Ухвала суду № 10204835, 01.07.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01 липня 2010 р. Справа № 15/62

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюк Б.В.

при секретарі судового засідання Червак Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Агропромтехніка", вул. Липова, 11, м. Тисмениця, Тисменицького району, Івано-Франківської області, 77400,

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" в особі філії Лисецький район електричних мереж, вул. С.Стрільців, 4, смт. Лисець, Тисменицького району, Івано-Франківської області, 77455,

про визнання недійсним рішення комісії філії Відкритого акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" Лисецький район електричних мереж, оформлене протоколом № 6 від

14.05.2010 року,

за участю представників сторін:

від позивача представники не з"явилися,

від відповідача Дмитрук О.І. - юрист, довіреність № 124 від 15.02.2010 року,

встановив:

          Відкрите акціонерне товариство "Агропромтехніка" звернулося в суд з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" в особі філії Лисецький район

електричних мереж про визнання недійсним рішення комісії філії Відкритого акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" Лисецький район електричних мереж, яке оформлено протоколом № 6 від 14.05.2010 року.

                    Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення комісії філії Відкритого акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" Лисецький район електричних мереж, яке оформлено протоколом № 6 від 14.05.2010 року прийнято з порушенням вимог чинного законодавства.

                    Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 03.06.2010 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву і призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 17.06.2010 року.

                    В судовому засіданні 17.06.2010 року представником позивача позовні вимоги підтверджено в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням процедури та вимог щодо розрахунку недоотриманої електроенергії, тому просить визнати недійсним рішення комісії філії Відкритого акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" Лисецький район електричних мереж, яке оформлено протоколом № 6 від 14.05.2010 року та покласти на відповідача судові витрати.

                    Ухвалою суду від 17.06.2010 року відкладено розгляд справи на 01.07.2010 року.

                    Представник позивача в судове засідання 01.07.2010 року не з"явився, вимоги суду вказані в ухвалі від 17.06.2010 року позивач не виконав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалою суду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 15620568 вручено 23.06.2010 року.

          Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

          Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні від останнього до суду не надходило.

          Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони господарського процесу зобов"язані добросовісно користуватися наданими їм правами

                    За таких обставин, враховуючи те, що позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника позивача запобігаючи безпідставному затягуванню розгляду спору.

                    Представник відповідача в судовому засіданні 01.07.2010 року проти позову заперечує, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Обгрунтовуючи свої заперечення посилається на те, що рішення комісії ВАТ "Прикарпаттяобленерго" Лисецький РЕМ не носить характеру обов"язкових до виконання ненормативних актів, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією та зафіксоване в Акті про порушення ПКЕЕ № 074068 Ю від 30.04.2010 року, не створює для споживача негативні правові наслідки у вигляді примусового стягнення вартості додаткового обсягу електроенергії, тому спори такої категорії не підлягають вирішенню в господарських судах України, просить припинити провадження у справі.

                    Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

          В обгрунтування заявленого позову позивач зазначив, що в результаті проведеної відповідачем 30.04.2010 року перевірки виконання умов договору про постачання електричної енергії № 38 від 15.10.2008 року та стану розрахункового обліку останнім було складено акт про порушення правил користування електричною енергією № 074068 Ю від 30.04.2010 року, зокрема, зазначено про порушення пломб ВС5300 та ВС3297 Держспоживстандарту на дверках комірок, що закривають доступ до вторинних кіл ТС.

          14.05.2010 року відбулося засідання комісії філії ВАТ "Прикарпаттяобленерго" Лисецький РЕМ, яке оформлено протоколом № 6 від 14.05.2010 року. На підставі вищевказаного прийнято рішення про усунення позивачем (ВАТ "Агропромтехніка") зазначеного порушення та про сплату не облікованої електричної енергії, за період з 10.03.2010 року до 30.04.2010 року, в розмірі 44464 грн. 57 коп.

          Відповідно до п. 6.43 Правил користування електричною енергією (у редакції постанови НКРЕ № 910 від 17.10.2005 року), споживач має оплатити рахунки за недораховану електричну енергію протягом 5 операційних днів від дня отримання рахунку. Спірні питання, які виникають між сторонами, при складанні акта, визначення розміру коштів, належних до оплати, здійснення платежів вирішуються у судовому порядку.

          Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій України" місцеві господарській суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

          Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземці), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

          Юридичним актом є офіційний письмовий документ державного чи іншого органу (посадової особи), виданий в межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб’єктів.

                    Як вбачається з матеріалів справи, оспорюване рішення комісії філії Відкритого акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" Лисецький район електричних мереж, яке оформлено протоколом № 6 від 14.05.2010 року не є актом державного чи іншого органу, не носять характеру обов’язкових до виконання ненормативних актів, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією.

          За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у ст. 16 ЦК України. Одним із таких способів, як указано у п. 10 ч. 1 названої вище статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

                    Частина 2 ст. 20 ГК України серед актів, визнання незаконними яких передбачено ст. 16 ЦК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, порушують права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача. Тобто за змістом вказаної норми господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

                    Оскаржене рішення комісії Товариства за своїми ознаками до таких актів не відносяться, оскільки не носять характеру обов'язкових до виконання ненормативних актів, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією.

                    Отже, оскаржене рішення комісії, оформлене протоколом, може бути використано в якості доказу у разі звернення Товариства до суду з позовом про стягнення розміру недоврахованої електроенергії, або звернення позивача з позовом про зобов'язання поновити поставку електроенергії, і підлягають оцінці судом у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України.

                    За таких обставин, спори такої категорії не підлягають вирішенню в господарських судах України.

          Відповідно до п. 6.2 Роз’яснень Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" не можуть оспорюватися в господарському суді акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатом перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру.

                    У разі надходження заяв про визнання недійсними актів, зазначених у цьому підпункті, господарський суд повинен відмовити у їх прийнятті з посиланням на пункт 1 частини першої статті 62 ГПК України, а у разі помилкового прийняття позову –припинити провадження у справі за пунктом 1 статті 80 ГПК України.

          При вирішенні питання розподілу судових витрат судом взято до уваги те, що відповідно до п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року N 7-93 "Про державне мито" останнє підлягає поверненню позивачеві тільки у випадках припинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 статті 80 ГПК України.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 33, 35, 43, 82-84, п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

провадження у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Агропромтехніка" до Відкритого акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" в особі філії Лисецький район електричних мереж про визнання недійсним рішення комісії філії Відкритого акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" Лисецький район електричних мереж, оформлене протоколом № 6 від 14.05.2010 року припинити.

Повернути Відкритому акціонерному товариству "Агропромтехніка", вул. Липова, 11, м. Тисмениця, Тисменицького району, Івано-Франківської області, 77400, (ідентифікаційний код 00904309), на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, відповідно до п. 3 ст. 8 Декрету КМУ від 21.01.1993 року № 7-93 "Про державне мито" 85 грн. державного мита, перерахованого по квитанції № 257.888.1/278 від 31.05.2010 року та відповідно до п. 1 ст. 8 Декрету КМУ від 21.01.1993 року № 7-93 "Про державне мито" 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачених по квитанції № 258.888.1/280 від 31.05.2010 року, про що видати відповідні Довідки платнику при зверненні до суду.

Суддя                                                             Деделюк Б. В.

У випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду із спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав не допускається.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 01.07.10