Рішення № 102021056, 14.12.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 грудня 2021 року Справа № 280/2914/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., за участю секретаря судового засідання Келюх К.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; код ЄДРПОУ 43005393),

Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663)

про визнання протиправними рішень та їх скасування, -

ВСТАНОВИВ:

18.06.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1), Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач 2), відповідно до якого позивач просить суд:

1. Скасувати рішення відповідача 1 про розгляд скарги №23471/6/99-99-11-05-02-25 від 22.05.2019, визнати, що скарга ОСОБА_1 вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску;

2. Визнати протиправними рішення відповідача 2, а саме:

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02.04.2019 №Ф-0005331305 на загальну суму 94941,00 грн.;

- рішення про застосування штрафної санкції від 02.04.2019 №0005321305 на загальну суму 28482,30 грн. ЄСВ;

- податкове повідомлення-рішення №0005371305 від 02.04.2019 про нарахування суми штрафних санкцій з податку на доходи з фізичних осіб (штрафні санкції) в сумі 170,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення Державної фіскальної служби України про розгляд скарги №23471/6/99-99-11-05-02-25 від 22.05.2019 підлягає скасуванню, оскільки відповідь надана та прийнято рішення 22.05.2019, тобто поза межами 30-денного строку, встановленого пунктом 1 розділу IV Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 №1124, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.02.2016 №178/28308 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Щодо вимог, звернутих до Головного управління ДФС у Запорізькій області, позивач зазначає, що єдиною підставою для перевіряючи при складанні акта була «податкова інформація». Разом з тим, відповідач 2 не надав розрахунку вимоги та рішень. Стверджує, що сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок в графі «усього» таблиці 3 додатка 5 до Порядку №454 має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року. Звертає увагу, що перевіряючі органи в Акті перевірки визначають порядок нарахування ЄСВ та його відображення у звіті самозайнятою особою без належного посилання на нормативно-правові(ий) акт(и). якими він визначений. Враховуючи вищенаведене, вважає прийняті відповідачем 2 вимогу та рішення нечинними, у зв`язку із чим просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 21.06.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

10.07.2019 позивачем надано документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою суду від 12.07.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 12.08.2019.

Відповідачем 2 до суду подано відзив на позовну заяву (вх.№30913 від 25.07.2019), в якому зазначає, що згідно наявної податкової інформації та даними перевірки ФОП ОСОБА_1 у перевіряємому періоді здійснювала господарську діяльність за період з 01.01.2016 по 31.07.2017 на загальній системі оподаткування, за період з 01.04.2017 по 31.12.2018 на спрощеній системі оподаткування. Вказує на те, що за висновками акту від 01.02.2019 №42/08-01-13-05/ НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 , (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства та дотримання законодавства, щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період 01.01.2016 по 31.12.2018» встановлено заниження чистого оподатковуваного доходу за 2016 в сумі 1315995,00 грн., що призвело до заниження суми податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2016 рік на загальну суму 236879,10 грн., заниження суми виплати доходів фізичним особами, відмінним від заробітної плати, що призвело до заниження суми військового збору, який підлягає сплаті в бюджет за 2016 рік на загальну суму 19739,93 грн., внаслідок не вірного визначення суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску в результаті чого занижено належного до сплати в бюджет єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 22%, за 2016 рік у розмірі 94941,00 грн., заниження єдиного податку (встановлено перевищення) по ставці 15 відсотків за 2018 рік на суму 513213,45грн., не надання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік, не подання звітності з ЄСВ за 2016 рік. У зв`язку з наведеним, вважає вимоги позовної заяви необґрунтованими та безпідставними. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також, 25.07.2019 від відповідача 1 до суду надійшов на позовну заяву (вх.№30916), в якому зазначено, що скориставшись своїм правом на адміністративне оскарження відповідно до пункту 56.1 статті56 Податкового кодексу України позивачем було направлено скаргу до ДФС України. Порядок визначає процедуру подання та розгляду контролюючим органом скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - вимога) та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами десятою, одинадцятою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», врегульовано Наказом Міністерства фінансів від 09.12.2015 року №1124. Відповідно до тверджень позивача та наданим їм роздруківку відстеження поштового відправлення АТ «Укрпошта», датою отримання листа є 19.04.2019 о 23:00, відповідно до регламенту роботи ДФС України отримання вищевказаного поштового відправлення не можливе, та не зрозуміло яким чином працівники ДФС України о 23:00 годині ночі отримали відправлення, так як 19.04.2019 було п`ятницею, відповідно треба вважати дату надходження скарги 22.04.2019 - понеділок. У відповідності до абзацу 2 пункту 4 Розділу 1 Наказу- перебіг строку розгляду скарги починається з наступного робочого дня після її надходження до контролюючого органу, тому перебіг строку розпочато 23.04.2019 та 22.05.2019 було надано відповідь, таким чином висновки позивача щодо порушення строку надання відповіді та задоволення скарги є хибним. З наведених підстав, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 12.08.2019 зупинено провадження у справі №280/2914/19 до набрання законної сили рішеннями у справах №280/2835/19, 280/3210/19.

Ухвалою суду від 03.09.2021 поновлено провадження у справі №280/2914/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними рішень та їх скасування. Призначено підготовче судове засідання на 27.09.2021.

Ухвалою суду від 03.09.2021 замінено відповідача - Головне управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ 39396146) на правонаступника - Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663).

Протокольною ухвалою суду від 27.09.2021 відкладено підготовче судове засідання на 16.11.2021.

05.11.2021 від представника позивача надійшли пояснення (вх.№64136), в яких зазначено, що рішення суду по справі №280/3210/19 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №№0005371305, 0005391305, 0005381305 та 0005351305. Посилається на те, що згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. Таким чином, питання щодо правомірності нарахування позивачу єдиного внеску за результатами проведеної перевірки напряму залежить від правомірності інших висновків контролюючого органу, а саме щодо заниження позивачем чистого доходу.

Ухвалою суду від 16.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 14.12.2021.

Ухвалою суду від 14.12.2021 замінено відповідача 1 - Державну фіскальну службу України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд. 8; код ЄДРПОУ 39292197) її правонаступником - Державною податковою службою України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; код ЄДРПОУ 43005393).

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДФС у Запорізькій області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період діяльності 01.01.2016 по 31.12.2018 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства та дотримання законодавства, щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (акт №42/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 01.02.2019).

Перевірка проведена на підставі наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 09.01.2019 №64 відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України.

Копія наказу про проведення документальної позапланової перевірки від 09.01.2019 №64, а також письмового повідомлення №24/525/14/08-01-13-05-09 від 14.01.2019 про дату та місце проведення документальної позапланової перевірки надіслано на адресу позивача 14.01.2019 рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається із змісту акту перевірки 01.02.2019, в ході проведення перевірки визначення сум одержаного фізичною особою-підприємцем доходу за перевіряємий період проводилося за даними книг обліку доходів, за даними з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та на підставі отриманої податкової інформації щодо відпрацювання платників податків, які отримували грошові перекази через ТОВ «Пост Фінанс» за здійсненні відправлення поштових вантажів із залученням ТОВ «Нова Пошта». В розділі 1.13 акту міститься посилання на податкову інформація від 22.11.2018 №36393/7/99-99-13-04-03-17.

Відповідно до листа відповідача від 24.04.2019 №24502/10/08-01-13-05-10 перевірка проводилась на підставі отриманої інформації, що наведена в листі ДФС України від 22.11.2018 №36393/7/99-99-13-04-03-17 щодо відпрацювання платників податків, які отримували грошові перекази через ТОВ «Пост Фінанс» за здійсненні відправлення поштових вантажів із залученням ТОВ «Нова Пошта».

