Постанова № 10203214, 25.06.2010, Сумський окружний адміністративний суд

<Список >

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

<(ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА) >

25 червня 2010 р. Справа № 2а-913/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Гелети С.М.

Суддів Соп'яненко О.В., Шевченко І.Г.

за участю секретаря судового засідання - Михайленко О.В.

представників позивача - Неділько С.П., Василець С.О., Дроздов В.К.

представника відповідача - Гонак Т.В., Бакланова Л.А., Левощенко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НБВ Плюс»до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання податкових повідомлень-рішень нечинними та їх скасування , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить суд визнати нечинними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 15 червня 2009р. №0000132301/0, а також податкові повідомлення-рішення, які прийняті за результатами адміністративного оскарження, а саме від 20 серпня 2009р. №0000132301/1, від 29 вересня 2009р. №0000132301/2 та від 04 грудня 2009р. №0000132301/3 у повному обсязі.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковим органом всупереч діючому законодавству, за результатами планової виїзної перевірки дотримання вимог чинного податкового законодавства ТОВ «НБВ плюс»визнано підприємством, яке виготовляє підакцизну продукцію, при цьому не сплачує до бюджету акцизний збір. За результатами перевірки податковим органом було спірними податковими повідомленнями-рішеннями визначено суму податкового зобовязання за платежем акцизний збір на бензини моторні для автомобілів в сумі 308992,00грн., в т.ч. за основним платежем 205428,00грн. та 103564,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

З висновками, викладеними в акті перевірки позивач не згоден, зокрема, з тих підстав, що підакцизну продукцію підприємство не виробляє, а тому не є платником акцизного збору, з огляду на ст.2 Декрету Кабінету Міністрів України „Про акцизний збір" від 26 грудня 1992 року №18-92.

Представники позивача в судовому засіданні зазначали, що ТОВ «НБВ плюс»немає всіх стадій технологічного процесу виготовлення бензинів, а виготовляє їх лише шляхом змішування низькооктанових марок бензинів та додання до них присадок з метою підвищення октанового числа, в результаті чого створюється інший вид бензину, тобто здійснює виготовлення висооктанових бензинів шляхом придбаних низькооктанових бензинів і додання до них присадок з метою підвищення октанового числа, таким чином виготовлений бензин не являється об'єктом оподаткування акцизним збором згідно діючого законодавства.

ТОВ «НБВ плюс»не зазначено в переліку підприємств, які мають всі стадії технологічного процесу з їх виготовлення, визначеним Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2005 р. N 705 «Про затвердження переліків нафтопереробних підприємств, які мають всі стадії технологічного процесу з виготовлення нафтопродуктів, та державних спиртових заводів, що вироблятимуть високооктанові кисневмісні добавки до бензинів з обов'язковою їх денатурацією бензином»та Постанови Кабінету Міністрів України від 05.12.2007р. № 1375 «Про затвердження переліків підприємств з усіма стадіями технологічного процесу з виготовлення нафтопродуктів, що мають право виробляти бензини моторні сумішеві із вмістом етил-трет-бутилового ефіру або з добавками на основі біоетанолу, та державних спиртових заводів, що мають право на виробництво біоетанолу».

На час перевірки ТОВ „НБВ ПЛЮС" тільки проводило будівництво ректифікаційної колони (готовність будівництва близько 80%), що не давало можливості її використовувати для виробництва легких фракцій. Рецептура самого виготовлення бензинів по ТОВ „НБВ ПЛЮС" розроблена ТОВ „Паливні технології", затверджена директором ТОВ „НБВ ПЛЮС", яка міститься в технологічному регламенті, затвердженому Державним підприємством "Орган за сертифікацією нафтопродуктів та системи якості "Масма-Сепро".

Також представники позивача зазначали, що у відповідності з п.п.4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, рішення вважають законним та обґрунтованим, у письмовому відзиві на позов просять відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представники відповідача також зазначали, що ректифікаційної колони хоча і не введена в експлуатацію, але була введена в дію, позивачем виготовлялася продукція, яка є підакцизною.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «НБВ Плюс»з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 28.02.2007 року по 31.03.2008 року проводилася згідно плану-графіку з урахуванням постанови слідчого СВ ПМ ДПА в Сумській області про призначення позапланової документальної перевірки від 04.06.2008 року, за результатами якої складено акт перевірки від 01.06.2009р. №230/23/33872312 (а.с. 10-21 т.1).

