Ухвала суду № 10205761, 27.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 УХВАЛА

справа № 15/471-б27.05.2010

за заявою відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія

“Одесаобленерго”

до Української державної корпорації “Укрзакордоннафтогазбуд”

(код 21656791)

про визнання банкрутом

Суддя Копитова О.С.

При секретарі с/з Гергардт Т.В.

За участю представників сторін:

від заявника: Серпокрилов О.В., довіреність № 233 від 23.12.09;

від боржника: не з'явився;

від Кабінету Міністрів України, Даценко Т.М., довіреність № 29-32/45 від 16.03.10, ;

від Прокуратури м. Києва: Некрасов О.М., посвідчення №259 видане 08.12.09;

розпорядник майна, арбітражний керуючий Клименко В.Л., , ;

від ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва, Пархоменко Л.М., довіреність № 8190/9/10-214 від 30.11.09, ;

від ДП "Професіонал міський" КЦ "Професіонал", Машушин В.О., довіреність № б/н від 04.02.10, ;

від Державного комітету України з державного матеріального резерву, Роздольський І.О., довіреність № 6529/0/4-09 від 30.11.09, ;

від Ізмаїльської об'єднаної ДПІ, Запорощенко О.М., довіреність № 11632/9/10 від 31.12.09;

від Подільської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Геєц С.А., довіреність № 02 від 18.01.10;

ОСОБА_13, паспорт серії СН виданий 17.11.08;

від ОСОБА_14, ОСОБА_13, довіреність № 3-3329 від 25.07.08, ;

від ОСОБА_15, ОСОБА_13, довіреність № 3-3316 від 24.07.08, ;

від УПФУ України в м. Ізмаїл Одеської області, Польовчук О.В., довіреність № 1913/08 від 31.03.10, ;

від УПФУ у Шевченківському районі м. Києва, Польовчук О.В., довіреність № 94/07 від 11.01.10, ;

від ДПІ в м. Івано-Франківськ, Ковтун Н.О., довіреність № 5415/10/10-039/368 від 02.03.10, ;

від Управління .з питань банкрутства, Слободчикова Н.В., довіреність № 12/6-4 від 18.04.10,

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго” звернулось до господарського суду міста Києва з заявою про визнання банкрутом Української державної корпорації “Укрзакордоннафтогазбуд” з урахуванням приписів ст. 1, 3-14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.07.2007 (суддя Хоменко М.Г.) порушено провадження у справі № 15/471-б, призначено підготовче засідання на 07.08.2007 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Підготовче судове засідання відкладалось.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду м. Києва від 31.03.2008 року в звязку з закінченням суддівських повноважень судді Хоменко М. Г. справу передано для подальшого розгляду судді Копитовій О.С.

26.05.2008 року суддею Копитовою О.С. справу № 15/471-б прийнято до свого провадження та призначено підготовче засідання на 26.06.2008 року.

Підготовче судове засідання відкладалось.

Ухвалою суду від 05.08.2008 року зупинено провадження у справі № 15/471-б до прийняття рішення по справі № 6/292-5/27-04-773 Вищим господарським судом України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.08.2008 року, касаційна скарга Української державної корпорації “Укрзакордоннафтогазбуд” на рішення господарського суду м. Києва від 25.11.2008 року по справі № 6/292-5/27-04-773 була повернута скаржнику без розгляду.

16.02.2009 року до загального відділу суду надійшло клопотання відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго” про поновлення провадження у справі №15/471-б, оскільки, усунуті обставини які зумовили зупинення провадження по справі.

Ухвалою від 20.02.2009 року було поновлено провадження у справі №15/471-б та призначено підготовче засідання на 24.03.2009 року.

Підготовче засідання відкладалось, в засіданні оголошувалась перерва.

Ухвалою підготовчого засідання від 31.07.2009 року визнано розмір вимог ініціюючого кредитора відкритого акціонерного товариства “Одесаобленерго”, який подав заяву про порушення справи про банкрутство до Української державної корпорації “Укрзакордоннафтогазбуд” на 523168,19 грн., призначено у справі № 15/471-б розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Клименко Владислава Леонідовича (ліцензія Серія АБ № 176280 від 25.10.2005), та призначено попереднє судове засідання на 28.10.2009 року.

Не погодившись з прийнятою ухвалою підготовчого засідання господарського суду міста Києва від 31.07.2009 року Українська державна корпорація “Укрзакордоннафтогазбуд” звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою скаргою, в якій просила скасувати зазначену ухвалу, а провадження по справі припинити.

У звязку із скеруванням справи № 15/471-б до Київського апеляційного господарського суду, попереднє судове засідання призначене на 28.10.2009 року не відбулося.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2009 року апеляційну скаргу Української державної корпорації “Укрзакордоннафтогазбуд” залишено без задоволення, ухвалу підготовчого засідання господарського суду міста Києва від 31.07.2009 у справі № 15/471-б без змін, а справу повернуто на розгляд до господарського суду міста Києва.

