Рішення № 102053080, 21.12.2021, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/858/21

№ провадження 2/624/354/21

РІШЕННЯ

іменем України

смт. Кегичівка 21 грудня 2021 року

Кегичівський районний суд Харківської області, у складі

головуючого судді Куст Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Махової В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №624/858/21,

найменування (ім`я) сторін:

позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк»,

представник позивача: Шкапенко Олександр Віталійович,

відповідач: ОСОБА_1 ,

суть вимог: про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача.

АТ «Акцент-Банк», в особі представника Шкапенка О.В., звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №б/н від 21 травня 2019 року в розмірі 15600,10 грн та понесені судові витрати у розмірі 2270,00 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач ОСОБА_1 21 травня 2019 року приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» з метою укладення кредитного договору №б/н та отримання кредитної картки. На підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг разом з умовами та правилами і тарифами, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. При укладенні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України. Позивач свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У зв`язку з чим станом на 08 жовтня 2021 року відповідач перед банком має заборгованість в сумі 15600,10 грн, яка складається з: 10882,06 грн - заборгованість за кредитом, 4718,04 грн - заборгованість по відсоткам, 0,00 грн - штраф.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

02 листопада 2021 року позивач звернувся до суду з позовом.

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України 03 листопада 2021 року, судом направлено звернення до відповідного органу реєстрації щодо місця перебування та місця проживання відповідача.

Ухвалою суду від 04 листопада 2021 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 30 листопада 2021 року.

Сторони у судове засідання не з`явились, належно повідомлені про його місце, дату і час, натомість надали заяви з проханням розглядати справу у їх відсутність, окрім того:

представник позивача - позовні вимоги підтримує повністю;

відповідач - позовні вимоги визнає частково, просить стягнути лише тіло кредиту, оскільки паспорт споживчого кредиту ним не підписувався, та просив взяти до уваги довідку про його лікування.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фіксація судового розгляду справи технічними засобами не проводилась, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

Судом встановлено, що 21 травня 2019 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву, про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, згідно з якою відповідач згодний з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами, правилами користування основними умовами обслуговування і кредитування, розміщеними в рекламному буклеті, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Відповідач ознайомився з договором до його укладення і згоден з його умовами, примірник договору згоден отримати шляхом самостійного роздрукування з сайту банку (копія, а.с.6, зворотна сторінка,7).

Згідно паспорта споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», який був підписаний ОСОБА_1 21 травня 2019 року простим електронним підписом шляхом підтвердження ОТП 18 з номера телефону НОМЕР_1 , встановлено, що сума/ліміт кредиту становить до 50000 грн, строк кредитування 240 місяців, мета отримання кредиту - на споживчі цілі, спосіб та строк надання кредиту - кредитні кошти надаються у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну карту, процентна ставка, відсотків річних - 3,9% в місяць (46,8% річних). Тип процентної ставки - фіксована (може бути змінена за згодою кредитодавця та споживача шляхом укладення додаткової угоди до договору про споживчий кредит), повернення кредиту здійснюється щомісяця до 25 числа поточного місяця 5% від заборгованості не менше 100 грн, не менше суми нарахованих процентів, але не більше залишку заборгованості. Процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту - 7,8% у місяць - збільшена відсоткова ставка на місяць на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості) (копія,а.с.7 зворотна сторінка,8).

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 станом на 08 жовтня 2021 року відповідач перед банком має заборгованість в сумі 15600,10 грн, яка складається з: 10882,06 грн - заборгованість за кредитом, 4718,04 грн - заборгованість по відсоткам, 0,00 грн - штраф (а.с.5-6).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч.1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою та другою ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Акцент-Банк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

У заяві позичальника, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення розміру та порядку нарахування відсотків за користування кредитними коштами, строки виконання зобов`язання, а також відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник) стягнути відсотки.

Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині позивач, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків, у зазначених в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування, оскільки вони не підписані боржником.

Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна карта» доданий до позову підпису відповідача ОСОБА_1 також не містить. Доводи АТ «Акцент-Банк» про те, що відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, тому позов підлягає задоволенню, суд відхиляє, оскільки вказане не підтверджується належними доказами. Звертається увага, що вказана позивачем форма ідентифікації клієнта за допомогою за номером телефону не свідчить про підписання договору за допомогою електронного підпису, форма якого визначена Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Крім того, що форма ідентифікації за номером телефону не може свідчити про підписання договору за допомогою електронного цифрового підпису, матеріали справи не містять доказів про таку ідентифікацію боржника. Визначена ідентифікація вказує лише про приєднання вказаного номеру телефону до контактних даних клієнта, та без попереднього погодження не може свідчити про домовленість сторін здійснювати операції щодо укладення електронного договору.

Умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Крім цього, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження №6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (https://a-bank.com.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ «Акцент-Банк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Умови та правила надання банківських послуг в Акцент-Банку, Паспорт споживача кредитування за програмою «Кредитна картка», які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді умови та порядок нарахування відсотків за користування кредитом, неустойки (штрафів) за порушення зобов`язання.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у ст. 8 Конституції України.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з ч. 1 ст. 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників. Основні засади цивільного законодавства визначені у ст. 3 ЦК України. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (ч. 1 ст. 11 Закону України від 12 травня 1991 року №1023-XII«Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).

Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону №1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У п. 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року №543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору із відповідачем Акціонерне товариство «Акцент-Банк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII, про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Такі висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц (провадження № 14-131цс19), у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі № 229/1953/16-ц (провадження № 61-32390св18), від 21 серпня 2019 року у справі № 643/5386/17-ц (провадження № 61-2699св18), від 16 серпня 2019 року у справі № 595/290/17-ц (провадження № 61-29972св18), від 03 лютого 2021 року у справі № 333/36/18 (провадження № 61-11081св19) тощо.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд приходить до висновку щодо відсутності правових підстав для стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом та відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

Позивач також просив стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту. Вирішуючи це питання суд враховує, що фактично отримані та використані позичальником кошти в сумі 10882,06 грн в добровільному порядку АТ «Акцент-Банк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредитного договору в сумі 10882,06 грн.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено 2270,00 грн судового збору, про що свідчить платіжне доручення №6005315367497 від 08 жовтня 2021 року (а.с.22).

Оскільки, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитом в розмірі сумі 10882,06, то відповідно слід стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог 10882,06*100 % /15600,1 = 69,8%; 2270*69,8% / 100 % = 1584,46 грн.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1584,46 грн.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Керуючись ст. 1, 2, 4, 12, 76-82, 95, 141, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 21 травня 2019 року у розмірі 10882 (десять тисяч вісімсот вісімдесят дві) гривень 06 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір у розмірі 1584 (одна тисяча п`ятсот вісімдесят чотири) гривні 46 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Харківському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України через Кегичівський районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місцезнаходження за адресою: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080.

Представник позивача: Шкапенко Олександр Віталійович, адреса для листування: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Саранськ, Молдовія, паспорт № НОМЕР_2 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.М. Куст