Постанова № 10203520, 25.06.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25.06.2010 р. № 2-а- 4874/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Архіпової С.В.,

при секретарі судового засідання Солуяновій Н.В.,

за участю: представника позивача Чуприн С.В.,

представника відповідача- Німий О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Підприємство "Інвестконтракт" Харківського обласного об"єднання інвалідів "Слов"янська єдність"

до Харківська об'єднана Державна податкова інспекція Харківської області

пропро визнання податкового повідомлення-рішення недійсним ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Підприємство «Інвестконтракт» Харківського обласного обєднання інвалідів «Словянська єдність» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Харківської обєднаної державної податкової інспекції (надалі по тексту відповідач) та просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000091600/0 від 14.04.2010р.

Згідно заяви про уточнення позовних вимог просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000091600/0 від 14.04.2010р., стягнути з державного бюджету на користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 70000,00 грн.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що внаслідок проведеної відповідачем документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації позивача з податку на додану вартість за лютий 2010 року, складено акт, відповідно до якого виявлено порушення вимог п. 5.12.4 Порядку заповнення декларації з ПДВ від 30.05.1997р. № 166 та п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого зменшено суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню за лютий 2010 року на суму 70000,00 грн.

На підставі розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення, яке позивач вважає незаконним та необґрунтованим, таким, що порушує його права та законні інтереси.

При цьому він відзначає, що ним за результатами господарської діяльності сформовано податковий кредит за січень та лютий 2010 року, всі отримані та видані податкові накладні внесено до реєстру податкових накладних. Також позивач зазначає, що відповідачем зроблено невірний висновок про те, що згідно Додатку 2 до декларації з ПДВ за лютий 2010 року частина залишку відємного значення фактично сплачена отримувачем товару постачальниками товарів у попередніх податкових періодах, яка начебто сплачена позивачем в лютому 2010 року. Проте позивач вважає, що звіт за додатком № 2 до декларації такої інформації не несе, в цій графі вказуються суми з частини залишку відємного значення, які фактично сплачені отримувачем товарів постачальникам таких товарів у попередніх податкових періодах.

Таким чином позивач вважає, що оформив звіт за Додатком 2 до декларації з ПДВ вірно, відобразив суму заявленого бюджетного відшкодування в розмірі 70000,00 грн., яка була сплачена постачальникам в попередні податкові періоди в графі 4 та в рядку за лютий місяць правомірно.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити через безпідставність.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність в їх задоволенні відмовити, керуючись наступним.

Так, судом встановлено, що 22.03.2010р. позивач подав до відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2010р. з додатками: розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5), Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Додаток 2), Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Додаток 3), Заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Додаток 4).

В звязку з наведеним та на підставі п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , п.1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації позивача з податку на додану вартість за лютий 2010р.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 1240/07-11/33899926 від 09.04.2009р., за висновками якого встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 70000,00 грн..

Вказаний висновок зроблено з урахуванням наданої позивачем довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Додаток 2 до декларації з ПДВ за лютий 2010р.).

Таким чином судом вбачається, що спірні правовідносини склалися з приводу правильності декларування позивачем сум податку на додану вартість, які підлягають відшкодуванню, а тому в даному випадку слід керуватись нормами Закону України «Про податок на додану вартість», які в даному випадку є спеціальними, з урахуванням положень інших нормативно-правових актів, які регулюють дані відносини та не суперечать нормам вказаного закону.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Приписами п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а)бюджетному ідшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яке .дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом п.п. 7.7.4 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додається розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до вимог п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних.

В довідці щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, на підставі якої заповнено розрахунок суми бюджетного відшкодування (Додаток 3 декларації з ПДВ за лютий 2010р.) позивач відобразив, що частина залишку від'ємного значення фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) складає 70000,00 грн. в лютому 2010р.

Попередніми ж податковими періодами для лютого місяця є інші місяці до вказаного податкового періоду, проте лютий 2010р. в жодному разі не може бути попереднім податковим періодом для лютого 2010р.

Таким чином, подібне відображення сум не відповідає вимогами п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Враховуючи наведене суд зазначає, що будь-яке рішення чи дії субєкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні обєктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, перевіривши відповідно до вимог зазначеної норми рішення відповідача, що оскаржується в даній справі, судом встановлено, що його прийнято з урахуванням вимог ст. 6 Конституції України, яка передбачає, що органи державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Зокрема, приписами ст. 2, ст. 10 та ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на державні податкові інспекції покладено завдання та функції контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків і зборів, перевірки достовірності документів, пов'язаних з обчисленням податків, які реалізуються шляхом проведення документальних невиїзних, планових та позапланових виїзних перевірок. Приймаючи рішення за результатами проведеної перевірки відповідач правильно встановив дійсні обставини справи, вірно застосувавши норми законодавства відповідно до виявленого порушення податкового законодавства.

Таким чином у суду відсутні підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного в даній справі податкового повідомлення-рішення відповідача та, відповідно, для стягнення з державного бюджету на користь позивача суми відшкодування з податку на додану вартість.

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити. <Текст ><Сума задоволення >

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України .

Повний текст постанови складено та підписано 29 червня 2010 року.

Суддя Архіпова С.В.