Ухвала суду № 102005584, 17.12.2021, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/310/21

Провадження №2/443/953/21

УХВАЛА

іменем України

17 грудня 2021 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, –

встановив:

Суть справи.

ТОВ «Львівенергозбут» (позивач) подало до суду позовну заяву, в якій просило суд стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (відповідачі) на його користь 7 734,90 грн заборгованості за спожиту електричну енергію та судовий збір у сумі 2 270,00 грн

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак 17.12.2021 подав до суду заяву про закриття провадження у справі, в обґрунтування якої покликаючись на визнання відповідачами боргу та погашення його у повному обсязі. Крім цього, у заяві просить стягнути з відповідачів на його користь понесені судові витрати у виді 2 270,00 грн судового збору.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, хоч про дату, час і місце його проведення повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

З огляду на вимоги частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, зважаючи на викладені обставини, доходить такого висновку.

Нормативно-правові акти, якими керувався суд.

При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі та питання відшкодування понесених судових витрат суд керувався нормами Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).

Так, відповідно до вимог частина 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом частини 3 статті 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з положеннями пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частини 1 статті 141 ЦПК України).

Приписами частини 3 статті 142 ЦПК України передбачено, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Мотиви, з яких суд дійшов висновків.

Суд зауважує, що предметом спору між сторонами була заборгованість за спожиту електричну енергію, однак цей предмет припинив своє існування (зник) внаслідок виконання відповідачами заявлених до них вимог шляхом повного погашення заборгованості перед позивачем.

Таким чином, з огляду на зміст поданого клопотання, суд доходить переконання, що предмет спору відсутній, відтак наявні обґрунтовані підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України, тому з огляду на вимоги частини 1 статті 13 ЦПК України клопотання підлягає задоволенню в частині закриття провадження у справі.

Однак, суд звертає увагу на положення норм частини 1 статті 141 та частини 3 статті 143 ЦПК України, системний аналіз змісту яких дозволяє дійти висновку про те, що стягнення понесених позивачем у справі витрат з відповідача можливе лише у разі ухвалення судом у справі рішення, а не ухвали (у тому числі про закриття провадження у справі). Суд зауважує, що представником позивача подано до суду клопотання про закриття провадження у справі, відтак, на переконання суду, відсутні правові підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача понесених судових витрат у виді судового збору у сумі 2 270,00 грн, у зв`язку з чим у цій частині клопотання задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що клопотання слід задовольнити частково.

Водночас, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що відмова у задоволенні вимоги про стягнення на його користь судового збору з відповідачів не позбавляє його права подати до суду клопотання про повернення сплаченої суми судового збору відповідно до положень пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» (8 липня 2011 року № 3674-VI).

Керуючись статтями 13, 141, 142, 255, 260, 261 ЦПК України, суд –

постановив:

Судове засідання у справі за позовом Акціонерного товариства Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості проводити без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з підстави відсутності предмета спору.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» у стягненні з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» судових витрат у виді судового збору у сумі 2 270,00 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.

Головуючий суддя А.І. Павлів