Рішення № 102058318, 21.12.2021, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2021 року, м. Херсон, справа № 923/1456/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк»

до Фермерського господарства «Аміна-Юг»

про стягнення 315940,26 грн,

у с т а н о в и в:

Дії та аргументи Позивача

09.11.2021 Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» звернулося з позовом до Фермерського господарства «Аміна-Юг» про стягнення 315940,26 грн, з яких: 294443,37 грн заборгованості за кредитом, 19922,64 грн заборгованості по відсоткам та 1574,25 грн пені.

У якості обґрунтування власної позиції Позивач вказав, що:

- на підставі кредитного договору № 011/89811/404908 від 25.05.2018 Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» надало Фермерському господарству «Дніпро» кредит у сумі 500000 грн та зажадало повернення кредитних коштів,

- не дивлячись на умови договору Позичальник, отримавши кредит у сумі 500000 грн, взяті на себе зобов`язання з його повернення не виконав, у зв`язку з чим заборгував 294443,37 грн за кредитом, 19922,64 грн по відсоткам та 1574,25 грн пені,

- у відповідності до укладеного з Фермерським господарством «Аміна-Юг» договору поруки № 20021/89811/328351 від 25.05.2018 поручитель зобов`язався відповідати перед банком за виконання позичальником зобов`язань за вказаним кредитним договором.

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою від 19.11.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення та виклику учасників справи. Цією ж ухвалою суд установив Відповідачу строки для подачі процесуальних заяв. Проте, Відповідач відзив на позов не надав.

Установлені судом обставини

25.05.2018Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (зараз – Акціонерне товариство «Райффайзен Банк»), як кредитор, та Фермерське господарство «Дніпро», як позичальник, уклали кредитний договір № 011/89811/404908 (а.с. 13-19), за умовами якого:

- Кредитор зобов`язується надати Позичальнику кредитні кошти у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі кредитування 500000 грн, а Позичальник зобов`язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші зобов`язання, визначені договором (пункт 1.1);

- кінцевий термін надання кредиту – 25.06.2018 (пункт 1.2);

- кінцевий термін погашення кредиту – 25.05.2020 (пункт 1.3);

- протягом всього строку фактичного користування кредитом Позичальник зобов`язаний щомісяця сплачувати Кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки у розмірі 28% річних (пункт 2.1);

- нарахування процентів за кредитом здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році; проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості за кредитом протягом всього строку користування кредитом; при розрахунку процентів враховується день надання кредиту та не враховується день погашення кредиту у повному обсязі (пункт 2.2);

- виконання зобов`язань Позичальника, що виникають за договором, забезпечуються порукою відповідно до договору поруки, який повинен бути укладений одразу ж після укладення договору, між Кредитором і Поручителем Фермерським господарством «Аміна-Юг», ОСОБА_1 ; поручитель солідарно відповідає за виконання зобов`язань Позичальника, що виникли або виникнуть у майбутньому на підставі договору забезпечення (пункт 4.1);

- Позичальник зобов`язаний здійснювати сплату процентів щомісячно кожного 27 числа (пункт 5.3);

- за кожний календарний день прострочення виконання будь-яких грошових зобов`язань за договором Позичальник сплачує Кредитору пеню у розмірі 2%річних від суми простроченого платежу (пункт 11.2).

У Додатку 1 до договору сторони передбачили період дії ліміту кредитування, відповідно до якого період дії ліміту кредитування: 500000 грн – з 25.05.2018 по 27.12.2018, 400000 грн – з 28.12.2018 по 27.12.2019, 275000 грн – з 28.12.2019 по 27.02.2020, 125000 грн – з28.12.2020 по 25.05.2020.

Заявою за вих. №3 від 25.05.2018 Позичальник звернувся до Кредитора щодо перерахування коштів у сумі 500000 грн на поточний рахунок ФГ «Дніпро» (а.с. 19).

Відповідно до виписки по рахунку (а.с. 10) Позивач надав ФГ «Дніпро» кредит у сумі 500000 грн, а саме перерахував на його рахунок зазначену суму 30.05.2018.

Разом з цим між Кредитором та Позичальником укладені додаткові угоди № 011/89811/404908/1 від 20.05.2020 (а.с 20-21) та № 011/89811/404908/2 від 15.10.2020 (а.с. 22-23) якими змінювали кінцевий термін погашення кредиту, а саме встановили 25.12.2020, визначили фактичну заборгованість в сумі 287622,17 грн заборгованості за кредитом.

Суд також зазначає, що в додатковій угоді № 011/89811/404908/1 від 20.05.2020 сторони виклали пункт 11.4 в наступній редакції: всі спори, що виникають між сторонами у зв`язку з договором підлягають вирішенню шляхом переговорів; у разі неможливості вирішити спори шляхом переговорів всі спори між сторонами, які виникають за договором або у зв`язку з ним, підлягають передачі на розгляд і остаточне вирішення до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу».

Натомість, за обліковими даними Позивача Фермерське господарство «Дніпро» не виконало взяті на себе зобов`язання за договором щодо повернення кредиту та сплати процентів, у зв`язку з чим заборгувало294443,37 грн за кредитом та 19922,64 грн по відсоткам.

Як слідує з листа Позивача, адресованого ФГ «Дніпро», за вих. № 114/5-205899 від 30.12.2020 ним висловлена вимога про сплату простроченої заборгованості.

Проте, Позичальником кредит, заборгованість за відсотками та пеня сплачені не були.

Поряд з цим, судом установлено, що 25.05.2018 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», як кредитором, та Фермерським господарством «Аміна-Юг», як поручителем, укладений договір поруки № 120021/89811/328351 (а.с. 25-29) за основними умовами якого:

- Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором солідарно з Позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, які випливають з умов кредитного договору, за умовами якого Позичальник зобов`язаний повернути кредит в розмірі 500000 грн не пізніше 25.05.2020, або іншої дати, визначеної відповідно до умов договору (пп. 1.1.1) та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 28% річних, сплатити пені, передбачені договором (пп.1.1.2);

- Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник (пункт 1.2);

- у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань в порядку та строки, встановлені кредитним договором, Кредитор набуває права вимоги до Поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним забезпеченими зобов`язаннями (пункт 2.1);

- Поручитель зобов`язується здійснити виконання порушених забезпечених зобов`язань протягом 10 банківських днів з дати отримання вимоги від Кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі (пункт 2.2).

За умовами додаткового договору № 1220021/89811/328351 від 25.05.2018 (а.с. 31), укладеного між Кредитором та Поручителем, сторони внесли зміни в пп.1.1.1 щодо дати повернення кредиту, а саме до 25.12.2020.

Позивачем на адресу Відповідача за вих. № 114/5-205935 від 31.12.2020 була направлена вимога про сплату простроченої заборгованості, проте вона не виконана.

Відповідно до розрахунку заборгованості Позивачем нарахована пеня у сумі 1574,25 грн за період з жовтня 2020 по 23.12.2020.

В свою чергу Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» з позовом про стягнення з Фермерського господарства «Дніпро», Фермерського господарства «Аміна-ЮГ» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» по справі № 42/21 від 25.05.2021 позовну заяву АТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено, стягнуто солідарно з Фермерського господарства «Дніпро», Фермерського господарства «Аміна-ЮГ» та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 011/89811/404908 від 25.05.2018 у сумі 315940,26 грн.

В подальшому ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2021 у справі № 873/96/21, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 30.09.2021, заяву АТ «Райффайзен Банк Аваль» про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інформаційно-фінансового бізнесу» від 25.05.2021 у справі № 42/21 задоволено частково, видано наказ про стягнення з Фермерського господарства «Дніпро» заборгованості за кредитним договором № 011/89811/404908 від 25.05.2018 у сумі 315940,26 грн.В іншій частині заяву залишено без задоволення.

