Рішення № 10202450, 20.05.2010, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 2-132 2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2010 року Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області у складі судді Папаценко П.І., при секретарі Конівченко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі ВАТ НАСК «Оранта»), треті особи ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПростоФінанс» (далі ТОВ «ПростоФінанс») про стягнення страхового відшкодування, судових витрат, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ТОВ «ПростоФінанс» про стягнення суми страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу, судових витрат, -

В С Т А Н О В И В :

8.12.2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ВАТ НАСК «Оранта» про стягнення на її користь страхового відшкодування у розмірі 45850 грн. за договором добровільного страхування транспортного засобу №45 від 16.01.2008 року.

3.11.2009 року в судовому засіданні до участі у справі в якості третьої особи залучений ОСОБА_2

15.03.2010 року в судовому засіданні, до закінчення судового розгляду, ТОВ «ПростоФінанс», як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, вступило у справу, пред’явивши позов про стягнення з ВАТ НАСК «Оранта» на його користь страхового відшкодування у розмірі 44933 грн. за договором добровільного страхування транспортного засобу №45 від 16.01.2008 року та судових витрат, не заявивши клопотання про розгляд справи спочатку .

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 в позовній заяві зазначила, що на підставі договору №33 купівлі-продажу автомобіля від 16.01.2008 року, укладеного між нею та Акціонерним товариством «Українська автомобільна корпорація», вона придбала у власність автомобіль моделі TF699, марки ЗАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 45850 грн. Для придбання автомобіля нею був отриманий кредит на суму 45850 грн. за кредитним договором №06009783412 від 17.01.2008 року. За умовами договору купівлі-продажу, автомобіль був застрахований за договором добровільного страхування транспортного засобу від 16.01.2008 року, укладеного між позивачем та страховиком ВАТ НАСК «Оранта», з терміном дії з 18.01.2008 року по 17.01.2009 року, з правом ОСОБА_2 керувати автомобілем. 20.10.2008 року, приблизно о 21 годині, ОСОБА_2, керуючи зазначеним автомобілем на автошляху Маріуполь – Запоріжжя, в напрямку м.Запоріжжя поблизу с.м.т.Володарське Володарського району Донецької області, виїхав за межі проїзної частини дороги та перевернувся на узбіччя, внаслідок чого автомобіль зазнав технічних ушкоджень і не підлягає відновленню. В дводенний термін повідомити страховика про ДТП вона не мала можливості, так як знаходилась за межами м.Маріуполя, тільки 27.10.2008 року звернулася із заявою про виплату страхового відшкодування. 1.12.2008 року ВАТ НАСК «Оранта» повідомило про відмову в виплаті страхового відшкодування із-за відсутності документів, які б підтверджували причину затримки подачі заяви про виплату страхового відшкодування, та відмови ОСОБА_2 від медичного огляду. Вважає, що зазначена відмова є незаконною, так як ОСОБА_2 після ДТП знаходився на лікуванні у лікарні з 21.10.2008 року по 23.10.2008 року з приводу струсу мозку, перелому 1-3 ребер, численних синців тіла. Крім того, ОСОБА_2 пройшов медичний огляд на стан сп’яніння, за результатами якого визнаний тверезим. На підставі зазначеного просить суд стягнути з відповідача ВАТ НАСК «Оранта» страхове відшкодування у розмірі 45850 грн. та сплачені судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «ПростоФінанс», як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, в позовній заяві зазначило, що 17.01.2008 року ТОВ «ПростоФінанс» та позивач ОСОБА_1 уклали кредитний договір №06009783412 про надання кредиту у сумі 45850 грн. зі строком користування до 10.01.2010 року, відсотковою ставкою за користування кредитом 12,50% річних, щомісячною комісією за управління кредитом 0,10% від початкової суми кредиту. Кредит надавався позивачу на придбання автотранспортного засобу моделі TF699, марки ЗАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1. ОСОБА_1 за період з 10.02.2008 року до 10.10.2008 року було оплачено ТОВ «ПростоФінанс» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором щомісячні платежі на загальну суму 10154,92 грн. відповідно до графіку платежів. Але з 10.10.2008 року в рахунок погашення заборгованості позивачкою не було здійснено жодного обов’язкового платежу. У зв’язку з початком претензійно-позовної роботи 10.06.2009 року відносно ОСОБА_1, було припинено нарахування процентів та комісії, передбачених кредитним договором. З 10.06.2009 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ПростоФінанс» становить 46340,10 грн., з них: прострочена заборгованість по щомісячним платежам – 8619,04 грн., залишок заборгованості власне за кредитом – 35606,13 грн., сума штрафних санкцій – 1723,84 грн., сума інфляційних відшкодувань – 391,09 грн. На виконання абз.«а» п.2.8.2 кредитного договору позивач зобов’язався застрахувати транспортний засіб від ризиків пошкодження, повної загибелі чи втрати на страхову суму не менше ніж повна вартість автомобілю. 16.01.2008 року між позивачем та відповідачем – Маріупольською дирекцією ВАТ НАСК «Оранта» було укладено договір №45 добровільного страхування транспортного засобу, відповідно до якого транспортний засіб було застраховано за програмою повне КАСКО. 20.10.2008 року за участю застрахованого транспортного засобу сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої застрахований транспортний засіб пошкоджено й не підлягає відновленню. Про виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 звернулася до ВАТ НАСК «Оранта» 27.10.2008 року, оскільки не мала можливості дізнатися про ДТП в зв’язку з тим, що перебувала за межами м.Маріуполя. Відповідач 1.12.2008 року повідомив позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування в зв’язку з тим, що заява про виплату страхового відшкодування була подана пізніше 2 робочих днів з дня ДТП, а також в зв’язку з відмовою ОСОБА_2 від медичного огляду. Відмова відповідача в виплаті страхового відшкодування є безпідставною, спростовується документами, які є в матеріалах справи. Причина, через яку позивачка не подала заяву в дводенний термін з дня скоєння ДТП, є поважною й позивачка відповідно до п.2.10.3 Договору страхування повідомила про неї. Згідно з Договором страхування, вигодонабувачем визначено ТОВ «ПростоФінанс». Одним із основних обов’язків страховика є обов’язок здійснити страхову виплату в разі настання страхового випадку. Згідно п.1.10, п.1.2.1 та п.1.3 Договору страхування, страхова сума визначена у розмірі 45850грн., франшиза при настанні страхового випадку складає -2%. Таким чином, сума страхового відшкодування, яка належить вигодонабувачу за договором страхування, становить 44933 грн. (45850-2% або 917 грн.= 44933 грн.). Відповідно до п.2.13.3 договору страхування, «Якщо страхувальником призначений вигодонабувач, страховик сплачує страхове відшкодування вигодонабувачу. Інший порядок сплати страхового відшкодування визначається на підставі окремого листа вигодонабувача. Позивач має право позивати про стягнення страхового відшкодування на свою користь лише за наявності окремого листа ТОВ «ПростоФінанс» про згоду на виплату страхового відшкодування, але такої згоди товариство не давало. Виходячи з вищевикладеного та враховуючи безумовне право товариства, як вигодонабувача на суму страхового відшкодування, товариство просить суд стягнути з ВАТ НАСК «Оранта» на його користь страхове відшкодування в розмірі 44933 грн., та сплачені судові витрати.

