Рішення № 10205571, 21.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/26221.06.10 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»

доВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

простягнення 19141,64 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача –Салій М.Ф. (довіреність № 4 від 12.01.2010); від відповідача –не з’явився. СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство «Українська екологічна страхова компанія»(далі –позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(далі –відповідач) 19141,64 грн. майнової шкоди в порядку регресу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування автотранспортних засобів № КИ-06-1/08-374 ЦРП_ від 17.04.2008, укладеного між позивачем та Чепіль Л.В. (далі –Договір страхування), внаслідок настання страхової події –дорожньо-транспортної пригоди (далі –ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки YUNDAI GETZ», державний номерний знак АА 3857 АЕ (далі –автомобіль GETZ»), а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) отримано право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб –автомобіль марки «HYUNDAI GETZ», державний номерний знак АА 6172 ЕЕ (далі –автомобіль »), яким скоєно ДТП, і водія якого визнано винним у її скоєні, застрахований відповідачем на підставі полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6686089 від 04.06.2008, тому відповідач зобов’язаний виплатити позивачу заявлену до стягнення суму.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарсько процесуального кодексу України (далі –ГПК України) здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з довідки ВО ДТП Шевченківського району УДАІ ГУ МВС в м. Києві № 8228534 від 16.10.2008 та постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27.10.2008 у адміністративній справі № 3-43994/08, 17.09.2008 о 14 год. 00 хв. в м. Києві на вул. Салютна, 2 була скоєна ДТП, а саме зіткнення автомобіля YUNDAI», яким керував Іщенко М.А. з автомобілем GETZ».

ДТП сталася в результаті порушення Іщенком М.А. вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаними довідкою ВО ДТП Шевченківського району УДАІ ГУ МВС в м. Києві № 8228534 від 16.10.2008 та постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.10.2008 у адміністративній справі № 3-43994/08, відповідно до якої Іщенка М.А. визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП.

02.10.2008 ТОВ «ЕСТІМЕЙТ»складено звіт з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу № 1692 (далі –Звіт №1692), відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого володільцю автомобіля GETZ»в результаті його пошкодження при ДТП, дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу та становить 18791,64 грн.

За складання вказаного звіту позивач сплатив ТОВ «ЕСТІМЕЙТ»350 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3003 від 13.10.2008, копія якого міститься в матеріалах справи.

Автомобіль GETZ»було застраховано його власником у позивача відповідно до Договору страхування.

На виконання вказаного Договору страхування на підставі заяви страхувальника від 16.04.2008, страхового акта № КИ-06-1/08-374 ЦРП/263 від 09.10.2008 позивач, сплатив своєму страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 18878,97 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 474 від 20.10.2008 та № 3252 від 31.10.2008, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про страхування»страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про страхування»страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 19141,64 грн. право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб –автомобіль », яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «ВАЗ»належить Іщенку М.А.

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем DAI», що належить Іщенку М.А. та перебуває у її володінні, встановлена у судовому порядку.

Відтак, Іщенко М.А. є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «ВАЗ», в результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (стаття 1192 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля »будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах була застрахована Іщенком М.А. у відповідача на підставі укладеного між ними полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6686089 від 04.06.2008.

Відповідно до зазначеного полісу відповідач взяв на себе обов’язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу –автомобіля UNDAI», –і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність Іщенка М.А.

Згідно пункту 2 вказаного полісу франшиза становить 510 грн.

Таким чином, відповідач є особою, яка зобов’язана відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу –автомобіля », –і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність Іщенка М.А.

Відповідно до пункту 35.1 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; розмір шкоди; підпис заявника і дата подання заяви.

20.05.2009 позивач направив відповідачу претензію з усіма необхідними документами щодо сплати майнової шкоди в порядку регресу. Вказана претензію була отримана відповідачем 23.05.2009, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення

Відповідач залишив вказану претензію без відповіді, а вимоги позивача без задоволення.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України (стаття 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту (пункт 12.1 статті 12 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Отже, відповідач відповідно до приписів статті 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»повинен був сплатити позивачу майнову шкоду в порядку регресу у сумі 18281,64 грн. (18791,64 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу) - 510 грн. (франшиза)).

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 350 грн. витрат за проведення автотоварознавчого дослідження на підставі якого було складено Звіт №1692.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»після отримання повідомлення про страховий випадок страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

Оскільки позивачем всупереч статті 33 ГПК України не надано суду доказів повідомлення учасниками ДТП відповідача про страховий випадок, то покладення на останнього обов’язку відшкодувати витрати на проведення автотоварознавчого дослідження суд вважає безпідставним.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач у встановлений строк свого зобов’язання щодо виплати 18281,64 грн. майнової шкоди в порядку регресу не виконав.

Відтак, враховуючи вищевикладене, перелічені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд стягує з відповідача 18281,64 грн. майнової шкоди в порядку регресу.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Крім того, суд також зазначає, що частиною 5 статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідач не довів факту того, що шкоду автомобілю GETZ»було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь Закритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5-Б, ідентифікаційний код 30729278, п/р 2650000017163 в ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670) 18281 (вісімнадцять тисяч двісті вісімдесят одну) грн. 64 коп. майнової шкоди в порядку регресу, а також 182 (сто вісімдесят дві) грн. 82 коп. витрат по сплаті державного мита та 225 (двісті двадцять п’ять) грн. 38 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано –29.06.2010