Рішення № 10204548, 01.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.07.10 р.                     Справа № 34/79                               

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м. Донецьк

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу «МИР-170», м. Донецьк

про стягнення 156805,49грн.

За участю представників сторін:

від позивача – Бурмістрова О.А. (за довіреністю)

від відповідача – Кузова Е.В.(за довіреністю)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м. Донецьк до Житлово-будівельного кооперативу «МИР-170», м. Донецьк про стягнення суми основного боргу в розмірі 153424,38грн., пені в сумі 572,06грн., інфляційні в сумі 2228,23грн. та 3 % річних в сумі 580,82грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору відповідач взяв на себе зобов’язання щодо оплати послуг за постачання теплової енергії, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 153424,38грн.

Заявою від 17.05.2010р. (вхід №02-41/21607) про уточнення позовних вимог, позивач на підставі ст. 22 ГПК України просить припинити провадження по справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 52199,62грн, у зв’язку із оплатою відповідачем даної суми та стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 101224,76грн. Дана заява судом не приймається до розгляду, оскільки відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог. Зазначена стаття не передбачає уточнення позовних вимог. Відтак судом розглядаються первинно заявлені позовні вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 12.05.2010р. (вхід. №02-41/20724) основну суму борг в розмірі 153424,38грн. визнає у повному обсязі, а проти решти позовних вимог заперечує, за тих підстав, що за твердженням відповідача заборгованість склалася не з вини КП «МИР-170», оскільки в період 01.09.2009р. по 01.03.2010р. на рахунок кооперативу був накладений арешт для примусового виконання рішення за раніше пред’явлений позов.

Заявою від 20.05.2010р. представник відповідача за довіреністю, зв’язку із частковою сплатою суми боргу, підтвердив наявність заборгованості станом на 01.03.2010р. у розмірі 101224,76грн.

За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.          

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив :

Між Комунальним комерційним підприємством «Донецькміськтепломережа» (Постачальник) та Житлово-будівельним кооператив «МИР-170» (Абонент) 01 липня 2005 року укладено договір №2711, за умовами якого Постачальник зобов’язується постачати теплову енергію до елеваторного вузла, а Абонент зобов’язується прийняти теплову енергію, розподілити її споживачам та здійснити оплату.

Відповідно до п. 3.1. договору Абонент здійснює оплату за теплопостачання приміщень, які належать йому на праві власності або які знаходяться у нього в оперативному управлінні, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним згідно з пред’явленими рахунками.

Згідно із п. 3.2. договору в платіжних дорученнях Абонент повинен обов’язково вказувати номер договору, призначення платежу. За наявності заборгованості у Абонента за даним договором Постачальник зараховує кошти, що надійшли від Абонента, як погашення заборгованості за теплову енергію, поставлені в минулі періоди по даному договору, незалежного від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу.

Пунктом 3.5. Договору встановлені тарифи за опалення та за гаряче водопостачання.

Відповідно до п. 4.4. договору штраф та пеня нараховуються постачальникам протягом одного року, що передує моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

Даний договорі набирає чинності з 01.07.2005р. і діє в частині поставки теплової енергії до 01.08.2007р. та вважається продовженим на наступний термін, якщо від сторін за місяць до закінчення терміну дії договору не надійшло заяв про його розірвання, а в частині проведення розрахунків за теплову енергію до їх повного здійснення.

Даним договором регулювалися відносини між сторонами у період з 01.07.2005року до 30.09.2009року.

Між тими ж сторонами 01 жовтня 2009р. було укладено договір №2711 купівлі-продажу теплової енергії, за умовами якого Теплопостачальна організація зобов’язується поставляти теплову енергію у вигляді гарячої води до межі відповідальності, а Житлово-будівельний кооператив зобов’язується прийняти теплову енергію на межі відповідальності, розподілити її споживачам та здійснити оплату її вартості по встановленим тарифам в строки, передбачені даним договором.

Відповідно до п. 3.2.2. договору Житлово-будівельний кооператив зобов’язується своєчасно здійснювати оплату за спожиту теплову енергію.

Згідно із п. 4.1. договору розрахунковим періодом для оплати є календарний місяць. ЖБК здійснює оплату вартості отриманої теплової енергії не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, відповідно до пред’явлених рахунків. Оплата за теплову енергію здійснюється відповідно до діючих тарифів, які встановлюються КМУ.