Відповідно до резолюції заступника Голови господарського суду міста Києва Іванової Л.Б. матеріали справи № 15/471-б були передані для подальшого розгляду судді Копитовій О.С.

Ухвалою суду від 24.12.2009 року було призначено попереднє судове засідання на 02.02.2010 року.

Попереднього судове засідання відкладалось, в засіданні оголошувалась перерва.

У звязку з перебуванням судді Копитової О.С. на лікарняному судове засідання призначене на 15.04.2010 не відбулось.

Ухвалою суду від 19.04.2010 попереднє судове засідання було призначено на 27.05.2010.

Боржником розглянуті вимоги кредиторів та визнані вимоги включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, який поданий на затвердження господарському суду.

Матеріалами справи встановлено, що оголошення про порушення провадження по справі про банкрутство Української державної корпорації «Укрзакордоннафтогазбуд»було опубліковано в газеті «Урядовий курєр»№ 150 від 19.08.2009 року.

Відповідно до абз. 6 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. (абз. 7 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"). Згідно п. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до абз. 8 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Згідно ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею: у першу чергу, зокрема задовольняються вимоги забезпечені заставою; витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату державного мита; витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство; витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута; витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною; витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їх коштів; витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаченому статтею 27 цього Закону; у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом; у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника; у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Під час проведення попереднього судового засідання судом встановлено, що до загального відділу суду, зокрема надійшли наступні заяви з грошовими вимогами до Української державної корпорації “Укрзакордоннафтогазбуд”.

18.09.2009 (заява зареєстрована 18.09.2009) з вимогами до боржника на суму 228244,19 грн. звернулось управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва.

Обґрунтовуючи свої вимоги управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, посилається на те, що Українська державна корпорація “Укрзакордоннафтогазбуд” має заборгованість по внескам на загальнообовязкове пенсійне страхування в розмірі 228244,19 грн., що підтверджується доданими до заяви копіями розрахунків сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період січень 2005 - липень 2009 року, що самостійно подавались боржником до управління, а також рішеннями № 1251 від 13.10.2005 року, яким боржнику нараховано штраф в розмірі 28098,35 грн. та пеню в розмірі 16696,54 грн. та № 261 від 24.02.2009 року яким донараховано 683,61 грн. та застосовано санкції в розмір 176,39 грн.

Вимоги управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва частково визнані боржником та включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів в розмірі 118075,44 грн. Обґрунтовуючи підстави невизнання боржником частини вимог розпорядник майна посилається на той факт, що вимоги в розмірі 37508,95 грн. є поточними та не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.

Дослідивши кредиторську заяву та подані докази, господарський суд встановив, що провадження по справі про банкрутство боржника було порушено 24.07.2007 року, а управлінням заявлені до боржника вимоги, що виникли за період з січня 2005 року по липень 2009 року, тобто одночасно заявлено до боржника вимоги, що виникли до порушення провадження по справі та після порушення.

Таким чином визнанню та включенню до реєстру підлягають лише вимоги, що виникли до 24.07.2007 року на загальну суму 118075,44 грн., з яких 90457,44 грн. основного боргу (2 черга), 27618,00 грн. штрафних санкцій (6 черга).

Вимоги управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва на суму 110148,75 грн., виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, а тому не вважаються конкурсними і не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.

16.09.2009 року з вимогами до боржника звернулась ОСОБА_13 (надалі по тексту ОСОБА_13) на загальну суму 19686,45 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги до боржника, ОСОБА_13 посилається на рішення Соломянського районного суду м. Києва від 21.01.2009 року по справі № 2-52/09, яким присуджено до стягнення з боржника на її користь 19686,45 грн.

Дослідивши подані ОСОБА_13 докази, господарський суд встановив, що рішенням Соломянського районного суду м. Києва від 21.01.2009 року по справі № 2-52/09 частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_13 та присуджено до стягнення з боржника 19686,45 грн., з яких 16936,92 грн. заборгованість по заробітній платі за період з січня 2006 року по червень 2007 року та 2749,53 грн. грошова компенсація за невикористані дні відпусти. Зазначене рішення залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12.05.2009 року.

Згідно п.1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

В даному випадку, на думку суду, законодавець запроваджує для кредиторів з вимогами щодо виплати заробітної плати особливий статус та не встановлює для них беззаперечного обов'язку щодо звернення до суду зі своїми вимогами протягом встановленого присічного строку, а лише надає їм таке право. Якщо ж такий кредитор виявив бажання прийняти участь в розгляді справи про банкрутство то тоді він повинен подати в установленому порядку та в строк заяву з підтверджуючими вимоги документами. В цьому випадку, на думку суду, такий кредитор набуває прав та обов'язків конкурсних кредиторів, за виключенням випадків передбачених законодавством. В разі ж, пропуску встановленого строку такий кредитор втрачає право набути статусу конкурсного кредитора.

