Рішення № 102022021, 17.12.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/11280/20

Провадження № 2/638/2752/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Семіряд І.В.,

за участю секретаря Подосокорської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) про виключення відомостей про батьківство з актового запису,-

ВСТАНОВИВ:

14.08.2020 ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з зазначеним позовом. В обґрунтування якого вказує, що перебував у шлюбі з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач народила дитину ОСОБА_3 . У позивача існують великі сумніви щодо батьківства даної дитини, оскільки на час, коли відповідач повідомила про свою вагітність позивач вже тривалий час знаходився за кордоном на заробітках. Зачаття відбулось наприкінці грудня 2018 року, в цей період позивач не знаходився на території України. У зв`язку з чим позивач просить виключити відомості про батьківство ОСОБА_1 з актового запису №4329 про народження ОСОБА_4 , як батька дитини.

26.10.2021 відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позов, у якому зазначено, проти задоволення позову заперечує. Дитина народжена ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином позивача по справі. Позивачу про це відомо, а звернення з позовом направлено на уникнення відповідальності за виховання сина та матеріальне забезпечення.

18.11.2020 представником третьої особи Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) подано пояснення у справі, у яких зазначено, що заперечень проти виключення відомостей про батька не має.

Представник позивача у судовому засіданні ОСОБА_5 підтримала позов, просила задовольнити, з підстав, викладених у позові. Окрім того, зазначила, що позивач не мав змоги з`явитись на проведення експертизи, оскільки був зайнятий у робочих справах. Зазначила, що на проведення експертизи, яка була призначена перший раз, відповідач не з`явилась.

Представник відповідача ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні. Зазначила, що відповідач перший раз не з`явилась на проведення експертизи, оскільки не була належним чином повідомлення, а в другий раз відповідач з дитиною прибула до експертної установи, але не з`явився позивач.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Судом встановлено, що батьками малолітнього ОСОБА_4 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , яке видане Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис 4329. (а.с.13).

З повідомлення Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану №55571/22.1-32 від 11.11.2020 вбачається, що відомості про батька у актовому записі №4329, внесено у відповідності до ст. 133 СК України.

Ст. 133 СК України передбачено, що ч. 1 ст. 133 СК України - якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

ОСОБА_1 звертаючись до суду з зазначеним позовом зазначає, що не є біологічним батьком дитини.

За клопотанням позивача ОСОБА_1 , ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.01.2021 було призначено судово молекулярно – генетичну експертизу.

З повідомлення від 11.05.2021 №СЕ-19/121-21/5867-БД Харківського науково – дослідного експертно – криміналістичного центру вбачається, що 21.04.2021 для відбору порівняльних зразків до ХНДЕКЦ з`явився ОСОБА_1 . Не з`явились ОСОБА_2 та малолітній ОСОБА_4 .

У судовому засіданні представник відповідача зазначила, що ОСОБА_2 та малолітній ОСОБА_4 не з`явився для відібрання зразкв біологічного матеріалу в експертну установу через те, що ОСОБА_2 не була належним чином повідомлена.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.06.2021 було призначено судово молекулярно – генетичну експертизу.

З повідомлення від 11.10.2021 №СЕ-19/121-21/18491-БД Харківського науково – дослідного експертно – криміналістичного центру вбачається, що 21.09.2021 для відбору порівняльних зразків до ХНДЕКЦ з`явились ОСОБА_2 та малолітній ОСОБА_4 . Не з`явився ОСОБА_1 .

У судовому засіданні представник позивача зазначила, що ОСОБА_1 дійсно не з`явився для відібрання зразків біологічного матеріалу, оскільки був зайнятий на роботі.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.

Частина 2 ст. 136 СК України передбачає, що у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Відповідно до ч. 3 ст. 136 СК України оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

Згідно з п. 11 постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК) шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Згідно із пунктом 9 постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, зокрема висновку експертизи, у тому числі судово-генетичної.

Згідно із частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

При цьому, основним і найбільш достовірним доказом у даній категорії справ для встановлення кровного споріднення є генетична експертиза. Її вірогідність складає 99.99%. Висновок судово-генетичної експертизи є підставою для категоричного висновку про відсутність кровного споріднення між батьком та дитиною, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення/спростування батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Відповідно до практики ЄСПЛ, на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами для підтвердження або спростування їх близьких стосунків (справа Калачова проти Російської Федерації, № 3451/05, від 07 травня 2009 року, п. 34).

Отже, на спростування батьківства переважне доказове значення має ДНК-тест, тобто висновок молекулярно – генетичної експертизи.

Хоча висновок експерта для суду не є обов`язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими ст. 89 ЦПК України, у справах про оспорювання батьківства він має особливе, вирішальне значення, адже містить дані спеціального характеру, які тісно пов`язані з предметом доказування, і не може бути замінений ніякими іншими засобами доказування, оскільки вони не містять достатньої інформації.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Аналізуючи дану статтю слід зазначити, що судова експертиза як один із засобів доказування сприяє всебічному, повному й об`єктивному дослідженню обставин справ, постановленню законних і обґрунтованих судових рішень.

Окрім того, відповідно до положень ч. 2 ст. 116 ЦПК України призначення експертизи є способом забезпечення доказів.

За правилами ч. 2 ст. 102 ЦПК України - предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Тобто, відповідно до вимог національного законодавства та практики ЄСПЛ єдиним доказом кровного споріднення є висновок експерта (тест ДНК).

Проте, позивач не скористався своїм правом, хоча і заявив клопотання про проведення експертизи, проте на виклик експерта, для відібрання зразків біологічного матеріалу, не з`явився.

За правилами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

П. 4 ч.5 ст. 12 ЦПК України визначено, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ним прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, діючи на підставі ст.12 ЦПК України, з метою сприяння всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, для забезпечення правильного та законного розгляду справи, неодноразово роз`яснював стороні позивача про можливість заявлення клопотання про проведення експертизи.

Суд сприяв всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, шляхом задоволення клопотання про призначення експертизи, проте позивачем не були виконані вимоги експерта.

Відповідно до положень статті109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Статтею 106 ЦПК України, передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи.

Частиною 6ст. 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно з ч. 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Позивач ухилився від подання експерту зразків біологічного матеріалу, який необхідний для проведення експертизи, адже без цього провести експертизу неможливо, окрім того ОСОБА_1 не скористався можливістю проведення експертизи його зверненням.

Суд приходить до висновку, оскільки позивач відмовився від прийняття участі в призначеній судово-генетичній експертизі та від надання експертам зразків біологічного матеріалу, внаслідок чого проведення призначеної експертизи не відбулось, чим не надав суду докази з приводу визначення кровної спорідненості між ним та дитиною, суд застосовує положення ст. 109 ЦПК України, оскільки тест ДНК станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; доказова цінність такого тесту переважає будь-який доказ на підтвердження, або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76, 81, 106,109, 141, 200, 259 263-265, 268, 352, ЦПК України, ст. 136 СК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) про виключення відомостей про батьківство з актового запису– відмовити.

До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде виготовлено 17.12.2021.

Сторони:

Позивач- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована АДРЕСА_2 .

СУДДЯ: І.В. СЕМІРЯД