Вказана інформація отримана відповідачем від ДФС України засобами електронного зв`язку та доведена до відпрацювання на підставі отриманої інформації від ТОВ «Пост Фінанс», зокрема по ФОП ОСОБА_2 , якою було отримано кошти від покупців на загальну суму 6322486,00 грн. (без ПДВ), в т.ч. у 2016 році на суму 1315995,00 грн, у 2017 році на суму 85068,00 грн, у 2018 році на суму 4921123,00 грн. (наведено у витягу з інформації щодо платників податків - фізичних осіб, шо користувалися послугами ТОВ «Нова пошта» та ТОВ «Пост Фінанс, який додається) за відправлення поштових вантажів із залученням ТОВ «Нова Пошта». Отримана інформація від ТОВ «Пост Фінанс» за здійсненні відправлення поштових вантажів із залученням ТОВ «Нова Пошта» знаходиться в розпорядженні ДФС України.

Інформаційний запит про надання ФОП ОСОБА_1 додаткових документів для проведення перевірки направлений Головним управлінням ДФС у Запорізькій області 28.11.2018 рекомендованим листом з повідомленням про вручення №7231500135007, але лист повернувся у зв`язку із закінченням строку зберігання.

Згідно з висновками Акту перевірки від 01.02.2019 №42/08-01-13-05/ НОМЕР_1 встановлено такі порушення:

пп. 168.1.2, пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, а саме заниження податку на доходи фізичних осіб, при виплаті платникам податків доходів, відмінних від заробітної плати в сумі 236879,10грн.. в т.ч. за 2016 рік в сумі 236879,10грн;

пп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164, п. 177.1 статті 177 Податкового кодексу України, а саме, заниження суми виплати доходів фізичним особами, відмінних від заробітної плати, що призвело до заниження суми військового збору, який підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 19739,93грн., у тому числі за 2016 рік на 19739.93грн.;

частини 1 статті 7, частини 2 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме, внаслідок не вірного визначення суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску в результаті чого занижено належного до сплати в бюджет єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 22% у розмірі 94941.00грн., у т.ч. по періодах: за 2016 рік на суму 94941,00 грн.

пп.2 п.291.4. ст..291, абз.1 пп.298.2.3. п.298.2 ст. 298 Податкового кодексу України, а саме, занижено єдиний податок (встановлено перевищення) по ставці 15 відсотків на суму 513213,45грн.. в т.ч. за 2018 рік на суму 513213,45грн.;

пункту 177.11 статті 177 Податкового кодексу України, а саме, не надано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік;

п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме, не подано звітність з ЄСВ за 2016 рік.

На підставі висновків Акту перевірки контролюючим органом 02.04.2019 винесено:

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02.04.2019 №Ф-0005331305 на загальну суму 94941,00 грн.;

- рішення про застосування штрафної санкції від 02.04.2019 №0005321305 на загальну суму 28482,30 грн. ЄСВ;

- рішення про застосування штрафної санкції від 02.04.2019 №0005361305 на загальну суму 170,00 грн. ЄСВ.

Позивач не погодилась з прийнятими відповідачем вимогою та рішеннями про застосування штрафних санкцій, у зв`язку із чим подала скаргу до Державної фіскальної служби України.

Рішенням про результати розгляду скарги №23471/6/99-99-11-05-02-25 від 22.05.2019, прийнятим Державною податковою службою України, скарга позивача залишена без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем вимогою та рішеннями про застосування штрафних санкцій, позивач звернулась до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою згаданої статті визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо посилання позивача на порушення відповідачем порядку проведення позапланової перевірки, як на одну із підстав, то суд не погоджується із такими доводами позивача через наступне.

Згідно із пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За приписами підпункту 75.1.2 пункту 75.2 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Відповідно до підпунктів 78.1.1, 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.

Як передбачено пунктом 1 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245 (далі - Порядок №1245), цей Порядок визначає процедуру періодичного подання органам державної податкової служби суб`єктами інформаційних відносин або подання за письмовим запитом таких органів податкової інформації. Податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі діяльності і необхідні для реалізації покладених на органи державної податкової служби завдань і функцій.