При цьому, частина 2 п. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зобов'язує розпорядника майна окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.

Наведена норма свідчить про те, що кредитори з вимогами щодо виплати заробітної плати є привілейованими, тобто незалежно від того, заявили вони свої вимоги до боржника чи ні, їх вимоги включаються арбітражним керуючим згідно з даними обліку боржника до реєстру вимог кредиторів в другу чергу. На привілейованих кредиторів не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів (ч. 6 ст. 12 Закону) та правові наслідки граничного строку (ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 32 Закону).

Проте, суд аналізуючи приписи статей Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", враховуючи специфічний статус конкурсних кредиторів, зокрема обмеження їх кола кредиторами з вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника вважає, що привілейовані кредитори з вимогами щодо виплати заробітної плати можуть бути визнані конкурсними кредиторами боржника лише в розмірі такої заборгованості, що виникла до порушення провадження по справі про банкрутство. Інші , ж вимоги таких кредиторів, які виникли після порушення провадження по справі про банкрутство підлягають обов'язковому включенню розпорядником майна до другої черги вимог кредиторів на підставі даних бухгалтерського обліку боржника або письмових заяв таких кредиторів.

Матеріалами справи встановлено, що провадження по справі про банкрутство боржника порушено ухвалою господарського суду м. Києва 24.07.2007 року, а заборгованість ОСОБА_13 підтверджена рішенням Соломянського районного суду м. Києва від 21.01.2009 року по справі № 2-52/09 за період з січня 2006 року по червень 2007 року. Таким чином вимоги ОСОБА_13 на загальну суму 19686,45 грн. визнаються судом конкурсними та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів другої черги.

14.09.2009 року з вимогами до боржника на суму 7243,39 грн. звернулось управління Пенсійного фонду України в Ізмаїльському районі Одеської області.

Обґрунтовуючи свої вимоги управління Пенсійного фонду України в Ізмаїльському районі Одеської області, посилається на те, що виробничо-технічна група „Берест-Опекс”, що є підрозділом Української державної корпорації “Укрзакордоннафтогазбуд” без статусу юридичної особи має заборгованість перед управлінням згідно вимоги Ю-259У від 01.08.2005 року на суму 7243,39 грн. згідно пояснень управління зазначена заборгованість утворилась в звязку з несплатою внесків на загальнообовязкове пенсійне страхування в червні 2005 року.

Матеріали справи не містять доказів оскарження боржником зазначеної вимоги про сплату боргу і відповідно вона є чинної на дату прийняття ухвали.

Вимоги управління Пенсійного фонду України в Ізмаїльському районі Одеської області визнані та включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів в розмірі 7243,39 грн.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, господарський суд приходить до висновку щодо правомірності вимог управління Пенсійного фонду України в Ізмаїльському районі Одеської області та вважає їх такими, що підлягають визнанню, на суму 7243,39 грн. Зазначені вимоги визнаються судом конкурсними та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів другої черги.

До господарського суду надійшли заяви Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області з вимогами до боржника на суму 1283014,85 грн. (заява від 07.09.2009 року надійшла до суду 14.09.2009 року), на суму 2354,02 грн. (заява від 14.09.2009 року, надійшла до суду 21.09.2009 року, згідно поштового штемпеля відправлено 16.09.2009 року), на суму 6848,67 грн. (заява від 03.11.2009 року надійшла до суду 09.11.2009 року).

Заява Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області від 03.11.2009 року на суму 6848,67 грн. повернута ухвалою суду від 27.05.2010 року в звязку з пропуском присічного строку встановленого ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Щодо вимог Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області викладених в заяві від 07.09.2009 року на суму 1283014,85 грн. встановлено наступне.

В обґрунтування своїх вимог Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області зазначає, що структурними підрозділами боржника без права юридичної особи Ізмаїльським заводом „Еталон” та Інженерно-технічним центром „Новатор” було передано до відділення фонду шість особових справ потерпілих на виробництві осіб, які продовжують отримувати страхові виплати з фонду. В звязку з порушенням справи про банкрутство головного підприємства Української державної корпорації «Укрзакордоннафтогазбуд»фондом була проведена капіталізація платежів для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві, протягом їх життя і відповідно Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області просить визнати його кредитором боржника на суму капіталізованих платежів в розмірі 1283 014,85 грн.

Боржником зазначені вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області не визнані в повному обсязі, оскільки на думку боржника зазначені платежі розраховуються під час ліквідації підприємства, а ліквідація боржника не передбачається.

Розглянувши заяву Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області та подані докази господарський суд звертає увагу на наступні обставини.

Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 765.

Відповідно до цього Порядку здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян.

Відповідно до ч. 2 п. 1 Порядку капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів.

З системного аналізу зазначених норм вбачається, що капіталізація виплат майбутніх періодів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної життю і здоров'ю громадян, повинна проводитись в період ліквідаційної процедури банкрута, оскільки саме після визнання підприємства банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність підприємства закінчується та строк виконання всіх його грошових зобов'язань вважається таким, що настав.

За таких обставин господарський суд вважає вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області в розмірі 1283 014,85 грн. заявлені на стадії розпорядження майном безпідставними та такими, що не підлягають визнанню в якості конкурсних вимог та відповідно включенню до реєстру вимог кредиторів.

Щодо вимог Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області викладених в заяві від 14.09.2009 року на суму 2354,02 грн. встановлено наступне.

Судом встановлено, що зазначена заява надійшла до загального відділу суду 21.09.2009 року, тобто з пропуском присічного строку встановленого ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Однак, як вбачається з поштового штемпеля на конверті, в якому надійшла заява на пошту її було здано співробітниками відділення 16.09.2009 року, тобто в межах визначеного 30 денного строку. За таких обставин, суд вважає, що заява подана з дотриманням встановленого строку та підлягає розгляду по суті.

Обґрунтовуючи свої вимоги до боржника Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області зазначає, що структурним підрозділом боржника без права юридичної особи Ізмаїльським заводом „Еталон” не були виконані в повному обсязі свої зобовязання щодо сплати до відділення фонду страхових внесків за період ІІІ квартал 2002 року - ІІІ квартал 2006 року. При цьому, заявник посилається на подану структурним підрозділом розрахункову відомість про нарахування та перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2006 рік.

Як убачається з матеріалів справи, зокрема з відомості про нарахування та перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за ІІІ квартал 2006 року, що була подана Ізмаїльським заводом „Еталон” до відділення фонду, його самостійно визначена заборгованість зі сплати страхових внесків, повязана з несвоєчасною виплатою заробітної плати та поточна заборгованість складає 2354,02 грн. матеріали справи не містять доказів погашення боржником зазначеної заборгованості станом н день прийняття ухвали.

Вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області в розмірі 2354,02 грн. визнані боржником та включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів в повному обсязі.

Дослідивши кредиторську заяву та подані докази, господарський суд встановив, що провадження по справі про банкрутство боржника було порушено 24.07.2007 року, а відділенням заявлені до боржника вимоги, що виникли за період ІІІ квартал 2002 року - ІІІ квартал 2006 року, тобто до порушення провадження по справі. З урахуванням всіх викладених обставин, вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню в розмірі 2354,02 грн. Зазначені вимоги визнаються судом конкурсними та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів другої черги.

16.06.2009 (заява зареєстрована 21.09.2009) з додатковими вимогами до божника звернулось відкрите акціонерне товариство “Одесаобленерго” на суму 64242,98 грн.

Обґрунтовуючи додаткові вимоги до боржника відкрите акціонерне товариство “Одесаобленерго”, посилається на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2007 року по справі № 42/651, якою присуджено до стягнення з боржника на користь кредитора 63190,41 грн., з яких втрати від інфляції в розмірі 51059,74 грн., 3 % річних у розмірі 11079,67 грн., 933,00 грн. - державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Крім того, ініціюючий кредитор, з посиланням на невиконання структурним підрозділом боржника Правлінням по експлуатації відомчого житлового комплексу Ізмаїльського заводу „Еталон” договору № Із 782 від 08.11.2005 року про постачання електричної енергії також просив додатково визнати його вимоги 1052,57 грн., з яких 508,42 грн. пеня, 453,42 грн. втрати від інфляції, 90,73грн. відсотки річних за період квітень 2007 року-квітень 2008 року.

Боржником додаткові вимоги відкритого акціонерного товариства “Одесаобленерго” визнані частково на суму 63684,59 грн., при цьому до першої черги розпорядником майна включено 1051 грн. та до 6 черги 62633,59 грн. Сума в розмірі 558,39 грн. не визнані боржником та не включена до реєстру вимог кредиторів з посиланням на той факт, що зазначені вимоги є поточними.

25.01.2010 року відкритим акціонерним товариством “Одесаобленерго” подано заперечення стосовно розгляду кредиторських вимог боржником. Кредитор вважає, що його грошові вимоги, що підтверджені постановою Київського апеляційного господарського суду в частині стягнення відсотків річних та втрат від інфляції повинні бути включені до реєстру вимог кредиторів четвертої, а не шостої черги, як вважає боржник. Крім того, кредитор вважає, що боржником безпідставно відхилені його вимоги в розмірі 558,39 грн. При цьому, в своїх запереченнях кредитор фактично зменшив свої вимоги до боржника в частині стягнення пені, відсотків річних та інфляційних втрат нарахованих за невиконання структурним підрозділом боржника Правлінням по експлуатації відомчого житлового комплексу Ізмаїльського заводу „Еталон” договору № Із 782 від 08.11.2005 року про постачання електричної енергії та здійснив відповідний перерахунок за період з квітня 2007 року по 23.07.2007 року, в звязку з чим просить визнати його кредитором в цій частині на суму 613,50 грн., з яких пеня 335,02 грн., втрати від інфляції 218,38 грн., відсотки річних 60,10 грн. Також кредитор зазначає, що боржником не розглянуті та розпорядником майна не включені до першої черги вимог кредиторів його витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в звязку з розглядом справи про банкрутство на загальну суму 524 грн.

Як убачається з матеріалів справи, постановою Київського апеляційного господарського суду по справі № 42/651 присуджено до стягнення з боржника на користь відкритого акціонерного товариства „Одесаобленерго” 63190,41 грн., з яких втрати від інфляції в розмірі 51059,74 грн., 3 % річних у розмірі 11079,67 грн., 933,00 грн. - державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Згідно постанови зазначені суми нараховані відкритим акціонерного товариством „Одесаобленерго” в звязку з невиконанням боржником рішення господарського суду м. Києва від 25.11.2004 року по справі № 6/292-5/27-04-773 за період з грудня 2004 року по жовтень 2006 року.

Враховуючи той факт, що провадження по справі про банкрутство боржника було порушено 24.07.2007 року, суд вважає обґрунтованими вимоги кредитора про включення до реєстру його вимог в розмірі 63190,41 грн. за період з грудня 2004 року по жовтень 2006 року.

При цьому, в даному випадку суд не погоджується з розпорядником майна щодо визначеної в реєстрі черговості включення зазначених вимог.

Відповідно до абз. 7 ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України.

До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

В даному випадку суд вважає, що до складу грошових вимог кредитора зараховується заборгованість за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів та позики з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, а також індекс інфляції від суми основного боргу та три проценти річних від простроченої суми, нараховані відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України. Зазначеної позиції дотримується Верховний Суд України в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство".

За таких обставин, вимоги кредитора в межах інфляційних нарахувань та відсотків річних підлягають включенню до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.

Крім того, суд вважає, що і присуджені до стягнення рішенням суду суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та державне мито підлягають включенню до четвертої черги реєстру вимог кредиторів, оскільки з моменту набрання рішенням по справі законної сили зазначені витрати набувають статусу боргу, тобто грошового зобовязання боржника перед кредитором і повинні задовольнятись в загальному порядку.

Вимоги до боржника в частині стягнення пені, відсотків річних та інфляційних втрат нарахованих за невиконання структурним підрозділом боржника Правлінням по експлуатації відомчого житлового комплексу Ізмаїльського заводу „Еталон” договору № Із 782 від 08.11.2005 року про постачання електричної енергії за період з квітня 2007 року по 23.07.2007 року суд визнає обґрунтованими, при цьому до конкурсних вимог четвертої черги суд відносить втрати від інфляції 218,38 грн., відсотки річних 60,10 грн. (в силу викладених вище обставин), вимоги у відношенні пені відносяться судом до шостої черги задоволення вимог кредиторів на суму 335,02 грн.,

Як встановлено вище, кредитор просить суд визнати в якості його грошових вимог до боржника витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачені в звязку з розглядом справи про банкрутство в розмірі 524 грн. та включити їх до першої черги вимог кредиторів.

В даному випадку суд вважає, що зазначені вимоги не є конкурсними в розумінні Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки виникли після порушення провадження по справі і не можуть бути визнані судом. Стаття 31 зазначеного закону лише визначає можливість задоволення такого виду вимог в першу чергу при здійсненні ліквідації підприємства та не відносить їх до вимог четвертої черги, як інші поточні вимоги. Таким чином суд вважає, що зазначені вимоги не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в якості конкурсних вимог, однак підлягають відображенню в ньому з визначенням черговості їх задоволення і не впливають на кількість голосів кредитора на зборах кредиторів.

За таких обставин визнаються судом конкурсними та включаються до четвертої черги задоволення реєстру вимог кредиторів додаткові вимоги ініціюючого кредитора в розмірі 63803,91 грн. Вимоги щодо пені в розмірі 335,02 грн., відносяться судом до шостої черги задоволення вимог кредиторів.

17.09.2009 (заява зареєстрована 18.09.2009) з вимогами до божника звернулось дочірнє підприємство «Професіонал-міський»КЦ «Професіонал»на суму 876759,87 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги дочірнє підприємство «Професіонал-міський»КЦ «Професіонал»посилається на невиконання боржником своїх зобовязань по нотаріальному оформленню договору купівлі-продажу майна боржника, а саме гуртожитку на 567 місць, літера «А», загальною площею 6728,9 кв. м. Ізмаїльського заводу «Еталон»УДК «Укрзакордоннафтогазбуд», що знаходиться за адресою, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Рєпіна, 14. При цьому, заявник вказує, що він в свою чергу на виконання умов договору, згідно платіжного доручення № 60 від 26.06.2007 року, перерахував на розрахунковий рахунок Української державної корпорації «Укрзакордоннафтогазбуд»грошову суму у розмірі 876759,87 грн.

