Рішення № 102032247, 16.12.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/7878/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2021 року м.Львів.

Галицький районний суд м. Львова

в складі :

головуючого судді Юрківа О.Р.,

секретаря судового засідання Цибулько О.І.,

з участю:

прокурора Вовк М.І.,

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова Ольшанецького Ігоря Володимировича в інтересах держави в особі Львівської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування до місцевого бюджету витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду з відповідним позовом в інтересах Львівської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування до місцевого бюджету витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Галицьким районним судом м. Львова розглянуто матеріали кримінального провадження №12020140050002145 від 10.10.2020 про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 1 ст.286 КК України. Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 03.02.2021 у справі №461/9937/20, ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України у зв`язку з примиренням із потерпілою за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.10.2020 року, о 12.00 год., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним у лівій смузі руху по вулиці Коперника поблизу будинку №40, у м.Львові в напрямку до центру м. Львова, проїжджаючи нерегульований пішохідний перехід, порушив вимоги Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, зі змінами та доповненнями, а саме: п.п.1.5; 1.10 (в частині значень термінів «небезпека для руху» та «пішохідний перехід»); 2.3 (підпункту «б» і «д»), 18.1 та 18.4, які виразились в тому, що він, керуючи технічно-справним транспортним засобом, проявив неуважність до дорожньої обстановки, відповідно не відреагував на її зміну, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу перед яким у крайньому правому положенні зупинився попутний транспортний засіб, своєчасно не зменшив швидкість та не зупинив свій транспортний засіб, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди -наїзду на пішохода ОСОБА_2 , яка в цей час переходила дорогу - вул. Коперника, справа на ліво, відносно напрямку руху автомобіля, в межах^ вище вказаного пішохідного переходу.

В результаті порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, пішохід ОСОБА_2 отримала закритий уламковий перелом середньої третини правої ключиці зі зміщенням кісткових фрагментів, що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров`я, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286 КК України.

Згідно довідки Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м.Львова» №36 від 16.08.2021, потерпіла - ОСОБА_2 , 1986 року народження, з 09.10.2020 по 12.10.2020 перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні ортопедії та травматології Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м.Львова». Загальна сума затрачених коштів на лікування потерпілої становить 1 572, 59 грн., які на даний час, не відшкодовано. Прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь Львівської міської ради витрати на лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 22.09.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

В судовому засіданні прокурор позов підтримав, надав суду пояснення аналогічні викладеним у мотивах позовної заяви та просить таке задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав, проти задоволення позовних вимог не заперечив.

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

Судом встановлено, що ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 03.02.2021 року у справі №461/9937/20 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченогоч.1 ст. 286 КК України, на підставі ст.46 КК України у зв`язку з примиренням із потерпілою. Кримінальне провадження №12020140050002145 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України- закрито.

З ухвали Галицького районного суду м. Львова від 03.02.2021 року вбачається, що 09.10.2020 року, о 12.00 год., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним у лівій смузі руху по вулиці Коперника поблизу будинку №40, у м.Львові в напрямку до центру м. Львова, проїжджаючи нерегульований пішохідний перехід, порушив вимоги Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, зі змінами та доповненнями, а саме: п.п.1.5; 1.10 (в частині значень термінів «небезпека для руху» та «пішохідний перехід»); 2.3 (підпункту «б» і «д»), 18.1 та 18.4, які виразились в тому, що він, керуючи технічно-справним транспортним засобом, проявив неуважність до дорожньої обстановки, відповідно не відреагував на її зміну, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу перед яким у крайньому правому положенні зупинився попутний транспортний засіб, своєчасно не зменшив швидкість та не зупинив свій транспортний засіб, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди -наїзду на пішохода ОСОБА_2 , яка в цей час переходила дорогу - вул. Коперника, справа на ліво, відносно напрямку руху автомобіля, в межах вказаного пішохідного переходу. В результаті порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, пішохід ОСОБА_2 отримала закритий уламковий перелом середньої третини правої ключиці зі зміщенням кісткових фрагментів, що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров`я, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286 КК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Згідно з положеннями ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування» орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Вказані положення закону надають Львівській міській раді право на захист інтересів громади щодо забезпечення належного матеріально-технічного та фінансового забезпечення галузі охорони здоров`я, у тому числі право на звернення до суду в спосіб, передбачений ст. 16 Цивільного кодексу України.

Згідно довідки Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова» №36 від 16.08.2021, потерпіла - ОСОБА_2 , 1986 року народження, з 09.10.2020 по 12.10.2020 перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні ортопедії та травматології Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова». Загальна сума затрачених коштів на лікування потерпілої становить 1 572, 59 грн. /а.с. 14-15/.

Частиною 1 ст. 1206 ЦК України визначено, що особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Частиною 3 статті 1206 ЦК України визначено, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до частини 2 статті 1191 Цивільного кодексу України, держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину.

Постановою Пленуму ВСУ № 11 від 07 липня 1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» роз`яснено, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року.

Відповідно до п. 3, 4 Порядку визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора. У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами. Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного державного бюджету (Республіки Крим, місцевого чи регіонального самоврядування), або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні.

До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі. Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 року «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003(у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання. Визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора.

Відповідно до ст.89 Бюджетного кодексу України видатки на фінансування Комунального комерційного підприємства «8-ма міська клінічна лікарня м. Львова» та КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова», здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов слід задовольнити, з відповідача необхідно стягнути вартість за лікування потерпілого від кримінального правопорушення, оскільки кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 закрито, у зв`язку із примиренням з потерпілим, тобто з нереабілітуючих підстав, ОСОБА_1 факт завдання шкоди здоров`ю ОСОБА_3 , внаслідок вчиненого ним кримінального правопорушення, не заперечив, а тому зобов`язаний відшкодувати понесені закладом охорони здоров`я витрати на лікування потерпілої. Крім того ОСОБА_1 визнано позовні вимоги повністю.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст.5, 12, 19, 81,82, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 11, 16, 1191,1206 ЦК України, ст. 89 Бюджетного Кодексу України, Законом України «Про місцеве самоврядування», суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Львівської міської ради (пл. Ринок, 1, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ: 04055896) до місцевого бюджету, понесені Комунальним некомерційним підприємством «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова» (адреса: 79034, м. Львів, вул. І. Миколайчука, 9) витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 від злочину в розмірі 1572 грн. 59 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь держави (ДСА України) судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп.

Повний текст рішення виготовлено 16.12.2021 року.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Р.Юрків.