Оцінка суду установлених обставин на норм діючого законодавства

Щодо правової природи кредитного договору та договірних відносин

Установлені судом обставини наявності укладеного між Позивачем та Фермерським господарством «Дніпро» договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, в силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на його підставі, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений кредитний договір.

Зокрема, згідно з приписами статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит.

Отже, у даному ФГ «Дніпро» зобов`язано було повернути отриману суму кредиту в обумовлений договором строк, а саме до 25.12.2020.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлені загальні правила виконання господарських зобов`язань, за якими: суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1); кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2); не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань (частина 7).

Таким чином, несплата ФГ «Дніпро» заборгованості по кредиту у сумі 294443,37 грн та відсотків за користування ним у сумі 19922,64 грн станом на25.12.2020 є порушенням взятих на себе зобов`язань за договором та вказаних правових положень.

Щодо відповідальності за невиконання зобов`язань

Вирішуючи правомірність нарахованої та заявленої до стягнення пені у сумі 1574,25 грн, суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за частинами 1 та 2 статті 217 ГК України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.

Згідно із частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В статті 549 ЦК України конкретизовано визначення таких штрафних санкцій, а саме за частиною 3 пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, у відповідності до приписів частини 2 статті 551 того ж Кодексу, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, неустойка має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов`язання; за допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов`язання; неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов`язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності.

У даному випадку умовами пункту 11.2 кредитного договору сторонами обумовлено сплату Відповідачем пені у розмірі 2%річних від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення виконання будь-яких грошових зобов`язань за договором.

Водночас, згідно з пунктом 8 Розділу IX “Прикінцеві положення” Господарського кодексу України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, від 20.05.2020 № 392, від 22.07.2020 № 641, від 09.12.2020 № 1236, від 17.21.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405, від 16.06.2021 № 611, від 11.08.2021 № 855 та від 22.09.2021 № 981 за назвами: «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» у період з 12.03.2020 по 31.12.2021 в Україні встановлений карантин.

Отже, зважаючи на період дії карантину Позивачем неправомірно нарахована пеня за період з жовтня 2020 по 23.12.2020 у сумі 1574,25 грн, оскільки її нарахування заборонене законом.

Щодо правової природи договору поруки та договірних відносин

Аналіз укладеного між Позивачем та Відповідачем договору вказує, що він за своєю правовою природою є договором поруки, правовідносини за яким регулюються приписами параграфу 3 глави 49 ЦК України.

Так, за змістом статті 533 цього Кодексу за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Водночас, згідно зі статтею 554 цього ж Кодексу, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов`язання. Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника та кредитором боржника.

За договором поруки Відповідач взяв на себе зобов`язання з виконання кредитних зобов`язань Фермерського господарства «Дніпро» у випадку їх невиконання, а після надіслання йому вимоги їх не виконав, а тому позовні вимоги щодо виконання зобов`язань за кредитним договором є правомірними.

Висновки суду з предмету судового розгляду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів суд приходить до висновку, що Фермерське господарство «Дніпро» допустило порушення кредитного договору щодо повернення суми кредиту, у зв`язку з чим заборгувало294443,37 грн за кредитом та 19922,64 грн відсотків за користування ним, а тому Відповідач, як поручитель, зобов`язаний сплатити наявну заборгованість.

Натомість позовні вимоги про стягнення 1574,25 грн пені задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у даній справі є витрати Позивача на сплату судового збору відповідно до платіжного доручення № 13569 від 28.10.2021 у сумі 4739,10 грн, які згідно з приписами статті 129 ГПК України підлягають стягненню з Відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі4715,40 грн, що складає 99,5% (процентного співвідношення заявленої до стягнення суми та задоволеної судом).

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Аміна-Юг» (74530, Херсонська область, Великолепетиський район, с. Князе-Григорівка, вул. Адамяна, буд. 22; ідентифікаційний код 34030298) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9; ідентифікаційний код 14305909) – 294443,37 грн заборгованості за кредитом та 19922,64 грн відсотків за користування кредитом.

3. В задоволенні позовних вимог в іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.К. Закурін