреності від 16.02.2007 укладено Договір застави, який частково забезпечує вимоги Заставодержателя, що випливають з Кредитного договору №410/1, а також всіх додаткових угод, що будуть укладені до нього, в тому числі щодо суми зобов’язань, строків їх виконання, розміру процентів (комісій) та інших умов, за умовами якого Заставодержатель (АКБ «ТК Кредит») надав кредит Позичальнику (ТОВ «Пасат») у розмірі 10млн. грн. на строк до 23 вересня 2008 року зі сплатою процентів у розмірі 16% річних (пункт 1.1).

Пунктом 5.1 Договору застави передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов’язань за Кредитним договором № 410/1 та будь-якими додатковими угодами до нього.

Відповідно до пункту 1.2 Статуту відповідача, затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів АКБ «ТК Кредит»29.12.2009, протокол № 51, відповідач (Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ТК Кредит») є правонаступником всіх прав та обов’язків АКБ «ТК Кредит».

Причиною виникнення спору у даній справі є те, що на думку позивача перший заступник голови правління не мав необхідного обсягу повноважень на укладення Договору застави від імені позивача, а також те, що в оспорюваному договорі не передбачено строк його дії.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина 2 статті 203 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Частиною 1 статті 244 ЦК України передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи (стаття 246 ЦК України).

Так, відповідно до Довіреності № 3820, виданої двадцять восьмого серпня 2007 року позивачем в особі Президента –Голови Правління Банку Корнікова Є.В., діючого на підставі Статуту, зареєстрованого Національним банком України 18.06.2002 за №74 зі змінами зареєстрованими тим же управлінням 27.06.2006, реєстраційний номер № 74, уповноважено першого заступника голови правління Телєгіна Сергія Валентиновича, зокрема укладати, підписувати, змінювати, доповнювати, розривати кредитні договори та доповнення по операціям із надання кредитів, зокрема: кредитні договори, договори поруки, договори застави та іпотеки, та підписувати всі інші документи пов’язані із наданням кредитів (пункт перший Довіреності № 3820).

Відповідач вважає, що вказаною Довіреністю № 3820 Телєгін С.В. був уповноважений позивачем на укладання оспорюваного Договору застави.

Проте, суд не може погодитись з даною позицією відповідача виходячи з наступного.

Виходячи з аналізу змісту Довіреності № 3820, зокрема, її пункту першого, вбачається, що Телєгін С.В. відповідно до даного пункту був уповноважений від імені позивача укладати, підписувати саме кредитні договори та інші договори та документи пов’язані із наданням кредитів, тобто в даному разі виступати кредитодавцем у кредитних договорах.

Так, згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зобов’язання позичальника щодо повернення кредиту та сплати відсотків відповідно до статті 546 ЦК України може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком або іншим видом забезпечення виконання зобов’язання.

Згідно зі статтею 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Отже, за змістом пункту першого Довіреності № 3820 Телєгін С.В. був уповноважений від імені позивача виступати при укладанні та підписанні кредитного договору та договору застави в якості кредитодавця та заставодержателя.

Як убачається із Кредитного договору № 410/1, кредитодавцем у ньому виступає відповідач, а не позивач, і у Договорі застави позивач виступає як заставодавець, а не як заставодержатель.

Відтак, Телєгін С.В. даною Довіреністю № 3820, зокрема, її пунктом першим не був уповноважений від імені позивача укладати договори застави в яких позивач виступав би заставодавцем, а отже при укладанні та підписанні Договору застави Телєгін С.В. діяв з перевищенням наданих йому повноважень.

Частиною 3 статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Таким чином, відповідач при укладанні Договору застави та дослідженні Довіреності № 3820 за всіма обставинами повинен був знати, що Телєгін С.В. даною довіреністю не був уповноважений на укладання Договору застави.

Відповідно до статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідачем на вимогу суду, викладену в ухвалі від 09.06.2010, не було надано доказів схвалення позивачем Договору застави.

Пунктом 2 статті 203 ЦК України передбачено, що особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно зі статтею 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відтак, позов підлягає задоволенню з вище зазначених підстав.

Що ж стосується відсутності у Договорі застави такої істотної умови, як строк його дії, суд зазначає наступне.

Дане твердження позивача спростовується змістом пункту 5.1 Договору застави, відповідно до якого встановлено строк дії цього договору, а саме Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов’язань Кредитним договором № 410/1 та будь-якими додатковими угодами до нього.

Судові витрати відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір застави майнових прав №410/1-3 від 25.09.2007, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Європейський банк розвитку та заощаджень»та Акціонерним комерційним банком «ТК Кредит».

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ТК Кредит»(01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24, ідентифікаційний код 20050951) на користь Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень»(01135, м.Київ, вул.Чорновола, 12-а, ідентифікаційний код 20685262) 85 (вісімдесят п’ять) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б. Повний текст рішення підписано 01.07.2010.