Згідно із пунктом 9 Порядку №1245, органи державної податкової служби мають право звернутися до суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв`язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби.

Пунктом 10 Порядку №1245 визначено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

За правилами пункту 12 Порядку №1245, письмовий запит про подання інформації надсилається суб`єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: зокрема, виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1245, запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку суб`єкту інформаційних відносин або його посадовій особі, а в разі направлення в електронному вигляді з використанням засобів телекомунікаційного зв`язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби - у разі надходження сформованого програмним забезпеченням повідомлення про доставку.

Як передбачено пунктами 42.2, 42.4 статті 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Позивач посилався на протиправність використання відповідачем податкової інформації, отриманої від ТОВ «Пост Фінанс» та ТОВ «Нова Пошта», також позивач посилався на порушення порядку проведення перевірки.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом провадження у цій справі зупинялось до набрання законної сили у справах №280/2835/19, 280/3210/19.

Так, у справі №280/2835/19 за позовною заявою ФОП ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому просила: визнати протиправними дії відповідача 1 щодо складання податкової інформації від 22.11.2018 №36393/7/99-99-13-04-03-17; визнати протиправними дії відповідача 2, які полягають у проведенні документальної перевірки, в результаті якої складено акт №4208-01-13-05/3147113386 документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.05.2020, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.12.2020 у задоволенні позову відмовлено.

У судовому рішенні у справі №280/2835/19 зазначено, що «… інформація, про яку вказує позивач, отримана контролюючим органом засобами електронного зв`язку, за своєю суттю фактично є результатом відпрацювання платників податку, тобто результатом службової діяльності працівників контролюючого органу на виконання своїх службових обов`язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження господарських операцій і правильності ведення податкового обліку платниками податків…

…в спірному випадку наявна у контролюючого органу інформація про суми отриманих платниками податків - фізичними особами через ТОВ «Пост Фінанс» грошових переказів за здійсненні відправлення поштових вантажів із залученням ТОВ «Нова пошта» за 2015-2018 роки використана контролюючим органом виключно в межах наданих йому повноважень для виконання покладених на нього функції та завдання…»

Також у вказаному судовому рішенні зазначено, що податковим органом дотримано встановлений Податковим кодексом України алгоритм дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі наказу від 09.01.2019 №64, що виключає в оскаржуваних діях відповідача ознаки протиправності.

Таким чином, з огляду на викладене, суд вважає, що посилання позивача на неправомірність використання відповідачем інформації, отриманої від ТОВ «Пост Фінанс» та ТОВ «Нова Пошта», а також посилання на порушення порядку проведення перевірки є недоведеними та спростованими рішенням у справі №280/2835/19.

Щодо посилання позивача на те, що відповідачем не було досліджено під час перевірки жодних документів, а відтак висновки, викладені у акті перевірки є недоведеними, суд зазначає таке.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податкового кодексу України.

Під час судового розгляду судом з`ясовано, що єдиною підставою для висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є інформація отримана відповідачем від ДФС України засобами електронного зв`язку та доведена до відпрацювання на підставі отриманої інформації від ТОВ «Пост Фінанс», зокрема по ФОП ОСОБА_2 , якою було отримано кошти від покупців на загальну суму 6322486,00 грн. (без ПДВ), в т.ч. у 2016 році на суму 1315995,00 грн, у 2017 році на суму 85068,00 грн, у 2018 році на суму 4921123,00 грн (наведено у витягу з інформації щодо платників податків - фізичних осіб, шо користувалися послугами ТОВ «Нова пошта» та ТОВ «Пост Фінанс, який додається) за відправлення поштових вантажів із залученням ТОВ «Нова Пошта». Отримана інформація від ТОВ «Пост Фінанс» за здійсненні відправлення поштових вантажів із залученням ТОВ «Нова Пошта» знаходиться в розпорядженні ДФС України.

