Рішення № 10204479, 01.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.07.10 р.                     Справа № 17/128                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: Державного підприємства „Іллічівський морський торгівельний порт”, м. Іллічівськ, Одеська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна транспортно-експедиторська компанія „ІнтерТрансСервіс”, м. Маріуполь

про стягнення 6445410,86 грн.

за участю представників сторін

від позивача: не з'явився

від відповідача: Зуєва М.В. - довіреність

Державне підприємства „Іллічівський морський торгівельний порт”, м. Іллічівськ, Одеська область звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна транспортно-експедиторська компанія „ІнтерТрансСервіс”, м. Маріуполь про стягнення 6956444,00 грн., з яких: основна сума заборгованості складає 6550451,80 грн., пеня – 87309,09грн., 3% річних – 12776,97 грн., інфляційні – 305906,14 грн..

В обґрунтування позову позивач посилається на договір №278/Э від 29.12.2007р. та додатки до нього, акти приймання-здачі виконаних робіт, рахунки та інші документи.

В якості правової підстави позову посилається на ст.ст. 526, 610, 625 Цивільного кодексу України.

Позивач неодноразово заявами змінював предмет позову та 25.06.2010р. остаточно визначився з позовними вимогами та просив стягнути з відповідача суму у розмірі 6445410,86грн., з яких: 6166839,84 грн. – основна сума заборгованості, 241308,49 грн. – пеня, 1900,30грн. – інфляційні, 35362,23 грн. – 3% річних, подавши заяву про збільшення розміру позовних вимог, яка судом прийнята.

Відповідач надав відзив (а.с.127-128), у якому проти позову заперечував частково. 01.07.2010р. надав суду доповнення до відзиву з додатком, у якому позов визнав частково, а саме: пеню у розмірі 229149,49грн., 3% річних у розмірі – 34139,37грн. та заборгованість у розмірі 5567108,85грн., у зв’язку з частковою оплатою 30.06.2010р. основної суми заборгованості, що підтверджується наданими до матеріалів справи документами.

Ухвалою від 26.05.2010р. суд направив запит до Державного реєстратора щодо надання довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна транспортно-експедиторська компанія „ІнтерТрансСервіс”, м. Маріуполь. З надісланої довідки вбачається, що місцезнаходження - є місто Маріуполь Донецької області, проспект Луніна, буд. 19.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, господарський суд, встановив:

29.12.2007р. між Між Державним підприємтсвом "Іллічівський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю “Міжнародна транспортно-експедиторська компанія “ІнтерТрансСервіс” було укладено договір №278/Э від 29.10.2007р. (а.с. 12-18, далі – договір), з подальшими змінами і доповненнями, згідно умов якого Порт зобов’язався вивантажити із залізничних вагонів або інших видів транспорту, прийняти на зберігання та завантажити на судно, а також здійснити документальне оформлення прибуваючої в Порт експортної металопродукції, а Вантажовласник зобов`язався оплатити надані йому Портом послуги в узгодженому даним договором порядку та за тарифами, встановленими договором.

          31.12.2009р. між сторонами була укладена додаткова угода до договору, відповідно до п.4 якого договір діє до 31.12.2010р.

Розділом 3 договору були встановлені ціни та порядок проведення розрахунків за договором. Так, відповідно до пункту 3.4. договору вартість послуг Порту по даному договору оплачується попередньо в об`ємі запланованої відправки не пізніше 5 календарних днів до її фактичного здійснення на підставі виставленого Портом рахунку. Остаточний розрахунок Вантажовласник здійснює протягом 10 банківських днів з моменту виставлення Портом рахунку. Сторони узгодили, що моментом виставлення рахунку є або дата вручення рахунку представнику Вантажовласника, наділеному повноваженнями у відповідності з оформленою довіреністю (довіреність повинна бути представлена Вантажовласником в бухгалтерію Порта протягом 3 днів з моменту підписання даного договору), або дата направлення рахунку Порта Вантажовласнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення та з описом змісту конверту, з відміткою на ньому поштової організації, або вручається уповноваженій посадовій особі Вантажовласника з відміткою про вручення на копії заявки, з розписом цієї посадової особи та печаткою Вантажовласника.

Підпункт 6.6 п.6 договору встановлює, що за несвоєчасну оплату отриманих послуг вантажовласник сплачує Порту пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Портом належним чином, відповідно до умов договору, були надані відповідачу послуги по вивантаженню з ж/д вагонів, збереженню, навантаженню на судно, а також зроблено документальне оформлення експертної металопродукції. Факт надання послуг підтверджується розрахунками по кожній партії відвантаженої продукції та актами виконаних робіт, які підписані обома сторонами.

Однак, відповідач свої зобов’язання стосовно оплати виконав частково, у зв’язку з чим утворилась заборгованість на суму 6166839,84 грн.

Відповідно до п. 6 договору та ст.ст.549, 625 Цивільного кодексу України позивачем була нарахована додатково сума пені, інфляційні, 3% річних.

Зважаючи на те, що:

-          зобов'язанням - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку;

-          згідно ст. 193 Господарського Кодексу («ГК») України зобов’язання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не припустима;

-          відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

-          статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом;

-          боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст..625 ЦК України);

-          платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”);

-          відповідач прийняті на себе зобов’язання належним чином не виконав;

-          відповідно до вимог діючого законодавства, з урахуванням визначеного позивачем періоду нарахування, пеня має складати суму – 220060,58 грн.;

-          01.07.2010р. позивач надав клопотання, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 233 ГК України та п. 3 ст. 83 ГПК України, щодо зменшення розміру пені;

-          за приписами п.3 ст.83 ГПК України суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання;

-          застосовуючи цей припис, слід враховувати вказівку, що міститься в п. 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. N 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань". Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків;

-          щодо 3% річних, то ця сума, відповідно до вимог діючого законодавства, повинна становити 32706,57грн.;

-          щодо інфляційних, то суд відмовляє в їх задоволенні, у зв’язку з необґрунтованістю,

господарський суд зменшує розмір пені на 40% та вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у загальній сумі 5731851,77 грн., в частині вимоги у розмірі 599730,99 грн. – провадження у справі припиняється, на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам, з урахуванням зменшення судом суми пені, яка в цій частині покладається на відповідача повністю, відносно сплати державного мита.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 80, 82-84 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна транспортно-експедиторська компанія „ІнтерТрансСервіс” (87510, м. Маріуполь Донецької області, пр. Луніна, 19; р/р26005900177722 в Маріупольській філії Першого Українського Міжнародного банку, МФО 335742, код ОКПО 33653926) на користь Державного підприємства „Іллічівський морський торгівельний порт” (68001, м. Іллічівськ Одеської області, вул. Праці, 6; р/р26009114761 філії ВАТ „МТБ” у м. Іллічівську, МФО 388498, код ЄДРПОУ 01125672) суму основної заборгованості у розмірі 5567108,85 грн., пеню –132036,35грн., 3% річних – 32706,57 грн.; 25397,91 грн. – на відшкодування витрат по сплаті державного мита; 231,83 грн. – на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Суддя