Ухвала суду № 10205044, 24.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

24.06.10№ 05-5- 2 / 6860 Суддя , розглянувши

позовну заяву Суб'єкта підприємницької діяльності - Телічак Володимира Вікторовича

до Приватного підприємства "Чудове життя"

про розірвання договору та стягнення 108 000 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовну заяву підписано особами, повноваження яких належним чином не підтверджені - надана належним чином не засвідчена ксерокопія Довіреності від 22.08.08р. на підтвердження повноважень Соловйова М.М. та Фляшовського В.А., не є належним доказом їх повноважень як представників позивача, оскільки вищевказана довіреність засвідчена не у відповідності до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України та вимог Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003).

Також суд звертає увагу заявника позову, що зазначене в довіреності право підпису на документах позивача взагалі та право подавати документи (в тому числі позовні заяви), не є наданим довірителем права на підписання саме позовних заяв, як це передбачено ст. 54 ГПК України.

У позовній заяві не вказано поштову адресу відповідача, яка міститься в документах, долучених до позову, та зокрема зазначена в Договорі оренди від 01.10.09р. - м. Київ, вул. Саксаганського, 45.

Відповідно до ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Надані до позовної заяви ксерокопії документів не можуть вважатися належними доказами та не приймаються судом до уваги, оскільки не відповідають вимогам ч.2 ст. 36 ГПК України.

Відповідно до п.5.27. Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Звертаємо вашу увагу, що засвідчуватись повинна кожна сторінка документу, та надання "ксеро- чи фотокопії" документу не є належним доказом засвідчення копії документа, у відповідності до в вищенаведених норм.

Не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.

Пунктом 3 частини 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що на позивача покладається обов’язок додати до позовної заяви докази сплати державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Згідно п. 5 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України” платіжне доручення на безготівкове перерахування державного мита, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява) оплачується державним митом.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивач на доказ сплати державного мита надав платіжний документ - квитанцію від 10.06.10р., але в графі призначення платежу вказаного платіжного документу зазначено "державне мито", але відсутні відомості про позовну заяву по якій сплачено державне мито.

Також, згідно з ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.03.93 № 7-93 "Про державне мито" державне мито, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду, сплачується за місцем розгляду та зараховується до Державного бюджету України. Статтею 46 ГПК України також встановлено, що державне мито сплачується в доход Державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Відповідно до роз'яснень Головного управління державного казначейства України, державне мито, яке справляється з позовних заяв, що подаються до господарських судів України підприємствами та організаціями, розміщеними на території України, зараховується в доходи Державного казначейства України на рахунки, відкриті на ім'я територіальних органів Державного казначейства за кодом бюджетної класифікації № 22090200, символ звітності банку - 095. У рядку "призначення платежу" зазначається назва платежу, код бюджетної класифікації та символ звітності банку.

Вами у квитанції від 10.06.10р. на перерахування мита у рядку "призначення платежу" не зазначено символ звітності банку 095 та код за бюджетною класифікацією 22090200, що є порушенням вищенаведених норм.

Крім того, відповідно до Закону України Про державний бюджет України, розмір ставки держмита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України становить 1% ціни позову, але не менше шести неоподаткованих мінімумів доходів громадян (не менше 102 грн.) і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (не більше 25500 грн.).

Згідно з п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету міністрів України “Про державне мито” із позовних заяв немайнового характеру ставка державного мита встановлюється в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Указу Президента України № 519/94 від 13.09.94р. “Про збільшення неоподатковуваного мінімуму та ставки прогресивного оподаткування доходів громадян” розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на цей час становить 17,00 грн. За цих обставин заявник, при поданні позовної заяви з вимоги немайнового характеру, повинен сплатити державне мито - 85,00 грн.

Вами заявлено позовну заяву з вимогою майнового характеру - стягнення 108 000 грн. та з вимогою немайнового характеру - розірвання договору, проте державним митом оплачено тільки вимогу майнового характеру (1080 грн., тоді як мало бути оплачено 1080 + 85 = 1165 грн.)

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Під вимогою треба розуміти матеріально-правову вимогу, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права.

У відповідності до чинного законодавства, дозволяється об’єднувати вимоги, які пов’язані між собою підставами виникнення.

Як вбачається, підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже, з наведеного вище вбачається, що вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

Позивач має право об’єднати в одній позовній заяві вимоги до кількох відповідачів за умови, що ці вимоги пов’язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

В поданій позовній заяві Вами заявлено вимоги майнового та немайнового характеру - про стягнення заборгованості за договором та про розірвання цього ж договору.

Як вбачається з Вашої позовної заяви, даний позов заявлено з різними позовними вимогами, з різними підставами їх виникнення, та з різним обґрунтуванням цих вимог (вимоги про стягнення коштів та вимоги про розірвання договору обґрунтовуються різними нормами чинного законодавства), що виключає можливість їх спільного розгляду в одному судовому провадженні.

Судом встановлено, що сумісний розгляд заявлених Вами позовних вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

За таких обставин, суд встановив, що заявлені Вами позовні вимоги є різними спорами окремих судових проваджень - окремо про стягнення заборгованості за Договором та окремо про розірвання цього Договору.

Не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів на поштову адресу відповідача, яка міститься в документах, долучених до позову, та зокрема зазначена в Договорі оренди від 01.10.09р. - м. Київ, вул. Саксаганського, 45.

Не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку.

Оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу проводиться на рахунок:

р/р 31213259700011

Одержувач: УДК у Шевченківському районі, ідентифікаційний код 26077968

Банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві МФО 820019

Код економічної класифікації кодів: 22050000

Призначення платежу: Оплата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у справі за позовом (назва організації позивача) до (назва організації відповідача) про (предмет спору).

В платіжному документі (дорученні чи квитанції) мають бути зазначені всі вищенаведені реквізити, що є підтвердженням сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому законом порядку при зверненні з позовом до Господарського суду міста Києва.

Проте, в поданому Вами платіжному документі (квитанції) від 10.06.10р. на перерахування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у рядку "призначення платежу" не зазначено код економічної класифікації доходів 22050000.

Керуючись п.1,2,3,4,5,6,10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву без розгляду на дооформлення.

Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до Господарського суду м. Києва з позовом.

Суддя                                                                                           І.О. Домнічева