Суд зазначає, що відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Підпунктами 164.1.1-164.1.3 статті 164 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, окрім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, здійснюється за правилами, визначеними статтею 177 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 177.1 статті 177 Податкового кодексу України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Підпунктом 177.5.3 пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України визначено, що остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати.

Відповідно до пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України, фізичні особи-підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

У рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 29.04.2021 по справі №280/3210/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень суд зазначив, що для визначення об`єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб для фізичної особи-підприємця необхідно встановити загальний оподатковуваний дохід звітного періоду та обсяг витрат, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності. Загальний оподатковуваний дохід звітного періоду та обсяг витрат, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, встановлюються на підставі даних Книги обліку доходів і витрат, підтверджених первинними документами щодо походження товару та документами щодо здійснених витрат. Ці самі дані використовуються фізичною особою-підприємцем при заповненні податкової декларації про майновий стан та доходи.

Також суд звернув увагу, що відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що позивачем отримано у перевіряємому періоді дохід, який може бути базою оподаткування.

Так, відсутні документальні підтвердження факту здійснення позивачем грошових переказів у спірному періоді із залученням ТОВ «Пост Фінанс», не надано доказів щодо сум грошових переказів, і як наслідок отримання позивачем доходу, крім того, не надано доказів того, що контролюючим органом взагалі вчинялись будь-які дії щодо з`ясування вказаних обставин.

У вказаному рішенні також зазначено, що податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер, не є належним доказом в розумінні процесуального Закону, а наявність такої податкової інформації не звільняє контролюючий орган від обов`язку доведення факту вчинення платником податку податкового правопорушення.

Звернуто увагу, що Акт перевірки не містить посилання на те, що під час перевірки досліджувались первинні документи, книги обліку доходів і витрат позивача тощо. Жодних документів до перевірки надано не було.

Отже, підставою для визначення бази оподаткування у перевіряємому періоді стала наявна у контролюючого органу інформація, отримана від ТОВ «Нова Пошта» та ТОВ «Пост Фінанс».

Акт перевірки не містить жодного покликання на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача та можуть підтвердити наявність виявлених порушень.

Суд зазначив, що документальна позапланова перевірка передбачає дослідження і аналіз наявних у контролюючого органу документів, однак відповідач не заперечив того факту, що крім наданої інформації ТОВ «Нова Пошта» та ТОВ «Пост Фінанс» іншими доказами не володіє, документів первинного бухгалтерського обліку для проведення перевірки він не здобував та не опрацьовував.

У зв`язку з наведеним суд дійшов висновку, що посилання відповідача лише на податкову інформацію, як на джерело фактичних обставин щодо виявлених під час перевірки порушень, наведеними нормами не допускається, оскільки така інформація може лише додатково підтверджувати наявність зазначених фактів, а не встановлювати їх.

У спірних правовідносинах на підтвердження факту здійснення господарських операцій позивачем відповідач виходив лише з інформації отриманої від ТОВ «Нова Пошта» та ТОВ «Пост Фінанс», однак у такій не міститися характеру таких операцій, розміру доходу, отриманого за результатами таких операцій, тобто будь-які документальні підтвердження щодо сум грошових переказів, і, як наслідок, отримання позивачем доходу у перевіряємому періоді, у матеріалах справи відсутні.

Отже, під час проведення перевірки контролюючий орган не встановлював фактів наявності документів первинного бухгалтерського обліку щодо предмета перевірки, не досліджував таких документів, а його висновки ґрунтуються лише на податкові інформації.

Отже, висновки відповідача, викладені у акті перевірки є недоведеними та не підтвердженими жодними доказами.

Вищенаведене у сукупності дозволяє дійти висновку, що висновки контролюючого органу, встановлені під час перевірки, є необґрунтованими та безпідставними.