Проведеною перевіркою було встановлено здійснення ТОВ «НБВ Плюс»операцій, що оподатковуються акцизним збором, але у перевіряємий період позивач не декларував податкових зобов'язань по акцизному збору, що відображено в п. 3.3. акту перевірки (а.с.14-19 т.1).

Так, перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань по акцизному збору за період з 28.02.2007 року по 31.12.2007 року встановлено їх заниження на суму 52440 грн., в тому числі: за листопад на суму 37713 грн., за грудень на 14727 грн.; за період з 01.01.2008 року по 31.03.2008 року встановлено заниження акцизного збору на суму 152988 грн., в тому числі: за січень на суму 27318 грн., за лютий на суму 66883 грн., за березень на суму 58787 грн.,чим порушено ст. 2., 3., 4. Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 18-92 "Про акцизний збір" із змінами і доповненнями та ст. 1. Закону України від 11 липня 1996 року № 313/96-ВР "Про ставки акцизного збору на деякі товари (продукцію)" із змінами і доповненнями.

На підставі акту перевірки Сумською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 15 червня 2009 року № 0000132301/0, яким ТОВ «НБВ Плюс»визначено податкове зобов'язання зі сплати акцизного збору на бензини моторні для автомобілів в сумі 308992 грн., у т.ч. 205428 грн. основного платежу та 103564 грн. штрафних санкцій (а.с. 22 т.1).

За результатами оскарження Сумська МДПІ рішенням про результати розгляду первинної скарги від 20.08.09 № 8312/10/25-019/ск. залишила без змін прийняте повідомлення - рішення від 15.06.09р. № 0000132301/0 (а.с.25-27 т.1), та направила ТОВ «НБВ Плюс»податкове повідомлення-рішення від 20.08.2009 року № 0000132301/1 (а.с.28 т.1).

За результатами розгляду повторної скарги, рішенням Державної податкової адміністрації в сумській області від 29.09.2009р. №15962/10/25-005-144/158ск податкові повідомленні-рішення залишені без змін (а.с 32-34 т.1), та направлено на адресу позивача податкове повідомлення-рішення №0000132301/2 від 29.09.2009р. (а.с.35 т.1).

За результатами розгляду повторної скарги, рішенням Державної податкової адміністрації України «12551/6/25-0515 від 04.12.2009р. податкові повідомлення-рішення залишені без змін, скарга без задоволення (а.с. 40-42 т.1), та направлено на адресу позивача податкове повідомлення-рішення №№0000132301/3 від 04.12.2009 р. (а.с. 116 т.2)

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається із копії акту перевірки ТОВ «НБВ Плюс»за період з 01 листопада 2007 року по 31 березня 2008 року позивачем було вироблено та оприбутковано від виробництва бензин в кількості 734085 л за обліковими цінами на суму 2505832,61 грн., у тому числі: бензин марки А-76 в кількості 620635 л на суму 2 093 171,53 грн.; бензин марки А-92 в кількості 82115 л на суму 296 408,23 грн.; бензин марки А-95 в кількості 31335 л на суму 116 252,85 грн. За це й же період за даними бухгалтерського обліку підприємства із складу готової продукції відпущено бензин в кількості 685960 л за обліковими цінами на суму 2324443,44 грн., в тому числі: бензин марки А-76 в кількості 578486 л на суму 1 933 617,82 грн.; бензин марки А-92 в кількості 81340 л на суму 293649,59 грн.; бензин марки А-95 в кількості 26134 л на суму 97176,03 грн., а станом на 01.04.2008 року на складі готової продукції підприємства, за даними бухгалтерського обліку підприємства залишок всіх марок бензину складає 35,318т/48125л, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 115-120, 122 т. 1) та не заперечувалося представниками позивача.

Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 1 лютого 2005 р. N 28, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 травня 2005 р. за N 466/10746 затверджено Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, який визначається відповідно як до коду Державної класифікації продукції та послуг, так і до коду Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності., в тому числі п.27.1. бензини автомобільні ДСТУ 4063-2001 пункт 4.2. (23.20.11).

