Рішення № 10205486, 11.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/17811.06.10 За позовомПублічного акціонерного товариства «Дарницький завод ЗБК»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Вітрікс Сервіс»

простягнення 48753,29 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Ружицький І.Г. –дов. № 2 від 12.01.2010 року;

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Дарницький завод ЗБК»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітрікс Сервіс»про стягнення 10000,00 грн. –основного боргу, 38500,00 грн. –штрафу, 190,00 грн. –інфляційних втрат та 63,29 грн. –3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо оплати поставленого товару за Договором купівлі –продажу № 165 від 09 жовтня 2008 року.

Ухвалою від 29.04.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 17.05.2010 року.

В судовому засіданні 17.05.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 17.05.2010 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 17.05.2010 року розгляд справи було відкладено на 11.06.2010 року.

В судовому засіданні 11.06.2010 року представник позивача подав додаткові документи по справі та подав клопотання про заміну назви позивача з Відкритого акціонерного товариства «Дарницький завод ЗБК»на Публічне акціонерне товариство «Дарницький завод ЗБК», на доказ чого надав статут, довідку з органів статистики АБ № 180893 та свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.

Представник відповідача в судове засідання 11.06.2010 року вдруге не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 11.06.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09 жовтня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Дарницький завод ЗБК», іменоване надалі «Продавець»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітрікс Сервіс», іменоване надалі «Покупець» (відповідач) був укладений договір купівлі –продажу № 165 (далі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого сторони узгодили, що продавець зобов’язується виготовити та передати у власність покупця, згідно заявки покупця –залізобетонні вироби в асортименті, бетон (далі – товар), а покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору загальна кількість, асортимент та розгорнута номенклатура товару, що поставляється за цим Договором, визначається на підставі заявок покупця, у рахунках –фактурах продавця, які є його невід’ємними частинами.

Згідно з пунктом 3.1 Договору передача товару здійснюється відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс»у редакції Міжнародної Торгівельної палати від 01.01.2000 р. (далі –Інкотермс).

Пунктами 4.1 та 4.2 Договору сторони узгодили, що діюча на момент відвантаження ціна товару вказується у рахунках –фактурах продавця. Розрахунок за товар здійснюється шляхом 100% попереднього перерахування коштів на поточний рахунок продавця, згідно отриманих рахунків –фактур, у випадку відпуску товару без попередньої оплати, оплата проводиться на протязі 5 –ти календарних днів.

Відповідно до пунктів 4.3 та 4.4 Договору дата платежу вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок продавця. Загальна сума цього Договору складає загальну вартість поставленого товару, яка зазначена в усіх рахунках –фактурах до даного Договору.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 71917,80 грн., що підтверджується видатковими накладними № 081011019 від 11 жовтня 2008 року на суму 15235,68 грн., № 081011020 від 11 жовтня 2008 року на суму 15235,68 грн., № 081011058 від 11 жовтня 2008 року на суму 15235,68 грн., № 081011059 від 11 жовтня 2008 року на суму 15235,68 грн., № 081011060 від 11 жовтня 2008 року на суму 11029,08 грн., довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей серія ЯОД № 726793 від 09 жовтня 2008 року, в свою чергу відповідач частково розрахувався за поставлений товар на суму 61971,80 грн., що засвідчується банківськими виписками від 24.10.2008 року на суму 5000,00 грн., від 23.10.2008 року на суму 35000,00 грн., від 10.12.2009 року на суму 3 000,00 грн., від 30.10.2008 року на суму 8000,00 грн., від 17.12.2008 року на суму 3000,00 грн., від 02.10.2009 року на суму 1000,00 грн., від 05.08.2009 року на суму 1000,00 грн., від 18.12.2008 року на суму 1000,00 грн., від 16.02.2009 року на суму 2000,00 грн., від 25.09.2009 року на суму 1000,00 грн., від 03.02.2010 року на суму 1971,80 грн., внаслідок чого в останнього виникла перед позивачем заборгованість у розмірі 10000,00 грн.

10 листопада 2009 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 492 з вимогою погасити існуючу заборгованість, яка була вручена відповідачу 17.11.2009 року, що засвідчується повідомленням про вручення поштового відправлення, однак вищевказана вимога залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 10000,00 грн.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі –продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 10000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 5.3 Договору за прострочення оплати поставленого товару згідно п. 4.2 покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 5% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивач за прострочення строків поставки товару та повернення грошових коштів, керуючись п. 5.3 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 38500,00 грн.

Однак, як вбачається з наведених вище правових норм сторонами в договорі фактично встановлено відповідальність у вигляді пені, яку позивач помилково визначає як штраф.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням пункту 5.3 Договору, прострочення по сплаті грошового зобов’язання (10000,00 грн.) та обмеживши її нарахування подвійною обліковою ставкою НБУ, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 432,47 грн., перерахунок якої здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 63,29 грн. та 190,00 грн. – інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням пункту 4.2 Договору, прострочення по сплаті грошового зобов’язання, дати здійснених поставок та проплат, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітрікс Сервіс»(місцезнаходження: 01013, м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Будіндустрії, буд. 6, код ЄДРПОУ 34181372) на користь Публічного акціонерного товариства «Дарницький завод ЗБК»(місцезнаходження: 02093, м. Київ, Дарницький р –н, вул. Бориспільська, буд. 11, код ЄДРПОУ 01373298) 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. - основного боргу, 432 (чотириста тридцять дві) грн. 47 коп. –пені, 190 (сто дев’яносто) грн. 00 коп. –інфляційних втрат, 63 (шістдесят три) грн. 29 коп. –3% річних, 106 (сто шість) грн. 86 коп. - державного мита та 51 (п’ятдесят одну) грн. 73 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

30.06.2010 року