Ухвала суду № 102037703, 20.12.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/23867/21

Провадження № 2/522/9592/21

У Х В А Л А

про залишення без руху

20 грудня 2021 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Суворова О.В., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандард Фінанс Групп», про визнання частково недійсним договору відступлення права вимоги на користь фізичної особи,

ВСТАНОВИВ:

13 грудня 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандард Фінанс Групп», про визнання частково недійсним договору відступлення права вимоги на користь фізичної особи, відповідно до якої позивач просить визнати недійсним договір відступлення права вимоги № б/н від 31.01.2020 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стандард фінанс групп» і фізичною особою ОСОБА_2 в частинах відступлення права вимоги за кредитним договором № CM-SME502/003/2007 від 18.05.2007 р., зобов`язання укласти в нотаріальній формі договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки № PM-SME502/003/2007 від 18.05.2007 р. та внесення змін (доповнень) до відповідних положень договору, у випадку недійсності будь-якого положення договору відступлення прав вимоги, а саме визнати недійсними пункти 2.1, 2.2, 2.8 та речення 2 пункту 8.5 договору відступлення права вимоги № б/н від 31.01.2020 р. та застосувати наслідки недійсності правочину шляхом проведення відповідних реєстраційних дій та в розділах про іпотеку припинити обтяження речових прав, а саме відомості про суб`єкта, зазначеного іпотекодержателем - ОСОБА_2 .

Одночасно позивач звернувся до суду із клопотанням про звільнення/зменшення судового збору. В обґрунтування клопотання позивач вказує, що його майновий стан на теперішній час не дозволяє йому повністю сплатити судовий збір, який є для нього значним. Через економічну та фінансову кризу, яка вплинула майже на всі галузі життя, він втратив заробіток, на даний час постійної роботи немає. Крім того, на його утриманні знаходиться малолітній син – ОСОБА_3 , що потребує постійних щоденних затрат. Щомісяця він сплачує комунальні платежі, оплату за газ, світло, питну воду та водовідведення. Крім того, його сину у лютому 2021 року виповнилося одинадцять років, вартість оплати за шкільні витрати та додаткові уроки складають дуже високу суму. Ще необхідні витрати для власного харчування та достойного вітамінізованого харчування для дитини, одяг та предмети першої необхідності.

Відповідно до частини першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Такими доказами можуть бути, наприклад, довідка податкового органу про доходи за попередній календарний рік тощо.

Верховний суд у постанові від 11 грудня 2020 року по справі № 453/120/20 визначив, що звільнення від сплати судового збору вирішується судом окремо у кожній справі на підставі наданих заявником доказів на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При цьому, відмова у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позову не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Констатація скрутного матеріального становища без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Суд вбачає, що позивачем в обґрунтування та на підтвердження наявності підстав для звільнення/зменшення судового збору допустимих доказів та належних обґрунтувань не надано, а саме прохання щодо звільнення від сплати судового збору не є безумовною підставою для такого звільнення. Таким чином, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення/зменшення судового збору слід відмовити.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали позову, суд вважає, що позов не відповідає вищевказаним вимогам.

Згідно положення ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що станом на 01.01.2021 року складає 908,00 грн.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання даного позову та надати суду докази про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн.

Реквізитами сплати судового збору є: р/р: UA268999980313111206000015758; Отримувач коштів ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Приморський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, як вбачається з позовної заяви позивач просить визнати недійсними пункти 2.8 та речення 2 пункту 8.5 договору відступлення права вимоги № б/н від 31.01.2020 р. та застосувати наслідки недійсності правочину шляхом проведення відповідних реєстраційних дій та в розділах про іпотеку припинити обтяження речових прав, а саме відомості про суб`єкта, зазначеного іпотекодержателем - ОСОБА_2 .

Однак, з договору від 31.01.2020 року про відступлення прав вимоги за договором іпотеки № PM-SME502/003/2007 від 18.05.2007 р. вбачається, що в ньому відсутні п. 2.8 та п. 8.5.

Таким чином, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги.

Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Виходячи з наведеного вважаю, що вищезазначену позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Заяву про усунення недоліків разом з долученими документами необхідно надати до Приморського районного суду м. Одеси через канцелярію суду.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення/зменшення судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандард Фінанс Групп», про визнання частково недійсним договору відступлення права вимоги на користь фізичної особи - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків в позовній заяві, який не перевищує десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Суворова