В судовому засіданні позивач та її представник наполягали на задоволенні позову на підставах, зазначених в позовній заяві, одночасно заперечували проти задоволення позову ТОВ «ПростоФінанс», як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, фактично нічим не обґрунтовуючи свої заперечення.

Представник ТОВ «ПростоФінанс», як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, в судовому засіданні наполягав на задоволені самостійних позовних вимог на підставах, зазначених в позовній заяві, просив суд позов задовольнити, одночасно відмовити в задоволені позивачу ОСОБА_1

Представник ВАТ НАСК «Оранта» в судовому засіданні не визнав позови ОСОБА_1 та ТОВ «ПростоФінанс», заперечував проти їх задоволення, посилаючись на наступні обставини. Дійсно між відповідачем та ОСОБА_1 16.01.2008 року було укладено договір №45 добровільного страхування транспортного засобу, за яким застрахованим транспортним засобом є автомобіль моделі TF699, марки ЗАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 45850 грн., з правом ОСОБА_2 керувати автомобілем. Відповідно до умов договору, п.2.10.1.2, п.2.10.2, страхувальник або довірена особа у разі настання страхового випадку зобов’язані негайно (безпосередньо з місця події) повідомити цілодобову сервісну службу страховика за тел. 8-800-501-66-90, або 8-044-494-27-79. Якщо страхувальник або довірена особа не могли зробити цього з об’єктивних причин (відсутність зв’язку в місці події, за станом здоров’я), вони повинні повідомити цілодобову сервісну службу страхувальника відразу, як тільки це стане можливим, або у можливий найкоротший строк, але в будь якому разі не пізніше 2 (двох) робочих днів з моменту настання події, що має ознаки страхового випадку, повідомити страховика про обставини події та подати страховику письмову заяву про страхову виплату. Крім того, ОСОБА_2 відмовився від медичного огляду на стан сп’яніння. За умовами договору страхування п.2.4.3, страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування з таких причин: порушення або несвоєчасного виконання обов’язків страхувальника, довіреної особи при настанні події, що має ознаки страхового випадку у випадках, передбачених розділом 2.10 зазначеного договору; особа, що керувала транспортним засобом, ухилилася від проведення в установленому порядку перевірки, констатуючої дію алкоголю, наркотичних чи інших токсичних речовин. Вказаних вимог страхувальник, довірена особа не виконали, про дорожньо-транспортну подію, що мала місце 20.10.2008 року, страховику повідомили тільки 27.10.2008 року, без поважних причин пропустивши зазначені строки, до того ж водій ОСОБА_2 ухилився від медичного обстеження. На підставі зазначених обставин, відповідач просить відмовити в задоволенні позовів ОСОБА_1 та ТОВ «ПростоФінанс».

