Постанова № 102043004, 20.12.2021, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5325/21

Провадження № 3/346/2910/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2021 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Яремин М.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),-

ВСТАНОВИВ:

27.10.2021 року о 16:55 год. в с. Шепарівці, по вул. Карпатська,10, Коломийського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «SKODA FABIA», номерний знак « НОМЕР_2 », перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням приладу "Drager Alcotest 7510" в присутності двох свідків, результат тесту – 0,53 промілле (тест № 246), чим порушив п. 2.9 «а» ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явився. Його захисник, адвокат Гресько В.В. в судовому засіданні вину ОСОБА_1 заперечив з підстав, вказаних ним в письмових поясненнях, згідно з якими просить провадження в даній справі закрити, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази, які б беззаперечно доводили вину ОСОБА_1 .

Зазначає, що зупинка працівниками поліції автомобіля ОСОБА_1 була протиправною. Так, причиною зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 стало нібито перевищення ним дозволеної швидкості на 29 км/год. в населеному пункті. Під час вимірювання швидкості відбувалось коливання і рух приладу, мала місце його постійна вібрація, що було зумовлено неправильним використанням поліцейським лазерного вимірювача швидкості TruCam, а саме тримання приладу в руках, що суперечить ч.1 ст. 40 Закону України “Про Національну поліцію”. Також зазначає, що згідно з даними роздруківки чеку з приладу " Alcotest Drager 7510" від 27.10.2021 року останнє градуювання приладу проведено 26.04.2021 року, отже, останнім днем належної експлуатації приладу слід вважати 26.10.2021 року. Тому 27.10.2021 року, тобто в день проходження огляду, використання цього пристрою не відповідало вимогам Інструкції з експлуатації вимірювального пристрою "Drager Alcotest 7510". Крім цього, як вбачається з матеріалів відеозапису, після проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, працівником поліції було повідомлено ОСОБА_1 про складання протоколу про адміністративне правопорушення. Натомість, не було повідомлено про право водія пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, поліцейські не дізнались думки водія про його згоду чи не згоду з результатами огляду. Насправді, ОСОБА_1 бажав пройти огляд в медичному закладі, неодноразово повідомляв поліцейським про готовність та бажання пройти такий огляд, а свій стан алкогольного сп`яніння заперечував. Доказів того, що водій відмовився від огляду в медичному закладі в матеріалах справи немає, а в протоколі про адміністративне правопорушення відсутня інформація про таку відмову, акт огляду не було вручено ОСОБА_1 , а процес оформлення акту на відеозаписі не зафіксовано. Крім того, листом КНП “Коломийська центральна районна лікарня” від 07.12.2021 року повідомлено, що огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не проводився. Зазначене підтверджує той факт, що ОСОБА_1 не було доставлено до медичного закладу для проходження огляду.

Однак, вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та доводиться наступними матеріалами справи:

- даними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 204167 від 27.10.2021 року, який містить відомості щодо свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , завірені їх особистими підписами, а також в поясненнях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, вказано, що « згідно ст. 63 Конституції України від пояснень відмовився» (а.с. 1);

- даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, в якому вказано результат огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння – 0,53 проміле та в графі «з результатами згоден» міститься його особистий підпис, який також містить відомості про свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , завірені їх особистими підписами (а.с. 4);

- даними приладу «Alcotest Drager 7510», тест № 246 від 27.10.2021 року, який підтверджує стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 . Вміст алкоголю складає 0,53 проміле, згідно з яким ОСОБА_1 погодився з результатами огляду, що підтверджується його особистим підписом в у відповідній графі (а.с. 3);

- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції від 27.10.2021 року до закладу охорони здоров`я КНП «Коломийська ЦРЛ», яке виписане на ім`я ОСОБА_1 з посиланням на ознаки алкогольного сп`яніння, що були виявлені у останнього, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук (а.с.2);

- даними переглянутого в судовому засіданні відеозапису працівника поліції, на якому зафіксовано факт добровільного проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння на місці зупинки з використанням приладу «Drager», результат тесту 0,53 промілле. На відео також зафіксовано роз`яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, та повідомлено про те, що відносно нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП, при цьому жодних зауважень, заперечень з приводу незгоди з результатом чи бажанням проїхати в лікувальний заклад для проведення освідчення ОСОБА_1 не висловлював.

Згідно з копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 27.10.2021 року ОСОБА_1 вказаного дня притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП (за перевищення встановленого обмеження швидкості руху (а.с. 6)).

Допитаний в судовому засіданні 20.12.2021 року свідок ОСОБА_4 , який є другом ОСОБА_1 , суду пояснив, що вказаного дня ОСОБА_1 зупинили працівники поліції за перевищення швидкості руху, який повідомив їх, що відповідного знаку щодо обмеження швидкості по дорозі він не бачив. Свідок перебував весь час в транспортному засобі, вийшов тільки після того як ОСОБА_1 пройшов огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння. Працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 проїхати в медичний заклад для визначення стану алкогольного сп`яніння, а дали підписати чистий бланк, якого документу він не звернув уваги. Крім того, вони згодом вони зачитали ОСОБА_1 документ про те, що він п`яний та заставили підписати його. Свідок зазначив також, що вони із ОСОБА_1 поверталися з роботи, під час обіду свідок вживав пиво, а ОСОБА_1 - безалкогольний напій («дрінк»). Після вказаного брат ОСОБА_1 - ОСОБА_5 відвіз їх додому.

Допитаний в судовому засіданні 20.12.2021 року свідок ОСОБА_6 , який є рідним братом ОСОБА_6 , пояснив, що тижні 2-3 назад до нього зателефонував брат та повідомив, що його було зупинено працівниками поліції за перевищення швидкості руху і його підозрюють у тому, що він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Коли він приїхав на місце зупинки, брат повідомив йому, що не пив. Також при цьому, ОСОБА_6 запитував працівників поліції за проходження огляду в медичному закладі.

Згідно з п.2 Інструкції про порядок та виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року, огляд на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, що передбачені у п.3 названої Інструкції, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, ОСОБА_6 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Діючим законодавством про адміністративне правопорушення зокрема приписом ст. 251 КУпАП, передбачено те, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, слід зазначити, що правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний установлений законом огляд з метою встановлення стану сп`яніння. Користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.

Суд вважає, що таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку огляд у відповідності до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Так, відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Пункт 1.3 ПДР України зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до національного законодавства працівник поліції самостійно на власний розсуд приходить до висновку про наявність ознак сп`яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження водієм транспортного засобу огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до норм чинного законодавства, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що під час його складання ОСОБА_6 відмовився від дачі письмових пояснень.

Суд звертає увагу на те, що право відмовитись давати свідчення щодо себе, закріплене ст.63 Конституції України, є важливою гарантією захисту від незаконного тиску на особу з метою змусити її своїми показаннями створити підставу для притягнення її до відповідальності. Дотримання права не свідчити проти себе є складовою реалізації права особи на справедливий і публічний розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Проте заборона притягнення до відповідальності особи на підставі її відмови давати пояснення не свідчить про неможливість використання у доказуванні факту мовчання особи в ситуаціях, які чітко вимагають необхідність надання таких пояснень.

Зокрема, відповідно до практики розгляду справ Європейським судом з прав людини право на мовчання та право не давати свідчення проти себе не є абсолютними правами «не можна сказати, що рішення обвинуваченого мовчати впродовж усього кримінального провадження обов`язково не повинно мати наслідків, коли суд, що розглядає справу, намагатиметься оцінити докази проти нього. Питання, чи порушують статтю 6 негативні висновки, зроблені з мовчання обвинуваченого, має вирішуватися у світлі всіх обставин справи».

Право особи не давати пояснення не повинно перешкоджати «тому, щоб мовчання обвинуваченого в ситуаціях, які чітко вимагають його пояснення, бралося до уваги при оцінюванні переконливості доказів наведених обвинуваченням (справа «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства»).

Суд вважає, що гарантії щодо реалізації права не свідчити проти себе не позбавляють суд можливості враховувати відмову особи, яка обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення від дачі показань, за умови доведеності його вини поза розумним сумнівом на підставі сукупності доказів, досліджених судом.

Суд вважає, що ситуація, відповідно до якої було складено протокол про адміністративне правопорушення, вимагала від нього надати детальні пояснення, щодо обставин, які призвели до таких наслідків.

Крім того, матеріали справи не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції, в тому числі і при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

На відеозаписі зафіксовані дії працівників поліції та особи, що притягається до відповідальності, що у даному випадку є необхідним та достатнім для прийняття рішення по суті.

При цьому слід зазначити, що не заслуговують на увагу твердження захисника про те, що використання пристрою не відповідало вимогам Інструкції з експлуатації вимірювального пристрою "Drager Alcotest 7510", оскільки Інструкцією з експлуатації газоаналізатора "Drager Alcotest 7510" передбачено період між калібруванням не менше ніж 1 раз на 12 місяців. Останнє калібрування (градуювання) технічного приладу "Drager Alcotest 7510" відбулося 26.04.2021 року, тобто на момент використання даного приладу 27.10.2021 строки технічного обслуговування не пройшли. Крім того, безпідставними слід визнати пояснення захисника про те, що ОСОБА_6 не погоджувався з результатам огляду та бажав проїхати в медичний заклад для проходження огляду, оскільки це не знайшло свого підтвердження у переглянутому відеозаписі.

Крім того суд зазначає, що клопотань про надання сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки ОСОБА_6 не заявляв, огляд проводився за добровільною згодою останнього, за результатами огляду складено відповідний акт та роздруковано на папері його показники, які долучені до матеріалів справи, з якими під особистий підпис ознайомився ОСОБА_6 .

Суд розцінює критично пояснення захисника, оскільки вони спростовуються дослідженими судом доказами. Також суд вважає, що заперечення захисником вини ОСОБА_6 у вчиненні вказаного правопорушення, в той час коли докази свідчать про протилежне, є наміром уникнути відповідальності ОСОБА_6 за вчинення правопорушення. Пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6 суд до уваги не приймає, оскільки вони є близькими другом та братом ОСОБА_6 , а тому є зацікавленим в результатах розгляду справи.

Згідно з даними довідки № 31/9/3/1045 від 12.11.2021 року територіального сервісного центру 2643 Регіонального сервісного центру МВС в Івано-Франківській області посвідчення водія в територіальних сервісних центрах МВС ОСОБА_6 не видавалось.

Відповідно до п. 1.10 ПДР України водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія.

За таких обставин ОСОБА_6 не є водієм, в контексті ПДР України та Закону України «Про дорожній рух», оскільки в нього відсутнє посвідчення водія на керування транспортним засобом.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку про застосування до правопорушника адміністративного стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, без позбавлення права керування транспортним засобом.

На підставі вищенаведеного та, керуючись ст.ст. 33, 40-1, 221, 283, 284, 288-290, 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454 гривні у дохід держави: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Суддя Яремин М. П.