Вирок № 102043214, 16.12.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/9238/21

провадження № 1-кп/415/1993/21

ВИРОК

Іменем України

"16" грудня 2021 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючої судді Старікової М.М.,

за участі секретаря судового засідання Павлова О.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12021136240000511 від 04.10.2021 у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанська Луганської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, розлученого, не працюючого, який не є особою з інвалідністю, судимого: 1) 09.03.1992 Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 206 КК України (1960) до 2 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 46-1 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки; 2) 23.05.1994 Лисичанським міським судом Луганської області за ч.2 ст.140, 43 КК України (1960) до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 3) 03.03.2000 Лисичанським міським судом Луганської області за ч.3 ст.81, ч.2 ст.140, ч.3 ст.140, ч.2 ст.229-6, 42 КК України (1960) до 5 років позбавлення волі; 4) 25.06.2010 Лисичанським міським судом Луганської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.309, 70 КК України до 4 років позбавлення волі; 5) 30.01.2014 Перевальським районним судом Луганської області за ч.4 ст.190, 69, 71 КК України до 4 років 6 місяців 10 днів позбавлення волі с конфіскацією майна, 14.05.2018 звільненого з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.1 ст.369 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Зайченко І.А.,

захисника Оверченко О.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В :

04 жовтня 2021 року, в ранковий час, ОСОБА_1 , перебуваючи на зупинці громадського транспорту, розташованої біля Центрального ринку міста Лисичанська Луганської області, на землі знайшов шприц, ємкістю 5 мл., який був заповнений рідиною прозорого кольору, після чого, керуючись раптово виниклим умислом на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту - для особистого вживання, достовірно знаючи, що у вказаному шприці знаходиться наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон (фенадон), оскільки ОСОБА_1 раніше неодноразово вживав наркотичні речовини, залишив його собі, тим самим незаконно придбав та став незаконно зберігати вищевказаний наркотичний засіб до моменту вилучення співробітниками поліції.

Того ж дня у період часу з 19 години 24 хвилин до 19 години 46 хвилин в ході огляду місця події, проведеного в районі будинку № 50 по вулиці Гарібальді міста Лисичанська працівниками поліції у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено вищевказаний наркотичний засіб - метадон (фенадон) масою 0,0360 грама (згідно висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від № СЕ-19/113-21/11381-НЗПРАП від 27.10.2021), який він незаконно придбав та зберігав без мети збуту при зазначених обставинах всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» від 15.02.1995 та постанови КМУ № 589 від 03.06.2009 «Про затвердження порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом».

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, а саме: незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

04 жовтня 2021 року інспектор взводу № 2 роти № 5 батальйону Управління патрульної поліції (далі - УПП) в Луганській області Департаменту патрульної поліції (далі - ДПП) ОСОБА_3 та поліцейський взводу № 2 роти №1 батальйону УПП в Луганській області ДПП ОСОБА_4 , відповідно до розстановники сил та засобів батальйону УПП в Луганській області на 04 жовтня 2021 року, затвердженої Начальником УПП в Луганській області ДПП капітаном поліції ОСОБА_5. , перебували на службі у складі екіпажу «Цейлон-121» на патрулюванні в м. Лисичанську Луганської області.

Відповідно до посадових інструкцій інспектора батальйону УПП, затверджених Наказом Департаменту патрульної поліції від 13.12.2017 № 6086, до їх функцій належить: самостійне виявлення правопорушень під час патрулювання та в інших випадках, передбачених законодавством; припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, застосовуючи для цього передбачені законодавством права і повноваження, розгляд справ про адміністративні правопорушення, застосовує заходи адміністративного впливу до правопорушників, у випадках та спосіб, які передбачені законодавством.

Згідно норм ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівниками правоохоронних органів є, у тому числі, працівники Національної поліції.

З урахуванням вимог ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» вищезазначені працівники поліції виконують функції представників органу виконавчої влади, які служать суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, тобто являються представниками влади та згідно з ч. 3 ст. 18 КК України та приміткою 1 до ст. 364 КК України, є службовими особами, оскільки постійно здійснюють функції представників влади.

