Рішення № 102040530, 09.12.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/5859/19

Провадження № 2/638/1526/21

РІШЕННЯ

Іменем України

09 грудня 2021 року м. Харків

Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Шишкіна О.В.,

за участі секретаря судового засідання Олейник О.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Харківського державного автотранспортного коледжу до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виселення з гуртожитку,

в с т а н о в и в:

У квітня 2019 року Харківський державний автотранспортний коледж звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виселення з гуртожитку, в обґрунтування якого зазначив, що на балансі знаходиться гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 .

31 серпня 2017 року до адміністрації ХДАК звернувся із заявою гр-н ОСОБА_2 , в якій просив вселити його, та членів його сім`ї, якими є зокрема дружина - ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 у кімнати 513 та 515 вищезазначеного гуртожитку.

ОСОБА_2 є громадянином Азербайджану. Він виїхав з цієї країни під час конфлікту у ОСОБА_5 і після цього тривалий час мешкає на території України. ОСОБА_2 отримав у м. Харкові середню спеціальну, а також вищу освіту, працевлаштувався до Харківського автотранспортного технікуму, який пізніше був перейменований у Харківський державний автотранспортний коледж, де до певного часу працював на умовах строкового трудового договору № 99/17-К від 01 вересня 2017 року.

Враховуючі вищезазначені обставини, адміністрація ХДАК задовольнила заяву ОСОБА_2 від 31 серпня 2017 року і 01 вересня 2017 року уклала з відповідачем Договір № 4 на проживання в гуртожитку Харківського державного автотранспортного коледжу на 2017/2018 навчальний рік. Договір набув чинності з моменту підписання і діяв протягом 2017/2018 навчального року, тобто по 31 серпня 2018 року, що співпадало із терміном дії укладеного ХДАК з відповідачем ОСОБА_2 строкового трудового договору № 99/17-К від 01 вересня 2017 року.

Під час дії договору на проживання у гуртожитку ОСОБА_2 самовільно, без згоди адміністрації ХДАК вселив на займану площу також свою мати, жінку похилого віку, яку вивіз з ОСОБА_6 . Даних на неї ОСОБА_2 адміністрації ХДАК не надав.

29 травня 2018 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до адміністрації ХДАК із заявою, у якій просив укласти з ним строковий трудовий договір на новий строк. У задоволенні цієї заяви було відмовлено, про що заявник був повідомлений листом № 435/18 від 07 червня 2018 року, який він цього ж дня отримав.

Також відповідач ОСОБА_2 листом від 12 липня 2018 року вих. № 551/18 був письмово повідомлений про те, що повинен у строк до 01 вересня 2018 року разом із членами сім`ї у добровільному порядку звільнити кімнати №№ 513, 515 гуртожитку ХДАК за адресою: АДРЕСА_1 , вивезти приналежні їм речі, провести остаточні розрахунки з оплати за надані послуги, виконати інші передбачені Договором обов`язки, здати ключі від займаних кімнати та залишити гуртожиток. Цю пропозицію відповідач та треті особи проігнорували.

27 серпня 2018 року ОСОБА_2 був звільнений з ХДАК в зв`язку з закінченням строку дії строкового трудового договору. Своє звільнення він у судовому порядку не оскаржував.

Адміністрація ХДАК неодноразово в усній формі та письмово пропонувала відповідачу у добровільному порядку виселитися разом з членами сім`ї з гуртожитку.

Оскільки ці пропозиції були ОСОБА_2 та третіми особами проігноровані, адміністрація коледжу вважає можливості позасудового врегулювання спору вичерпаними

Позивач просив суд виселити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджану, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , разом з членами його сім`ї з гуртожитку Харківського державного автотранспортного коледжу за адресою: АДРЕСА_1 , без надання іншого житлового приміщення.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_2 проти позовних вимог заперечував. Зазначив, що проживає в гуртожитку безперервно з 1993 року. Практика щодо укладання строкових трудових контрактів та договорів оренди була введена директором ХДАК з метою підсилення залежності викладачів і працівників установи, що дозволяє керівнику закладу під формальним приводом звільняти та виселяти непотрібних працівників. Зазначає, що його мати проживала у гуртожитку з 2015 року, і до 2018 року їй ніхто не забороняв там проживати. Вважає, що причиною непродовження з ним трудового контракту були протиправні дії невідомих осіб, які у травні-червні 2018 року, використовуючи незаконно отриману, конфіденційну інформацію телефонували на стаціонарні телефони ХДАК, погрожували викладацькому колективу, вимагаючи погашення кредиту сина відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, у відзиві на позов зазначив, що відмовляється брати участь у справі в суді першої інстанції.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що на балансі позивача - Харківського державного автотранспортного коледжу знаходиться гуртожиток за адресою: 61202, м. Харків, вул. Цілиноградська, 42-А.

31 серпня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до адміністрації ХДАК із заявою про вселення його та членів його сім`ї, якими є зокрема дружина - ОСОБА_3 та син ОСОБА_7 у кімнати 513 та 515 вищезазначеного гуртожитку коледжу за адресою: АДРЕСА_1 .

01 вересня 2017 року між Харківським державним автотранспортним коледжам та ОСОБА_2 укладено Договір №4 на проживання в гуртожитку ХДАК на 2017/2018 навчальний рік.

Відповідно до пунктів 1.1,1.2 Договору Коледж надав ОСОБА_2 в тимчасове користування ним кімнати №№ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 гуртожитку ХДАК за адресою: АДРЕСА_1 та дозволив відповідачу вселити у ці кімнати членів сім`ї, тобто третіх осіб.

Пунктом 1.3 передбачено, що передача вказаних житлових приміщень у тимчасове користування не тягне за собою виникнення у ОСОБА_2 права власності на займані приміщення.

Згідно з п. 6.1. Договору він набув чинності з моменту підписання і діяв протягом 2017/2018 навчального року, тобто по 31 серпня 2018 року.

Наказом від 27 серпня 2018 року № 251-0 ОСОБА_2 був звільнений з ХДАК в зв`язку з закінченням строку дії строкового трудового договору.

Своє звільнення ОСОБА_2 у судовому порядку не оскаржував.

На початку вересня 2018 року відповідач ОСОБА_2 звернувся зі скаргою на до Харківської обласної організації профспілки працівників автомобільного транспорту і шляхового господарства України.

Листом від 11 вересня 2018 року № 1-67 Харківська обласна організація профспілки працівників автомобільного транспорту і шляхового господарства України роз`яснила скаржнику, що адміністрація ХДАК в обох випадках діяла цілком законно трудових та житлових прав відповідача ОСОБА_2 та членів його сім`ї не порушувала.

У відповідності до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або ос пореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулась до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до статті 125 ЖК УСРС, без надання іншого жилого приміщення у випадках, зазначених у статті 124 цього Кодексу, не можуть бути виселені, зокрема особи, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надавала їм житло не менш як десять років.

Частинами першою, третьою статті 132 ЖК УРСР передбачено, що сезонні, тимчасові працівники і особи, які працювали за строковим трудовим договором і які припинили роботу, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв`язку з роботою чи навчанням. Інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися у гуртожиток у зв`язку із роботою, може бути висилено без надання іншого жилого приміщення у разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину.

Враховуючи, що ОСОБА_2 разом з членами сім`ї після закінчення дії Договору №4 від 01.09.2017 року, тобто 31 серпня 2018 року втратив право користування житловим приміщенням, а нового договору укладено не було, тобто правових підстав для проживання відповідача разом з членами сім`ї у гуртожитку немає, тому останні підлягають виселенню з гуртожитку.

Аргументи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, суд відхиляє як такі, що очевидно не відноситься до предмета спору.

За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Питання про стягнення судового збору суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 13, 77-81 , 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги Харківського державного автотранспортного коледжу до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виселення з гуртожитку - задовольнити.

Виселити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджану, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , разом з членами його сім`ї з гуртожитку Харківського державного автотранспортного коледжу за адресою: 61202, м. Харків, вул. Цілиноградська, 42-А, без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджану, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Харківського державного автотранспортного коледжу, код ЄДРПОУ 02128365, адреса: м. Харків, м-н Конституції, 28, судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20 грудня 2021 року.

Суддя О.В. Шишкін