Крім того, дочірнє підприємство «Професіонал-міський»КЦ «Професіонал»вказує, що він не був покупцем зазначеного майна боржника, а лише виконував функції біржового посередника і в його обовязки входило підготувати документацію для оформлення відповідної угоди, отримати гроші від покупця та перевести їх на рахунок продавця (боржника) за що він отримав винагороду. В звязку з чим заявником було укладено договір купівлі-продажу № 01/06-07В від 26.06.2007 року з товариством з обмеженою відповідальністю «Облкомунбуд».

Як убачається з матеріалів справи, Рішенням господарського суду Одеської області від 17.11.2008 року в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі, однак враховуючи положення ст. 216 Цивільного кодексу України застосовано наслідки недійсності провочину та зобов'язано ТОВ „Облкомунбуд" повернути по акту прийому-передачі УДК „Укрзакордоннафтогазбуд" гуртожиток на 56,7 місць, літера „А", загальною площею 6728,9кв.м. Ізмаїльського заводу „Еталон" УДК „Укрзакордоннафтогазбуд", розташований за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Рєпіна, 14, дев'ятиповерхова будівля, 1981р. побудови, площа забудови 1400кв.м., зобов'язано УДК „Укрзакордоннафтогазбуд" повернути ТОВ „Облкомунбуд" грошові кошти в сумі 876759 грн. 87коп., зобов'язано ДП „Професіонал-Міський" КЦ „Професіонал" повернути ТОВ „Облкомунбуд" грошові кошти в сумі 139 722 грн. 33 коп.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду № 6/125-08-3695 від 13.01.2009 року, рішення господарського суду Одеської області № 6/125-08-3695 від 17.11.2007 року частково скасовано та зобовязано ТОВ «Облкомунбуд»повернути по акту прийому-передачі дочірньому підприємству «Професіонал-міський»КЦ «Професіонал»гуртожиток на 567 місць, літера «А», загальною площею 6728,9 кв.м. Ізмаїльського заводу «Еталон»УДК «Укрзакордоннафтогазбуд», розташований за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Рєпіна, 14, девятиповерхова будівля, 1981 р. побудови, площа забудови 1400 кв.м., а дочірнє підприємство «Професіонал-міський»КЦ «Професіонал»зобовязано повернути ТОВ «Облкомунбуд»1016482,20 грн.

Як зазначає дочірнє підприємство «Професіонал-міський»КЦ «Професіонал»частина коштів, що рішенням суду його зобовязано повернути ТОВ «Облкомунбуд»в розмірі 876759,87 грн. була перерахована ним боржнику за продаж майна за договором купівлі-продажу № 01/06-07В від 26.06.2007 року, що визнаний недійсним в судовому порядку.

Заявник звертався до боржника з претензіями щодо повернення коштів 17.03.2009 року та 17.04.2009 року, однак боржник коштів не повернув.

Боржником зазначені вимоги не визнані як конкурсні та розпорядником майна не включені до реєстру вимог кредиторів. На думку боржника зазначені вимоги, що виникли на підставі постанови Одеського апеляційного суду від 13.01.2009 року є поточними та не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.

Дослідивши кредиторську заяву та подані докази, господарський суд погоджується з боржником та розпорядником майна щодо того, що заявлені грошові вимоги виникли після порушення провадження по справі та відповідно є поточними в силу наступного.

Як встановлено вище, провадження по справі про банкрутство боржника було порушено господарським судом м. Києва 24.07.2007 року. Взаємовідносини сторін щодо продажу майна боржника відбувались в червні 2007 року, тобто до порушення провадження по справі, однак, як встановлено Господарським судом Одеської області, в даних взаємовідносинах боржник виступав продавцем майна, тобто мав зобовязання перед покупцем негрошового характеру, а саме зобовязання щодо передачі майна та належного оформлення такої передачі. Матеріали справи не містять доказів розірвання договору до 24.07.20007 року та звернення кредитора до боржника з вимогою щодо повернення коштів. Таким чином, суд вважає, що станом на день порушення провадження по справі про банкрутство у боржника не було грошових зобовязань в розумінні Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у визначеному заявником розмірі перед дочірнім підприємством «Професіонал-міський»КЦ «Професіонал». Зазначені зобовязання виникли після визнання судом недійсним спірного договору та відповідно направлення заявником до боржника претензій щодо повернення коштів в 2009 році.

За таких обставин зазначені вимоги не визнаються судом як конкурсні і відповідно не включаються до реєстру вимог кредиторів.

02.09.2009 (заява зареєстрована 07.09.2009) з вимогами до боржника на суму 120305,96 грн. звернулось Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Болградському районі Одеської області.

