Рішення № 102057961, 21.12.2021, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2021 Справа № 917/1653/21

Суддя Господарського суду Полтавської області Сірош Д. М., розглянувши справу за позовом

Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз»

до Приватного підприємства «ХАЗАР - 2007»

про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу

без виклику представників сторін

Обставини справи: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» звернулося з позовом до Приватного підприємства «ХАЗАР - 2007» про стягнення 52729,14 грн заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, згідно з Типовим договором розподілу природного газу, укладеним шляхом підписання заяви-приєднання № 4-Т-Е від 14.01.2016, з яких: 51194,02 грн - сума основного боргу, 1301,59 грн - пеня, 233,53 грн - 3% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки в частині своєчасного здійснення розрахунків.

17.11.2021 від відповідача надійшла заява, в якій він визнає позовні вимоги і зобов`язується оплатити борг відповідно до договору реструктуризації.

Стаття 170 Господарського процесуального кодексу України містить загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення. Так, письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Подана заява не містить електронного цифрового підпису позивача, отже відсутні підстави вважати її оформленою відповідно до вимог статті 170 Господарського процесуального кодексу.

Суд не приймає та не розглядає зазначену заяву, оскільки остання оформлена з порушенням Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг", заява не скріплена електронним цифровим підписом, а відтак не є офіційною.

Оригінал відповідної заяви до суду не надходив.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду щодо залишення без розгляду заяви чи клопотання, які не підписано електронним цифровим підписом, наведену, зокрема, в ухвалах від 27.11.2019 у справі № 917/171/19, від 14.11.2019 у справі № 5002-3/4321-2012 , Постанові Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 916/62/19.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 28.10.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України сторони суду не надали.

Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з статтею 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини 2 статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14.01.2016 Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Лубнигаз», яке в подальшому змінило назву на Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» та Приватне підприємство «Хазар - 2007» уклали Типовий договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання № 4-Т-Е.

Відповідно до пункту 6.1 Типового договору оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Згідно з положеннями пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Відповідно до пункту 2.1 Типового договору, Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Згідно з пунктом 6.8 Типового договору надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

На виконання вимог Типового договору, позивач надав відповідачу послуги розподілу природного газу в період з липня 2021 по серпень 2021 включно на загальну суму 5119,02 грн, що підтверджується рахунком на оплату (розподіл газу) № 1895 від 18.06.2021 на суму 25597,01 грн та актом № 2094 про надані послуги з розподілу природного газу від 31.07.2021, рахунком на оплату (розподілу газу) № 2152 від 16.07.2021 на суму 25597,01 грн та актом № 2397 про надані послуги з розподілу природного газу від 31.08.2021.

Проте відповідач не виконав зобов`язання щодо оплати наданих послуг, у зв`язку з чим за ним обліковується заборгованість в сумі 51194,02 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до пункту 5 статті 16 Цивільного кодексу України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов`язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов`язань з оплати послуги з розподілу природного газу.

Згідно з статтею 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 2.1 договору споживач зобов`язується, зокрема, здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовується наявність у відповідача заборгованості за отримані послуги з розподілу природного газу в сумі 51194,02 грн за період з липня 2021 року по серпень 2021 року включно.

Отже, вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 51194,02 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також, позивач нарахував відповідачу 233,53 грн 3% річних за період з 11.08.2021 по 22.10.2021.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування (утримання) ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов`язання.

Здійснивши перевірку, наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних суд дійшов висновку, що заявлена вимоги є правомірною, обґрунтованою і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також, позивач нарахував відповідачу 1301,59 грн пені за період з 11.08.2021 по 22.10.2021.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до статті 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Здійснивши перевірку, наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1301,59 грн пені, суд дійшов висновку, що заявлена вимога є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з цим позовом, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 130, 232, 233, 237, 238 та 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «ХАЗАР - 2007» (37052, Полтавська обл., Пирятинський р-н, с. Велика Круча, вул. Леніна, нова назва Героїв Майдану, 10, код ЄДРПОУ 34699111) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» (37503, вул. Л. Толстого, 87, м. Лубни, Полтавська обл., код ЄДРПОУ 05524713) 51194,02 грн основного боргу за період з липня 2021 по серпень 2021 включно, 1301,59 грн пені, 233,53 грн 3% річних за період з 11.08.2021 по 22.10.2021 та 2270,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Д. М. Сірош