Якість виробленої продукції (бензинів А-76, А-92, А-95) ТОВ «НБВ Плюс»засвідчено сертифікатами, виданими державним підприємством "Орган з сертифікації нафтопродуктів та систем якості "МАСМА-СЕПРО" з видачею відповідних сертифікатів якості (а.с.128-130 т.1).

Згідно виданих сертифікатів відповідності вироблені бензини А-76, А-92, А-95 відповідають вимогам ДСТУ 4063-2001 "Бензини автомобільні. Технічні умови п. 4.2" код ДКПП 23.20.11, код УКТ ЗЕД 27 10 00, що підтверджується копіями сертифікатів відповідності №328612, виданий на бензин автомобільний А-95 (а.с. 128 т.1), №32862, виданий на бензин автомобільний А-92 (а.с. 129т.1), № 328586, виданий на бензин автомобільний А-76 (а.с. 130 т.1).

Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.02 № 1863 «Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності». Відповідно п. 4. вище зазначеної Постанови ведення УКТ ЗЕТ забезпечує Держмитслужба, ведення УКТ ЗЕД покладено на Центральне митне управління лабораторних досліджень та експертної роботи.

За висновком Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи марки бензинів моторних, які виготовлено на підставі ДСТУ 4063-2001 "Бензини автомобільні. Технічні умови" згідно з УКТ ЗЕД класифікуються у наступних товарних під категоріях: бензин автомобільний А-76 - 2710114119; бензин автомобільний А-92- 2710114139; бензин автомобільний А-95 2710114599, що підтверджується копією листа від 29.08.2008 р. №29/2111 (а.с. 151 т.1).

Пунктом 3 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго від 04.06.07 № 271/121 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.07 за N 762/14029, визначено, що марка нафтопродукту - нафтопродукт, назва, умовне позначення, склад та властивості якого регламентовано стандартами і технічними умовами.

Таким чином, ТОВ "НБВ Плюс" в періоді, що перевіряється, займалося виробництвом бензину марок А-76, А-92, А-95, який відповідає ДСТУ 4063-2001. Сам факт виготовлення бензину даних марок не заперечувався в судовому засіданні директором підприємства.

Слід зазначити, що на момент введення в дію ДСТУ 4063-2001 (ДСТУ 4063-2001 розроблено Українським науково-дослідним інститутом нафтопереробної промисловості "МАСМА", затверджено та надано чинності наказом Держстандарту України від 29 листопада 2001 року № 588) згідно з ТН ЗЕД (група 27 «Паливо мінеральне, нафта і продукти їх переробки; бітумінозні речовини; віск мінеральний") автомобільні бензини поділялися на етиловані та не етиловані та оподатковувались акцизним збором за ставкою 40 євро за 1000 кг відповідно до Закону України 11.07.96 №313/96-ВР "Про ставки акцизного збору на деякі товари (продукцію)" із змінами і доповненнями.

На дату виконання робіт державним підприємством "Орган з сертифікації нафтопродуктів та системи якості "Масма-Сепро" з сертифікації продукції ТОВ "НБВ ПЛЮС" відповідно до Закону України від 25.03.05 №2505-ІУ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України", до статті 1 Закону України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)" було внесено зміни, а саме слова та цифри «Код виробів за гармонізованою системою опису та кодування товарів : 2710 00 330 та 2710 00350»; «Опис товару згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів Бензини моторні: А-72, А-76, А-80, А-90, А-91, А-92, АІ-93, А-95, А-96, А-98 та бензини моторні інших марок»; «Ставки акцизного збору твердих ставках з одниниці товару (продукції) або) у відсотках до обороту 60 євро за 1000 кг»було замінено наступним «Код виробів за УКТЗЕД 2710 00 27 19, 2710 00 27 392710 00 27 90, 2710 00 29 09, 2710 00 32 09, 2710 00 34 19, 2710 00 34 39, 2710 00 34 90, 2710 00 36 09»; «Опис товару згідно з УКТ ЗЕД бензини моторні: А-72, А-76, А-80, А-90, А-91, А-92, АІ-93, А-95, А-96, А-98 та бензини моторні інших марок»; «Ставки акцизного збору у твердих ставках з одиниці товару (продукції) або у відсотках до обороту : 20 % до обороту з ціни реалізації (без ПДВ), але не менше 60 євро за 1000 кг».