Так, 04 жовтня 2021 року о 17 годині 45 хвилин інспектор взводу № 2 роти № 5 батальйону УПП в Луганській області ДПП ОСОБА_3 та поліцейський взводу № 2 роти №1 батальйону УПП в Луганській області ДПП ОСОБА_4 перебували в районі будинку АДРЕСА_2 та згідно до ст.ст. 32, 34 Закону України «Про Національну поліцію» зупинили ОСОБА_2 та під час поверхневої перевірки виявили при ньому шприц з рідиною прозорого кольору.

ОСОБА_2 діючи умисно, протиправно, бажаючи уникнути кримінальної відповідальності за скоєне правопорушення, в особистих інтересах, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання запропонував працівникам патрульної поліції неправомірну вигоду за не проведення відносно нього будь яких дій з боку працівників поліції, за що одразу був працівниками поліції усно попереджений про кримінальну відповідальність за пропозицію надання службовим особам неправомірної вигоди.

Після того, останній продовжуючи діяти з метою уникнення кримінальної відповідальності, будучи попередженим працівниками поліції про кримінальному відповідальність за пропозицію надання службовим особам неправомірної вигоди, умисно, протиправно, в особистих інтересах, запропонував інспектору взводу № 2 роти № 5 батальйону УПП в Луганській області ДПП ОСОБА_3 неправомірну вигоду в сумі 1000 гривень за не повідомлення про зазначене правопорушення на службу «102».

За вказаним фактом пропозиції надання неправомірної вигоди вищезазначені службові особи, керуючись у своїх діях чинним законодавством України, а саме: Конституцією України, Законом України «Про Національну поліцію», Законом України «Про запобігання корупції», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер діяння ОСОБА_2 , повідомили про правопорушення на службу «102».

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, а саме: пропозиція надання неправомірної вигоди службовій особі, за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь - якої дії з використанням службового становища.

30.11.2021 під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021136240000511 від 04.10.2021 між прокурором Лисичанської окружної прокуратури Зайченко І.А., якому, на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні та підозрюваним ОСОБА_1 за участю захисника Оверченко О.А., на підставі ст. ст.468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, за якими йому повідомлено про підозру та зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі обвинувального акту у судовому провадженні.

Сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян), що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, за ч.1 ст.369 КК України у виді штрафу в розмірі 1050 (одна тисяча п`ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян), що становить 17850 (сімнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят) гривень. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 1050 (одна тисяча п`ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян), що становить 17850 (сімнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят) гривень.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч.1 ст.369 КК України, визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Дійсно, 04 жовтня 2021 року, в ранковий час, він, перебуваючи на зупинці громадського транспорту, яка знаходиться біля Центрального ринку міста Лисичанська Луганської області, на землі знайшов шприц, ємкістю 5 мл., що був заповнений рідиною прозорого кольору, як він визначив - метадоном, який він залишив собі для особистого вживання, до моменту вилучення працівниками поліції, тобто до 04 жовтня 2021 року.

Також, 04 жовтня 2021 року о 17 годині 45 хвилин він був зупинений поліцейськими в районі будинку № 50 по вулиці Гарібальді, міста Лисичанська, які під час поверхневої перевірки виявили при ньому шприц з метадоном. Після цього, він з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне правопорушення, запропонував поліцейським неправомірну вигоду за не проведення відносно нього будь яких дій з боку працівників поліції, за що одразу був працівниками поліції усно попереджений про кримінальну відповідальність за пропозицію надання службовим особам неправомірної вигоди. Однак, незважаючи на попередження він знову запропонував інспектору УПП ОСОБА_3 неправомірну вигоду в сумі 1000 гривень за не повідомлення про зазначене правопорушення на службу «102».

В судовому засіданні приніс свої вибачення та просив суд врахувати, що під час досудового розслідування він давав правдиві свідчення про обставини вчинених ним кримінальних правопорушень. Для себе він зробив належні висновки, зобов`язавшись надалі такого не вчиняти. При призначенні покарання просив врахувати його незадовільний стан здоров`я, так як він має хронічні захворювання, а саме: туберкульоз легенів, гепатит С та ВІЛ СНІД. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз`яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку, згідно з положеннями ст. 394 КПК України і ст. 424 КПК України та щодо відмови від здійснення прав, передбачених п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст.476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Прокурор Зайченко І.А. в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Захисник Оверченко О.А. також вважала можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між її підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому підозрюваним вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК, суд дійшов висновку, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту та за ч.1 ст.369 КК України - як пропозиція надання неправомірної вигоди службовій особі, за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь - якої дії з використанням службового становища.

В силу положення ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків, а ч.1 ст.369 КК України до категорії нетяжких злочинів.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 30 листопада 2021 року між прокурором Лисичанської окружної прокуратури Зайченко І.А. та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 за участю захисника Оверченко О.А. відповідає вимогам ст. 469, ст. 472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.

Умови даної угоди - відповідають вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін або інших осіб, а матеріали кримінального провадження свідчать про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкціями ч. 1 ст. 309, ч.1 ст.369 КК України, із застосуванням вимог ч. 1 ст. 70 КК України, відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого, який неодружений, не працює, не є особою з інвалідністю, задовільно характеризується за місцем реєстрації, судимий, амбулаторну психіатричну допомогу у лікаря - психіатра м. Лисичанська не одержує, на диспансерному обліку у лікаря нарколога не перебуває, має хронічні захворювання, а саме: туберкульоз легенів, гепатит С та ВІЛ СНІД, з врахуванням обставин:

- які, відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого: щирого каяття, що виразилось у належній критичній оцінці обвинуваченим своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, висловлення жалю з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася з його вини.

- та обставини, яка відповідно до ст. 67 КК України, обтяжує покарання обвинуваченого - рецидив кримінальних правопорушень.

Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань - не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 суд не вбачає, клопотання про обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення на розгляд суду не надходили.

Відповідно до ст. 122, ст. 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № СЕ-19/113-21/11381-НЗПРАП від 27.10.2021, що згідно довідки №Д-19/113-21/11381-НЗПРАП від 27.10.2021 складає 2402 (дві тисячі чотириста дві) гривні 68 копійок - підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази по справі:

- оптичний носій інформації DVD-R диски, які згідно постанови слідчого від 15.11.2021 зберігається в матеріалах кримінального провадження - підлягає залишенню в матеріалах даного кримінального провадження;

- особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), у рідині що знаходиться у шприці, 0,0360 грама, дифенгідрамін (димедрол) у рідині, масою 0,0139 грама, що поміщено до пакету Експертної служби МВС України № 3830247, які згідно постанови дізнавача від 03.11.2021 передані на зберігання до камери схову речових доказів ВП № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області - підлягають знищенню;

Керуючись п. 1 ч. 3 ст.314, ч. 2 ст.373, ст. ст.374, 474, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30.11.2021 між прокурором Лисичанської окружної прокуратури Зайченко І.А., підозрюваним ОСОБА_1 за участю захисника Оверченко О.А. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021136240000511 від 04.10.2021 відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч.1 ст.369 КК України.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч.1 ст.369 КК України і призначити йому узгоджене сторонами покарання:

- за ч.1 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян), що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень;

- за ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу в розмірі 1050 (одна тисяча п`ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян), що становить 17850 (сімнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 1050 (одна тисяча п`ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян), що становить 17850 (сімнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів: № СЕ-19/113-21/11381-НЗПРАП від 27.10.2021 у сумі 2402 (дві тисячі чотириста дві) гривні 68 копійок (отримувач ГУК у Луганській обл./МТГ м. Лисичанськ/24060300 код ЄДРПОУ 37991110, банк - Казначейство України (ЕАП), рахунок UA468999980313070115000012491, код класифікації доходів бюджету 24060300)

Речові докази:

- оптичний носій інформації DVD-R диски, які згідно постанови слідчого від 15.11.2021 зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах даного кримінального провадження;

- особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), у рідині що знаходиться у шприці, 0,0360 грама, дифенгідрамін (димедрол) у рідині, масою 0,0139 грама, що поміщено до пакету Експертної служби МВС України № 3830247, які згідно постанови дізнавача від 03.11.2021 передані на зберігання до камери схову речових доказів ВП № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області - знищити.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя М.М. Старікова