Розрахунки по даному договору здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Теплопостачальної організації. В платіжному дорученні ЖБК повинно обов’язково зазначити номер договору, призначення платежу. При наявності заборгованості у ЖБК по договору, Теплопостачальна організація, грошові кошти, які надійшли від ЖБК, зараховує у погашення заборгованості за теплову енергію попередніх періодів по даному договору незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу. (п. 4.2. Договору).

Грошові кошти, які надійшли від ЖБК будуть зараховані як передоплата, з умови відсутності заборгованості по даному договору. (п. 4.3. Договору).

Пунктом 4.4. встановлені тарифи за опалення та за гаряче водопостачання.

Відповідно до п. 15.6 договору сторони дійшли згоди, що ЖБК зобов’язано сплатити суму боргу за послуги теплопостачання в розмірі 26152,89грн, яка виникла в результаті договору №2711 від 01.07.2005року, раніше укладеного між сторонами.

Пунктом 16.1 встановлено, що договір набуває чинності з 01.10.2009року та діє до 01.10.2012р.

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

Між тими ж сторонами також було підписано Додаток №1 – дислокація житлового фонду, Додаток №2 – розрахунок теплової енергії за опалення, Додаток №3 – вимоги до кількісних та якісних показників послуг теплопостачання та зменшення при їх відключені.

За надані послуги теплопостачання відповідно до договору №2711 у період з вересня 2009року по лютий 2010року позивачем виставлялися на оплату рахунки №2711 від 29.09.2009р. на суму 10354,97грн., №2711 від 30.10.2009р. на суму 8290,62грн., №2711 від 30.11.2009р. на суму 24070,08грн., №2711 від 28.12.2009р. на суму 31674,49грн., №2711 від 29.01.2010р. на суму 38023,32грн., № 2711 від 26.02.2010р. на суму 45995,42грн. всього на загальну суму 158408,90грн.

Протягом розгляду справи відповідачем було частково сплачено суму боргу в розмірі 52199,62грн., що підтверджується платіжними дорученнями та не заперечується позивачем. Відтак провадження по справі у цій частині підлягає припиненню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку .

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України та частиною першої статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

У частині сьомій ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.525 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Протягом розгляду справи позивачем сума боргу частково була сплачена у розмірі 52199,62грн., у зв’язку із чим провадження по справі в частині стягнення з Житлово-будівельного кооперативу „МИР-170” суми боргу в розмірі 52199,62грн. слід припинити відповідно до п.11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Щодо вимог позивача про стягнення суми боргу розмірі 101224,76грн. відповідно до договору №2711 від 01.10.2009р. відповідач свої зобов’язання стосовно оплати послуг теплопостачання належним чином не виконав, представлені йому послуги відповідно до договору №2711 оплатив частково, у зв’язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 101224,76грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, крім того суму боргу в розмірі 101224,76грн. відповідач підтвердив в заяві від 20.05.2010р. (а.с. 92), таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 101224,76грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 580,82грн. та інфляційні в сумі 2228,23грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитору зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов’язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 2228,23грн., 3% річних за прострочення виконання грошових зобов’язань в сумі 580,82грн. підлягають задоволенню.

Також підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 572,06грн. на підставі п. 4.4 договору.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України у повному обсязі за тих підстав, що часткове погашення боргу відбулося під час розгляду спору у господарському суді.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м. Донецьк до Житлово-будівельного кооперативу «МИР-170», м. Донецьк про стягнення суми основного боргу в розмірі 153424,38грн., пені в сумі 572,06грн., інфляційні в сумі 2228,23грн. та 3 % річних в сумі 580,82грн., задовольнити частково.

Припинити провадження по справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 52199,62грн., у зв’язку із відсутністю предмету спору.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «МИР-170» (83092, м. Донецьк, вул. 230-Стрілкової дивізії, 37, р/р 26005301590491 в Пролетарському відділенні м. Донецька, МФО 334301, код ЄДРПОУ 23111222) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (83001, м.Донецьк, вул. Постишева, 68, р/р №26002150424971 в ДОФ АКБУСБ, код ЄДРПОУ 33257089, МФО 334011) суму основного боргу в розмірі 101224,76грн., пеню в сумі 572,06грн., інфляційні в сумі 2228,23грн., 3 % річних в сумі 580,82грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 1568,05,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя