Рішення № 102053078, 21.12.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/4551/21

Номер провадження 2/623/1180/2021

РІШЕННЯ

іменем України

21 грудня 2021 року Ізюмськийміськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді: Бєссонової Т.Д.

з участю секретаря: Телешевської В.Ю.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадженняв місті Ізюмі цивільну справу № 623/4551/21 за позовом Акціонерного Товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

16.11.2021 року представник АТ «Кредобанк» Павленко С.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості в сумі 168565,98 гривень, посилаючись на те, що 27.08.2019 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CL-215118, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 118915,01 грн. строком до 26.08.2024 року з процентною ставкою 35% річних на поточні потреби, а позичальник зобов`язався повернути кредит у встановлений договором строк. Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, проте позичальник в порушення умов договору свої зобов`язання не виконав, в зв`язку з чим станом на 01.09.2021 р. заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Кредобанк» становить 168565,98 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту - 112397,58 грн. та заборгованості за відсотками - 56168,40 грн. Позивач вказував, що між ним та ОСОБА_1 27.08.2019 року було підписано анкету-заяву № CL-215118, де відповідач зазначив інформацію про фактичні сімейні відносини із ОСОБА_2 та своїм підписом підтвердив, що суму отриманого ним кредиту просить вважати дрібним побутовим правочином та таким, що не потребує згоди другого з подружжя. Оскільки позичальник ухиляється від належного виконання взятих на себе зобов`язань, встановлених кредитним договором, посилаючись на викладене позивач просив суд стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на його користь суму заборгованості за Кредитним договором № CL-215118 від 27.08.2019 року у розмірі 168565,98 грн., суму сплаченого судового збору в 2528,49 грн. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10% від ціни позову у розмірі 16856,598 грн., а також розглянути дану цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідачі своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надали. На адресу суду повернулися поштові повідомлення про отримання відповідачами 27.11.2021 року ухвали суду від 24.11.2021 року про відкриття спрощеного провадження у справі разом з копіями позовних заяв та додатком до них, наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 130 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. Згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі правовідносини.

Судом встановлено, що 27.08.2019 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CL-215118, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 118915,01 грн. строком на 60 місяців до 26.08.2024 року з процентною ставкою 35% річних на поточні потреби, а позичальник зобов`язався повернути кредит у повному обсязі в порядку та строки (терміни), передбачені Кредитним договором та/або додатками до нього. (а.с.12-14).

Відповідно до Анкети-Заяви № CL-215118 фізичної особи на отримання готівкового кредиту зазначено інформацію про зареєстрований шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що також підтверджується штампом у паспорті ОСОБА_1 (а.с.18,25-28).

Відповідно до Анкети-Заяви № CL-215118 зазначено, що шляхом підписання цієї анкети заяви позичальник підтверджує своїм підписом, що суму отриманого ним кредиту просить вважати дрібним побутовим правочином та є таким, що не потребує згоди другого із подружжя.

Таким чином, відповідно позиції Верховного суду у справі № 205/5882/18 від 07.10.2020, якщо позичальником виступає фізична особа, яка на момент укладення кредитного договору перебувала в шлюбі - солідарним відповідачем іншого подружжя навіть у випадку відсутності окремого договору поруки.

Відповідно до пункту 3.1 кредитного договору кредит видається позичальнику в безготівковій формі шляхом перерахування за дорученням позичальника, яке міститься у пункті 2.4 кредитного договору.

Згідно із меморіальними ордерами від 27.08.2019 року та виписки про рух коштів по рахунку відповідачу перераховано грошові кошти у розмірі 118915,01 грн. (а.с.6-11).

В порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 належним чином не виконує взятих на себе зобов`язань, та станом на 01.09.2021 року має заборгованість по кредитному договору № CL-215118 від 27.08.2019 року, яка становить 168565,98 грн., що складається із:

- заборгованості за тілом кредиту - 112397,58 грн.;

- заборгованості за відсотками - 56168,40 грн. (а.с.5).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 629 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України, зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (стаття 510 ЦК України).

Згідно з нормою статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті 530,631 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина перша статті 530 ЦК України).

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов`язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами ст. 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

Згідно зі статтею 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що даний позов про стягнення заборгованості підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено. Тому з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір по 1264,25 грн. з кожного.

Що стосується стягнення витрат на професійну правову допомогу в розмірі 16856,598 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставіст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" №5076-VI від 05.07.2012 року (далі - Закон України № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону України № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зазначений правовий висновок узгоджується з позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року справа №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19.

Також, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.10.2018 року у справі № 301/1894/17.

У наданій позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу правову допомогу у розмірі 16856,598 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 11.02.2019 року між АТ «Кредобанк» та Адвокатським об`єднанням «Бізнес і Право» було укладено договір про надання правової допомоги. (а.с.36).

Згідно попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат розмір професійної правничої допомоги складає 16856,598 грн.

Однак, жодного належного доказу того, що позивач дійсно сплатив зазначену суму за надання правової допомоги суду не надано (квитанцій, касовий ордер, акт виконаних робіт, платіжні доручення тощо).

Таким чином, вимога про відшкодування судових витрат понесених на правову допомогу у розмірі є такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 12, 13, 19, 77, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 549, 551, 616, 625, 1049-1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Акціонерного Товариства «Кредобанк» - задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Криничанським РС ГУ ДМС України в Дніпропетровській області 24.06.2014 року, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Ленінський РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 11.01.2008 року, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного Товариства «Кредобанк» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78), ЄДРПОУ 09807862, суму заборгованості за Кредитним договором № CL-215118 від 27.08.2019 р. у розмірі 168565,98 грн. (сто шістдесят вісім тисяч п`ятсот шістдесят п`ять гривень 98 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Криничанським РС ГУ ДМС України в Дніпропетровській області 24.06.2014 року, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Ленінський РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 11.01.2008 року, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного Товариства «Кредобанк» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78), ЄДРПОУ 09807862, судовий збір з кожного по 1264,25 грн. (одна тисяча двісті шістдесят чотири гривні 25 копійок).

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Т. Д. Бєссонова