Рішення № 102039833, 14.12.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/17702/21

Провадження № 2/522/8328/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

14 грудня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі :

головуючого - судді Науменко А.В.

за участю секретаря – Звонецької І.М.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеського національного медичного університету, ОСОБА_2 про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, про визнання незаконними дій посадової особи,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Одеського національного медичного університету, ОСОБА_2 про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, про визнання незаконними дій посадової особи.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17 вересня 2021 року відкрито провадження.

Представник позивача у судове засідання з`явився, наполягав на задоволенні позову. Пояснили, що прогул встановлений відповідачем безпідставно, тому як позивач знаходився на робочему місці за іншою адресою.

Представник відповідача та відповідач ОСОБА_2 в судове засідання з`явились. Заперечували проти задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

04 cерпня 2021 року завідувач кафедри анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів, професор ОСОБА_1 був відсутнім на роботі з 13:00 до 14:00 години, про що складено акт комісії від 04.08.2021 року.

05 cерпня 2021 року завідувач кафедри анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів, професор ОСОБА_1 був відсутнім на роботі з 10:05 до 13:45 години (протягом більше 3-х годин), про що складено акт комісії від 05.08.2021 року.

Після встановлення відсутності працівника на роботі, начальником відділу кадрів та військово-мобілізаційної роботи ОНМедУ 19.08.2021 року було складено доповідну записку № 1455/108 від 19.08.2021 року, та 20.08.2021 року - доповідну записку № 1456/108 від 20.08.2021 року на ім`я ректора Одеського національного медичного університету щодо порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни.

В подальшому, на виконання вимог ст. 149 КЗпП України, у Позивача було витребувано письмові пояснення причин відсутності на робочому місці 04 та 05 серпня 2021 року.

До канцелярії Одеського національного медичного університету 25.08.2021 року за вх. № 1476/108, № 1478/108 надійшли письмові пояснення Позивача, згідно яких останній повідомив (мовою оригіналу) «5 серпня 2021 року у період з десятої до шістнадцятої години я знаходився у Багатопрофільному медичному центрі ОНМедУ, юридична адреса: м. Одеса, вул. Пастера, 9, де проводив практичні заняття по УЗД-навігації у відділені анестезіології з ПІТ Багатопрофільного медичного центру у рамках процесу навчання лікарів-інтернів та лікарів-анестезіологів, що підтверджується службовою запискою завідуючого відділенням анестезіології з ПІТ БМЦ ОНМедУ Римашевського О.Е. № 1477/108 від 25.08.2021 року на ім`я ректора ОНМедУ».

Дані пояснення Позивача мають протирічя з пояснювальною запискою ОСОБА_3 від 27.08.2021 року № 1514/108, згідно якої ОСОБА_3 зазначає, що не може підтвердити факт проведення занять із співробітниками і інтернами Позивачем, оскільки на зустрічі із ОСОБА_1 , яка носила неофіційний характер, лише обговорювалися питання проведення даних занять в майбутньому. При цьому, в який саме день, 4 або 5 серпня 2021 року, відбулася ця зустріч на базі відділення анестезіології з ПІТ Багатопрофільного медичного центру ОНМедУ ОСОБА_3 точно вказати не може.

Крім того, ОСОБА_3 в пояснювальній записці від 27.08.2021 року № 1514/108 також зазначає, що попередня службова записка від 25.08.2021 року № 1479/108 написана ним на прохання професора ОСОБА_1 .

Будь-яких інших доказів якими б було доведено, що позивач за службовою необхідністю знаходився 05.08.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , та взагалі там був в цей день до справи не надано.

У зв`язку з наведеним суд встановлює, що представником Позивача не доведено знаходження Позивача на території однієї з клінічних баз Одеського національного медичного університету. В свою чергу представником Відповідача надано докази відсутності Позивача на кафедрі анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів Одеського національного медичного університету, яка розташована в КУ «Одеська обласна клінічна лікарня» за адресою 65025, м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, 26, де фактично знаходився особистий кабінет з речами позивача.

Начальником відділу кадрів 27.08.2021 року було складено доповідну записку № 1535/108 від 27.08.2021 року на ім`я ректора Одеського національного медичного університету з роз`ясненням вищевикладених обставин, та з проханням вирішення питання щодо притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності.

28 квітня 2021 року наказом № 215-л ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни, враховуючи це ректором Одеського національного медичного університету прийнято рішення про накладення на Позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.

28 серпня 2021 року прийнято наказ № 442-л про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача кафедри анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів Одеського національного медичного університету.

Щодо нібито неправдивих відомостей в наказі про звільнення ОСОБА_1 на які посилається представник позивача.

Суд критично ставиться до тверджень Позивача щодо підроблення співробітником Одеського національного медичного університету наказу № 442-л від 28.08.2021 року.

Позивач стверджує, що наказ № 442-л від 28.08.2021 року, яким Позивача звільнено з займаної посади є підробленим офіційним документом, адже в дійсності наказом № 442-л від 27.08.2021 року звільнено з посади доцента кафедри пропедевтики педіатрії ОСОБА_4 .

Дані твердження Позивача не підтвердженні належними доказами.

Позивач разом з позовною заявою надав наказ № 442-л від 27.08.2021 року, який не містить основних реквізитів, а саме підпису ректора Одеського національного медичного університету, підпису ОСОБА_4 про ознайомлення, окрім цього, дата та номер наказу є надрукованими, що не відповідає процедурі оформлення та видання наказів Одеського національного медичного університету.

ОСОБА_4 було звільнено з посади доцента кафедри пропедевтики педіатрії на підставі наказу № 440/1-л від 27.08.2021 року.

На підтвердження вищезазначеного Представником Відповідача надано витяг з трудової книжки ОСОБА_4 НОМЕР_1 , де зроблено запис № 28 від 31.08.2021 року щодо звільнення останнього на підставі наказу № 440/1 від 27.08.2021 року.

Суд не бере до уваги доводи Позивача щодо невідповідності наказу про звільнення ОСОБА_4 № 440/1-л від 27.08.2021 року вимогам Інструкції з діловодства в Одеському національному медичному університеті, оскільки вирішення даного питання не є предметом даного судового розгляду.

Щодо доводів представника Позивача відносно обставин погодження звільнення ОСОБА_1 з органом первинної профспілкової організації.

Відповідно до ч. 9 ст. 43 КЗпП України, якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.

Таким чином, на законодавчому рівні передбачена можливість отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення працівника на стадії судового розгляду. (ст. 43-1 КЗпП).

06.12.2021 року представником Відповідача надано до суду клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

З матеріалів справи вбачається, що ректор Одеського національного медичного університету звернувся з поданням до Профкому ППО працівників Одеського національного медичного університету для розгляду та надання дозволу на розірвання трудового договору (контракту) 30 серпня 2021 року із ОСОБА_1 , завідувачем кафедри анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів Одеського національного медичного університету, за п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України.

На засіданні Профкому ППО працівників Одеського національного медичного університету від 11.11.2021 року ухвалили наступне, а саме надано дозвіл на розірвання трудового договору (контракту) 30 серпня 2021 року із ОСОБА_1 , завідувачем кафедри анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів Одеського національного медичного університету, за п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Разом з клопотанням про приєднання доказів надано копію протоколу № 21 розширеного засідання профкому ППО працівників ОНМедУ від 11.11.2021 року та копію протоколу № 22 розширеного засідання профкому ППО працівників ОНМедУ від 18.11.2021 року .

З приводу звільнення Позивача під час знаходження на лікарняному та надання до Суду листка непрацездатності серії АДН № 445123, згідно якого ОСОБА_1 з 28.08.2021 року по 10.09.2021 року перебував на лікарняному.

Враховуючи норми ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до Постанови КЦС Верховного Суду від 4 листопада 2020 року у справі № 389/2004/16-ц, поновлення на роботі не є наслідком звільнення працівника у період його непрацездатності.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 15.09.2020 у справі № 205/4196/18, зазначила, що 4 вересня 2019 Конституційний суд України ухвалив рішення № 6-р (ІІ)/2019 у справі № 3-425/2018(6960/18) за конституційною скаргою щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 40 КЗпП України. У цьому рішенні Конституційний суд України, зокрема, вказав, що положення частини третьої статті 40 КЗпП України є такими, що поширюються на усі трудові правовідносини (абзац п`ятнадцятий пункту 3 мотивувальної частини рішення). Враховуючи це та з метою узгодження практики застосування частини третьої статті 40 КЗпП України Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, сформульованих у інших постановах Верховного Суду України та зазначила, що гарантія частини третьої статті 40 КЗпП України поширюється на випадки припинення контракту з працівником за п.8 ч.1 ст. 36 КЗпП України.

У разі порушення цієї гарантії негативні наслідки слід усувати шляхом зміни дати звільнення позивача, визначивши датою припинення трудових відносин перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності (відпустки).

Відповідно до п.4. ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 р. № 322-VIII (далі – КЗпП України), прогул – це відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Відповідно до статті 139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до чт. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Згідно п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку що позовну заяву ОСОБА_1 до Одеського національного медичного університету, ОСОБА_2 про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, про визнання незаконними дій посадової особи слід задовольнити частково, а саме змінити дату звільнення ОСОБА_1 з посади завідуючого кафедри анестезіології інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів Одеського національного медичного університету відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, з 28 серпня 2021 року на 13 вересня 2021 року.

В іншій частині позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,77, 141, 259, 263, 264, 265, 268,272,273 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеського національного медичного університету, ОСОБА_2 про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, про визнання незаконними дій посадової особи- задовольнити частково.

Змінити дату звільнення ОСОБА_1 з посади завідуючого кафедри анестезіології інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів Одеського національного медичного університету відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, з 28 серпня 2021 року на 13 вересня 2021 року.

В іншій частині позову – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Суддя А.В. Науменко

Повний текст рішення виготовлений 20.12.2021 року.

Суддя А.В. Науменко

14.12.21