
Провадження №2/447/499/21 Справа №447/2289/20
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И
20.12.2021 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Стронської Р.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Миколаєві Львівської області справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,
Процесуальні дії у справі.
31.08.2020 АТ КБ «ПриватБанк», яке являється правонаступником ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося в суду з позовом до ОСОБА_1 , відповідно до якого просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 13 483,93 грн. та судові витрати у розмірі 2 102,00 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з метою отримання банківських послуг ОСОБА_1 підписав заяву №б/н від 23.12.2011, згідно якої для користування кредитним картковим рахунком отримав у користування кредитну картку із встановленим кредитним лімітом, який в подальшому неодноразово змінювався. Відповідач користувався послугами банку та кредитними коштами на власний розсуд, зобов`язання за кредитним договором виконував неналежним чином, у зв`язку із чим виникла заборгованість за кредитним договором, яка станом на 30.06.2020 становить 13483,93 грн.
21.09.2020 до Миколаївського районного суду Львівської області надійшла відповідь на запит про місце проживання (перебування) та реєстрації відповідача.
Зі змісту відповіді на запит встановлено, що зареєстроване місце проживання відповідача – АДРЕСА_1 .
22.09.2020 Миколаївський районний суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала суду від 22.09.2020, копія позовної заяви та доданих до неї документів, надісланих відповідачу повернулися до суду за закінченням терміну зберігання.
10.11.2020 суддя постановив ухвалу про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
17.11.2020 заочним рішенням Миколаївського районного суду Львівської області задоволено позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» .
12.05.2021 ОСОБА_1 подав до суду заяву про перегляд заочного рішення суду від 17.11.2020.
31.05.2021 ухвалою суду скасовано заочне рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 17.11.2021, призначено підготовче судове засідання.
15.06.2021 ухвалою суду закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду.
20.12.2021 представник відповідача ОСОБА_2 подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення позову заперечував.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд встановив:
23.12.2011 відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с. 28). У даній заяві зазначено прізвище, ім`я та по-батькові відповідача, його дата народження, РНОКПП, паспортні дані, адреса проживання та номери телефонів. Перед підписом відповідача друкованим шрифтом зазначено: "Я згідний з тим, що ця заява разом з пам`яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, складають між мною та банком договір про надання банківських послуг. Я ознайомився і згідний з умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Умови та правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua. Я зобов`язуюсь виконувати вимоги умов та правил надання банківських послуг, а також ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку www.privatbank.ua.
З довідки про видачу кредитних карток (а.с. 28), встановлено, що відповідачу було видано 7 (сім) таких карток, а саме: 09.01.2008, 14.02.2012, 17.09.2013, 06.12.2013, 22.07.2015, 17.10.2013 та 19.06.2017. Строк дії останньої закінчився в травні 2021 року.
Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на відповідача (а.с. 26): з 06.12.2013 кредитний ліміт встановлено у розмірі 5500,00 гривень; з 28.05.2018 збільшено до 4220,00 гривень; з 19.12.2019 кредитний ліміт зменшено до 0,00 гривень.
Враховуючи наведене, встановлено, що ОСОБА_1 , відповідно до укладеного договору № б/н від 23.12.2011, отримав можливість користуватися послугами банку, зокрема використовувати кредитні кошти в межах встановленого кредитного ліміту на картку «Універсальна». Банк виконав зобов`язання, надавши відповідачу можливість користуватись кредитними коштами. Відповідач, взяті на себе зобов`язання не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, яка згідно із розрахунком позивача, станом на 30.06.2020 становить 13483,93 грн., з яких: 6 948,02 грн. – заборгованість за тілом кредиту, у тому числі 0,00 грн. – заборгованість за поточним тілом кредиту; 6 948,02 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. – заборгованість за простроченими відсотками; 2 428,08 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит; 4 107,83 грн. – нарахована пеня; 0,00 грн. – нараховано комісії.
Оцінка суду.
При вирішенні даного спору суд виходить з того, що між сторонами спору виникли кредитні правовідносини, що врегульовані ЦК України.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Оскільки умови договору приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він фактично був ознайомлений, що ствердив своїм підписом.
Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушив зобов`язання за даним договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, у відповідача виник обов`язок повернути позивачу грошові кошти отримані за кредитним договором у розмірі та на умовах встановлених договором.
Враховуючи наведене, з відповідача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту у розмірі 6948,02 гривень.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Отже з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України у розмірі 2428,08 грн.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 258 ЦК України передбачено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність тривалістю один рік.
Отже, у разі, коли на момент звернення з позовом виконання зобов`язання було прострочено понад один рік, стягнення неустойки (штрафу, пені) за минулий час обмежується одним роком перед зверненням зацікавленої особи до суду, якщо не будуть визначені поважними причини пропуску даного строку. Згідно розрахунку заборгованості доданого до позовної заяви вбачається, що нарахування пені згідно строку позовної давності, передбаченої ч. 2 ст. 258 ЦК України на момент звернення до суду з позовом не здійснювалося, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.
Оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
З відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України, слід стягнути судовий збір у розмірі 2102,00 гривень в користь позивача.
Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
у х в а л и в:
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", заборгованість за кредитним договором, яка станом на 30.06.2020 становить 9376 ( дев`ять тисяч триста сімдесят шість) грн. 10 коп. та складається з 6948,02 грн. - заборгованість за тілом кредита; 2428,08 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит .
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" сплачений судовий збір в сумі 2102,00 гривень.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач – Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14360570.
Відповідач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено 20.12.2021.
Суддя Павлів В. Р.
Судове рішення № 102049938, Миколаївський районний суд Львівської області було прийнято 20.12.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 447/2289/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: