Рішення № 102021307, 25.11.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2021 р. справа № 809/620/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

суддя Остап?юк С.В.,

за участю секретаря Баточенко О.-А.А.,

представника позивача Винника Ю.Г.,

представника відповідача Кічури Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України, Державної митної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу №72-к від 01.03.2017, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

25.04.2017 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, Івано-Франківська митниця ДФС) про визнання неправомірним та скасування наказу «Про переведення» за № 72-к від 01.03.2017 та зобов`язання запропонувати і перевести на посаду заступника начальника митного посту "Івано-Франківськ- центральний" - начальника відділу митного оформлення №1 Івано-Франківської митниці ДФС України.

04.05.2017 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці ДФС України про скасування наказу №72-к від 01.03.2017.

29.05.2017 рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду позов задоволено частково. Визнано неправомірним та скасовано п.1 наказу начальника Івано-Франківської митниці ДФС України "Про переведення" в частині переведення ОСОБА_2 , заступника начальника митного поста "Івано-Франківськ-центральний" - начальника відділу митного оформлення №3 на посаду заступника начальника митного поста "Івано-Франківськ-центральний" - начальника відділу митного оформлення №1 з 01.03.2017 року. Зобов`язано начальника Івано-Франківської митниці ДФС України запропонувати ОСОБА_1 посаду заступника начальника митного посту "Івано-Франківськ- центральний" - начальника відділу митного оформлення №1 Івано-Франківської митниці ДФС України з проведенням відповідного конкурсу на заміщення даної посади у відповідності до положень Закону України "Про Державну службу". В решті позовних вимог відмовлено.

17.10.2017 постановою Львівського апеляційного адміністративного суду за №857/7549/17, апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці ДФС України задоволено. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 за № 809/620/17 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці ДФС України про скасування наказу №72-к від 01.03.2017 року та зобов`язання вчинити дії відмовлено.

09.07.2020 постановою Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного адміністративного суду за № К/9901/24186/18 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Верховний Суд, перевіряючи правильність застосування норм матеріального та процесуального права до зазначених та встановлених фактичних обставин у цій справі, сформував висновки, виходячи з того, що за встановлених обставин справи та з огляду на характер та предмет спірних правовідносин, вважає, що вирішення цього спору та ухвалення судових рішень може мати безпосередній вплив на права і обов`язки особи, яка не є стороною у справі, а саме - ОСОБА_2 . Отже, суди попередніх інстанцій прийняли рішення про права та інтереси особи, яка не була залучена до участі в справі.

У відповідності до частини 5 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

21.07.2020 адміністративна справа за № 809/620/17 надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду та ухвалою від 27.07.2020 призначена до нового судового розгляду.

Крім того, ухвалою суду залучено до участі в цій справі ОСОБА_2 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (далі - третя особа).

07.12.2020 суд залучив до даної адміністративної справи як співвідповідача Галицьку митницю Державної митної служби України.

Також, 14.07.2021 суд допустив в цій справі заміну відповідача Галицьку митницю Державної митної служби її правонаступником - Державною митною службою.

Заявлений позивачем адміністративний позов, з врахуванням зміни предмету позову, обґрунтований тим, що Івано-Франківською митницею Державної фіскальної служби України при переведенні посадових осіб на відповідні посади, не враховано переважне право позивача на зайняття посади заступника начальника митного поста "Івано-Франківський-центральний" - начальника відділу митного оформлення №1, так як до змін в штатному розписі 2016 року позивач займала саме цю посаду. У зв`язку з чим, просить скасувати пункт 1 наказу «Про переведення» за № 72-к від 01.03.2017 в частині переведення на посаду заступника начальника митного поста "Івано-Франківський-центральний" - начальника відділу митного оформлення №1 ОСОБА_2 та запропонувати їй цю посаду або рівнозначну посаду.

В судовому засіданні представник позивача, з врахуванням змін предмету позову, заявлений позивачем позов підтримав, з мотивів викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановила наступне.

Наказом Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України від 07.05.2015 № 61-к, у зв`язку із утворенням територіальних органів Державної фіскальної служби України, затвердження чисельності працівників, затвердження штатного розпису Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України на 2015 рік, ОСОБА_1 переведено на посаду заступника начальника митного поста «Івано-Франківськ-центральний» - начальника відділу митного оформлення (ВМО) №1 Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби з 13.05.2015.

Згідно з наказом за № 25 від 19.02.2016 Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України введено в дію з 19.02.2016 затверджені Головою Державної фіскальної служби України Структуру та Штатний розпис Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби. Позивач продовжувала перебувати на посаді заступника начальника митного поста «Івано-Франківськ-центральний» - начальника відділу митного оформлення (ВМО) №1 Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби.

Наказом Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби за № 216 від 10.11.2016 введено в дію з 15.11.2016 Перелік змін №5 до штатного розпису Івано-Франківської митниці ДФС на 2016 рік.

Крім того, 25.10.2016 Головою Державної фіскальної служби України затверджено Перелік змін №3 до організаційної структури Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби згідно якого штатна чисельність ВМО №1 МП «Івано-Франківськ-центральний», збільшилася на 1 одиницю, з 27 до 28 одиниць.

Відповідно до Переліку змін №5 до штатного розпису Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби на 2016 рік, затвердженої 08.11.2016 Головою Державної фіскальної служби України, виведено з штатного розпису штатна одиниця заступник начальника митного посту начальник ВМО №1 МП «Івано-Франківськ-центральний», тобто посада, на якій перебувала позивач із 13.05.2015. Замість цієї посади вводиться до штатного розпису штатна одиниця начальник ВМО №1 МП «Івано-Франківськ-центральний».

В подальшому наказом від 18.11.2016 за № 461-к, у зв`язку із введенням в дію Переліку змін №5 до штатного розпису Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби, на підставі заяви позивача переведено з 21.11.2016 на посаду начальника ВМО №1 МП «Івано- Франківськ-центральний».

З метою поліпшення організації роботи Івано-Франківської митниці ДФС відповідно до наказу Державної фіскальної служби України від 12.09.2016 за №764 «Про внесення змін до наказу ДФС від 11.01.2016 за № 17», та у зв`язку із затвердженням Головою ДФС України 28.12.2016 Організаційної структури Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби на 2017 рік введено в дію Організаційну структуру Івано-Франківської митниці ДФС на 2017 рік (наказ №3 від 04.01.2017).

Наказом Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби від 21.02.2017 за №30 введено в дію затверджений Штатний розпис Івано-Франківської митниці ДФС на 2017 рік.

Відповідно до штатного розпису МП «Івано-Франківськ-центральний» на 2017 рік введено штатну одиницю - заступник начальника митного поста начальник ВМО №1 МП «Івано-Франківськ-центральний».

Суд, у відповідності до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про те, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, виходить з положень нормативних актів в редакціях, що діяли на момент виникнення цих правовідносин та зазначає зміст норм права відповідно до них.

Підпунктом 1 пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Порядок вивільнення працівників визначає стаття 49-2 Кодексу законів про працю України, відповідно до норм якої встановлено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей: про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів; у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу та положення частини другої цієї статті; не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Таким чином, згідно вказаних норм про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Суд встановив, що попередження позивачу не надавалось, оскільки з 20.12.2017 до 06.01.2017 вона перебувала у відпустці, а з 24.01.2017 - в стані тимчасової непрацездатності.

Суд звертає увагу на те, що законодавством не встановлено форми та порядку попередження.

Як наслідок, враховуючи, що позивач була відсутня на робочому місці, митний орган з незалежних від нього підстав не мав можливості повідомити даного працівника.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до норм трудового законодавства, при вивільненні працівникові повинна бути запропонована робота за відповідною професією (спеціальністю) і тільки при відсутності такої роботи - інша робота, що є на підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, є передчасним твердження позивача про порушення її трудових прав, оскільки, на момент виникнення даних правовідносин, позивач ще не була повідомлена про вивільнення, тому і надання відповідних пропозицій про зайняття посади у митному органі відсутні.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну службу» посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов`язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.

Частиною 5 статті 22 Закону України «Про державну службу» встановлено, що у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, здійснюється без обов`язкового проведення конкурсу.

Згідно нового штатного розпису 2017 посада заступника начальник митного поста «Івано-Франківськ центральний» - начальника відділу митного оформлення № 1 є іншою, вищою посадою з ширшими повноваженнями від посади, яку займає позивач, а тому на її заміщення ОСОБА_1 потрібно було б пройти конкурс.

Пунктом 1 частини 1 статті 41 Закону України «Про державну службу» встановлено, що державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійної компетентності може бути переведений без обов`язкового проведення конкурсу: на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби.

Таким чином, за час перебування позивача в стані тимчасової непрацездатності наказом Івано-Франківської митниці ДФС від 01.03.2017 року №72-к на посаду заступника начальника МП «Івано-Франківськ-центральний» начальника ВМО №1 переведено ОСОБА_2 , який до того перебував на посаді заступника начальника МП «Івано-Франківськ-центральний» - начальника ВМО №3. Конкурс на вакантну посаду не оголошувався, оскільки посадова особа, яка згідно наказу 72-к приступила до виконання обов`язків переведена з рівнозначної посади.

Верховний Суд, перевіряючи правильність застосування норм матеріального та процесуального права до зазначених та встановлених фактичних обставин у цій справі, сформував висновки, виходячи з того, що за встановлених обставин справи та з огляду на характер та предмет спірних правовідносин при новому судовому розгляду справи по суті, суд повинен пересвідчитись у наявності у особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов`язковою умовою судового захисту є наявність порушених прав та охоронюваних законом інтересів безпосередньо позивача з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Позивач звернулась до суду з вимогами про скасування наказу начальника Івано-Франківської митниці ДФС України від 01.03.2017 №72-к в частині переведення ОСОБА_2 , заступника начальника митного поста "Івано-Франківський-центральний" - начальника відділу митного оформлення №3, на посаду заступника начальника митного поста "Івано-Франківський-центральний" - начальника відділу митного оформлення з 01.03.2017.

Таким чином, акт індивідуальної дії в тій частині, щодо оскарження якої ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду, стосується прав та обов`язків іншої особи - ОСОБА_2 , не стосується жодного суб`єктивного матеріального права або законного інтересу позивача.

Позивач, вважаючи порушеним своє переважне право на зайняття посади, дотримання гарантій захисту від незаконного звільнення з державної служби, заявивши позовні вимоги про скасування акта індивідуальної дії в тій частині, що стосується прав та обов`язків іншої особи, тобто обрала спосіб судового захисту, який не відповідає таким способам, визначеним трудовим законодавством та законодавством, що регулює порядок проходження публічної служби.

Як наслідок, суд встановив відсутність у позивача суб`єктивного матеріального права, що порушується наказом начальника Івано-Франківської митниці ДФС України від 01.03.2017 №72-к в частині переведення ОСОБА_2 , заступника начальника митного поста "Івано-Франківський-центральний" - начальника відділу митного оформлення №3, на посаду заступника начальника митного поста "Івано-Франківський-центральний" - начальника відділу митного оформлення.

Крім того, пред`явлення вимог про скасування наказу в цій частині, як обраний позивачем спосіб захисту свого переважного право на зайняття посади, дотримання гарантій захисту від незаконного звільнення з державної служби не відповідає способам захисту порушених трудових прав, визначеним законодавством.

Таким чином, суд при розгляді справи по суті, встановив відсутність порушеного права та невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, що є підставою для прийняття рішення про відмову в позові.

Одночасно з цим, суд вказує, що захист прав позивача, пов`язаних з проходженням публічної служби, який опосередкований відповідним способом, що визначений законодавством та об`єктом спірних правовідносин реалізовано в межах судового розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним і скасування наказу № 603-к від 04.12.2018, про поновлення на посаді, про стягнення заробітної плати за період з 21.06.2017 по 04.12.2018 в сумі 203830 грн., про стягнення компенсації за невикористану щорічну основну оплачувану відпустку за 2018 рік в сумі 14942,46 грн., про стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні за період з 05.12.2018 по 03.01.2019 в розмірі 11111,06 грн., про стягнення компенсації за завдану моральну шкоду в сумі 80000 грн., в адміністративній справі №300/64/19.

Судовим рішенням у вказаній справі позивач поновлена на роботі на посаді начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста "Івано-Франківськ-центральний" Івано-Франківської митниці ДФС з 21.06.2017.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заявлений позивачем позов необґрунтованим, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Судових витрат, які підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у справі не має.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України (вулиця Короля Данила, будинок 20, місто Івано-Франківськ, 76010, код ЄДРПОУ 39640261), Державної митної служби України (вулиця Дегтярівська, будинок 11-Г, місто Київ, 04119, код ЄДРПОУ 43115923), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу №72-к від 01.03.2017, зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Остап`юк С.В.

Рішення складене в повному обсязі 30 листопада 2021 року.