Постанова № 10203325, 15.06.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 45055/09/2070

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2010 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

при секретарі судового засідання - Алексєєнко О.В.

за участі представників:

позивача - Івакін І.О.,

відповідача -Онопрієнко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Промреммонтаж"

до - Державної податкової інспекції в Київському районі міста Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень.,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Промреммонтаж»звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому (з урахуванням уточнень) просив скасувати податкові повідомлення рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова від 03.12.2009р. №0003962302/0 з порушень п.7.3.6 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»про донарахування суми податку із штрафними санкціями в розмірі 46.319,00грн., від 03.12.2009р. №0003972302/0 з порушень п.13.1, п.13.5 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»про донарахування податку на прибуток в розмірі 27.790,05грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач указав, що не згоден з висновками акту від 23.11.2009р. №7617/23-5/35971913, викладених в даному акті порушень не вчиняв, податок на додану вартість та податок на прибуток обчислював правильно. В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову та скасування оскаржуваного повідомлення-рішення.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Київському районі міста Харкова з поданим позовом не погодився.

В обгрунтування заперечень проти позову відповідач указав, що згідно з актом від 23.11.2009р. №7617/23-5/35971913 ТОВ «Промреммонтаж»в грудні 2008р. не визначило податкових зобовязань з ПДВ в сумі 30.879,00грн. за подією - перерахування грошових коштів нерезиденту в сумі 21.328,00долл. США (еквівалент 154.389,1грн.) як оплата вартості послуги з перевезення вантажу (авто-кран). Окрім того, з виплаченої на користь нерезидента суми ТОВ «Промреммонтаж»всупереч п.13.1, п.13.5 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не утримало податок на доходи нерезидента в розмірі 9.263,35грн. (154.389,1грн.*6%). При обрахуванні податку з доходів фізичних осіб ТОВ «Промреммонтаж»згідно з актом від 23.11.2009р. №7617/23-5/35971913 припустилось порушення п.п.4.3.25 п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», так як неутримало податок з доходів фізичних осіб з проведених на користь приватних нотаріусів виплат вартості нотаріальних послуг, припустилось порушення п.1 ст.14 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян», оскільки неутримало податок з доходів фізичних осіб з виплат, проведених на користь приватних підприємців, припустилось порушення п.п. «г»п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», бо неутримало податок з доходів фізичних осіб з виплат працівнику витрат по відрядженню, проїзду до місця відрядження, проживання за місцем відрядження при відсутності належно оформленого посвідчення про відрядження та наказу про відрядження. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Промреммонтаж»знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в ДПІ у Київському районі міста Харкова. Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

З 02.11.2009р. по 20.11.2009р. ДПІ у Київському районі міста Харкова була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Промреммонтаж»(ідентифікаційний код 35971913) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 26.06.2008р. по 30.06.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 26.06.2008р. по 30.06.2009р.

Результати перевірки оформлені актом від 23.11.2009р. №7617/23-5/35971913.

03.12.2009р. з посиланням на даний акт ДПІ у Київському районі міста Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення №0003962302/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 46.319,00грн. (основний платіж 30.879,00грн.; штраф 15.440,00) та №0003972302/0, яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 27.790,05грн. (основний платіж 9.263,35грн.; штраф 18.526,7грн.).

07.12.2009р. ДПІ у Київському районі міста Харкова з посиланням на акт від 23.11.2009р. №7617/23-5/35971913 було винесено податкове повідомлення-рішення №0005911702/0, яким визначено податкове зобовязання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 675,21грн. (основний платіж 225,07грн.; штраф 450,14грн.).

Як зясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугували відображені в акті від 23.11.2009р. №7617/23-5/35971913 від 06.07.2009р. №4352/15-229/32136805 висновки ДПІ у Київському районі міста Харкова про порушення ТОВ «Промреммонтаж»п.п.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону України «Про ПДВ», а саме: ненарахування податку на додану вартість на суму попередньої оплати вартості послуги з транспортування авто-крану, здійсненої на користь нерезидента; про порушення ТОВ «Промреммонтаж»п.13.1, п.13.5 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: неутримання податку з доходів нерезидента, які були виплачені на його користь ТОВ «Промреммонтаж»в сумі 154.389,1грн. як попередня оплата вартості послуги з перевезення вантажу (авто-кран); про порушення ТОВ «Промреммонтаж»п.п.4.3.25 п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: неутримання податку з доходів фізичних осіб з проведених на користь приватних нотаріусів виплат вартості отриманих нотаріальних послуг; про порушення ТОВ «Промреммонтаж»п.1 ст.14 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян», а саме: неутримання податку з доходів фізичних осіб з виплат, проведених на користь приватних підприємців; про порушення ТОВ «Промреммонтаж»п.п. «г»п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: неутримання податку з доходів фізичних осіб з виплат працівнику витрат по відрядженню, проїзду до місця відрядження, проживання за місцем відрядження при відсутності належно оформленого посвідчення про відрядження та наказу про відрядження.

