Рішення № 102027758, 20.12.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2021 р. № 400/5646/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:військової частини А 0987, м. Бровари, Київська область, 07404,

третя особа:військової частини А3199, м. Очаків, Миколаївська область, 57508,

про:визнання незаконним та скасування наказу від 08.07.21 р № 296 в частині,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування Наказу Командира в/ч № А-0987 від 08.07.2021 р. № 296 про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.

Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку, що підтверджено постановою Очаківського районного суду по справі № 438/752/21. Окрім того, Позивач зазначає, що під час проведення службового розслідування через зникнення пістолета Форт-14ПТ він надавав свої пояснення, але вони не були взяті Командиром в\ч до уваги. Позивач наголошує, що його обов`язком є щомісячна перевірка кімнати зберігання зброї, а щоденну відповідальність за видачу та приймання зброї від військовослужбовців покладено на чергового. Під час проведення ним перевірок (у межах своїх повноважень як командира 3-го загону), пістолет Форт -14ПТ був на місці в кімнаті зберігання зброї, а відтак Позивач вважає, що провина за зникнення зброї з кімнати зберігання лежить саме на черговому. Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ № 296, поновити його на роботі з виплатою суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 20.07.2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження (а. с. 47-48).

Ухвалою суду від 20.07.2021 року судом задоволено клопотання Позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу (а. с. 44-45).

26.08.2021 року на адресу суду від Відповідача надійшов Відзив на позовну заву, де зазначено, що оскаржуваний Наказ № 296 «Про результати службового розслідування» винесений внаслідок проведеного службового розслідування. Службове розслідування призначено та проведено за фактом втрати (викрадення) пістолета Форт 14ТП № 160143 та двох магазинів до нього у військової частині А 3199, де позивач проходить службу на посаді начальника 3-го загону. Під час проведення службового розслідування були встановлені факти порушення позивачем військової дисципліни та неналежного виконання ним обов`язків командиру загону, а саме: неналежне здійснення контролю за військовою дисципліною серед підлеглих, що й призвело до викрадення пістолета, з якого в наступному був скоєний злочин. Щодо позовних вимог про поновлення на посаді та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, Відповідач зазначає, що дані позовні вимоги є передчасними, оскільки Позивача не звільнено зі служби, не виключено зі списків військової частини, а відтак такі позовні вимоги не належать задоволенню. Просить суд відмовити в задоволенні позову.

27.08.2021 року від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, що застосовані Ухвалою від 20.07.2021 року.

Відповідно до Розпорядження в.о. керівника апарату МОАС № 172/02-10 від 27.08.2021 року через перебування головуючого по справі судді у відпустці, розгляд клопотання через систему автоматизованого розподілу справ та заяв протоколом повторного автоматизованого розподілу визначено суддю Лебедєву Г.В. (а. с. 116-119).

31.08.2021 Ухвалою суду скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 20.07.2021 року.

22.09.2021 року від представника позивача до суду подано заяву про зменшення позовних вимог (а. с. 138) та Ухвалю суду від 22.09.2021 року клопотання позивача задоволено, провадження в частині позовних вимог щодо поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу закрито (а. с. 152, 156-157).

Ухвалою суду від 22.09.2021 року до участі у справі на стороні відповідача без заявлення самостійних вимог на предмет спору залучено Війську частину № А3199 (а. с. 151, 154-155).

29.09.2021 року від представника третьої особи - в\ч А 3199 до суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що позовні вимоги не належать задоволенню. Службове розслідування проведено в межах повноважень та у спосіб, визначений законом, а відтак Наказ про затвердження результатів службового розслідування не належить скасуванню, оскільки є цілком правомірним.

З урахуванням закриття провадження у справі в частині позовних вимог, суд розглядає справу за позовними вимогами про визнання протиправним та скасування Наказу № 296 від 08.07.2021 року «Про результати службового розслідування».

03.11.2021 року після проведення відкритого судового засідання сторони подали клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Вислухавши пояснення сторін у судовому засіданні, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено:

Згідно з контрактом про проходження військової служби ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині А-0987 на посаді командира 3-го загону в\ч А-3199. (а. с. 13).

Наказом командира в\ч А-3199 від 31.12.2020 року визначено організацію служби військ у в\ч А-3199 на 2021 навчальний рік, згідно якого відповідальним за зберігання і забезпечення охорони зброї та боєприпасів призначено у кімнаті зберігання зброї № 5 – командира 3-го загону (а. с. 90-95).

Наказом командира в\ч А- 0987 № 186 від 30.04.2021 року призначено проведення службового розслідування за фактом втрати пістолета Форд -14 ТП № 16043 та двох магазинів до нього у військовій частині А- 3199 (а. с. 183-184).

За результатами проведеного службового розслідування комісією складено Акт службового розслідування, де встановлено виявлені порушення з боку декількох військовослужбовців, у тому числі позивача, та згідно висновків службового розслідування (п. 6 Акту) «За порушення статей 11, 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Функціональних обов`язків командира загону військової частини А -3199, затверджених командиром військової частини А-3199, пункту 8 наказу командира військової частини А-3199 від 31.12.2020 № 242 “Про організацію служби військ і бойового навчання у військовій частині А-3199 на 2021 навчальний рік”, що проявилося у тому, що він не встановив у підрозділі такого внутрішнього порядку, який би гарантував виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України та не забезпечив збереження зброї у ввіреному йому підрозділі та у кімнаті зберігання зброї № 5, за яку був відповідальним, не забезпечив підтримання військової дисципліни у підрозділі та не вимагав її додержання від підлеглих, не володінні станом у підрозділі, не вникав у проблеми побуту, морально-психологічний стан підлеглих йому військовослужбовців, що стало передумовою до викрадення зброї та вчинення замаху на умисне вбивство, недбало та безвідповідально виконував віддані йому накази, командира 3 загону військової частини АЗ 199 капітана 2 рангу ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності, накласти дисциплінарне стягнення «звільнення з військової служби через службову невідповідність».» (а. с. 65-95).

За результатами службового розслідування командиром частини А-0987 08.07.2021 року прийнято Наказ № 296 «Про результати службового розслідування» яким, серед інших, Позивач притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді «звільнення з військової служби через службову невідповідність» (а. с. 177-182).

Правовідносини, що виникли між сторонами даної справи, врегульовані Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII; Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Так, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до частини першої статті 2 зазначеного Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 №548-XIV затверджено Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, яким визначено загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах (далі - Статут).

Відповідно до статті 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок;

бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;

беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;

постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;

знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;

дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;

поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини;

бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;

вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;

виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;

додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Згідно зі статтею 49 Статуту військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України від 24.03.1999 №551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Згідно зі статтею 3 Дисциплінарного статуту військова дисципліна досягається шляхом: виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов`язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів; формування правової культури військовослужбовців; умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу; зразкового виконання командирами військового обов`язку, їх справедливого ставлення до підлеглих; підтримання у військових з`єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку; своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення; чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту передбачено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів;

бути пильним, зберігати державну та військову таємницю;

додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;

виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;

поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Відповідно до статті 83 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені вказаним Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Частиною першою статті 84 Дисциплінарного статуту передбачено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби (стаття 86 Дисциплінарного статуту).

Положеннями статті 85 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення солдатом (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).

Відповідно до статей 86, 87 Дисциплінарного статуту порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України встановлюється наказом Міністерства оборони України.

Згідно зі статтею 92 Дисциплінарного статуту, якщо командир за тяжкістю вчиненого підлеглим правопорушення визнає надану йому дисциплінарну владу недостатньою для покарання військовослужбовця, він порушує клопотання про накладення стягнення на винну особу владою старшого командира.

Статтею 96 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення виконується, як правило, негайно, а у виняткових випадках не пізніше ніж за три місяці від дня його складення.

Згідно зі статтею 97 Дисциплінарного статуту про накладення дисциплінарного стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.

Так, судом встановлено та підтверджується матеріалами, що містяться у справі, що службове розслідування проведено з дотриманням вимог чинного законодавства. Слід зауважити, що позивач ні в позовні й заяві, ні під час судового засідання не нарікав на порушення Відповідачем порядку проведення службового розслідування.

У ході службового розслідування дисциплінарною комісії було встановлено, що Позивач під час проходження служби порушуючи свої функціональні обв`язки щодо належної організації та забезпечення зберігання стрілецької зброї у кімнаті № 5 для зберігання, що стало передумовою до викрадення зброї та вчинення замаху на умисне вбивство, недбало та безвідповідально виконував віддані йому накази.

Суд критично оцінює позицію Позивача, яка зводиться до щомісячного обов`язку перевірки кімнати зберігання зброї як командира загону, а в інший час обов`язок належного зберігання зброї покладений виключно на чергових. Така позиція Позивача суперечить нормам чинного законодавствам, а саме: положенням Статуту внутрішньої служби, оскільки покладені на військовослужбовця обов`язки (тим більше на командира загону) не мають часові обмеження, виконання покладених обов`язків є цілодобовим протягом усього часу проходженням військової служби, та припиняються покладені на військовослужбовця обов`язки лише зі зміною посади цим військовослужбовцем чи звільнення з військової служби.

Причинами правопорушення є низька виконавча дисципліна в 3-му загоні, невиконання Позивачем та його підлеглими військовослужбовцями вимог Статуту.

У висновках службового розслідування зазначено, що своїми діями військовослужбовець порушив статті 11, 16, 58, 59 Статуту, статтю 4 Дисциплінарного статуту, що покладають на військовослужбовця обов`язки додержуватися військової дисципліни, свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, військової присяги, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

В ході розгляду справи позивач не спростував висновки, викладені в акті службового розслідування.

Таким чином, за результатами службового розслідування правомірно встановлено порушення позивачем статей 11, 16, 58, 59 Статуту та статті 4 Дисциплінарного статуту.

Щодо посилання Позивача на застосування до нього надто суворого покарання, суд вважає за необхідне зазначити, що визначення покарання за вчинений дисциплінарний проступок є дискреційними повноважними посадової особи (у даному випадку командира військової частини А-0987), які врегульовані лише Дисциплінарним статутом.

Отже, до військовослужбовця висуваються підвищені вимоги, що пов`язано з особливим статусом Збройних Сил України та державною службою особливого характеру, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

У свою чергу, недотримання військовослужбовцем зазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Враховуючи встановлені службовим розслідуванням обставини, суд вважає, що вони в повній та достатній мірі підтверджують факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не належать задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до військової частини А0987 (м. Бровари, Київська область, 07404, ідентифікаційний код 24983160), за участю третьої особи військової частини А3199 (м. Очаків, Миколаївська область, 57508, ідентифікаційний код 07962400), про визнання протиправним та скасування наказу від 08.07.2021 р. № 296 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 20.12.2021 р.

Суддя Н.В. Лісовська