За результатами розгляду адміністративної справи №280/3210/19 прийнято рішення від 29.04.2021, яким визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 02.04.2019 № № 0005371305, 0005391305, 0005381305, 0005351305, які прийняті Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.04.2021у справі №280/3210/19 набрало законної сили, є обов`язковим для сторін, а встановлені ним обставини не підлягають доказуванню під час розгляду даної справи.

Отже, суд виходить з того, що вказане судове рішення має преюдиційний характер при вирішенні цієї справи.

Такий чином суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для донарахування єдиного внеску в сумі 94941,00 грн. згідно з оскаржуваною вимогою від 02.04.2019 №Ф-0005331305, у зв`язку із вона підлягає скасуванню.

Відтак відсутні й правові підстави застосування до позивача штрафних санкцій, у зв`язку із чим скасуванню підлягають рішення про застосування штрафної санкції та податкове повідомлення-рішення про нарахування суми штрафних санкції.

Що стосується вимоги позивача про скасування рішення ДФС України про розгляд скарги №23471/6/99-99-11-05-02-25 від 22.05.2019, визнання, що скарга позивача вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску, суд зазначає наступне.

Порядок оскарження рішення податкових органів визначений статтею 56 Податкового кодексу України.

Приписами пункту 55.1 статті 55 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках, у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пунктів 56.2, 56.3 Податкового кодексу України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Пунктом 56.16 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Строк розгляду контролюючим органом скарги платника податків установлений пунктом 56.8 статті 56 Податковим кодексом України, у відповідності до якого контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

За змістом пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Відповідно до пункту 56.10 статті 56 Податкового кодексу України рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Судом встановлено, що прийняті Головним управління ДФС у Запорізькій області оскаржувані вимоги та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) позивач оскаржив в адміністративному порядку до контролюючого органу вищого рівня. Рішення ДФС України відповідно до пункту 56.10 статті 56 Податкового кодексу України є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного (на момент виникнення спірних правовідносин) законодавства повноваження ДФС України щодо прийняття рішень за результатами розгляду скарг платника податків є дискреційними повноваженнями та визначаються виключною компетенцією органу, внаслідок чого суд не наділений правом оцінювати повноту дослідження контролюючим органом обставин, викладених платником податків у скарзі на податкове повідомлення-рішення.

Належність такого висновку підтверджується змістом Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може оцінювати повноту розгляду ДФС України скарги позивача та вмотивованість і обґрунтованість рішення про результати її розгляду, з огляду на положення конституційного принципу розподілу влади, який заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискреційні повноваження (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Суд звертає увагу на те, що запроваджені Податковим кодексом України способи оскарження рішень податкових органів - адміністративний та судовий - повною мірою дають можливість платнику податків захистити порушене права, при цьому за механізмом їх реалізації вони не є тотожними, доводи позивача, викладені у скарзі, оцінені судом під час розгляду справи, а не шляхом оцінки рішення, прийнятого вищестоящим податковим органом за результатами адміністративного оскарження. Само по собі рішення, прийняте за результатами вирішення податкового спору у порядку досудового врегулювання, не створює, не змінює та не припиняє будь-яких прав та обов`язків.

Відтак, у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довели правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.

Частиною третьою статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 3161,00 грн., що підтверджується дублікатом квитанції №ПН207306 від 12.06.2019.

Відтак, на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області, як органу, що прийняв оскаржувані рішення, слід стягнути частину сплаченого судового збору у розмірі 2107,33 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663) про визнання протиправними рішень та їх скасування, - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 02.04.2019 №Ф-0005331305 на загальну суму 94941,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області про застосування штрафної санкції від 02.04.2019 №0005321305 на загальну суму 28482,30 грн. ЄСВ.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005371305 від 02.04.2019 про нарахування суми штрафних санкцій з податку на доходи з фізичних осіб (штрафні санкції) в сумі 170,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 2107,33 грн. (дві тисячі сто сім гривень 33 копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 14.12.2021.

Суддя М.С. Лазаренко