Постанова № 10202055, 01.06.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.06.2010 р.                                                                      Справа № 2а-2183/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., при секретарі судового засідання Крикливенко І.С., за участю:

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЮжноукраїнської ОДПІ, вул. Комсомольска, 3, м. Южноукраїнськ, 55000 доСПД ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 55000 простягнення податкового боргу у сумі 663,99 грн. В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача заборгованості із сплати єдиного податку у сумі 663,99 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем не сплачено суму єдиного податку, встановлену місцевою радою для обраного ним виду діяльності.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (а. с. 50).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідач, як фізична особа-підприємець, зареєстрований виконавчим комітетом Южноукраїнської міської ради Миколаївської області 10.08.04 р. за № 2 525 000 0000 000070, перебуває на обліку у Южноукраїнській ОДПІ та є платником єдиного податку, відповідно до Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (а. с. 7, 8, 14).

Статтею 2 ч. 6 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства.

Відповідно до ст. 2 ч. 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, ставка єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва-фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

16.03.09 р. відповідач переведений на спрощену систему оподаткування, що підтверджується корінцем свідоцтва, серія Є № 974015 (а. с. 14), ним обраний такий вид діяльності, як інші види діяльності, класифікатор виду економічної діяльності 74.13.0 (а. с. 12).

Рішенням Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 30.01.08 р. № 533, ставка єдиного податку для суб’єктів підприємницької діяльності-фізичних осіб, які займаються даним видом діяльності, становила 130 грн. щомісяця (а. с. 15).

Відповідач, як свідчить наданий позивачем розрахунок, в порушення ст. 2 п. 6 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, єдиний податок не сплачував, у результаті чого утворилась заборгованість перед бюджетом у сумі 650,91 грн., також, позивачем нарахована пеня у сумі 13,08 грн. (а. с. 16, 17).

Таким чином, станом 05.02.10 р. за відповідачем рахується заборгованість у сумі 663,99 грн. (а. с. 16).

30.10.09 р. відповідачу надіслана перша податкова вимога № 1/83, яка отримана ним 06.11.09 р. (а. с. 18, 19).

07.12.09 р. відповідачу надіслана друга податкова вимога № 2/169, яка отримана ним 07.12.09 р. (а. с. 20).

Податкові вимоги відповідачем не оскаржені, заборгованість залишилась не сплаченою.

Відповідно до ст. 11 п. 11 Закону України “Про державну податкову службу”, Державні податкові інспекції мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 ч. 1 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач своїм правом не скористався.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 55000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р 26007060070914 у Миколаївському РУ Приватбанк, МФО 326610) на користь Южноукраїнської ОДПІ (вул. Комсомольска, 3, м. Южноукраїнськ, 55000, р/р 35211002003235 в ГУДК в Миколаївській області, МФО 826013, ЄДРПОУ 34597091) заборгованість із сплати єдиного податку у сумі 663,99 грн.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Вимоги до заяви про апеляційне оскарження та до апеляційної скарги встановлені ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                                        А. О. Мороз