Рішення № 10205546, 07.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/16607.06.10                               

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЛКО"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Островок Рітейл Груп"

Простягнення 93 368,70 грн. заборгованості, пені, збитків від інфляції та 5 % річних за порушення умов договору від 01.06.2009 р. № 82/01/09

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаВойніканіс-Мирський Я.С. - представник за довіреністю від 15.12.2009 р. № 50-2

Від відповідача не з’явився 07.06.2010 р. у судовому засіданні за згодою представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю “ЛКО” звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Островок Рітейл Груп” 88408,99 грн. заборгованості з оплати вартості товару, поставленого за договором від 01.06.2009 р. № 82/01/09, 2856,65 грн. пені, 1314,42 грн. інфляційної складової боргу, 788,64 грн. 5 % річних.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/166 від 14.04.2010 р., яку призначено до розгляду на 07.05.2010 р.

07.05.2010 р. розгляд справи було відкладено на 28.05.2010 р. зважаючи на неявку в засідання представника відповідача та неподання витребуваних судом документів.

У судове засідання, призначене на 28.05.2010 р., відповідач уповноваженого представника повторно не направив, вимоги ухвали від 14.04.2010 р. не виконав.

Представник позивача надав для залучення до матеріалів справи додаткові пояснення та докази по справі, а також підтримав подану через канцелярію суду 09.04.2010 р. заяву про забезпечення позову.

За наслідками розгляду вказаної заяви вимоги позивача були задоволені (ухвала від 28.05.2010 р. в матеріалах справи).

Розгляд справи відкладався на 07.06.2010 р.

У судове засідання, призначене на 07.06.2010 р., відповідач уповноваженого представника повторно не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвал суду у справі № 46/166 від 14.04.2010 р., від 07.05.2010 р. та від 28.05.2010 р. не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Під час розгляду спору по суті представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог, на порушення відповідачем умов договору щодо строків та повноти розрахунків за отриманий у власність товар.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “ЛКО” в якості постачальника та Товариство з обмеженою відповідальністю “Островок Рітейл Груп” в якості покупця уклали договір № 82/01/09 (надалі —договір), за умовами якого постачальник (позивач) зобов’язався поставити і передати у власність покупця товар, відповідно до накладних, які є невід’ємною частиною даного договору, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2          договору асортимент та вартість товару, що може бути поставлений згідно цього договору, визначається у специфікації.

Згідно з п. 2.1 договору поставка товарів здійснюється постачальником в межах наявного у нього асортименту протягом строку дії договору відповідно до встановленого графіку постачання, специфікації, додаткових умов або за замовленням покупця, в яких визначаються асортимент (вид) та обсяг товару (кількість), ціна за одну одиницю товару, загальна ціна партії товару та інші умови. Замовлення може здійснюватись шляхом листування, телеграмою, через телефонний або факсимільний зв'язок, по електронній пошті або надаватись через представника постачальника.

Поставка товарів покупцю здійснюється засобами постачальника та за його рахунок до місця, вказаного покупцем в замовлені (п 2.3 договору).

Відповідно до п. 5.2 договору та протоколу розбіжностей до нього покупець здійснює розрахунок з постачальником за поставлений товар не пізніше 14-ти календарних дні з моменту отримання товару.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналіз умов договору від 01.06.2009 р. № 82/01/09 дає підстави стверджувати, що укладений правочин в межах відносин позивача (постачальника) та відповідача (покупця) фактично являє собою договір поставки, оскільки за його умовами позивач зобов’язався передати, а відповідач —прийняти у власність та оплатити належну позивачеві продукцію.

Як вбачається з матеріалів справи в рамках укладеного договору за накладними № ВН-3082, № ВН-3083, № ВН-3122, № ВН-3127, № ВН-3141, № ВН-3142, № ВН-3166, № ВН-3167 від 26.01.2010 р., № ВН-4747, № ВН-3926, № ВН-4163, № ВН-4164, № ВН-4166, № ВН-4171, № ВН-4175, № ВН-4176 від 02.02.2010 р., № ВН-5212, № ВН-5209 від 09.02.2010 р. відповідачеві було поставлено товар загальною вартістю 88888,73 грн.

За отриманий товар відповідач розрахувався частково у сумі 203,22 грн., а на суму 276,52 грн. повернув товар, що підтверджується накладними на повернення (в матеріалах справи).

Таким чином заборгованість відповідача склала 88408,99 грн.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Отже, з наявних в матеріалах справи письмових доказів та пояснень представника позивача судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду з даним позовом відповідач прийняв товар вартістю 88888,73 грн. та частково оплатив його у сумі 203,22 грн., а на суму 276,52 грн. повернув товар, заборгувавши 88408,99 грн., чим порушив умови договору та чинне законодавство і його борг перед позивачем становить 88408,99 грн.

В матеріалах справи наявний акт звірки розрахунків від 30.03.2010 р., підписаний обома сторонами на суму 88408,99 грн.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 88408,99 грн. за договором від 01.06.2009 р. № 82/01/09 документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 2856,65 грн. пені, 1314,42 грн. інфляційної складової боргу, 788,64 грн. 5 % річних.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 7.9 договору та протоколу розбіжностей до нього покупець відповідає за несвоєчасну оплату шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.10 договору та протоколу розбіжностей до нього покупець при порушенні строку оплати, встановленого п. 5.2 договору, сплачує 5 % річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що пеня підлягає задоволенню в сумі 2242,71 грн. (нарахована на суму 35524,96 грн. за період з 10.02.2010 р. по 31.03.2010 р., на суму 44720,81 грн. за період з 17.02.2010 р. по 31.03.2010 р., на суму 8163,22 грн. за період з 24.02.2010 р. по 31.03.2010 р.), інфляційні витрати у сумі 994,70 грн. (нараховані на суму 35524,96 грн. за період з 10.02.2010 р. по 31.03.2010 р.), 5 % річних у сумі 547,00 грн. (нарахованих на суму 35524,96 грн. за період з 10.02.2010 р. по 31.03.2010 р., на суму 44720,81 грн. за період з 17.02.2010 р. по 31.03.2010 р., на суму 8163,22 грн. за період з 24.02.2010 р. по 31.03.2010 р.).

Виходячи з приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Островок Рітейл Груп” (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-б, оф. 39, код ЄДРПОУ 36423758) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛКО” (01103, м. Київ, вул. Військовий Проїзд, 1/8, код ЄДРПОУ 33237188) 88408 (вісімдесят вісім тисяч чотириста вісім) грн. 99 коп. основного боргу, 2242 (дві тисячі двісті сорок дві) грн. 71 коп. пені, 994 (дев’ятсот дев’яносто чотири) грн. 70 коп. інфляційних витрат, 547 (п’ятсот сорок сім) грн. 5 % річних, 921 (дев’ятсот двадцять одну) грн. 93 коп. державного мита та 233 (двісті шістнадцять) грн. 03 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко

Дата підписання: 30.06.2010 р.