Перевіряючи юридичну та фактичну обгрунтованість вказаного висновку відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Стосовно податкового повідомлення рішення від 03.12.2009р. №0003962302/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 46.319,00грн. (основний платіж 30.879,00грн.; штраф 15.440,00)

За матеріалами справи згідно з платіжним дорученням №5 від 03.12.2008р. позивач, ТОВ «Промреммонтаж»03.12.2008р. перерахував на користь SHENZHEN KAPOK UNITED TRANSPORTATION CO. LTD 21.328,00долл. США.

Відповідно до п.п.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону України «Про ПДВ»датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Оскільки норми Закону України «Про ПДВ»не містять визначення дефініції «імпорт», то суд при розвязанні спору вважає за можливе керуватись визначенням імпорту, що наведено в ст.1 Закону України «Про зовнішьноекономічну діяльність», де указано, що імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Разом з тим, суд відзначає, що наведене визначення характеризує господарську операцію імпорту саме як операцію з придбання товару, тобто набуття права власності на певну річ матеріального світу, як з подальшим фізиним переміщенням такої речі на територію України, так і без такого переміщення.

Водночас з цим, з приписів ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України слідує, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, особливістю послуги є те, що послуга не має матеріального виразу у вигляді певного обєкту матеріального світу.

Системно аналізуючи положення наведених норм права, суд доходить висновку, що імпортом послуг є господарська операція резидента України субєкта господарювання з придбання у нерезидента послуги з метою її (слід розумінти послуги) подальшого використання в межах господарської діяльності, що здійснюється саме на території України.

За правилом п.п. «а»п.6.5 ст.6 Закону України «Про ПДВ»місцем поставки послуг вважається за винятками, визначеними у підпунктах "в", "д" - "е" цього підпункту, - місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку, а у разі якщо така послуга надається нерезидентом - місце розташування його представництва, а за відсутності такого - місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента.

У спірних правовідносинах отримувачем послуги з перевезення вантажу (авто-кран) виступає саме позивач, ТОВ «Промреммонтаж», місцезнаходження якого за матеріалами справи знаходиться на митній території України. З пояснень представників сторін судом зясовано, що транспортування вантажу (авто-кран) здійснювалось до пункту призначення, який розташований в межах митної території України, отже послуга з перевезення була спожита позивачем саме в межах митної території України.

Суд відзначає, що у спірних правовідносинах позивачем була здійснена попередня, тобто авансова оплата нерезиденту вартості послуги з перевезення вантажу (авто-кран), а відтак при вирішенні справи підлягають застосуванню положення п.п.7.3.8 п.7.3 ст.7 Закону України «Про ПДВ», згідно з якими попередня (авансова) оплата вартості товарів (супутніх послуг), які експортуються чи імпортуються, не змінюють значення податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку - відповідно такого експортера або імпортера.

В силу п.1.14 ст.1 Закону України «Про ПДВ»супутні послуги - послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.

Суд відмічає, що відповідно до ст.ст.259, 260, 267 Митного кодексу України до митної вартості товару включаються витрати витрати на транспортування оцінюваного товару до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Таким чином, послуга з перевезення імпортованого товару від місця його фізичного знаходження до місця ввезення на митну територію України є супутньою послугою відносно такого товару, збільшує його митну вартість, а тому є обєктом оподаткування ПДВ згідно з п.п.3.1.2 п.3.1 ст.3 Закону України «Про ПДВ». База оподаткування ПДВ в даному випадку підлягає визначенню із застосуванням правил п.4.3 ст.4 Закону України «Про ПДВ», яким передбачено, що для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.

З витребуваної судом та долученої до матеріалів справи копії вантажної митної декларації слідує, що здійснена позивачем попередня (авансова) оплата вартості послуги з перевезення вантажу (авто-кран) врахована при обчисленні суми ПДВ по операції з імпорту авто-крану.

Відповідачем в ході розгляду справи цих обставин за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано.

Відповідно до п.п. «б»п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позивач правильно обчислив суму ПДВ при імпорті авто-крану за правилами п.4.3 ст.4 та п.п.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону України «Про ПДВ»саме за датою подання митної декларації, позаяк приписи п.п.7.3.8 п.7.3 ст.7 Закону України «Про ПДВ»унеможливлюють у спірних правовідносинах визначення суми ПДВ за іншою датою.

