Рішення № 102051838, 17.12.2021, Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/1408/20

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 грудня 2021 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді: Берелет В.В.

секретаря: Шаповал М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Кринички позовну заяву приватного акіонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 , правонаступниками якого є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

за участю представника відповідачки ОСОБА_5 ,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з цим позовом, посилаючись на те, що 24 серпня 2018 року о 09.30 год. водій ОСОБА_1 на 382 км автодороги М-18 Харків-Сімферополь-Алушта, керуючи автомобілем GEELY EMGRAND 7, н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечну дистанцію, не врахував дорожню обстановку, здійснив зіткнення з автомобілем Шевролет Авео, н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6 , що зупинився попереду в попутному напрямку, який продовжив рух та скоїв зіткнення з автомобілем Citroen C-Elusee, під керуванням водія ОСОБА_7 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Відповідно до постанови Криничанського районного суду від 20 вересня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУАП. Відповідач відшкодування за завдану матеріальну шкоду добровільно не сплатив, тому, просить стягнути з відповідача 47082,75 грн. як відшкодування витрат, заподіяних позивачеві, судового збору 2102 грн.

Ухвалою суду від 11 травня 2021 року залучено до участі у справі правонаступників відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Представник відповідачки ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 згідно заяв просять відмовити у задоволенні позовних вимог та слухати справу без їх участі.

Вислухавши представника відповідачки, дослідивши докази, перевіривши матеріали справи, суд встановив, що 24 серпня 2018 року о 09.30 год. водій ОСОБА_1 на 382 км автодороги М-18 Харків-Сімферополь-Алушта, керуючи автомобілем GEELY EMGRAND 7, н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечну дистанцію, не врахував дорожню обстановку, здійснив зіткнення з автомобілем Шевролет Авео, н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6 , що зупинився попереду в попутному напрямку, який продовжив рух та скоїв зіткнення з автомобілем Citroen C-Elusee, під керуванням водія ОСОБА_7 , в результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Криничанського районного суду від 20 вересня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення № 178/1228/18 ОСОБА_1 визнано винним в скоєному ДТП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. Вказана постанова набрала законної сили 01 жовтня 2018 року.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, обставини дорожньо-транспортної пригоди, зокрема щодо винуватості ОСОБА_1 не потребують доказування, оскільки вони встановлені постановою суду по вищевказаній справі про адміністративні правопорушення, яка набрали законної сили.

У вищевказаній дорожньо-транспортній пригоді, автомобілям були спричинені механічні пошкодження.

Згідно ч.1 ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У відповідності до ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За своєю правовою природою регрес істотно відрізняється від суброгації. Основна відмінність полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгація - це перехід прав до третьої особи на основі закону. Регрес - це право, що виникає у особи внаслідок платежу. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника, відповідно регрес - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов`язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.

Роз`яснення про застосування вищезазначених понять також наведені у п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01 березня 2013 року згідно з яким, при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

При цьому, регрес регулюється загальними нормами цивільного права зокрема ст.1191 ЦК України, а також ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а для суброгації відповідно до ст. 993 ЦК України і ст. 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим.

У відповідності до ст.993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки

Разом з тим ст. 27 Закону України «Про страхування» передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

За правилами статті 1194 ЦК України обов`язок з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, настає у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди і лише в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Позивачем доведено факт завдання шкоди саме з вини відповідача, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між ними, а відповідачем відповідно до вимог статей 12,81 ЦПК України цей факт не спростовано.

За таких обставин, з урахуванням вищевказаного, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача слідує стягнути судовий збір в сумі 2102 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 15, 16, 993, 1187, 1191 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги приватного акіонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхувння» до ОСОБА_1 , правонаступниками якого є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь акіонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхувння» ( НОМЕР_3 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 33908322) відшкодування витрат, заподіяних позивачеві в сумі 47082 (сорок сім тисяч вісімдесят дві) грн. 75 коп., судовий збір 2102 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення або з дня отримання його копії.

Повний текст судового рішення виготовлено 21 грудня 2021 року.

Суддя: В. В. Берелет

р