Третя особа – ОСОБА_2, належним чином повідомлений про час, місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився з тієї причини, що знаходиться за межами України, неодноразово надсилав до суд заяви, в яких просив суд розглянути справу у його відсутності, стосовно дорожньо-транспортної події повідомив наступне. 20.10.2008 року він дійсно, будучи тверезим, керував автомобілем марки ЗАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1, після ДТП знаходився у лікарні. Позовні вимоги своєї матері ОСОБА_1 підтримує.

Суд, вислухавши сторони, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, вважає, що ОСОБА_1 у задоволені позову слід відмовити, позовні вимоги ТОВ «ПростоФінанс», як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

За умовами договору №33 купівлі-продажу автомобіля від 16.01.2008 року, укладеного між Акціонерним товариством «Українська автомобільна корпорація» та ОСОБА_1, остання придбала у власність автомобіль моделі TF699, марки ЗАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 45850 грн.; ТОВ «ПростоФінанс» відповідно до Гарантійного листа №5891 від 15.01.2008 року за ОСОБА_1 сплатило продавцю 100% вартість автомобіля, тобто 45850 грн.; ОСОБА_1 взяла на себе зобов’язання протягом 1 робочого дня з моменту отримання від продавця копії Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу застрахувати автомобіль у страховій компанії. (а.с.7-9)

17.01.2008 року ТОВ «ПростоФінанс» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №06009783412 про надання кредиту у сумі 45850 грн. зі строком користування до 10.01.2010 року, відсотковою ставкою за користування кредитом 12,50% річних, щомісячною комісією за управління кредитом 0,10% від початкової суми кредиту. Кредит наданий ОСОБА_1 на придбання автотранспортного засобу - автомобіля моделі TF699, марки ЗАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1. На виконання абз.«а» п.2.8.2 кредитного договору ОСОБА_1 зобов’язалася застрахувати транспортний засіб від ризиків пошкодження, повної загибелі чи втрати на страхову суму не менше ніж повна вартість автомобілю. (а.с.10-15)

ОСОБА_1 за період з 10.02.2008 року до 10.10.2008 року, відповідно до графіку платежів, сплатила ТОВ «ПростоФінанс» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором щомісячні платежі на загальну суму 10154,92 грн., але з 10.10.2008 року не здійснила жодного обов’язкового платежу. З 10.06.2009 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ПростоФінанс» становить 46340,10 грн., з них: прострочена заборгованість по щомісячним платежам – 8619,04 грн., залишок заборгованості власне за кредитом – 35606,13 грн., сума штрафних санкцій – 1723,84 грн., сума інфляційних відшкодувань – 391,09 грн.

Під час розгляду справи, позивач ОСОБА_1 визнала обставини щодо сплати нею заборгованості та її наявності.

За умовами договору застави транспортного засобу №06009783412 від 17.01.2008 року, укладеного між ТОВ «ПростоФінанс» та ОСОБА_1, він забезпечує виконання останньою зобов’язань, як позичальника, що випливають із зазначеного вище кредитного договору. (а.с.180-182).

Зазначені договори та їх умови, як обставини по справі, в судовому засіданні визнані учасниками процесу, тому не підлягають доказуванню.

Судом встановлено, що 16.01.2008 року між ОСОБА_1 та відповідачем – Маріупольською дирекцією ВАТ НАСК «Оранта» укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №45, відповідно до якого транспортний засіб – автомобіль моделі TF699, марки ЗАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 застрахований за програмою повне КАСКО, з терміном дії з 18.01.2008 року по 17.01.2009 року, з правом ОСОБА_2 керувати автомобілем.