В обґрунтування своїх вимог Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Болградському районі Одеської області зазначає, що структурним підрозділом боржника Ізмаїльським заводом «Еталон»було передано до відділення фонду дві особових справ потерпілих на виробництві осіб, які продовжують отримувати страхові виплати з фонду. В звязку з порушенням справи про банкрутство головного підприємства Української державної корпорації «Укрзакордоннафтогазбуд»фондом була проведена капіталізація платежів для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві, протягом їх життя і відповідно Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Болградському районі Одеської області просить визнати його кредитором боржника на суму капіталізованих платежів в розмірі 120305,96 грн.

Боржником зазначені вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Болградському районі Одеської області не визнані в повному обсязі, оскільки на думку боржника зазначені платежі розраховуються під час ліквідації підприємства, а ліквідація боржника не передбачається.

Розглянувши заяву Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Болградському районі Одеської області та подані докази господарський суд звертає увагу на наступні обставини.

Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 765.

Відповідно до цього Порядку здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян.

Відповідно до ч. 2 п. 1 Порядку капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів.

З системного аналізу зазначених норм вбачається, що капіталізація виплат майбутніх періодів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної життю і здоров'ю громадян, повинна проводитись в період ліквідаційної процедури банкрута, оскільки саме після визнання підприємства банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність підприємства закінчується та строк виконання всіх його грошових зобов'язань вважається таким, що настав.

За таких обставин господарський суд вважає вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Болградському районі Одеської області в розмірі 1283 014,85 грн. заявлені на стадії розпорядження майном безпідставними та такими, що не підлягають визнанню в якості конкурсних вимог та відповідно включенню до реєстру вимог кредиторів.

18.09.2009 (заява зареєстрована 21.09.2009) з вимогами до божника звернувся Державний комітет України з державного матеріального резерву на суму 7687448,21 грн.

При цьому, заявник посилається на рішення господарського суду м. Києва від 09.10.2008 про стягнення з боржника вищевказаного боргу.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду м. Києва від 09.10.2008 позов заявника задоволено, зобовязано УДК “Укрзакордоннафтогазбуд” повернути до державного матеріального резерву матеріальні цінності, а саме сталь сортову конструкційну - 1,4 т, сталь сортову нержавіючу - 2,65 т, сталь листову конструкційну гарячекатану - 42,7 т, сталь листову нержавіючу холоднокатану - 7,11 т, сталь листову конструкційну холоднокатану - 17,49 т, сталь сортову холодно тягнуту - 5,0т, сталь сріблянку -0,11 т, труби тонкостінні б/ш вуглецеві - 0,63 т, алюміній первинний включаючи силумін - 10,55 т, припої оловяно - свинцеві - 0,805 т, прокат алюмінієвий - 16,32 т, прокат цинковий - 0,41 т, прокат мідний 4,431 т, прокат латунний - 2,45 т, прокат бронзовий 2,59 т, склотекстоліт фольгований - 1,6 т, кабелі шлангові врубові - 2,71 км, проводи монтажні - 271,78 км, авіапроводи - 197,062 км, проводи обмотувальні 1,49 км. Крім того, присуджено до стягнення 2853019,75 грн. - штрафу, 1899260,31 грн. пені. Зазначене рішення набрало законної сили станом на день подання заяви.

21.04.2010 року до загального відділу суду від Державного комітету України з матеріального резерву надійшла заява про уточнення розміру кредиторських вимог до боржника, згідно якої розмір кредиторської заборгованості станом на день подання зазначеної заяви становить 7912892,40 грн.

Боржником заявлені вимоги не визнані як конкурсні та розпорядником майна не включені до реєстру вимог кредиторів. Боржник вважає, що зазначені вимоги є поточними, оскільки виникли на підставі рішення господарського суду м. Києва, що було прийнято після порушення провадження по справі.

Розглянувши заяву Державного комітету України з державного матеріального резерву та подані докази господарський суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини.

Обґрунтовуючи вимоги, як конкурсні, заявник посилається, окрім іншого, на той факт, що обовязок повернути майно до державного матеріального резерву виникло у боржника ще 27.10.2004 року, однак жодним чином не обґрунтовує своїх тверджень та не подає підтверджуючих документів.

В матеріалах справи наявне рішення господарського суду м. Києва від 09.10.2008 року, яким зобовязано боржника повернути державному матеріальному резерву певні матеріали цінності та присуджено до стягнення 4752280,06 грн.

Таким чином, з дати набрання зазначеним рішенням законної сили у боржника перед Державним комітетом України з державного матеріального резерву виникло зобовязання щодо повернення матеріальних цінностей до державного резерву та грошове зобовязання по сплаті штрафу та пені, однак і грошове і негрошове зобовязання боржника є поточними зобовязаннями перед кредитором, оскільки виникли після порушення провадження по справі.

Крім того, суд враховує, що заявник 21.04.2010 року збільшив свої вимоги після спливу 30 денного строку.

За таких обставин зазначені вимоги не визнаються судом як конкурсні і відповідно не включаються до реєстру вимог кредиторів.

16.09.2009 року з вимогами до боржника на суму 193,97 грн. звернулась державна податкова інспекція в Шевченківському районі м. Києва.

Обґрунтовуючи свої вимоги державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва зазначає, що у боржника існує заборгованість перед бюджетом в розмірі 193,97 грн., а саме з податку на прибуток у розмірі 146,96 грн. та з комунального податку у розмірі 47,01 грн., що підтверджується доданим до заяви Актом перевірки та прийнятим на їх підставі податковим повідомленням-рішенням, а також розрахунками комунального податку самостійно поданими боржником за січень, лютий 2009 року. При цьому, заявник зазначає, що в добровільному порядку сплата визначених сум не відбулась.

Вимоги державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Києва не визнані боржником як конкурсні та не включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів в повному обсязі. Боржник вважає зазначені вимоги поточними, оскільки вони виникли після порушення провадження по справі.

Як убачається з матеріалів справи державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва на обґрунтування своїх кредиторських вимог посилається на самостійно подані боржником податкові розрахунки комунального податку за січень лютий 2009 року, а також Акт про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності № 373 від 16.12.2008 року та прийняте на його підставі податкове повідомлення рішення № 173461505 від 19.12.2008 року, яким боржнику нараховано штрафні санкції за порушення строків подання декларацій за 9 місяців 2008 року.

Враховуючи той факт, що провадження по справі було порушено 24.07.2007 року, суд не визнає вимоги державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Києва в розмірі 193,97 грн. як конкурсні та не вбачає підстав для включення їх до реєстру вимог кредиторів.

10.09.2009 року (заява зареєстрована 16.09.2009 року) з вимогами до боржника на суму 32344,10 грн. звернулось Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві.

Обґрунтовуючи свої вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві зазначає, що Українська державна корпорація «Укрзакордоннафтогазбуд»має заборгованість в розмірі 32344,10 грн., що підтверджується доданою до заяви розрахунковою відомістю підприємства за перше півріччя 2009 року про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. При цьому, заявник зазначає, що в добровільному порядку сплата визначеної суми не відбулась.

Вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві не визнані боржником та не включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів в повному обсязі. Боржник та розпорядник майна вважають зазначені вимоги поточними та такими, що не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, господарський суд приходить до висновку що вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві на суму 32344,10 грн., що утворились за період І півріччя 2009 року виникли після порушення провадження по справі про банкрутство, а тому не вражаються конкурсними і не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи викладені обставини, керуючись ст. 1, 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва , -

УХВАЛИВ:

Відхилити кредиторські вимоги до Української державної корпорації “Укрзакордоннафтогазбуд” управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва на суму 110148,75 грн.

Відхилити кредиторські вимоги до Української державної корпорації “Укрзакордоннафтогазбуд” дочірнього підприємства «Професіонал міський»КЦ «Професіонал»на суму 876759,87 грн.

Відхилити кредиторські вимоги до Української державної корпорації “Укрзакордоннафтогазбуд” Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Болградському районі Одеської області на суму 120305,96 грн.

Відхилити кредиторські вимоги до Української державної корпорації “Укрзакордоннафтогазбуд” Державного комітету України з державного матеріального резерву на суму 7687448,21 грн.

Відхилити кредиторські вимоги до Української державної корпорації “Укрзакордоннафтогазбуд” державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на суму 193,97 грн.

Відхилити кредиторські вимоги до Української державної корпорації “Укрзакордоннафтогазбуд” Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві на суму 32344,10 грн.

Відхилити кредиторські вимоги до Української державної корпорації “Укрзакордоннафтогазбуд” Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області на суму 1283014,85 грн.

Визнати кредитором Української державної корпорації “Укрзакордоннафтогазбуд” Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва на суму 118075,44 грн. (90457,44 грн. друга черга, 27618 грн. -6 черга).

Визнати кредитором Української державної корпорації “Укрзакордоннафтогазбуд” ОСОБА_13 на суму 19686,45 грн. (2 черга).

Визнати кредитором Української державної корпорації “Укрзакордоннафтогазбуд” Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області на суму 2354,02 грн.

Визнати кредитором Української державної корпорації “Укрзакордоннафтогазбуд” управління Пенсійного фонду України в Ізмаїльському районі Одеської області на суму 7243,39 грн.

Визнати додаткові вимоги відкритого акціонерного товариства „Одесаобленерго” до боржника в розмірі 63803, 91 грн. ( 63468,89 грн. 4 черга, 335,02 грн. 6 черга), (судові витрати 524 грн.).

Копію ухвали направити заявнику, боржнику, розпоряднику майна, кредиторам.

СуддяО.С.Копитова