Ухвала суду № 102004447, 17.12.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/19308/21

Провадження №: 2/755/8793/21

УХВАЛА

про передачу позовної заяви за підсудністю

"17" грудня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В. вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів, відновлення порушених прав, -

В С Т А Н О В И В :

До Дніпровського районного суду м. Києва звернулась позивач ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про захист прав споживачів, відновлення порушених прав.

Згідно заявлених вимог, позивач, посилаючись, серед іншого, на порушення норм Закону України «Про захист прав споживачів», просить суд зобов`язати ОСОБА_2 сплати їй

4 000,00 грн матеріальної шкоди.

Вказану позову заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» цей закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

За змістом п. 22 ч. 1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Разом з тим, як убачається зі змісту позовної заяви, між сторонами було укладено договір оренди кімнати. Згідно доводів позовної заяви позивач вважає, що кімната не відповідає нормам та стандартам житла, що є підставою для стягнення матеріальної шкоди. Отже на спірні правовідносини Закон України «Про захист прав споживачів» не поширюється, оскільки відносини сторін в розрізі даного спору врегульовано ЦК України.

Таким чином, враховуючи предмет та підстави позову, беручи до уваги, що заявлені позовні вимоги полягають у відшкодуванні шкоди, завданої виконанням договору оренди, а також не стосуються нерухомого майна, у суду відсутні підстави для застосування правил підсудності, передбачених статтями 28, 30 ЦПК України, у зв`язку з чим до спірних правовідносин підлягають застосуванню правила загальної підсудності, а формальне посилання позивача на Закон України «Про захист прав споживачів» не змінює правил підсудності даної справи.

Також слід зазначити, що до позову не долучено жодного доказу на підтвердження проживання позивача за вказаною в позовній заяві адресою.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

На виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, суддею в порядку досудової підготовки справи здійснено запит до Одеської міської ради. Відповідно до наданої інформації: ОСОБА_2 зареєстрована за адресою:

АДРЕСА_1 .

Отже за правилами загальної підсудності, передбаченими ч. 1 ст. 27 ЦПК України, вимоги позивача до відповідача територіально не підсудні Дніпровському районному суду м. Києва.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом(стаття 125 Конституції України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (ч. 1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги зареєстроване місце проживання відповідача, суд приходить до висновку про передачу вказаної цивільної справи до Київського районного суду м.Одеси.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 27, 31, 260, 353, 354 ЦПК України -

П О С Т А Н О В И В:

Цивільну справу №755/19308/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів, відновлення порушених прав - передати за підсудністю на розгляд до Київського районного суду м.Одеси (65080, м.Одеса, вул.Варненська, 3Б).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: