Рішення № 10204300, 30.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.06.10 р.                     Справа № 7/129                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р.Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест” м.Донецьк

До відповідача: Військова частина 3037 м. Донецьк

Предмет спору: стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі 155571,24грн., пені в розмірі 6827,03 грн.

За участю представників:

від позивача: Дашивець В.Г. - довір.

від відповідача: Кірпічніков О.М. - довір.

СУТЬ СПОРУ:                     

Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест” м.Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Військова частина 3037 м. Донецьк про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі 155571,24грн., пені в розмірі 6827,03 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №10021020 від 01.04.2004р. з додатками; рахунок №32/10021020 за січень 2010р., №32/10021020 за лютий 2010р., №32/10021020 за березень 2010р., №32/10021020 за квітень 2010р., №32/10021020 за травень 2010р.; акти про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електроенергії, поставленої постачальником електричної енергії за регульованим тарифом ТОВ „Сервіс-інвест” і спожитої споживачем Військова частина 3037 у розрахунковому періоді січень – травень 2010р.; претензію №01-18/2209 від 13.05.2010р.; опис вкладення у цінний лист №03130587 від 14.05.2010р.; поштову квитанцію №4583 від 14.05.2010р.

У відзиві на позов відповідач визнав позовні вимоги частково, а саме, в частині суми боргу у розмірі 155571, 24 грн. та повідомив про часткове погашення цієї суми після подачі позову до суду, у розмірі 61414,26 грн. Стосовно вимог щодо стягнення пені, відповідач зазначив про відсутність своєї вини у виникненні спірної заборгованості, зазначив, що ним були прийняті заходи по ліквідації заборгованості та командування частини неодноразово зверталось до розпорядника бюджетних коштів про збільшення асигнувань для погашення заборгованості за комунальні послуги. Зауважив, що розподіл коштів для погашення заборгованості здійснюється відповідачем пропорційно між всіма постачальниками електричної енергії (ТОВ „Сервіс-інвест”, ВАТ „Донецькобленерго”, ВАТ „Донецький металургійний завод”).

У судовому засіданні 30.06.2010р. відповідач надав клопотання про зменшення суми штрафних санкцій на 90%. Позивач проти зменшення розміру пені заперечив.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №10021020 від 01.04.2004р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками.

Відповідно до п.9.4 Договору, строк дії договору встановлений до 31.12.2005р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дій або перегляд його умов.

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п.1.1 Договору, постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, які є його невід’ємними частинами.

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку №2 „Порядок розрахунків” до Договору.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором у січні-травні 2010р. виконав належним чином, поставив відповідачу електроенергію та виставив відповідні рахунки на оплату, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі підписом представника відповідача на актах про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електроенергії, поставленої постачальником електричної енергії за регульованим тарифом ТОВ „Сервіс-інвест” і спожитої споживачем Військова частина 3037 за вказаний вище період, на розписках до рахунків та на самих відповідних рахунках.

У зв’язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов’язань стосовно оплати електричної енергії позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача заборгованість за активну електроенергію у сумі в сумі 155571,24грн.

В ході розгляду спору судом з’ясовано, що відповідач після подачі позову до суду (дата звернення до суду – 09.06.2010р.) частково оплатив спірну заборгованість у розмірі 61414,26 грн., що підтверджено наявними у справі платіжними дорученнями №750 від 23.06.2010р. та №753 від 23.06.2010р. та представником позивача у судовому засіданні.

Таким чином, на момент розгляду справи предмет спору в частині вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 61414,26 грн. відсутній, а провадження у справі в цій частині підлягає припиненню в порядку п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, суд дійшов висновку, що на момент розгляду спору у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за спірний період в сумі 94156, 98 грн., яка підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем по справі та підлягає стягненню.

Відповідно до ст.ст. 216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених умовами цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків”, споживач сплачує постачальнику електричної енергії штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача за період з 30.01.2010р. по 03.06.2010р. пеню у сумі 6827, 03 грн.

Пеня перерахована судом у відповідності до приписів чинного законодавства та складає 6701, 72 грн.

Вимоги щодо стягнення з відповідача пені в залишковій частині в сумі 125,31 грн. задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

В судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача стосовно зменшення суми штрафних санкцій (пені) на 90%. В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, той факт, що підприємство фінансується з державного бюджету України, а отже на відсутність вини підприємства за несвоєчасну оплату за спожиту електроенергію. Відповідач повідомив про те, що ним неодноразово були направлені звернення до розпорядника бюджетних коштів про збільшення асигнувань для погашення заборгованості за комунальні послуги, про що свідчать наявні у справі вихідні телеграми. Крім того, позивач повідомив про той факт, що він споживачє електричну енергію від кількох електропостачальників, у зв’язку з чим, всі кошти, які надходять з бюджету, йому необхідно розподіляти між всіма електропостачальниками пропорційно.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов’язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Враховуючи той факт, що на момент розгляду справи сума основного боргу відповідачем частково сплачена, відповідач є державною установою, яка фінансується з Державного бюджету України, приймав заходи по ліквідації заборгованості, а також враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, суд дійшов висновку, що дійсно наявні обставини, які ускладнюють виконання рішення та вважає можливим зменшити розмір стягуваної пені на 90%.

Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 670, 17 грн.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 549 Цивільного кодексу України, ст. 67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28,Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест” м.Донецьк до Військової частини 3037 м. Донецьк про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі 155571,24грн., пені в розмірі 6827,03 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини 3037 (83005, м.Донецьк, вул.Купріна, 1, ЄДРПОУ 23316237, п/р 352119005000144 в УДК в Донецькій області, МФО 834016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест” (83001, м.Донецьк, б.Шевченка, 11, ЄДРПОУ 31018149, рахунок із спеціальним режимом користування 260393011290 в Донецькому обласному управлінні ВАТ „Державний ощадний банк” МФО 335106) заборгованість у сумі 94156, 98 грн.

Стягнути з Військової частини 3037 (83005, м.Донецьк, вул.Купріна, 1, ЄДРПОУ 23316237, п/р 352119005000144 в УДК в Донецькій області, МФО 834016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест” (83001, м.Донецьк, б.Шевченка, 11, ЄДРПОУ 31018149, п/р 26006001312038 у філії ЗАТ „ОТП Банк” в м.Києві, МФО 300528) пеню в сумі 670, 17 грн.

Стягнути з Військової частини 3037 (83005, м.Донецьк, вул.Купріна, 1, ЄДРПОУ 23316237, п/р 352119005000144 в УДК в Донецькій області, МФО 834016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест” (83001, м.Донецьк, б.Шевченка, 11, ЄДРПОУ 31018149, п/р 26006001312038 у філії ЗАТ „ОТП Банк” в м.Києві, МФО 300528) державне мито у сумі 1622, 72грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235, 82 грн.

Провадження у справі щодо стягнення з відповідача 61414,26 грн. боргу припинити у зв’язку з відсутністю предмету спору.

У задоволенні вимог в залишковій частині відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

Суддя