Вироком Володарського районного суду Донецької області від 16.07.2009 року встановлено, що 20.10.2008 року, приблизно о 21 годині, ОСОБА_2, керуючи автомобілем моделі TF699, марки ЗАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1, на автошляху Маріуполь – Запоріжжя, в напрямку м.Запоріжжя поблизу с.м.т.Володарське Володарського району Донецької області, порушив п.12.1 Правил дорожнього руху України, виїхав за межі проїзної частини дороги та перевернувся на узбіччя, внаслідок чого водій та пасажир зазнали тілесних ушкоджень, а автомобіль – технічних; та засуджено ОСОБА_2 за ст.286 ч.1 КК України, йому призначене кримінальне покарання – штраф у розмірі 3400 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на два роки.

За зазначеним вироком, який набрав законної сили та ніким не оскаржений, ОСОБА_2 під час дорожньо-транспортної події керував автомобілем у тверезому стані. Вказана обставина не викликає ніякого сумніву, так як досліджувалась під час досудового, судового слідства.

Відповідно до ст.61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов’язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, під час судового розгляду справи встановлено, що 20.10.2008 року відбувся страховий випадок за участю застрахованого транспортного засобу, що належить позивачу ОСОБА_1

Згідно висновку автотоварознавчої експертизи №184/З-ДС від 25.12.2009 року, ринкова вартість автомобіля моделі TF699, марки ЗАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 на час дорожньо-транспортної події складає 46435,84 грн., на таку ж суму власнику автомобіля завдано матеріальної шкоди, вартість відновлювального ремонту складає 59943,47 грн., залишкову вартість автомобіля розрахувати не має можливості, так як вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість, внаслідок чого проводити ремонт автомобіля недоцільно з економічної точки зору.

Обставини, встановлені висновком зазначеної експертизи, визнані сторонами, та особами, які беруть участь у справі, тому відповідно до вимог ст.61 ЦПК України, не підлягають доказуванню.

Відповідно до положень ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з зазначеним договором, страхування вигодонабувачем визначено ТОВ «ПростоФінанс». Одним із основних обов’язків страховика ВАТ НАСК «Оранта» є обов’язок здійснити страхову виплату в разі настання страхового випадку. Згідно п.1.10, п.1.2.1 та п.1.3 Договору страхування, страхова сума визначена у розмірі 45850грн., франшиза при настанні страхового випадку складає 2%. Таким чином, сума страхового відшкодування, яка належить вигодонабувачу за договором страхування, становить 44933 грн. (45850-2% або 917 грн.= 44933 грн.). Відповідно до п.2.13.3 договору страхування, «Якщо страхувальником призначений вигодонабувач, страховик сплачує страхове відшкодування вигодонабувачу. Інший порядок сплати страхового відшкодування визначається на підставі окремого листа вигодонабувача.

Позивач ОСОБА_1 за умовами договору страхування має право позивати про стягнення страхового відшкодування на свою користь лише за наявності окремого листа ТОВ «ПростоФінанс» про згоду на виплату страхового відшкодування, але такої згоди товариство не давало. Виходячи з вищевикладеного та враховуючи безумовне право товариства, як вигодонабувача на суму страхового відшкодування, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Приведені заперечення представника відповідача ВАТ НАСК «Оранта» проти задоволення позову, за якими було відмовлено у виплаті страхового відшкодування, суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.

За умовами договору страхування п.2.4.3, страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування з таких причин: порушення або несвоєчасного виконання обов’язків страхувальника, довіреної особи при настанні події, що має ознаки страхового випадку у випадках, передбачених розділом 2.10 зазначеного договору; особа, що керувала транспортним засобом, ухилилася від проведення в установленому порядку перевірки, констатуючої дію алкоголю, наркотичних чи інших токсичних речовин.

Сторони по справі надали суду певні медичні документи, які містять деякі протиріччя, стосовно яких адміністрація Центральної районної лікарні Володарського району Донецької області провела службове розслідування, за результатами якого суду повідомила наступні обставини. ОСОБА_2 21.10.2008 року та 23.10.2008 року звертався до лікаря-хірурга з приводу травм, отриманих внаслідок ДТП, яка мала місце 20.10.2008 року, крім того, 20.10.2008 року по його наполяганню мав місце медичний огляд на предмет вживання алкоголю, за результатами якого він визнаний тверезим. Зазначені дані сторони не спростували та не оскаржили, підстав сумніватися в їх достовірності у суду не має, тому суд вважає результати службового розслідування належним та допустимим доказом. (а.с.22,139). Крім того, стан тверезості ОСОБА_2 встановлений вироком суду.

