Ухвала суду № 102038834, 10.12.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13373/20

провадження № 6/753/1181/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Заставенко М.О.,

з секретарем судового засідання Проценко Я.Б.,

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду від 27.10.2021 у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зарічна 1-Г» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок затоплення місць загального користування багатоквартирного будинку,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дарницького районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зарічна 1-Г» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок затоплення місць загального користування багатоквартирного будинку.

Рішенням від 27.10.2021 позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зарічна 1-Г» майнову шкоду у розмірі 19 200 грн.

16.11.2021 відповідач звернулась до суду із заявою про розстрочення виконання рішення, у якій просить розстрочити виконання судового рішення у розрахунку 1 700 грн на місяць, посилаючись на те, що її дохід складає 7 340 грн на місяць, що не дає змоги виконати рішення суду.

У судове засідання відповідач та її представник не прибули. Сторона позивача в судове засідання також не з`явилась, від представника позивача І.І.Батовської надійшла заява з проханням проводити розгляд заяви без їх участі.

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного висновку.

У відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 435 ЦПК України).

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України віл 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Тобто, підставою для розстрочення виконання рішення суду можуть бути обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

В постанові Верховного Суду від 27.02.2019 р. у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст.435ЦПК України і ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, в той же час, невиконання судових рішень нівелює принцип обов`язковості виконання судових рішень.

Заявник в поданій заяві посилається на те, що вона працює в державній установі «Інститут серця МОЗ України», та отримує заробітну платню у розмірі 7340,00 грн., а відтак ці обставини свідчать про наявність підстав для розстрочення рішення суду.

Однак, варто вказати на те, що стороною заявника не надано суду достатніх доказів наведеним твердженням, як і не надано доказів тяжкого фінансового становища та/або доказів існування виняткових обставин, з якими закон пов`язує можливість розстрочення виконання рішення суду.

В той же час, ОСББ «Зарічна 1-Г», після виникнення ситуації із затопленням місць загального користування та ліфтів, на звернення ОСОБА_1 надавало відповідь за вих. № 3/02-2020 від 14 лютого 2020 року щодо необхідності відшкодування нанесеної шкоди від затоплення та пропонувало звернутися до голови правління ОСББ «Зарічна 1-Г» для врегулювання питання щодо розстрочки суми у розмірі 19200 грн., у разі такої потреби /а.с.26-27/.

Крім того, 01 червня 2020 року заявнику ОСОБА_1 , направлялася вимога від 01 червня 2020 року за вих. №1-06-2020 про відшкодування шкоди нанесеної затопленням в строк до 22 червня 2020 року, та було попередження про те, що якщо вона не здійснить відшкодування у вказаний термін, ОСББ «Зарічна 1-Г», буде змушено звернутися до суду за захистом порушеного права та стягненням вказаної шкоди, судового збору та витрат на професійну правову (правничу) допомогу /а.с.29-30/.

Однак, заявник ОСОБА_1 , проігнорувала дані звернення ОСББ «Зарічна 1-Г», і її поведінка в результаті призвела до несприятливих наслідків, які настали внаслідок недбалого та її байдужого ставлення до ситуації.

Згідно висновків Європейського суду з прав людини, що сформульовані у рішеннях по справах "Чіжов проти України", "Глоба проти України", "Деркач та Палек проти України", які в силу положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" можуть бути використані судом в якості джерела права, остаточні рішення судів не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції.

Положеннями статей 12, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином встановлена обов`язковість судового рішення, не дає підстав для висновку про можливість ставити його виконання в залежність від волевиявлення боржника або будь-яких інших осіб на вчинення чи не вчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 435 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.О. Заставенко