За таких обставин, позов в частині вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі міста Харкова від 03.12.2009р. №0003962302/0 підлягає задоволенню, адже доводи позивача знайшли своє підтвердження судовим розглядом.

Стосовно податкового повідомлення рішення від 03.12.2009р. №0003972302/0, яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 27.790,05грн. (основний платіж 9.263,35грн.; штраф 18.526,7грн.).

Відповідно до п.13.1 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Оскільки за визначенням п.п.1.35.1 п.1.35 ст.1 названого закону фрахт - винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для цілей перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами, то сплачена позивачем на користь нерезидента сума компенсації вартості послуги з перевезення вантажу (авто-кран) підлягає оподаткуванню за правилами ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Пунктом 13.5 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів.

Водночас з цим, системно аналізуючи норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд зазначає, що в силу п.18.1 ст.18 згаданого закону перевагу при справлянні податку на прибуток у правовідносинах, які склались при виплаті доходу нерезидентам, мають норми міжнародного договору, ратифікованого Верховною Радою України.

Як зясовано судом, між Урядом України і Урядом КНР укладена Угода про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (далі за текстом Угода про уникнення подвійного оподаткування), яка набрала для України чинності з 18.10.1996р. та згідно з п.1 ст.7 якої прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується лише в цій Договірній Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює підприємницьку діяльність як вказано вище, прибуток підприємства оподатковується в другій Державі, але тільки щодо тієї частини доходу, яка стосується цього постійного представництва.

За правилами даної Угоди про уникнення подвійного оподаткування застосування її положень не потребує підтвердження статусу учасника певних правових відносин як резидента України або Китайського Народної Республіки шляхом надання певного документу, адже це не передбачено приписами означеної Угоди.

За матеріалами справи контрагент позивача за правочином з перевезення вантажу (авто-кран) -SHENZHEN KAPOK UNITED TRANSPORTATION CO. LTD є резидентом Китайської Народної Республіки. Відповідач даної обставини ні в ході проведення перевірки діяльності ТОВ «Промреммонтаж», ні в ході розгляду справи не заперечував. Дана обставина підтверджена витребуваними судом і долученими до справи копіями довідок від 28.10.2007р. та від 23.12.2009р.

За таких обставин, виплачений позивачем резиденту Китайської Народної Республіки дохід у вигляді платежу за фрахт в силу приписів ст.18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не підлягав оподаткуванню в України.

При цьому, суд бере до уваги, що норми Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування (затверджено постановою КМУ від 06.05.2001р. №470) не можуть змінювати правил оподаткування, що визначені міжнародним договором, який ратифікований Україною, позаяк мають меншу юридичну силу.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду відповідач, який є субєктом владних повноважень, не надав суду доказів правомірності перелічених податкових повідомлень-рішень та не навів належних мотивів їх обгрунтованості.

Оскільки судовим розглядом встановлений факт порушення спірними податковими повідомленнями рішеннями від 03.12.2009р. №0003962302/0, від 03.12.2009р. №0003972302/0 прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то в цій частині позов належить задовольнити.

Стосовно податкового повідомлення рішення від 07.12.2009р. №0005911702/0, яким визначено податкове зобовязання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 675,21грн. (основний платіж 225,07грн.; штраф 450,14грн.)

Відповідно до п.5 ч.1 ст.155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо надійшло клопотання позивача про відкликання позовної заяви.

Дослідивши зібрані по справі докази, проаналізувавши норми процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, заслухавши представників сторін, суд не знаходить підстав для залишення без задоволення поданого позивачем клопотання про відкликання позову в частині вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 07.12.2009р. №000005911702/0. При цьому, суд бере до уваги, що задоволення означеного клопотання не порушує прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які беруть участь по справі, позаяк не перешкоджає позивачу в повторному зверненню до суду в загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.155, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промреммонтаж" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати в повному обсязі податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова від 03.12.2009р. №0003962302/0, від 03.12.2009р. №0003972302/0.

В частині вимог про скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова від 03.12.2009р. №0005911702/0 - адміністративний позов залишити без розгляду.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промреммонтаж" (місцезнаходження 63002, місто Харків, вул.Артема, буд.16, кв.6; ідентифікаційний код 35971913) витрати по оплаті судового збору (державного мита) в сумі 3 (три) грн. 40.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі (у разі проголошення постанови у відсутність особи, яка бере участь у справі, - з дня отримання нею копії постанови) заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова у повному обсязі виготовлена 21.06.2010р.

Суддя А.В. Сліденко