Ухвала суду № 102034635, 20.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

20 грудня 2021 року справа №640/2285/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши в письмовому провадженні клопотання Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» про поновлення строку звернення до адміністративного суду та клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про залишення позовної заяви без розгляду у справі

за позовомДержавного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу»до1. Головного управління ДФС у м. Києві 2. Головного управління ДПС у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішенняВ С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» (далі по тексту - позивач, ДП «ЦСЕНСМ») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 травня 2019 року №07232615140105.

Ухвалою від 11 лютого 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №640/2285/20 та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 30 жовтня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва залучив до участі у справі в якості співвідповідача ГУ ДПС у м. Києві.

Ухвалою від 02 серпня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання 11 жовтня 2021 року представники сторін не прибули, у зв`язку із чим, на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Разом із адміністративним позовом позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій просив визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк звернення до суду.

Відповідач 2 у свою чергу подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропущенням строку звернення до суду, посилаючись на постанову Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19.

Розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду та клопотання відповідача 2, суд звертає увагу на таке.

Частина перша статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

За змістом цієї норми процесуальним строком є також строк звернення до суду, який, відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України становить шість місяців, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Разом з тим, поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Позивач зазначає, що звертався із позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 травня 2019 року №07232615140105, однак ухвалою від 26 грудня 2019 року у справі №640/23470/19 Окружний адміністративний суд міста Києва повернув позовну заяву ДП «ЦСЕНСМ», що не позбавляє повторного звернення до суду. Крім того, позивач зазначає, що він має право оскаржити податкове повідомлення-рішення у межах 1095-денного строку.

Суд встановив, що у межах спірних правовідносин позивач застосував порядок досудового вирішення спору та оскаржував податкове повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України. Так, рішенням Державної фіскальної служби України від 08 серпня 2019 року №38208/6/99-99-11-04-1-25 скаргу позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 28 травня 2019 року №07232615140105 - без змін.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначає, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 Податкового кодексу України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

За правилами підпункту 56.17.3 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України у цій справі процедура адміністративного оскарження закінчилася днем отримання позивачем рішення Державної фіскальної служби України від 08 серпня 2019 року №38208/6/99-99-11-04-1-25, а саме 12 серпня 2019 року.

За правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19, строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.

Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.

Одночасно Верховний Суд зазначив, що відступає від висновку про застосування норми права щодо строку звернення до суду в частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальними щодо приписів статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження такий строк становить 1095 днів.

Поряд із цим Верховний Суд зазначив, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

Таким чином, позивач мав оскаржити податкове повідомлення-рішення від 28 травня 2019 року №07232615140105 у місячний строк за днем отримання рішення Державної фіскальної служби України від 08 серпня 2019 року №38208/6/99-99-11-04-1-25 (12 серпня 2019 року), а саме до 13 вересня 2019 року включно.

Суд встановив, що вперше позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва повідомлення-рішення від 28 травня 2019 року №07232615140105 лише 28 листопада 2019 року, тобто із пропущенням строку звернення до суду, визначеного пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19, про те, що зміна сталої судової практики в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, розглядається як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду, суд вважає поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду із позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 травня 2019 року №07232615140105.

Таким чином, суд задовольняє клопотання позивача та поновлює ДП «ЦСЕНСМ» строк звернення до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві та Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, що свідчить про безпідставність клопотання відповідача 2 про залишення позовної заяви без розгляду.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 122, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В :

1. Задовольнити заяву Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

2. Поновити Державному підприємству «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» строк звернення до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві та Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

3. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає окремому оскарженню.

Суддя В.А. Кузьменко