Враховуючи вищевикладене, відповідно до виданих ТОВ "НБВ Плюс" посвідчень якості бензину, концентрація свинцю в продукції (бензині) не перевищує 0,013 г/л. Тобто підприємство у перевіряємий період, застосовуючи технологічний регламент, виготовляло відповідно до ДСТУ 4063-2001 не етилований бензин марок А-76, А-92, А-95, який відповідно до ст. 1 Закону України від 11 липня 1996 року № 313/96-ВР "Про ставки акцизного збору на деякі товари (продукцію)" зі змінами і доповненнями є підакцизною продукцією із застосуванням (на момент виготовлення) ставки акцизного збору в розмірі 60 євро 1000 кг.

Матеріалами справи, зокрема, копією акту виготовлення бензину А-76 згідно ДСТУ 4063-01 (а.с. 121 т.1), актом поставлення на серійне виробництво автомобільних бензинів марок А-80 (а-76), А-92, А-95, А-98 згідно ДСТУ 4063-2001 (а.с.131 т.1), підтверджується факт виготовлення підакцизної продукції.

Як вбачається із копії листа №10/15-034-1/333 від 22.01.200р. податковим органом було повідомлено позивача про необхідність впорядкування діяльності підприємства, оскільки ТОВ «НБВ плюс»виробляє підакцизні товари, повинно нараховувати та сплачувати акцизний збір (а.с. 240 т.1).

Також слід звернути увагу на те, що як вбачається із копії акту №2 приймання дослідної партії компонентів автомобільного бензину, фракції бензинової прямогонної, компонентів палива дизельного, фракції дизельної прямогонної, палива пічного побутового, розчинника нафтового і мазуту, комісією у складі 10 осіб було розглянуто нормативну документацію та обстежено стан та склад технологічного обладнання, який знаходився в задовільному стані, відповідав вимогам технологічної документації, вхідний контроль сировини та аналітичний контроль технологічного процесу здійснювався в повному обсязі у відповідності до НД. За результатами проведеного обстеження комісія склала висновок, що компоненти автомобільних бензинів, компоненти палива дизельного, палива пічного побутового, розчинника нафтового С-50/150 та мазуту, отримані шляхом перегонки нафти на ректифікаційній установці ТОВ «НБВ плюс»відповідають вимогам існуючих НД, підлягають серійному виробництву та придатні для цілей сертифікації (а.с. 165 т.1 )

Таким чином, ректифікаційна установка, хоча і не введена в експлуатацію, але була введена в дію, що не було спростовано в судовому засіданні представниками позивача та матеріалами справи.

Стосовно посилання представників позивача на Постанову Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2005 р. № 705 «Про затвердження переліків нафтопереробних підприємств, які мають всі стадії технологічного процесу з виготовлення нафтопродуктів, та державних спиртових заводів, що вироблятимуть високооктанові кисневмісні добавки до бензинів з обов'язковою їх денатурацією бензином»та Постанови Кабінету Міністрів України від 05.12.2007р. № 1375 «Про затвердження переліків підприємств з усіма стадіями технологічного процесу з виготовлення нафтопродуктів, що мають право виробляти бензини моторні сумішеві із вмістом етил-трет-бутилового ефіру або з добавками на основі біоетанолу, та державних спиртових заводів, що мають право на виробництво біоетанолу», якою затверджено перелік підприємств з усіма стадіями технологічного процесу з виготовлення нафтопродуктів, що мають право виробляти бензини моторні сумішеві із вмістом етил-трет-бутилового ефіру або з добавками на основі біоетанолу, слід зазначити наступне.

Дійсно, вищезазначена постанова визначає перелік нафтопереробних підприємств, які мають усі стадії технологічного процесу з виготовлення нафтопродуктів. Разом з тим, не виключена можливість виготовлення нафтопродуктів іншими підприємствами.

Слід зазначити, що як сировинні компоненти для виробництва бензинів ТОВ «НБВ Плюс»брало легку фракцію вуглеводнів, бензиново-легроїнову фракцію вуглеводнів, фракцію бензинову газову стабільну та інші компоненти які не відносяться до категорії бензинів (а.с.121 т.1, 242 т.1). Так, за даними перевірки бензин А-76 отримано 11.12 2007 року однією партією у кількості 32445 л. при загальній кількості вироблених бензинів 734085 л, у т.ч. бензину марки А-76 - 620635 л.

У результаті технологічних процесів ТОВ «НБВ Плюс»отримувало новий вид продукції з новою назвою, відповідним маркуванням та кодуванням.

Відповідно до п. "а" ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № Т8-92 "Про акцизний збір" із змінами і доповненнями: "Платниками акцизного збору є суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення (інші відокремлені підрозділи) - виробники підакцизних товарів на митній території України, у тому числі з давальницької сировини по товарах (продукції), на які встановлено ставки акцизного збору у твердих сумах, а також замовники, за дорученням яких виготовляється продукція на давальницьких умовах по товарах, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, які сплачують акцизний збір виробнику". Головним критерієм визначення категорії платників акцизного збору згідно наведеної норми є фактичне виробництво підакцизних товарів.

Відповідно до статті 3 вказаного Декрету: "Об'єктом оподаткування є: а) обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), в тому числі з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовлених з давальницької сировини; б) обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки (крім оборотів з реалізації (передачі) для виробництва підакцизних товарів, за виключенням нафтопродуктів), а також для своїх працівників.

Згідно з статтею 4 Декрету акцизний збір обчислюється, зокрема: а) за ставками у процентах до обороту з продажу; б) у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції). Ставки акцизного збору є єдиними на всій території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата товарів (продукції), що продаються, а у разі продажу товарів (продукції) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору, за відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника акцизного збору; або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).

Відповідно до Закону України „Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію) на бензини марок А-76, А-92, А-95 в період їх реалізації діяла ставка акцизного збору в розмірі 60 євро за 1000 кг.

Відповідно до 280 Митного кодексу України не можуть визнаватись як достатня переробка товарів такі технологічні операції змішування товарів (компонентів) без надання одержуваній продукції характеристик, що істотно відрізняють її від вихідних складових.

Введення в автомобільні бензини та дизельне паливо присадок, які покращують експлуатаційні властивості палив (наприклад мийні властивості, зміна кольору тощо), при цьому не змінюється марка нафтопродуктів, не може визначатись як виробництво (лист мінпаливенерго від 08.09.09 №08/21-207).

Пунктом 3 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго від 04.06.07 № 271/121 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2007 р. за N 762/14029, визначено, що марка нафтопродуктів, назва, умовне позначення, склад та властивості якого регламентовано стандартами та технічними умовами.

Наказом Держмитслужби від 15.07.2005р. № 669 ведення УКТ ЗЕД покладено на Центральне митне управління лабораторних досліджень та експертної роботи.

Згідно з п.п. 4.1. п. 4. Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом ДПА України від 19.03.2001 року № 111 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.04.2001 року за № 295/6486) зі змінами і доповненнями платники акцизного збору самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання, яку зазначають у розрахунку акцизного збору. Платники акцизного збору не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, подають до органів державної податкової служби за місцем реєстрації Розрахунок за формою згідно з додатком 1 до Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору.

Відповідно до пунктів 6.1., 6.7. названого Положення суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно відповідно до чинного законодавства. Платники акцизного збору (крім зазначених у пунктах 6.2 - 6.6) зобов'язані самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданому ними розрахунку, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем подання Розрахунку.

Підпунктом "б" 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо, дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до підпункту „а" підпункту 4.2.2. пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо, платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію

Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за весь строк недоплати, незалежно від кількості минулих податкових періодів.

Оскільки в порушення вищезазначених норм ТОВ «НБТ Плюс»з оборотів по реалізації бензину не нараховало та не сплатило до бюджету акцизного збору на суму 205428,00 грн., податковим органом правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення щодо визначення суму податкового зобовязання за платежем акцизний збір на бензини моторні для автомобілів в сумі 308992,00грн., в т.ч. за основним платежем 205428,00грн. та 103564,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є неправомірними, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «НБВ Плюс»до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 червня 2009р. №0000132301/0, від 20 серпня 2009р. №0000132301/1, від 29 вересня 2009р. №0000132301/2 та від 04 грудня 2009р. №0000132301/3 - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя С.М. Гелета

СуддіО.В.Сопяненко

І.Г.Шевченко

Повний текст постанови складено та підписано 30.06.2010 року.