При зазначених обставинах неспроможними є посилання представника ВАТ НАСК «Оранта» на підозру, що ОСОБА_2 під час ДТП знаходився у нетверезому стані, внаслідок відмови від медичного огляду, так як судом встановлено, що відносно ОСОБА_2 мав місце медичний огляд і він визнаний тверезим.

Твердження ОСОБА_1 про поважність несвоєчасного повідомлення нею ВАТ НАСК «Оранта» про страховий випадок, оскільки не мала можливості дізнатися про ДТП у зв’язку з тим, що перебувала за межами м.Маріуполя, відповідачем не спростоване, тому суд вважає зазначену причину поважною.

Що стосується ОСОБА_2, суд також вважає поважними причини несвоєчасного повідомлення ним відповідача про настання страхового випадку, так як слід врахувати, що він зазнав тілесних ушкоджень, лікувався, та звичайно, зазнав психологічної травми у зв’язку з ушкодженнями, втратою нового автомобіля.

Також слід зазначити, що ВАТ НАСК «Оранта» має передбачене договором право відмовити у виплаті страхового відшкодування, але це не є його обов’язком, відповідач під час розгляду справи констатував тільки певні порушення, які мали місце на його думку, але навіть не намагався довести, яким чином ці порушення вплинули на з’ясування обставин визнання дорожньо-транспортної події страховим випадком та виплати страхового відшкодування.

За змістом ст.ст.34,37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 22.09.2005 року, страховик після отримання заяви про страховий випадок, терміново, але не пізніше трьох днів зобов’язаний направити аварійного комісара або експерта на місце події або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку і розміру збитків. На протязі одного місяця після отримання документів повинен здійснити виплату страхового відшкодування.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 27.10.2008 року звернулися до ВАТ НАСК «Оранта» з повідомленням про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, проте, обов’язки по сплаті грошової суми відповідачем виконані не були і будь-які докази на підтвердження поважності причин цього суду не надані.

Враховуючи зазначені обставини, суд, виходячи із вимог справедливості, розумності, доцільності і закону, вважає, що позов ТОВ «ПростоФінанс» підлягає задоволенню, тому з ВАТ НАСК «Оранта» на користь ТОВ «ПростоФінанс» підлягає стягненню страхове відшкодування у розмірі 44933 грн., згідно ліміту відповідальності, що відповідає вимогам ст.ст.12,22,29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Страхове відшкодування у розмірі 44933 грн. не перевищує дійсної вартості застрахованого автомобіля на день настання страхового випадку – 46 435,84 грн.; існує заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ПростоФінанс» за кредитним договором у розмірі 46340,10 грн.; за умовами договору застави транспортного засобу №06009783412 від 17.01.2008 року, предметом застави є застрахований автомобіль, тому суд вважає, що на даний час не існує підстав для передачі ВАТ НАСК «Оранта» пошкодженого автомобіля, враховуючи визначену процедуру цього самим договором добровільного страхування.

Враховуючи, що ОСОБА_1 відмовлено у задоволені позову. за ст.88 ЦПК України понесені нею судові витрати слід віднести на її рахунок.

У відповідності з вимогами ст.88 ЦПК України. судові витрати. понесені ТОВ «ПростоФінанс», підлягають стягненню з ВАТ НАСК «Оранта», а саме сплачений судовий збір у розмірі 449,33 грн., оплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн..

Керуючись ст.ст.10,11,88,212,213,214,218 ЦПК України, ст.979 ЦК України, Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 22.09.2005 року, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволені позову ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі ВАТ НАСК «Оранта») про стягнення страхового відшкодування, судових витрат – відмовити.

Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - ТОВ «ПростоФінанс» про стягнення суми страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу, судових витрат - задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (м.Київ, вул.Жилянська 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь ТОВ «ПростоФінанс» (м.Київ, Московський проспект 9, ЄДРПОУ 33694552) страхове відшкодування за договором №45 добровільного страхування транспортного засобу від 16.01.2008 року, укладеним між ВАТ НАСК «Оранта» та ОСОБА_1, у розмірі 44933 грн., сплачений судовий збір в розмірі 474,76 грн., оплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а всього 45527,76 грн.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневій районний суд м.Маріуполя протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано до суду першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя :